Тема 6. Готичне мистецтво

Тема 15. Романське мистецтво

Тема 3. Мистецтво Давнього Риму

Мистецтво періоду Римської республіки. Форуми: архітектур-ний ансамбль форума Романум та форума Цезаря. Скульптура. Зародження римського скульптурного портрету.

Монументально-декоративні розписи. Художні особливості першого – інкрустаційного (будинок Саллюстія й Фавна в Помпеях) і другого – архітектурно-перспективного (вілла Містерій в Помпеях) стилів.

Мистецтво періоду Римської імперії. Створення архітектурних комплексів – імператорських форумів Августа, Веспасіана, Нерви, Траяна. Тріумфальні арки: Тіта, Септимія Севери, Костянтина. Театри (Марцелла) та амфітеатр Колізей у Римі. Новий тип храму - Пантеон архітектора Аполлодора Дамасського. Терми Каракалли. Скульптура. Колона Траяна. Кінна статуя Марка Аврелія.

Живопис. Виникнення третього стилю монументально-декора-тивних розписів – канделябрного (будинок „Покараного Амура” в Помпеях) та четвертого (будинок Веттієв в Помпеях).

Тема 4. Мистецтво Візантії

Розквіт візантійського мистецтва за часів правління імператора Юстиніана. Константинополь – основний художній центр імперії. Архітектура монастирських ансамблів та храмів. Типи храмів: подовгаста базиліка, центричний та центральнокупольний храм. Архітектурно-конструктивні особливості храму св. Софії в Константинополі. Равенські мозаїки – взірці культового та світського живопису, їх стилістика.

Формування зрілого середньовічного стилю епохи Македонської династії. Монументальний живопис: мозаїки св. Софії в Константинополі.

Романська архітектурна система як перша зріла стилістична система західноєвропейської архітектури.

Основні пам’ятки романської архітектури та портальної скульптури у Франції.

Романська архітектура Німеччини. Шпейєр та імперські собори Рейну; їх планувальні принципи, система склепінь, декор. Національні особливості німецької романської архітектури.

Італійська архітектура та скульптура романської епохи.

Готичний собор як художньо-символічний цілісний ансамбль. Архітектура, скульптура, живопис і декоративні мистецтва в соборі. Конструктивна основа готичної архітектури. Ярусна побудова собору; система контрфорсів і аркбутанів. Проблема готичного церковного фасаду.

Франція. Готична архітектура. Базиліка Сен Дені і її вплив на розвиток архітектури другої половини ХІІ ст. Значення Нотр Дам де Парі в історії соборів ранньої готики у Франції. Будівництво найбільших міських соборів – Шартра, Реймса, Ам’єна.

Живопис. Вітраж. Іконографія і стилістика ранньоготичного вітражу у Франції. Вітражі Сен-Дені, Шартра, Бурже. Вітражі Сент-Шапелль як характерний пам’ятник середини ХІІІ ст

Німеччина. Вплив великих готичних соборів Франції на архітектуру Німеччину, роль Кельнського собору в цьому процесі. Самостійні рішення німецької готики: собори Фрейбурга й Ульма, Цегляна архітектура Північної Німеччини XІV.

Скульптура. Ранні твори німецької готики: Магдебург, Фрейбург. Наубургзька пластика.

Англія. Архітектура. Французькі впливи у першій половині ХІІІ ст.: Кентерберійський та Вестмінстерський собори. Самостійна лінія англійської готики: Лінкольн, Солсбері.

Тема 7. Мистецтво Відродження Італії

Виникнення терміну „Відродження” і його значення. Характер та особливості культури і мистецтва Відродження.

Основні етапи розвитку італійського Відродження. Образотворче мистецтво Проторенесансу. Художня реформа живопису Джотто ді Бондоне. Фрески капели дель Арена в Падуї та капел Барді і Перуцці церкви Санта Кроче у Флоренції.

