Рефлекторна та гуморальна регуляція роботи серця

У рефлекторній регуляції діяльності серця головну роль відіграють баро- та хеморецептори. Ділянки судинної системи, де вони зосереджені називаються рефлекторними зонами (дуга аорти, місце розгалуження сонних і легеневих артерій, порожнисті вени, епікард).

При підвищенні тиску судина розтягується і збуджуються барорецептори. Їхня імпульсація надходить до ядер блукаючого нерву, що зумовлює підвищення його тонусу. Інформація від блукаючого нерва передається на серце, знижуючи його функцію. При зменшенні об’єму крові (тиску) в рефлексогенних зонах послаблюється тонус ядер блукаючого нерву, завдяки чому підвищується тонус симпатичного, що супроводжується посиленням роботи серця.

Рефлекторні зміни в роботі серця можуть виникати при подразненні механорецепторів внутрішніх органів. Наприклад, при ударі по животі людини, може виникнути зупинка серця. Рефлекторне зменшення ЧСС на 10-20 уд/хв спостерігається і при натискуванні на очні яблука, при зануренні у холодну воду. Потік імпульсів від пропріорецепторів посилює роботу серця. Больові подразнення, емоційні впливи також змінюють роботу серця.

Гуморальна регуляція роботи серця пов’язана з наявністю у крові хімічних речовин, які збуджують хеморецептори. Наприклад, СО2, молочна кислота, нікотин посилюють роботу серця, що забезпечує виведення цих речовин з організму. Посилюють роботу серця адреналін і норадреналін (причини див. стор. 38). Гормон тироксин посилює впливи серцевих нервів. Електроліти К+ та Са+ впливають на автоматію серця - К+ сповільнює ритм і зменшує силу скорочень серця, знижує його збудливість і провідність, а Са+ - навпаки.

Різні види ЦНС регулюють роботу серця, але чим вище розташований відділ, тим більше інформації він отримує і тим точніше регулює діяльність серця.

Схема кровообігу

Шлях кровообігу в організмі людини, ділиться на два кола: велике, яке постачає поживні речовини та кисень усім органам і тканинам тіла; мале, через яке збагачується кров киснем у легенях, серцеве забезпечує живлення серця, яке є частиною великого кола. Крім того, існує регіонарний кровообіг — мікроциркуляція крові в окремих органах і тканинах.

Велике коло кровообігу (мал. 187). З лівого шлуночка серця через аорту та численні її гілки кров надходить у мікроциркуляторне русло, де з крові через тонку стінку капілярів переходять до тканин поживні речовини і кисень. З мікроциркуляторного русла кров тече через вени у верхню і нижню порожнисті вени, які впадають у праве передсердя.

Мале (легеневе) коло кровообігу (див. мал. 187). З правого шлуночка через легеневий стовбур і його розгалуження кров вливається в мікроциркуляторне русло легень. Через стінки легеневих капілярних судин і альвеол видаляється вуглекислота із крові, а кров насичується киснем. З русла легеневих капілярних судин кров збирається в легеневі вени, які впадають у ліве передсердя.

Серцеве коло кровообігу починається лівою і правою вінцевими артеріями, які відходять від висхідної частини аорти й несуть артеріальну кров до всіх відділів серця. Венозна кров через вени серця збирається у вінцеву пазуху, яка відкривається у праве передсердя. Частина дрібних вен сполучається самостійно з порожниною правого передсердя та іншими камерами серця. Мікроциркуляторне русло. Основними шляхами тканинної мікроциркуляції крові, яка забезпечує нормальну життєдіяльність органів, є артеріоли, передкапілярні артеріоли, капіляри, післякапілярні венули, венули та артеріоловенулярні анастомози. Регулювання регіонарного кровообігу на мікроскопічному рівні здійснюється скороченням м'язових елементів артеріол і функцією особливих передкапілярних замикачів. Ці пристосувальні механізми системи мікроциркуляції, будучи міцно пов'язаними з нейрогуморальними впливами, забезпечують нормальний кровообіг у тканинах, сприяють у разі потреби розкриванню резервних капілярів і стабілізують артеріальний тиск.

Завдяки наявності в деяких органах артеріо-венозних і артеріоло-венулярних анастомозів іноді можлива позакапілярна течія крові, що звичайно має пристосувальний характер.

Важливою структурною одиницею мікроциркуляторного русла є капілярна судина. Вона виконує або трофічну функцію (найчастіше), або має спеціалізоване призначення (клубочок кровоносних капілярів ниркового тільця, капіляри альвеол, синусоїди кісткового мозку тощо), забезпечуючи в більшості випадків життєво важливі специфічні функції того чи іншого органа: нирок, легень, печінки, червоного кісткового мозку.

Дата добавления: 2015-05-24