Завершальний етап дослідження

Третій етап роботи – це обробка накопиченого матеріалу, розташування його в логічній послідовності, поповнення його додатковими відомостями, необхідність яких виявляється в ході роботи. Сюди ж входить оформлення результатів дослідження у вигляді закінченої курсової роботи.

Логіка дослідження передбачає певну його композицію і містить дві взаємозв’язані частини:

а) розробку задуму (описова частина), частіше, у вступі;

б) реалізацію задуму (основна частина) і його рубрикацію (розбиття тексту на складові частини, відділення однієї частини від іншої: абзаци, розділи, параграфи, цифрове і буквене позначення і т.п.), а також використання заголовків, нумерації і т.д.

При цьому слід дотримуватися і певної структури курсового твору, який повинен складатися з: а) вступу; б) основної частини (теоретична і практична частина; в) висновків; г) списку використовуваної літератури (бібліографії).

ІІІ. ХАРАКТЕРИСТИКА ЗМІСТУ СТРУКТУРНИХ КОМПОНЕНТІВ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Правильна і логічно вмотивована структура курсової роботи – запорука успішного розкриття теми. Процес уточнення структури складний і може тривати протягом усього дослідження. Незалежно від обраної теми текст курсової повинен мати вступ, основну частину – кілька розділів і підрозділів, висновки й список використаних джерел.

3.1. Особливості змісту вступу.

Курсова робота починається зі вступу, який займає 3-4 сторінки. Тут формулюються положення, що визначають весь хід роботи. (Вступдоцільно писати після того, як написана основна частина роботи.)

1. У вступі треба чітко визначити та обґрунтувати вибір теми свого дослідження. Якщо назва (тема) курсової роботи визначена не в проблемному варіанті, то обов’язково сформулювати (поставити) проблему (сутність проблеми криється у протиріччі між фактами педагогічної дійсності та їхнім теоретичним осмисленням, тобто проблема відображає суперечності процесу пізнання, проявляється у вигляді протилежних позицій в поясненні освітніх явищ, об’єктів, процесів і вимагає відповідного теоретичного обґрунтування для її вирішення) в руслі вибраної вами теми. У науковій літературі підкреслюється, що правильно поставлена проблема є передумовою успіху її вивчення. Наукова проблема є результатом глибокого вивчення практики та наукової літератури.

Повідомивши про те, наякому рівні перебуває розробка даної проблеми, студент робить висновки про актуальність своєї роботи. Актуальність наукового дослідження – це його соціальна значущість, що складається з нової наукової інформації, узагальнення передового педагогічного досвіду, вирішення нових теоретичних завдань, розкриття методів використання теорії в конкретних умовах діяльності. У розкритті актуальності проблеми й теми курсової (дипломної) роботи важливо дотримуватися певної логіки обґрунтування наукових положень з урахуванням соціальних вимог до розвитку особистості, необхідності вдосконалення тих чи інших параметрів практичної діяльності школи та важливості розробки тих аспектів педагогіки, які є провідними для сучасної наукової думки.

Обґрунтування актуальності проблеми передбачає відповідь на запитання: чому цю проблему важливо розв’язувати сьогодні, що включає висвітлення кількох позицій.

Насамперед, необхідним є посилання на державні документи, в яких визначаються або закладаються соціальні замовлення в галузі освіти.

2. Потім необхідно зазначити предмет дослідження, тобто ту сторону об’єктивної реальності, яка найбільш відповідає вирішенню поставленої вами проблеми, тобто удосконалює об’єкт у цілому.

У курсовій роботі необхідно розрізняти всю об’єктну сферу, на яку спрямована увага дослідника, і ту досить вузьку її частину, про яку автор хоче одержати нове педагогічне уявлення.

3. Формулюється мета дослідження (те, до чого прагнете і чого хочете досягти). Мета спрямовує дослідження на одержання нових знань про предмет, що дадуть змогу підвищити якість педагогічного процесу.

4. Досягненню мети дослідження сприяє постановка (формулювання) у вступі і вирішення в ході роботи конкретних завдань (те, що потрібно зробити, виявити, розробити, визначити, вирішити для виконання головної мети дослідження, вирішення проблеми в цілому). Завдання – це програма дослідницьких процесів, які відображають логіку наукового пошуку.