Мистецтво Раннього Відродження. Філіппо Брунеллескі і нові шляхи розвитку архітектури. Основні напрями розвитку скульптури: Лоренцо Гіберті, Донателло Верроккіо. Розквіт монументального фрескового живопису. Радикальні і сміливі новації у творчості Мазаччо. Фрески капели Бранкаччі церкви Санта Марія дель Карміне. Яскрава індивідуальність образів Сандро Ботічеллі.

Мистецтво Високого Відродження. Традиції Флорентійської школи наприкінці XV століття. Творчість Леонардо да Вінчі. Психологічність образів, особливість просторових та об’ємних рішень полотен „Мадонна з квіткою”, „Мадонна в гроті”, „Мадонна Літта”. Мистецькі і наукові пошуки Леонардо: фреска „Тайна вечеря” трапезної монастиря Санта Марія делла Граціє у Мілані. Новаторство у ділянці портретного малярства: портрет Мони Лізи Джоконди. Художник синтезу і гармонії Високого Відродження – Рафаель. Поетичність образу мадонн умбрійського та флорентійського періодів. Римський період творчості. Ідейна програма розписів папських палат (станц) у Ватикані. Фрески станци Сеньятура: єдність змісту і форми. Створення типу вівтарних полотен: „Мадонна ді Фоліньйо”, „Сикстинська мадонна”. Портретний жанр: портрет папи Юлія II, папи Лева Х з кардиналами, графа Кастильйоне. Втілення передових ідеалів епохи у творчості Мікеланджело. Духовна експресія і психологічна конфліктність скульптурних творів: „П’єта”, „Давид”. Архітектонічна і живописна структура розписів Сикстинської капели.

Високий Ренесанс у Венеції. Тиціан. Вироблення певного типу монументальної композиції – „Мадонна Пезаро”. Міфологічна тематика і її зв’язок з античністю – „Даная”, „Венера Урбінська”. Еволюція портретного жанру: індивідуальні і групові портрети. Пізня живописна манера художника і її вплив на становлення тонального живопису XVII століття.

Тема 8. Мистецтво Відродження Нідерландів

Основоположники нідерландської школи живопису – брати Губерт і Ян ван Ейки. Гентський вівтар: іконографія і стилістика. Монументальні вівтарні композиції Яна ван Ейка: „Мадонна канцлера Роллена”, „Мадонна каноника ван дер Пале”. Портретний жанр: „Портрет кардинала Альбергаті”, „Тимофій”, „Портрет Джовані Арнольфіні і його дружини”. Творчість Іероніма Босха: багатофігурні триптихи-панорами та композиції морально-етичного змісту.

Філософська і соціальна спрямованість творів Пітера Брейгеля. Гротескний контекст ранніх композицій „енциклопедичного характеру”. Композиційна майстерність пізніх творів: „Селянський танець”, „Селянське весілля”, пейзажний цикл пори року, „Сліпі”.

Тема 9. Мистецтво Відродження Німеччини

Літературна та художня спадщина Альбрехта Дюрера. Серія гравюр „Апокаліпсис”, „Життя Марії”, окремі аркуші – „Вершник, смерть і диявол”, „Святий Ієронім”, „Меланхолія”. Живописні роботи на релігійну тематику: „Адам і Єва”, „Поклоніння волхвів”, „Чотири апостоли”; автопортрети.

Еволюція портретного жанру у творчості одного з останніх представників німецького Відродження – Ганса Гольбейна Молодшого.

Тема 10. Мистецтво Італії XVII століття

Створення нового типу барочного храму: собор Іль Джезу в Римі. Архітектурна діяльність Джакомо делла Порта, Карла Мадерни та Лоренцо Берніні у палацо-храмовому комплексі собору св.Петра в Римі. Л.Берніні та структурні перетворення храмового інтер’єру: монументальна скульптура та архітектура малих форм.

Скульптура. Л.Берніні: динамічна експресія монументальної та станкової пластики; новаторство портретної концепції. Шедевр пізньої барочної скульптури – „Екстаз св.Терези”.

