Теоретичне обґрунтування роботи

Порядок виконання роботи

Та контролю

Перелік наочних посібників, технічних засобів навчання

Завдання роботи

Сучасних швейних виробів

Аналіз зовнішньої форми та конструктивної побудови

Мета роботи: ознайомлення із зовнішньою формою та конструктивно-композиційною побудовою сучасних швейних виробів.

Після виконання лабораторної роботи студент повинен:

– знати: види силуетів, покроїв плечового та поясного сучасного одягу, конструктивну побудову складових частин (деталей) швейних виробів;

– вміти: характеризувати конструкції одягу з різних позицій: зовнішня форма (силует, покрій тощо), конструктивна побудова деталей моделей одягу відповідно до вимог ЄСКД з нанесенням напрямку нитки основи та основних зрізів.

У процесі виконання лабораторної роботи студент повинен вивчити за журналами мод і каталогами сучасний асортимент швейних виробів, види модних силуетів, покроїв, конструктивну побудову деталей швейних виробів; навчитися виконувати ескізи конструкцій деталей швейних виробів, наносити на них лінії напрямку нитки основи; знати зрізи деталей плечового та поясного одягу.

1. Схеми основних деталей плечових та поясних швейних виробів жіночого, чоловічого та дитячого одягу.

2. ДСТУ 2023-92 “Деталі швейних виробів. Терміни та визначення”.

3. Журнали мод, каталоги моделей одягу.

4. Креслярське приладдя.

5. Шаблони деталей швених виробів.

1. Ознайомлення з асортиментом швейних виробів на підставі літературних джерел на поточний сезон та підбір трьох моделей одягу заданого асортименту: плечового (пальто, жакет, сукня тощо) та поясних (спідниці і штанів) (згідно із завданням викладача) та замальовування їх ескізів.

2. Вивчення елементів, які визначають зовнішню форму і конструктивну побудову моделей одягу.

3. Заповнення таблиці аналізу зовнішньої форми та конструктивної побудови і модельних особливостей підібраних моделей.

4. Виконання опису зовнішнього вигляду моделей.

5. Визначення переліку деталей моделей, їх конструктивної побудови з нанесенням напрямку нитки основи та основних зрізів.

6. Аналіз результатів роботи, формулювання висновків.

1. Відомості про асортимент швейних виробів студенти використовують із лабораторної роботи 1. Завдання за видом асортименту одягу студент отримує у викладача. Підбір моделей одягу виконують, використовуючи журнали мод та каталоги моделей одягу на поточний період. Ескізи моделей одягу (вид спереду та ззаду) виконують з чітким позначенням усіх фасонних особливостей.

2. Вивчення елементів, які визначають зовнішню форму і конструктивну побудову одягу, проводять у певній послідовності.

Конструкція (лат. сопstructio) - будова, пристрій, взаємне розташування частин якого-небудь предмету, машини, приладу тощо, що визначається його призначенням.

Конструкція одягу характеризується декількома позиціями:

- зовнішньою формою (силуетом і кроєм);

- побудовою складених деталей виробу;

- видом сполучних швів;

- видом матеріалів.

Число і конфігурація деталей непостійні. Вони можуть змінюватися під впливом моди, крою одягу, структури і виду поверхні форми, особливостей статури, властивостей матеріалу і технології обробки виробу.

Форма (лат. fогта) - це зовнішній вигляд, контури предмету виробу; контури тіла, фігури людини; єдиний по крою, кольору і іншим ознакам одяг, встановлений для осіб певних категорій (наприклад, форма військовослужбовців, залізничників і ін.); встановлений зразок; строго встановлений порядок в способі виготовлення, носіння одягу і ін.

Силует (від імені французького міністра фінансів XVIII в. Е. де Силуету, на який була намальована карикатура у вигляді тіньового профілю) - це одноколірне площинне зображення людей, фігур і предметів, подібне їх тіні, намальоване або вирізане з паперу, тканини і т.п. Зображення може бути виконано темним на світлому фоні або світлим на темному.

Силует - це характеристика зовнішньої форми костюма, контур; стилізований площинний вираз об'ємної форми, що визначає моду.

Покрій - тип конструкції, що визначає характеристику конструктивної побудови одягу. Основними ознаками крою одягу є покрій рукавів (тобто форма його з'єднання з проймою) і розчленовування основних деталей (спинки і пілочок) подовжніми і поперечними швами.

Зовнішній вигляд сучасного одягу відповідає природним пропорціям тіла людини. В одязі виділяють ліф та спідницю (або штани), поділені лінією талії, а також рукави та комір.

