Типові помилки при написанні й оформленні роботи

Практичний досвід показує, що в студентській науковій роботі (курсовій, бакалаврській, дипломній, магістерській) найчастіше трапляються такі помилки:

1. Зміст роботи не відповідає її плану, або не розкриває тему повністю чи її основної частини.

2. Сформульовані розділи (підрозділи) не висвітлюють реальну проблемну ситуацію, стан предмета.

3. Мета роботи не пов’язана з досліджуваною проблемою, вона сформульована абстрактно й не розкриває специфіки об’єкта і предмета дослідження.

4. Роботі бракує оригінальності, вона є компіляцією чи плагіатом.

5. У роботі немає глибокого та всебічного аналізу сучасних офіційних нормативних документів, а також нової спеціальної літератури (останні 5-10 років) з теми дослідження.

6. Аналітичний огляд вітчизняних і зарубіжних публікацій з теми роботи має форму анотованого переліку, він не відбиває рівень дослідженості проблеми у цих джерелах.

7. У роботі не розкрито зміст і організацію особистого експериментального дослідження (його суть, тривалість, місце проведення; кількість досліджуваних, їхня характеристика), поверхово висвітлено практичну його частину.

8. Кінцевий результат не відповідає меті дослідження, висновки не є результатом виконання поставлених завдань.

9. У роботі немає посилань на першоджерела чи вказані не ті, з яких запозичено матеріал.

10. Бібліографічний опис джерел у списку використаної літератури наведено довільно, без дотримання вимог.

11. Як ілюстративний матеріал використано таблиці, діаграми та схеми, запозичені з підручника, навчального посібника, монографії, наукової статті, а не складені за матеріалами дослідження.

12. Обсяг і оформлення роботи не відповідає вимогам, вона виконана неохайно, з помилками (орфографічними, стилістичними тощо).

Безперечно, всі зазначені помилки суттєво знижують якість наукової роботи, негативно впливають на її оцінку. Найчастіше науковий керівник пропонує студенту ліквідувати вказані недоліки зчітким дотриманням вимог до такого виду робіт.

4.5. Підготовка до захисту та захист наукової роботи.

Завершена курсова робота заздалегідь (не пізніше ніж за тиждень до визначеного дня захисту) подається на кафедру педагогіки. Із змістом курсової роботи мають ознайомитися всі члени комісії.

Захист курсової роботи відбувається у формі співбесіди чи публічного виступу в присутності членів комісії та студентів групи, студентів молодших курсів. Якщо під час захисту студент виявляє такий рівень знань, що заслуговує на вищу оцінку, ніж письмова інформація (зміст і оформлення роботи), то викладач може поставити таку оцінку, зробивши запис "З урахуванням захисту".

Кількісний склад членів комісії становить не менше трьох осіб (разом з керівником курсової роботи). Оцінка в заліковій книжці засвідчується підписом викладача-керівника курсової роботи, а взаліково-екзаменаційній відомості – керівника й членів комісії. Керівник ставить оцінку, дату захисту, свій підпис на титульній сторінці оформленої курсової роботи.

Процедура захисту включає:

- доповідь студента про зміст роботи;

- запитання до автора;

- відповіді студента на запитання членів комісії та осіб, присутніх на захисті;

- рішення комісії про оцінку роботи.

Виступ на захисті обов’язково потребує підготовки письмового варіанту тексту. Це допомагає коротко та чітко викласти основні позиції проведеної роботи, які висуваються на захист, перевірити логічність пропонованих доведень, домогтися покращення мовного стилю усного виступу. Для цього корисно скласти короткий (згорнутий) чи розширений автореферат (конспект) своєї роботи та тези виступу – короткого узагальненого викладу основних позицій виступу.

Завершує загальну підготовку до виступу – репетиція. Особливо це важливо для початкуючого дослідника. При цьому звертається увага на опорні пункти розвитку думки, окремі факти, дати, прізвища, бо інакше вийде лише “зазубрювання”. Для того, щоб краще запам’ятати текст виступу його бажано прочитати за день до захисту. Репетирувати можна перед дзеркалом, своїми рідними, а також записати промову на аудіозапис і потім прослухати.

Доповідь, з якою має виступати студент повинна мати логічну структуру: короткий вступ (обґрунтування актуальності теми дослідження, визначення його мети та завдань), основну частину (виклад власних поглядів на певні питання), висновки, пропозиції.

Для того щоб текст доповіді був повністю виголошений без будь-яких втрат, треба точно визначити час, потрібний для виступу, і викласти його на відповідній кількості машинописних сторінок. Тривалість доповіді не повинна перевищувати 5-7 хвилин, що еквівалентно 2-3 сторінкам машинописного тексту.

На захисті оцінюється не лише рівень представленої курсової роботи, а й компетентність студента, виявлена під час виступу. Помилки, неточності, допущені в доповіді, нездатність відповісти на запитання членів комісії чи присутніх студентів можуть звести нанівець усю попередню роботу. Для того, щоб запобігти цьому, треба ретельно готуватися до захисту, чому допоможе дотримання таких порад.