Живописна революція Мікеланджело Караваджо. Рання творчість: натюрморт, побутовий жанр. Твори зрілого періоду (1600-1608): „Навернення апостола Матвія”, Розп’яття апостола Петра”, „Успіння Марії”.

Тема 11. Мистецтво Фландрії XVII століття

Пітер Пауль Рубенс та народження фламандського живопису XVII століття. Основні етапи життя та творчості. Художня фабрика П.П.Рубенса: організація творчого процесу, отримання замовлень.

Ван Дейк – основоположник парадного аристократичного портрету. Англійський період творчості. Вплив ван Дейка на розвиток європейського портретного малярства.

Жанровий живопис Якоба Йорданса. Відображення селянського побуту у творах „Свято бобового короля”, „Сатир в гостях у селянина” та представників фламандського бюргерства у портретах ”Автопортрет з батьками, братами та сестрами.

Тема 12. Мистецтво Голландії XVII століття

Портретний живопис початку XVII століття. „Динамічна концепція” портретів Франса Хальса. Створення нового типу образів: групові портрети, індивідуальні портрети на замовлення та портретно-жанрові образи.

Духовна еволюція людини – визначальна тема творчості Рембрандта Харменса ван Рейна. Основні принципи рембрантівсь-кого мистецтва в контексті періодів творчості: Лейденський період (1625-1632), Ранньоамстердамський період (1632-1642), період творчої зрілості (1640-і роки) та пізній період (1650-60-і роки).

Формування національного типу жанрової картини. Багатство тематичного репертуару: Адріан ван Остаде – головний представник селянського жанру; Ян Стен – майстер бюргерського жанру; Герард Терборх, Пітер де Хох, Габріель Метсю – епізоди патриціанського побуту. Ідейна спрямованість жанрового живопису.

Вермерівська постміфологічна концепція жанрової картини.

Тема 13. Мистецтво Іспанії XVII століття

Дієго Веласкес і мистецтво позастильової лінії. Севільський період творчості (1616-1623). Створення соціокультурного міфу незалежного іспанця у ранніх „бодегонах”. Мадридський період: провідна роль портретного жанру, історична та міфологічна картина. Ідейна проблематика творів останніх років – Меніни”, ”Пряхи”, „Венера з зеркалом”. Особливості живописного мислення.

Тема 14. Мистецтво Франції XVII століття

Створення універсальних синтетичних ансамблів Во-ле-Віконт, Версаль. Творчість архітекторів Луї Лево, Жюля Ардуена Мансара. Андре Ленотр і виникнення регулярного типу парку. Будівництво в Парижі: східний фасад Лувра Клода Перро, Собор Інвалідів Ардуена Мансара.

Класицизм: ідейні та художньо-образні принципи. Нікола Пуссен і його класицистична система живопису. Етапи творчості: тематика, живописний стиль. Класицистичний пейзаж Клода Лоррена.

Тема 15. Мистецтво Франції XVIIІ століття

Стиль рококо, його ідейні та художні принципи. Провідна роль інтер’єрів. Готель Субіз в Парижі як органічний ансамбль архітектури, скульптури, живопису та ужиткового мистецтва.

Основні етапи розвитку живопису. Антуан Ватто – майстер „галантних свят”. Придворно-аристократичне мистецтво. Пасторальний жанр Франсуа Буше. Реалістичний напрям у живописі. Побутовий жанр та натюрморт у творчості Жана Батиста Шардена.

Класицизм у французькому мистецтві останньої чверті XVIIІ століття. Пантеон архітектора Жака Суфло. Майстер реалістичної портретної скульптури – Жан Антуан Гудон. Відродження героїчного ідеалу у творчості Жака Луї Давіда. Образи античності.

