В – зі швом посередині спинки

Форма не може існувати сама по собі, без зв’язку з конструкцією. Тому конструкцію розглядають як своєрідну технічну структуру виробу.

Конструкції виробів прилеглого силуету характеризуються тим, що в них чітко виявлені груди, підкреслена талія, композиційний припуск до напівобхвату грудей має малу величину. У напівприлеглих виробах талія акцентується менш чітко, до напівобхвату грудей проектуються більші добавки на вільне облягання. Для виявлення лінії талії у виробах прилеглих і напівприлеглих силуетів часто проектують виточки по лінії талії. У виробах прямого і вільного силуетів по лінії грудей і стегон проектують ще більші добавки на вільне облягання; талію не підкреслюють.

Основною конструктивною особливістю жіночого та дитячого одягу для дівчаток (починаючи з шкільного віку) є наявність на пілочці верхньої виточки. Вона необхідна для надання пілочці об’ємної форми на ділянці грудей. Верхня виточка відіграє як конструктивне, так і декоративне значення. Її положення необхідно пов’язувати із зовнішньою формою і конструкцією всього виробу.

Типова форма одягу з вшивними рукавами показана на прикладі конструкції деталей чоловічого піджака (рис. 3.7).

Рис. 3.7 – Основні деталі чоловічого піджака: 1 – спинка; 2 – відрізний бочок;

3 – пілочка; 4 – нижня частина рукава; 5 – верхня частина рукава; 6 – нижнй комір;

7 – відліт верхнього коміра; 8 – відрізний стояк

Конструкція деталей одягу покрою реглан зображена на рис. 3.8, при цьому рукав реглан у верхньому чоловічому одязі може бути тришовним, а в жіночому одязі рукав може бути одношовним та двошовним.

Форма деталей виробів із суцільновикроєним рукавом (рис. 3.9) характеризується об’єднанням рукава з спинкою та пілочкою. Особлива деталь – ластовиця (рис. 3.9,б) – призначена для досягнення необхідної свободи руху при зменшенні об’єму виробу. Ластовицю інколи викроюють разом з відрізною боковою частиною або нижньою половинкою рукава. У виробах із значно заниженою проймою – кімоно (рис. 3.9,в) або за типом народного крою (рис. 3.9,г) ластовиця не використовується.

В окремих випадках відповідно до ергономічних та інших вимог деталі об’єднують – кокетки спинки і пілочки (рис 3.10,а) або кокетку пілочки з задньою половинкою рукава-реглан (рис. 3.10,б). Інколи проектують об’єднання більшої кількості деталей з метою зменшення кількості швів і підвищення технологічності конструкції одягу.

Рис. 3.8 – Основні деталі виробів з рукавом реглан: 1 – спинка; 2 – пілочка;

3 – одношовний рукав; 4 – передня половинка рукава;

5 – задня (ліктьова) половинка рукава; 6 – нижня половинка рукава

г)

в)

а)

б)

Рис. 3.9 – Основні деталі виробів із суцільновикроєними рукавами

а) б)

Рис. 3.10 – Конструктивне поєднання основних деталей швейних виробів

3. Заповнення таблиці аналізу зовнішньої форми та конструктивної побудови і модельних особливостей підібраних моделей.

Складання таблиць з характеристикою зовнішньої форми і конструктивно-композиційної побудови підібраних моделей виробів виконують у табл. 3.1 і 3.2. У таблиці заносять закодовану характеристику кожної із трьох моделей.

Таблиця 3.1. – Конструктивно-композиційне рішення моделей плечових виробів

Номер моделі

Силует

Покрій рукава, його довжина, к-сть швів, оформлення низу

Повздовжні членування

Поперечні членування

Засоби конструктивного формоутворення

Характеристика застібки

Форма горловини

Характеристика коміра

Характеристика кишень

Оздоблювальні елементи

Декоративні деталі

Довжина виробу

Примітка

Таблиця 3.2. – Конструктивно-композиційне рішення моделей поясних виробів

Номер моделі	Силует	Повздовжні членування	Поперечні членування	Засоби конструктивного формоутворення	Характеристика кишень	Характеристика застібки	Характеристика обробки верхнього зрізу	Оздоблювальні елементи	Декоративні деталі	Довжина виробу	Примітка

Вивчення зовнішньої форми та конструктивної побудови і модельних особливостей підібраних моделей виконують, використовуючи кодування елементів зовнішньої форми, конструкції та фасонних особливостей за наступними умовними позначеннями:

Силует:

– прилеглий – П_р

– напівприлеглий – Н_пр

– прямий – П

– трапеція – Т_р

Покрій рукава:

– вшивний – В_ш

– суцільновикроєний – С_ц

– реглан – Р

– комбінований – К_б

Примітка. Необхідно вказати кількість поздовжніх швів на рукаві (1ш, 2ш, 3ш); характеристику його довжини (д – довгий, к – короткий, л – до ліктя, 3/4, 7/8).

Членування пілочки і спинки:

– поздовжнє:

а) безшовне – б/ш

б) одношовне – 1ш

в) двошовне – 2ш

г) тришовне – 3ш

д) чотиришовне – 4ш

є) п’ятишовне – 5ш

– поперечне:

а) кокетка на спинці – К_с

б) кокетка на пілочці – К_п

в) відрізне по лінії талії – Т

г) відрізне по лінії стегон – С

Фасонні особливості:

– довжина виробу:

а) до лінії коліна – Д_лк

б) нижче лінії коліна – Д_нлк

в) до лінії стегон – Д_лс

г) вище лінії коліна – Д_влк

д) до лінії талії – Д_лт

– застібка:

а) центральна – З_ц

б) зміщена – З_з

в) асиметрична – З_а

Примітка. Поряд з умовним позначенням виду застібки проставляється кількість ґудзиків.

Наприклад: З_ц–4 (застібка центральна на чотири ґудзики).

– виріз горловини:

а) круглий –

б) каре –

в) фігурний –

г) “човник” –

д) V-подібний –

– лацкани:

а) вузькі – Л_в

б) середні – Л_с

в) широкі – Л_ш

– кут лацканів:

а) гострий – Г

б) тупий – Т

Наприклад: Л_вГ (лацкани вузькі з гострим кутом).

– комір:

а) відкладний – К_в

б) піджачного типу – К_п

в) шаль – К_ш

г) апаш – К_а

– кінці коміра:

а) круглі – К

б) гострі – Г

Наприклад: К_вГ (комір відкладний з гострими кінцями).

– кишені:

а) у шві – К_ш

б) прорізні в рамку – К_пр

в) прорізні з листочкою – К_прл

г) прорізні з клапаном – К_прк

д) накладні – К_нп

Наприклад: К_{прл.позд}. (кишеня прорізна з листочкою, поз­довжня)

– защипи – З_щ

– склади – С_к

– зборки – З_б

Примітка. Поряд з позначенням складок ставиться їх кількість та індекс деталі.

Наприклад: С_К1с (складка на спинці, одна).

За наявності інших фасонних особливостей, не передбачених в описі (пояс, пати, погони, оздоблювальна строчка та ін.), рекомендується ввести додаткові умовні позначення.

Дата добавления: 2015-05-24