5. Формулюється методика дослідження.

6. Обов’язковою частиною вступу є огляд літератури з теми дослідження, в який включають найбільш цінні, актуальні роботи. Огляд має бути систематизованим аналізом теоретичної, методичної та практичної новизни, значущості, а також переваг і недоліків розглянутих робіт, які доцільно згрупувати таким чином: роботи, що висвітлюють історію розвитку проблеми; теоретичні розробки, які повністю присвячені темі, потім ті, що розкривають тему частково. В огляді не слід наводити повний бібліографічний опис публікацій, що аналізуються, достатньо зазначити автора й назву, а поруч у дужках проставити порядковий номер бібліографічного запису цієї роботи в списку літератури. Закінчують огляд коротким висновком про міру висвітленості в літературі основних аспектів теми.

7. У вступі також показуються теоретична та практична значущість роботи, розкривається структура, її основний зміст. Якщо студент вирішив не висвітлювати деяких аспектів теми, він повинен зазначити про це у вступі.

8. Висловлюється історія питання (якщо потрібно).

3.2. Особливості змісту основної частини курсової роботи.

Основна частина роботи складається переважно з двох розділів: теоретичного і практичного, або з одного (першого), якщо дослідження носить характер історичного нарису. Але найбільш уживаною є структура, що складається саме з двох розділів, кожний з яких включає два чи три параграфи.

Отже, в теоретичній частині (першому розділі) подаються теоретичні питання з теми курсової роботи, описані з використанням літературних першоджерел, зокрема подається аналіз науково-педагогічної літератури з теми, який включає (виявляє): а) історико-педагогічний аспект проблеми; б) її педагогічне, філософське і психологічне обґрунтування; в) провідні наукові концепції педагогічної теорії з даної проблеми до моменту дослідження.

Тут же аналізується стан проблеми у шкільній практиці. Велике значення має правильне трактування понять теми, їх точність і науковість. Використані терміни мають бути загальновживаними чи подаватися з посиланням на їх автора. Перша частина роботи виконується студентом здебільшого до початку навчальної практики.

Дослідницька думка студента повинна розвиватися в основному дедуктивним способом, від загального до конкретного, але цілком виправданий і метод індукції, від конкретного до загального.

Потім потрібно чітко виділити опорні теоретичні позиції, з яких потрібно виходити при подальшій розробці основних питань теми. І на закінчення робляться висновки, тобто формулюються головні теоретичні положення з проблеми дослідження.

У практичній (експериментальній) частині слід описати педагогічний досвід роботи з даної проблеми школи (окремого вчителя), групи батьків (сім’ї), власний педагогічний досвід роботи студента з приведенням (описом) елементів поставленого ним експерименту.

При проведенні експериментальної роботи доречно використовувати такі методи, як наукове спостереження, бесіди з учителями, дітьми, батьками, публікації в педагогічній періодиці, анкетування, тестування, постановка констатуючого експерименту та ін.

Все дослідження повинне мати логічну послідовність, бути доказовим і конкретним у своїх висновках. Студент повинен стежити за стилем своєї мови, досягаючи її стислості, ясності, точності у використанні педагогічних термінів.

При написанні курсової роботи важливо використовувати цитати, схеми, цифри та факти, правильно робити посилання на використані джерела. Посилання на літературні джерела оформляються таким чином: у квадратних дужках записується номер джерела за загальним списком літератури в кінці роботи, далі після коми, записується номер використаної сторінки (чи сторінок) наприклад: [7, 12]. викладення матеріалу має вестись грамотно, без орфографічних та стилістичних помилок, охайно.

3.3. Зміст висновків курсової роботи.

Висновки формулюються стисло й виразно та подаються як окремі лаконічні положення чи методичні рекомендації. Робляться короткі підсумки до кожного розділу курсової роботи. Прийнято також писати про перспективи даного дослідження. Дуже важливо, щоб висновки відповідали поставленим завданням. У висновках треба зазначити не тільки позитивне, що вдалося виявити в результаті вивчення теми, але й недоліки та проблеми дослідження, з конкретними рекомендаціями щодо їх усунення. Основна вимога до прикінцевої частини – не повторювати змісту вступу, основної частини та висновків, зроблених у розділах.

Дата добавления: 2015-05-24