Тема 16. Мистецтво Англії XVIIІ – першої половини ХІХ століття

Творчість Вільяма Хогарта – основоположника англійського реалізму у живописі та графіці. Відображення соціальних драм епохи у серіях-хроніках – ”Кар’єра марнотрата” (1735), „Модний шлюб” (1743-1745), „Лінощі та старанність” (1747-1748), „Вибори в парламент” (1754). Портретне малярство: „розмовні сцени”, портрети рідних, друзів та портрети-етюди людей з народу

Розквіт портретного жанру другої половини XVIIІ століття. Парадні та алегоричні портрети представників вищих верств англійського суспільства у полотнах Джошуа Рейнолдса. Портрет і пейзаж у творчості Томаса Гейнсборо.

Тема 17. Мистецтво Іспанії XVIIІ – початку

ХІХ століття

Франциско Гойя: етапи життя і творчості. Живопис: сцени народного життя у серії картонів для Королівської шпалерної мануфактури, особливість портретного жанру, нова концепція історичного живопису у творах „Повстання на Пуерто-дель-Соль 2 травня 1808 р.” та „Розстріл повстанців у ніч на 3 травня 1808 р.” Образна структура та творча манера графічних серій: „Капричос” (1799), „Дезастрес де ла Герра” (1808-1820-і)., „Тавромахія” (1815-1816), „Диспаратес” (1820-1823). Фантасмагоричні розписи „Будинку глухого”.

Тема 18. Мистецтво Франції ХІХ століття

Апологет класицизму Жан-Огюст Домінік Енгр. Типологічне розмаїття творчих ліній.

Романтизм як культурно-художній рух першої половини ХІХ століття. Творчість Теодора Жеріко – майстра героїчно-монументальних форм. Лідер романтич-ного руху – Єжен Делакруа. Жанрове багатство його творчості. Героїчна романтика і революційна дійсність: „Різня на Хіосі”, „Свобода, яка веде народ”. Східні мотиви, їх живописно-колористичні якості: „Алжирські жінки”.

Реалізм середини ХІХ століття. Новаторство пленерного живопису барбізонців: Теодор Руссо, Жюль Дюпре, Діаз де ла Пенья, Шарль Добіньї. Демократичний та соціальний напрям творості провідного представника реалістичної школи – Густава Курбе. Народний характер та епічна вагомість образів Франсуа Мілле.

Нова естетична програма та живописна система Едуарда Мане. Розвиток реалістичної сюжетної картини: переосмислення традицій. Мане та художнє життя того часу.

Імпресіонізм: історія виникнення, художній метод. Проблема світла та повітря в творчості лідера імпресіоністичної школи – Клода Моне. Світлове життя природного середовища в пейзажних полотнах художника. Безпосередність реалістичного сприйняття природи у творах Каміля Піссарро та ліризм і артистична витонченість пейзажів Альфреда Сіслея. Зацікавлення характером людини, майстерність динамічної композиції – найважливіші риси творчості Едгара Дега. Настроєві, спокійно життєрадісні портрети та жанрові композиції Огюста Родена.

Скульптура другої половини ХІХ століття. Огюст Роден і імпресіонізм. Пошук тимчасового, мінливого в людині. Новаторський характер моделювання об’ємів.

Постімпресіонізм. Дві концепції художнього методу Вінсента ван Гога та Поля Гогена. Живопис Поля Сенанна – підсумок пошуку нового синтезу.”

Тема 19. Мистецтво Західної Європи кінця ХІХ – першої половини ХХ століття

Модерн у європейській архітектурі. Провідні споруди та архітектори стилю модерн наприкінці ХIХ століття: Виставкове приміщення „Віденського сецесіона” (1897-1898) арх. Й.Ольбріх, фасад церкви Саграда-Фамілія у Барселоні (з 1891 р.) арх. А.Гауді, Народний дім (1896-1899) та приватний будинок Тасселя (1892-1893) в Брюсселі арх. В.Орта. Стиль модерн в архітектурі міських приватних будинків та заміських віл початку ХХ століття.

Конструктивізм. Функціоналізм. Строгий раціональний стиль архітектури. Лідер та ідеолог нового напряму – В.Гропіус. Школа Баухауза. Конструктивні та функціональні ідеї проектів та споруд В.Гропіуса. Техніцизм Л.Міс ван дер Рое. Нова раціональна архітектура у творчості Ле Корбюзьє.

