Причини порушень слухової функції

П

План

СЛУХОВОЇ ФУНКЦІЇ

FA ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ З ПОРУШЕННЯМИ

ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ, НАВЧАННЯ

Щ

Контрольні запитання

1. Що таке органічні та функціональні паралічі?

2. Охарактеризуйте ДЦП, його форми та причини виникнення.

3. Дайте характеристику поліомієліту та прогресуючих м'язо­
вих атрофій?

4. Охарактеризуйте різні варіанти психічних розладів, які ви­
никають при наявності ДЦП.

5. Назвіть заклади, у яких можуть навчатись діти з порушення­
ми опорно-рухової системи.

6. Опишіть корекційні прийоми реалізації індивідуального під­
ходу до дітей з порушеннями опорно-рухової системи у про­
цесі їхнього навчання.

/ та оса&ішхххт роботи j ними в умовах корекцгіінсп та інклюзивної освіти

Тема 2.4

нь слуху в розвитку людини.

ричини виникнення та класифікація порушень слухової Ьункції.

вчання і виховання дітей з порушеннями слухової функції ' спеціальних закладах. організація допомоги учням з порушеннями слуху в умовах

ІЬНООСВІТНЬОЇ ШКОЛИ.

Література

скис Р. М. Учителю о детях с нарушениями слуха: кн. §&ля учителя / Р. М. Боскис. — М.: Просвещение, 1988. — 128 с.

Зыготский Л. С. Собрание сочинений: в 6-ти томах / Г. С. Выготский; под ред. Т. А. Власовой. - М.: Педагогика, 1983. — Т. 5. Основы дефектологии — 368 с. Головчиц Л.А. Дошкольная сурдопедагогика. Воспитание и учение дошкольников с нарушением слуха: учебное посо-яе для студентов высших учебных заведений / Л. А. Голов-

- М.: Владос, 2001. - 304 с.

іейман Л. В. Анатомия, физиология органов слуху и ре-: учебник для студентов высших учебных заведений / В. Нейман, М. Р. Богомильський; под ред. В. И. Сели-стова. - М.: Владос, 2001. - 224 с. эложення про спеціальну загальноосвітню школу (школу-іернат) для дітей, які потребують корекції фізичного та з) розумового розвитку. — К. — 2008. — 24 с. нхология детей с задержкой психического развития / сост. В. Защиринская. - СПб.: Речь, 2003. - 214 с. ециальная психология: учебное пособие для студентов сших учебных заведений ' под ред. В. И. Лубовского. -: Академия, 2006. 464 с. ашків Б. I. Право соціального обслуговування / Б. І. Сташ-

К.: Знання, 2007. 567 с

чаченко Н. Д Проблема компенсации глухоты Н Д. Яр-йченко К.: Радянська школа, 1976 168 с

Модуль U Психо/юго-педагоачиа характеристика дітей а порушеннями, психофізичною

1. Роль слуху в розвитку людини

Психічний розвиток дитини відбувається перш за все у процесі чуттєвого сприймання оточуючого світу, що пов'язано з діяльністю різних органів чуттів: зору, слуху, смаку і т.д. Сприйняття оточуючого світу через слух дає можливість "озву­чити" все, що відбувається навколо, відобразити його значно повніше, наситити звуковими образами.

Слух є здатністю організму сприймати і диференціювати звуки за допомогою звукового аналізатора. Ця здатність реалі­зується через слухову систему або слуховий аналізатор людини, який являє собою сукупність нервових структур, що сприймають і диференціюють звукові подразнення і визначають напрямок і ступінь віддаленості джерела звуку, тобто які проводять склад­ну слухову орієнтацію в просторі.

Орган слуху відноситься до тих рецепторних (сприймаю­чих) апаратів, за допомогою яких відбувається зв'язок і урівно­важення організму тварини і людини з зовнішнім середовищем. Ці апарати носять назву аналізаторів. Кожен аналізатор являє собою єдину цілісну функціональну систему, яка складається з трьох відділів: периферійного або рецепторного; середнього або провідникового з проміжними нервовими центрами; центрально­го або кіркового.

Адекватним подразником слухового аналізатора є звук, який являє собору коливальні рухи середовища (повітря, води, земля тощо). У звуці, як і при будь-якому коливальному ру­хові, розрізняють амплітуду — розмах коливання, період — час, на протязі якого відбувається коливання, частоту — число повних коливань з 1 сек. До фізичних параметрів звуку від­носиться частота звуку, якій відповідає фізіологічна якість, що визначає висоту звуку. Людське вухо здатне сприймати звуки в діапазоні від 16-20 до 16000-20000 Гц. Це характеризує знач­ну чутливість слухового сприймання у людей. Найбільш адек­ватне розуміння звуків людиною відбувається у діапазоні від 1000 до 3000 Гц, в якому переважно й здійснюється мовленнєве спілкування. Другим фізіологічний параметром є інтенсивність звуку, яка відповідає фізіологічному параметру гучності звуку. Третій параметр - тривалість. Важливим параметром є також звуковий спектр.

Наведемо приклад рівнів інтенсивності різних звуків (див табінцю /).

