Принципи класифікації організмів

Різноманітність органічнного світу

В сучасній біосфері налічується близько трьох міліонів видів живих істот, із них тварин – понад 2 млн, рослин – понад 300 тис., решта – це гриби, прокаріоти та віруси. Життя на Землі існує понад 3,8 млн років. За підрахунками різних дослідників, кількість видів, які існують нині, чи існували в минулому на нашій планеті, становить від 100 мільйонів до мільярда. Таке величезне біорізноманіття зумовлене двома причинами: наявністю різних видів організації живої матерії та пристосуванням організмів до різних умов довкілля. Спочатку життя на Землі існувало у вигляді прокаріотичних біогеоценозів, до складу яких входили продуценти (ціанобактнрії, хемотрофні бактерії), редуценти (сапротрофні бактерії) та консументи (паразитичні бактерії, віруси). Такі екосистеми існували в одноманітних умовах морських мілководень, їхнє біорізноманіття забезпечувалось саме тим, що стійкість та саморегуляція біогеоценозу зумовлені їхнім впливом їхніх компонентів – популяція різних видів. Із виникненням еукаріот життя опанувало різноманітні за умовами ділянки спочатку водойм, а потім і суходолу. Утворилося багато біот, які відрізняються за видовим складом. Починаючи з кам’яновугільного періоду, біосфера набула сучасних меж, а її біопродуктивність і біорізноманіття досягли теперішнього рівня.

Різноманітність видів вивчає систематика, а екосистем – біогеоценологія та біогеографія. Різні види об’єднують у групи (таксони) різних категорій (рангів), кожна з яких має індивідуальну наукову назву. Основні систематичні категорії – це вид, рід, родина, ряд, клас, тип, царство. Кожен вид слід обов’язково класифікувати, тобто віднести до кожної із заданих категорій.

Крім основних, у систематиці деяких груп організмів застосовують і допоміжні категорії. Найуживаніші з них – це вид, підродина, надродина, підряд і т.д. Основним критерієм для створення штучної (формальної) системи є ступінь подібності класифікованих об’єктів. При цьому не враховують дані палеонтології та будь-які інші свідчення еволюції. Такі штучні системи створюють через нестачу даних про історичний розвиток, онтогенез, будову та екологічні особливості певних груп організмів.

Філогенетична або природна система базується на кількох принципах: усі сучасні види є нащадками викопних форм, що зумовлене безперервністю життя; видоутворення відбувається переважно завдяки дивергенції, тому кожна систематична група походить від спільного предка, тобто має монофілетичне походження; кожен тип (відділ) має властивий лише йому загальний план будови, який докорінно відрізняється від інших; як нині існуючі, так і вимерлі види входять в єдину класифікацію живого, тобто систематичне місце виду не залежить від часу його існування

Отже, природна класифікація грунтується на розуміннні того, що ступінь подібності видів є результатом їхнього історичного походження від спільного предка. Ступінь подібності видів тим менший, чим більше розійшлися ознаки порівнюваних видів унаслідок послідовних дивергенцій в минулому.

Дата добавления: 2015-05-24