Основні художні напрями мистецтва першої половини ХХ століття.

Фовізм (1905-1908). Франція. Зацікавленість до конструюван-ня простору у творах Анрі Матісса та Андре Дерена, експресія полотен Жоржа Руо та Моріса де Вламінка.

Експресіонізм у західноєвропейському мистецтві. Група „Міст” у Дрездені (1905-1910) та її члени: Ернст-Людвіг Кірхнер, Еріх Хеккель, Карл Шмідт-Ротлуфф, Еміль Нольде, Макс Пехштейн. Нове об’єднання експресіоністів і група „Синій вершник” (1911-1914) у Мюнхені. Основні представники: Василь Кандинський, Франц Марк.

Джерела та початок кубізму. „Авіньйонські дівчата” (1907) Пабло Пікассо. Теоретики кубізму: Г.Аполлінер і Л.Стайн. Представники кубізму: Пабло Пікассо та Жорж Брак. Своєрідність кубізму Фернара Леже.

Футуризм. 1909 р. Маніфести футуристів в Італії. Тезиси Ф.-Т.Марінетті. Деконструктивність полотен Умберто Боччоні, Джакомо Балла, Джино Северіні.

Абстракціонізм. „Неопластицизм” Піта Мондріана. Основоположники абстрактного живопису – Василь Кандинський та Казимир Малевич.

Передумови виникнення та теорія сюрреалізму. Андре Бретон і його „Маніфест сюрреалізму” (1924). Перша виставка сюрреа-лістів (1925): Пабло Пікассо, Пауль Клеє, Дж. Де Кіріко, Макс Ернст, Хуан Міро. Сюрреалістичні об’єкти Сальвадора Далі.

Тема 20. Мистецтво Західної Європи та США другої половини ХХ століття

Розвиток авангардних та поставангардних напрямів в образотворчому мистецтві.

Поп-арт і використання шаблонів масової культури. Амери-канський та британський поп-арт, їх представники: Джаспер Джонсон, Енді Уорхол, Роберт Раушенберг, Рой Ліхтенштейн, Річард Хемільтон.

Оп-арт. Ілюзорна просторова динаміка живописних орнаментів Віктора Вазарелі.

Художні напрями 1960-1970-х років: боді-арт, мінімалізм, ленд-арт, мейл-арт. Рух „Флуксус” та форми творчого вияву: хепенінг, перформанс, відеомистецтво. Концептуалізм. Концептуальний об’єкт та інсталяція.

Постмодернізм 1980-1990-і роки. Новітні напрями. „Апропріація” та світ візуальних образів постмодернізму. Відео-арт: делокалізована віртуальна реальність.

ЛІТЕРАТУРА

Мистецтво Давнього Єгипту

Обов’язкова література

1. Всеобщая история архитектуры: В 12 т. Т.1. – М., 1970.

2. Всеобщая история искусств: В 6 т. / Под. ред. Б.В.Веймарна. – Т.2., Кн.2. – М., 1961.

3. Искусство Древнего Востока. – М.,1958.

4. История зарубежного искусства: Учебник / Под. ред. М.Кузьминой. – М., 1983.

5. История искусств зарубежных стран: Первобытное общество, Древний Восток, Античность: Учебник / Под. ред. А.П.Чубовой. – М., 1980.

6. Дмитриева Н.А. Краткая история искусств. – Вып.1. – М., 1986.

7. Матьє М.Э. Искусство древнего Эгипта. – М., 1970.

8. Михайловский К. Карнак. – Варшава, 1970.

9. Михайловский К.Луксор. – Варшава, 1972.

10. Михайловский К. Фивы. – Варшава, 1974.

11. Пунин А.Л. Искусство Древнего Египта: Раннее царство. Древнее царство. – СПб., 2008.

