Сутність соціального страхування

ПОНЯТТЯ МОЦІАЛЬНЕ СТРАХУВАННЯ ТА ЙОГО ТЕОРИТИЧНІ ЗАСАДИ

РОЗДІЛ1

Закон України про страхування дає чітке визначення: «Страхування – це вид цивільно – правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів» [ 17 cт 1.].

Соціальне ж страхування під собою розуміє страхування, у якому страхувальником виступає громадянин держави, а страховиком відповідно – держава. Соціальне страхування є невід’ємним елементом соціальної політики країни.

Соціальна політика об'єктивно є найбільш значущою сферою інтересів сучасного суспільства і найважливішою частиною діяльності будь-якої держави. Вибір визначень соціальної політики у закордонній і вітчизняній науці досить великий. Звертає на себе увагу той факт, що більшість закордонних учених виходять із індивідуального підходу в соціальній політиці, крім того, розглядають її як безумовну функцію суспільства, а не держави. При цьому характерним є таке визначення: «Соціальна політика - діяльність і принцип суспільства, що формують спосіб, за допомогою якого воно втручається і регулює відносини між індивідами, групами, громадами, соціальними установами. Ці принципи та дії є результатом звичаїв і цінностей суспільства та значною мірою визначають розподіл ресурсів і рівень добробуту людей» [ 18 c.14]

Одним із основних інструментів соціальної політики, який використовується суспільством і державою для вирішення проблеми нерівності особистих доходів людей, що виникає не через різницю в продуктивності праці й ефективності виробництва, безперечно, є соціальне забезпечення (соціальний захист).

Соціальне забезпечення, у свою чергу реалізується на рівні двох підсистем - соціального страхування та соціальної допомоги, критеріями поділу яких є методи врахування (неврахування) соціальних ризиків, розходження в джерелах фінансування і способах організації.

Так, підсистема соціального страхування традиційно розглядається як особлива організаційно-правова форма соціального захисту, що діє як автономний і самостійний механізм для акумуляції коштів з метою компенсації або мінімізації окремих видів соціальних ризиків. Саме соціальне страхування є основним і визначальним елементом системи соціального захисту в соціальній ринковій економіці, а соціальна допомога - допоміжним, оскільки механізм соціального страхування фактично будується на основних принципах соціальної ринкової економіки. У ньому поєднуються ринковий підхід і державне регулювання, підтримуються та розвиваються конкурентне середовище, соціальне партнерство, рівень розвитку якого залежить від характеру і ступеня «зрілості» основних суб'єктів трудових відносин.

У міру засвоєння та розвитку культури соціального страхування (самовідповідальності й солідарної взаємодопомоги) досягаються і цілі більш високого рівня: зниження тиску матеріального нестатку, підвищення якості трудового життя, трансформація рутинного трудового життя в змістовні, творчі й соціально захищені його форми.

У своїх базових документах - Статуті, деклараціях, конвенціях, рекомендаціях - Міжнародна організація праці (МОП) створила струнку систему рекомендацій з організації національних систем соціального захисту, що передбачає:

1)визначення цілей і принципів соціального захисту;

2)рольові функції держави і соціальних суб'єктів;

3)визначення рівнів соціальних гарантій;

4)організаційні, фінансові та правові механізми.

До кола найважливіших цілей соціального забезпечення, і зокрема соціального страхування, МОП відносить:

• гарантовану й адекватну заміну втраченого доходу, реалізацію права на досягнення свого матеріального добробуту і духовного розвитку в умовах свободи і достоїнства, економічну стійкість і рівні можливості;

• гарантований і широкий доступ до служб медичного обслуговування;

• наявність гарантованих основних фінансових ресурсів. Позиція МОП щодо системи соціального страхування полягає

в тому, що порівняно з іншими методами колективного соціального забезпечення (наприклад, соціальною допомогою або корпоративними системами) даний інститут захисту має ряд важливих переваг:

• залучення трудящих (від яких потрібне здійснення внесків) - матеріально і морально - до процесу захисту їх здоров'я і працездатності;

• створення спеціалізованих (а тому і високоефективних) страхових установ, що займаються винятково організацією профілактики, медичним обслуговуванням, наданням грошових виплат, що забезпечуються однієї і тією самою організацією;

• гарантія певних прав (і відповідно збереження самоповаги у тих осіб, які здійснюють внески), що захищає від довільних рішень органу, відповідального за виплату допомоги;

• гарантія виплат шляхом виділення певних ресурсів і розподілу витрат протягом тривалого періоду згідно зі страховим (актуарним) розрахунком.

Високий і надійний рівень соціального захисту, що досягається в соціальному страхуванні, забезпечується гарантіями основних фінансових ресурсів. Це передбачає наявність зусиль основних соціальних суб'єктів (роботодавців і працівників) щодо втілення в життя комплексу заходів, що передбачають обов'язкове поєднання механізмів забезпечення мінімального рівня допомоги і механізмів відшкодування втраченого заробітку.

Підсумовуючи все вищезазначене, підкреслимо, що наявність у державі системи соціального страхування є одним із проявів цивілізованого громадянського суспільства. Необхідність соціального страхування зумовлена такими причинами:

1)наявністю громадян, які не беруть участі у суспільно корисній праці, а тому не можуть утримувати себе за рахунок заробітної плати;

2)наявністю громадян, які є дієздатними, але не мають можливості реалізувати свою дієздатність.

Соціальне страхування впливає на підвищення ефективності діяльності підприємства через матеріальне забезпечення та охорону здоров'я працівників. Воно створює необхідні економічні передумови для збереження працездатності економічно активної частини населення і забезпечення умов для нормального існування в разі втрати працездатності.

Соціальне страхування є фінансовою категорією, яка виражає економічні відносини, що виникають у процесі розподілу та перерозподілу валового внутрішнього продукту шляхом формування фондів грошових коштів та їх використання для забезпечення громадян у старості, на випадок постійної чи тимчасової втрати працездатності, безробіття, підтримки материнства, а також для охорони здоров'я.

Соціальне страхування - система відносин, що передбачає надання громадянам страхового захисту у випадку втрати можливості працювати або настання хвороби.

Соціальне страхування поділяється на добровільне соціальне страхування та загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Добровільне соціальне страхування - система відносин щодо повної або часткової компенсації застрахованим особам (в окремих випадках членам їх сімей) втраченого заробітку (внаслідок неможливості брати участь у суспільній праці), а також витрат на лікування (внаслідок настання хвороби), що здійснюється за рахунок коштів фондів, що формуються із добровільно сплачених застрахованими особами та/або роботодавцями страхових внесків.

Добровільне соціальне страхування здійснюється на основі загальних принципів страхування.

Загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що передбачає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків роботодавцями, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом

Залежно від страхового випадку є такі види загальнообов'язкового державного соціального страхування:

1)пенсійне страхування;

2)страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням;

3)медичне страхування;

4)страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що спричинили втрату працездатності;

5)страхування на випадок безробіття.

Дата добавления: 2015-05-24