§• розвитку та особлшюст роботи з ними в умовах киреюапноі та тк/аозивног освіти

Табяиця 1

і	Рівень інтенсивності	різних типів звуків
V	Звук		Рівень його інтен­сивності (дБ)
	Дуже тихий звук (поріг гучності)
і	Шелестіння листя
	Шепітне мовлення		25-30
І	Шумовий фон в місті ніччю
#	Шум спокійної вулиці днем		50-60
	Мовлення середньої гучності		60-70
	Оркестр, голосна музика по радіо
^ІШумв поїзді метро
ЖІДужеголосне мовлення
ІЩУдари молотка по стальній плиті
щ	Шум авіаційного мотору

Розрізняють природні й технічні звуки, які надають інформа-і про положення в просторі об'єктів природи і технічних прила-в. Весь комплекс цих звуків забезпечує адекватне уявлення лю-! про оточуючу дійсність і правильну орієнтацію в просторі. Особливу групу складають звукч мовлення, які набувають еважно комунікативного навантаження. Звуковий сигнал є *м із основних носіїв інформації під час спілкування людей. к як об'єкт слухового сприймання в своїй основі має кому-гивну спрямованість. У процесі соціального розвитку людей яась система звукових кодів мовлення, яку називають фоне-эю.'Саме вона організовує звуки мовлення, що сприймають-одиною, у складну систему їхнього сприймання. Засвоєння шок) однієї з найважливіших для людини знакових систем «ематичної) обумовлює активне оволодіння дитиною звуко-і стороною мовлення. Звукове мовлення, яке формується на fti повноцінного звукового сприймання, виступає важливим эм спілкування і пізнання навколишнього світу.

Порушення слуху та їх наслідки

.Серед дітей з порушеннями психофізичного розвитку знач-складають діти з порушеннями слуху. Дитина, яка має 'порушення слухового аналізатора, не має змоги самостій-вчитись розмовляти, тобто оволодіти звуковою стороною їня, оскільки вона не чітко сприймає звукове мовлення, можливості отримати слухові зразки. Вона не контролю шову, внаслідок чого виникає спотворене мовлення, іноді

Модуль И Психаюго-недалхгчна характеристика дтіей. з порушеннями гчшхф.<имнию

усне мовлення не розвивається взагалі. Все це негативно відобра жаєтьея на оволодіння всією складною системою мовлення, що не лише обмежус можливості дитини в навчанні і пізнанні ото чуючого світу, але й має негативний вплив на весь психічний розвиток особистості, затримуючи або спотворюючи його, оскіль­ки мовлення є знаковою системою і виступає важливим засобом кодування і декодування інформації. Глибокі порушення слуху тягнуть за собою німоту і можуть призвести до соціальної ізоля­ції дітей, оскільки їхня спільна діяльність з нормально чуючими дітьми є досить обмеженою. Це часто призводить до виникнення у них порушень емоційно-вольової сфери у вигляді агресивності, проявів явищ негативізму, егоїзму, егоцентризму, або навпаки — загальмованості, апатичності, безініціативності.

2. Причини виникнення та класифікація порушень слухової функції

Навчання та виховання осіб з порушеннями слуху є в цент­рі уваги сурдопедагогіки. Сурдопедагогіка (від лат. surdus -глухий) -- педагогічна наука, яка вивчає особливості розвитку, навчання і виховання осіб з порушеннями слухової функції. Предметом сурдопедагогіки є процеси розвитку, навчання і ви­ховання осіб з порушеннями слухової функції на різних вікових періодах їхнього розвитку.

Як вітчизняна, так і закордонна статистика показує, що кількість людей з порушеннями слухової функції постійно збіль­шується. Підвищується відсоток осіб з порушеннями слуху в групі населення після 50 років. Проведені масові дослідження в різних країнах показали, що приблизно від 4% до 6% всього на­селення земної кулі мають проблеми, що утруднюють соціальне спілкування. При цьому біля 2% населення мають двосторонню тяжку туговухість і сприймають розмовне мовлення на відстані до 3 м, а 4% страждають на виразну односторонню туговухість.

Існують різні погляди на причини виникнення порушень слуху На теперішній час найчастіше виділяють три групи причин і факто­рів, які викликають патологію слуху або сприяють її розвитку.

До першої групи відносяться причини і фактори спад­кового характеру, що призводять до змін у структурі слухо вого апарату і розвитку спадкового зниження слуху Спадкові

І та осо&гшвостт роботи з ними в умовах корещтноі та гнюоояшнсп освіти

эри відіграють значну роль у виникненні порушень слуху у і. На думку Р. Д. Горлі, Б. В. Конигсмарка, на долю сиад-обумовлених факторів припадає 30-50% дитячої глухоти. цьому автори підкреслюють, що в двох третинах випадків эво обумовленої туговухості відмічають наявність синд-іьної туговухості у поєднанні із захворюваннями майже: органів і систем організму (з аномаліями зовнішнього вуха, эрюваннями очей, кістково-м'язової системи, з патологією звої, ендокринної систем тощо). Спадковий фактор набуває значення, якщо слух відсутній або і у когось з батьків. Можливість народження глухої дитини ситуації є надзвичайно високою. Захворювання слуху мо-, успадковуватись як за домінантними, так і рецесивними озна-ї. Рецесивні ознаки проявляються не у кожному поколінні.

^>:Другу групу складають фактори ендо- або екзогенно-

ниву на орган слуху плоду (при відсутності спадково обу-яого фону), що обумовлює прояв вродженої туговухості, причин, які викликають вроджену туговухість, перш за ([виділяють інфекційні захворювання матері в першій половині пості. Із інфекційних захворювань найбільш небезпечною є інка (краснуха); також негативно впливають на розвиток слу-аналізатора і його функціонування грип, кір, скарлатина, Ікційний паротит, токсоплазмоз та інші. Одним із факторів, Призводять до виникнення даної патології, є інтоксикації ва-' жінки, особливо небезпечним є вживання медикаментозних атів, зокрема, антибіотиків. Також до цієї групи шкідливих Іів відносять вживання алкоголю, нікотину, наркотичних ре-отруєння хімічними препаратами, продуктами харчування І. До цієї групи відносяться також травми матері у період ва-(особливо в перші три місяці), несумісність крові матері і 'за резус-фактором або групою крові, що викликає розвиток гичної хвороби новонародженого.

Дата добавления: 2015-05-24