Додаткова література

1. Древние цивилизации / Под. ред. Г.М. Бонгард-Левина. – М., 1987.

2. Искусство Древнего Египта. – М., 1972.

3. История Древнего мира: В 2 т. – М., 1982.

4. Капалина Ц. Архитектура страны фараонов. Жилище живых, усопших и богов. – М., 1990.

5. Матьє М.Э. Во времена Нефертити. – Л., 1965.

6. Мифы народов мира: В 2 т. – М., 1982

7. Померанцева Н.А. Эстетические основы искусства Древнего Египта. – М., 1985.

8. Рах И.В. Мифы Древнего Египта. – СПб., 1993.

9. Роуленд Б. Искусство Востока и Запада. – М., 1958.

10. Целлар К. Архитектура страны фараонов. – М., 1990.

11. Шлюмберже Д. Эллинизированный Восток. – М., 1985.

Мистецтво Давньої Греції

Обов’язкова література

1. Акимова. Л.И. Искусство Древней Греции: Геометрика, архаика. – СПб., 2007.

2. Акимова. Л.И. Искусство Древней Греции: Классика. – СПб., 2007.

3. Всеобщая история архитектуры: В 12 т. Т.2. – М., 1973.

4. Всеобщая история искусств: В 6 т. / Под. ред. Б.В.Веймарна. – М., 1956-1966. – Т.1.

5. История зарубежного искусства: Учебник / Под. ред. М.Кузьминой. – М., 1983.

6. История искусств зарубежных стран: Первобытное общество, Древний Восток, Античность: Учебник / Под. ред. А.П.Чубовой. – М., 1980.

7. Дмитриева Н.А. Краткая история искусств. – Вып.1. – М., 1986.

8. Колпинский Ю.Д. Искусство Эгейского мира и Древней Греции. – М., 1970.

9. Полевой В.М. Искусство Греции. Древний мир. – М., 1970.

10. Полевой В.М. Искусство Греции. Новое время. – М., 1975

Додаткова література

1. Античное искусство: Альбом / Авт. вступ. ст. та упоряд. Ф.М.Штігель-ман. – К., 1977.

2. Боннар А. Греческая цивилизация. – М., 1992.

3. Виппер Б.Р. Искусство Древней Греции. – М., 1972

4. Вощинина А.И. Античное искусство. – М., 1962.

5. Златковская Т.Д. У истоков европейской культуры. Троя, Крит, Микены. – М., 1961.

6. Кобылина М.М. Аттическая скульптура VII – V веков до н. э. – М., 1953.

7. Колпинский Ю.Д. Великое наследие античной Эллады и его значение для современности. – М., 1977.

8. Криченко В.И. Помпеи, Геркуланум, Стабии. – М., 1981.

9. Куманецкий К. История культуры Древней Греции и Рима. – М., 1990.

10. Кун Н.А. Легенды и мифы Древней Греции. – Минск, 1989.

11. Левек П. Эллинистический мир. – М., 1989.

12. Лосев А.Ф. История античной эстетики: В 7 т. – М., 1963 – 1988.

13. Маркиш Ш. Сумерки в полдень: Очерк греческой культуры в эпоху Пелопоннесской войны. – СПб., 1999.

14. Метерлик Р. Античные легенды и сказания. – М., 1992.

15. Мифологический словарь. – М., 1991.

16. Неверов О.Я. Культура и искусство античного мира. – Л., 1982.

17. Передольская А.А. Краснофигурные аттические вазы в Эрмитаже. – Л., 1967.

18. Полевой В.М. Искусство Греции: Древний мир. Средние века. Новое время. – М., 1984.

19. Ривкин Б. Античное искусство. – М., 1972.

20. Соколов Г.И. Мирон и Поликлет. – М., 1961.

21. Соколов Г.И. Античная скульптура. Греция. – М., 1961.

22. Соколов Г.И. Искусство Древней Греции. – М., 1980.

23. Чубова А.П., Иванова А.П. Античная живопись. – М., 1966.

Дата добавления: 2015-05-24