Форма одягу може бути м’якою об’ємною (рис. 3.1,б) або малооб’ємною чіткою (рис. 3.1,а). Об’ємність форми залежить від ступеня прилягання одягу до тіла. Малий об’єм має щільноприлеглий одяг. Форма одягу або підкреслює фігуру людини, або приховує її.

а) б)

Рис. 3.1 – Форми одягу: а – малооб’ємна чітка; б – об’ємна м’яка

Силуетні лінії (лінія плечей, талії і низу, а також лінії, які визначають сприймання форми виробу в анфас та профіль) характеризують пропорції, об’ємну форму одягу та його зовнішнє поєднання. Силует є одним із основних елементів композиції, що визначає моду. У моделюванні прийнято декілька головних модних силуетів одягу, призначених для споживачів різних вікових і повнотних груп. Чотири силуети – прилеглий, напівприлеглий, прямий та силует трапеція –протягом десятків років є основними для виробів верхнього та легкого одягу при будь-яких змінах моди (рис. 3.2). В окремі періоди стають модними і інші силуети, похідні від основних.

а) б) в) г)

Рис. 3.2 – Силуети одягу: а – прямий; б – напівприлеглий;

в – прилеглий; г – трапеція

Прямий силует (рис. 3.2,а) характеризується розширеною лінією плечей, відсутністю лінії талії. При цьому ширина лінії низу дорівнює ширині лінії плечей. Одяг цього силуету вписується у прямокутник. Напівприлеглий силует (рис. 3.2,б) має невеликий об’єм по лінії грудей, незначне прилягання по лініях талії і стегон, невелике розширення по лінії низу виробу. У прилеглому силуеті (рис. 3.2,в) прилягання одягу по лініях грудей і талії значне, лінія талії підкреслена, лінія низу розширена. Силует трапеція (рис. 3.2,г) має невеликий об’єм у верхній частині одягу і значне розширення по лінії низу.

Комір   Рукав   Пілочка   Переднє полотнище спідниці Заднє полотнище спідниці   Спинка   Передня половинка штанів Задня половинка штанів

Рис. 3.3 – Основні деталі одягу

Поверхня одягу членується конструктивними лініями (в основному швами) на окремі частини (деталі) з метою створення об’ємної форми одягу. Багаторічною практикою відпрацьовано найбільш оптимальне членування виробів на такі основні деталі: спинка, пілочка (перед), рукав, комір, переднє та заднє полотна спідниці, передня та задня половинки штанів. Типовою формою членування поверхні плечового і поясного одягу на частини є форма, відображена на рис. 3.3. Завдяки симетрії фігури людини одяг в основному складається з двох симетричних половин. Основні деталі в одязі з’єднуються між собою швами.

Форма та розміри основних деталей одягу залежать від покрою одягу. Покрій визначає загальну характеристику конструктивної побудови одягу. Основні ознаки покрою плечового одягу: покрій рукава (форма з’єднання рукава з проймою), членування основних деталей (спинки і пілочки) поздовжніми і поперечними швами.

Основними покроями рукавів, які суттєво відрізняються один від одного за силуетною формою і характером з’єднання з основними деталями (спинкою та пілочкою), є вшивний, реглан, суцільновикроєний (рис. 3.4,а, б, в); різні поєднання цих покроїв рукавів утворюють покрій, який називається комбінованим (рис. 3.4,г). Різні покрої рукавів можуть бути отримані при різній кількості складових деталей: з одним швом (нижнім або ліктьовим), двома (переднім і ліктьовим або верхнім та нижнім) і трьома (переднім, ліктьовим і верхнім).

а) б) в) г)

Рис. 3.4 – Покрої рукавів: а – вшивний; б – реглан;

в – суцільновикроєний; г – комбінований

Покрій плечового одягу характеризує також наявність поздовжніх швів на спинці і пілочці. Залежно від кількості поздовжніх швів швейні вироби можуть бути: без швів (із застібкою спереду), одношовні (із застібкою спереду і одним середнім швом на спинці), двошовні (з двома боковими швами), тришовні (з двома боковими і середнім швом на спинці), п’ятишовні, шестишовні (рис. 3.5).

Характер поперечних членувань визначається наявністю кокеток на спинці і пілочках, характером з’єднання ліфа з спідницею (виріб відрізний по лінії талії, або по лінії стегон) тощо (рис. 3.6).

а) б) в) а) б) в)

	Рис 3.6 - Покрої одягу з поздовжнім членуванням пілочки і спинки: а – відрізні по лінії талії; б – з кокетками на пілочці; в – відрізні по лінії стегон

Рис. 3.5 – Покрої одягу з поздовжнім

членуванням пілочки і спинки:

а – з рельєфами від лінії пройми;

б – з рельєфами від лінії плеча;

Дата добавления: 2015-05-24