Необхідно ще раз усвідомити значення всіх уживаних термінів, за допомогою яких виражені певні педагогічні явища. Наукові поняття не можна тлумачити довільно або приблизно, бо на захисті нерідко приходиться пояснювати їхню суть, аргументувати введення в контекст своєї курсової роботи.

Важливо звернути увагу на стиль виступу. Існує два типи повідомлень: змістовий та оглядовий. Змістовий передбачає розкриття змісту певних знань, тобто сутності проблеми дослідження, своїх тверджень, доказів, отриманих результатів тощо. Для оглядових характерним є перелік того, що було зроблено, без розкриття конкретного змісту проведеної роботи. Зрозуміло, що за оглядовими повідомленнями, переважно приховуються досить пусті, поверхові роботи. На жаль, такі доповіді іноді зустрічаються в педагогічній практиці.

Уникнути цього допомагає вирізнення головних частин дослідження, тих положень, що є найбільш вагомими для нього, їх точне, глибоке і стисле формулювання.

Неабияке значення має те, як виголошується доповідь. Мова доповідача повинна бути грамотною, добірною, досить гучною, розміреною, з логічними паузами, акцентуванням тих висновків, на яких доповідач хоче сконцентрувати увагу слухачів. Текст написаної доповіді треба вивчити, виголосити перед дзеркалом удома кілька разів, щоб позбавитись будь-яких утруднень у вимові окремих термінів та виразів, можливих затримок у підборі потрібних слів.

Підготовлений матеріал бажано знати напам’ять і не читати, занурившись у текст, що створює враження поганого володіння матеріалом дослідження.

У процесі підготовки до захисту корисно спрогнозувати можливі запитання і заздалегідь продумати змістовні відповіді на них.

Зазначимо, що на захисті курсової роботи студенту можуть бути запропоновані запитання, які виходять за межі теми, та зачіпають широкі проблеми загальної педагогіки.

Існує певний шаблон початку та закінчення доповіді. Наприклад, до комісії можна звертатися такими словами: „Шановні члени комісії! Всі присутні!”. Після виступу сказати: „Доповідь закінчена. Дякую за увагу”.

4.6. Вимоги до оцінювання студентських наукових робіт.

Результати захисту курсових робіт оцінюються за чотирибальною шкалою: „відмінно”, „добре”, „задовільно”, „незадовільно”. При визначені оцінки береться до уваги рівень теоретичної, наукової та практичної підготовки студента.

Показниками цінностікурсової роботи з педагогіки є: актуальність теми, новизна наукової студентської роботи; органічний зв’язок педагогічної теорії та шкільної практики; зв’язок роботи з потребами сучасної школи; самостійність дослідно-експериментальної роботи; наявність достатньо розробленого дослідницького та понятійного апарату; береться до уваги також: ґрунтовність критичного аналізу літератури з досліджуваної проблеми; наявність елементів педагогічного експерименту; уміле використання методів науково-педагогічного дослідження; логіка та гармонійність композиції викладу; володіння науковою мовою (поняттями) педагогіки; докладність конкретних методичних рекомендацій з оцінкою можливості їх реалізації у практиці роботи вчителів, у педагогічній практиці студентів, на аудиторних заняттях у ВНЗ; оформлення роботи.

Загальними вимогами при оцінюванні всіх студентських наукових робіт є:

- своєчасність виконання роботи;

- уміння викласти основні положення при захисті роботи;

- участь у наукових конференціях (семінарах) із доповідями за темою роботи;

- опублікування отриманих результатів (для дипломних і магістерських робіт).

Кращі курсові, бакалаврські, дипломні роботи можуть бути запропоновані до участі в конкурсі студентських робіт або на наукову конференцію.

Оцінка „відмінно” ставиться при:

- відповідності змісту роботи обраній темі;

- належному оформленні наукового апарату дослідження;

- наявності самостійного аналізу наукової літератури, формулюванні аргументованих узагальнень, поданих у висновках;

- дотриманні всіх вимог сучасних орфографічних стандартів;

- аргументованому захисті студентом результатів своїх досліджень, вмінні вести наукову дискусію.

Оцінка „добре” ставиться при наявності незначних недоліків у вирішені завдань дослідження та його технічному оформленні; окремих зауважень, висловлених науковим керівником, членами комісії на адресу змісту курсової роботи, власне доповіді студента та його відповідей на поставлені запитання під час захисту.

Оцінка „задовільно” ставиться при наявності суттєвих зауважень до змісту та технічного й орфографічного оформлення курсової роботи і поверхових відповідей студента у процесі захисту результатів дослідження.

Оцінка „незадовільно” ставиться при невідповідності основним вимогам до курсових робіт (зокрема, щодо їх теоретичного рівня й дотримання стандартів технічного оформлення та орфографічних нормативів) і невмінні студента самостійно захищати основні положення курсового дослідження.

Дата добавления: 2015-05-24