Захист довкілля від енергетичних забруднень

Радіоактивне забруднення

Електромагнітне забруднення

Інтенсивний розвиток електроніки та радіотехніки викликав забруднення природного середовища електромагнітними випромінюваннями (полями). Головними їх джерелами є радіо-, телевізійні і радіолокаційні станції, високовольтні лінії електропередач, електротранспорт. Поблизу кожного обласного центру, багатьох районних центрів, великих міст розташовані телевізійні центри, або ретранслятори, радіоцентри, засоби радіозв'язку різного призначення. Рівень електромагнітних випромінювань у таких районах (діапазон радіочастот об'єктів може змінюватися від 50 – 100 Гц до 100 ГГц) часто перевищує допустимі гігієнічні норми і дуже шкодить здоров'ю людей, що мешкають поруч. Технічно найперспективнішими є лінії надвисокої та ультрависокої напруги (750 – 1150 кВ), проте вони становлять небезпеку через утворення навколо них потужних електромагнітних полів.

Мірою забруднення електромагнітними полями є напруженість поля. Ці поля завдають шкоди перш за все нервовій системі. Так напруженість поля 1000 В/м спричинює головний біль і сильну втому, більші значення зумовлюють розвиток неврозів, безсоння, важкі захворювання. Вони також негативно впливають на нормальний розвиток тваринного та рослинного світу.

Вплив радіоактивного випромінювання на організм людини особливо небезпечний. За результатами експериментів на тваринах та вивчення наслідків опромінення людей під час атомних вибухів у Хіросімі та Нагасакі, а пізніше в Чорнобилі, було виявлено, що гостра біологічна дія радіації проявляється у вигляді променевої хвороби, здатна призвести до смерті, до локальних уражень шкіри, кришталика ока, кісткового мозку. Нині захист організму людини та живої складової біосфери від радіоактивного опромінення в зв'язку зі зростаючим радіоактивним забрудненням планети – одна з найактуальніших проблем екології.

Усі види флори та фауни Землі протягом мільйонів років виникали та розвивалися під постійним впливом природного радіоактивного фону й пристосувалися до нього. Але штучно створені радіоактивні речовини, ядерні реактори, устаткування сконцентрували невідомі раніше в природі обсяги іонізуючого випромінювання, до чого природа виявилася непристосованою.

Зниження віброакустичного забруднення. Основним методом зниження шуму та вібрації є їх зниження у джерелі виникнення, створення безшумних або малошумних машин і технологічних процесів, транспортного і промислового устаткування ще на стадії проектування.

У залежності від фізичної природи шуми можуть бути:

- механічного походження, що виникають при вібрації поверхонь машин і устаткування, а також при одиночних або періодичних ударах у зчленованних деталях або конструкціях загалом;

- аеродинамічного походження, що виникають внаслідок процесів, які відбуваються в газах, вихрові процеси; коливання робочого середовища, які викликаються обертанням лопаткових коліс, пульсації тиску при переміщенні в повітрі тіл із великими швидкостями; витікання стиснутого повітря, пари або газу тощо;

- електромагнітного походження, що виникають внаслідок коливань елементів (ротора, статора, сердечника, трансформатора та ін.) електромеханічних пристроїв під дією змінних магнітних полів;

- гідродинамічного походження, що виникають внаслідок процесів, які відбуваються в рідинах, гідравлічні удари, кавітація, турбулентність потоку та ін.

Дата добавления: 2015-05-24