Тема 6. Фінансове вирівнювання та бюджетне регулювання

1. Зміст міжбюджетних відносин та особливості їх організації.

2. Сутність та механізм фінансового вирівнювання.

3. Бюджетне регулювання: його цілі та методи.

4. Поняття та види бюджетних трансфертів.

5. Порядок визначення дотації вирівнювання.

6. Реформування міжбюджетних відносин в Україні.

Основні терміни та поняття: міжбюджетні трансферти, міжбюджетні відносини, дотації вирівнювання, субвенції, субсидії, додаткові додтації, фінансовий норматив бюджетної забезпеченості, індекс відносної податкоспроможності, коефіцієнт вирівнювання, бюджетне регулювання.

1. Зміст міжбюджетних відносин та особливості їх організації.

Одними з найважливіших і найскладніших проблем державних фі­нансів у кожній країні є ефективна організація відносин всередині бю­джетної системи, а саме між бюджетом центрального уряду і бюджета­ми органів місцевого самоврядування; перерозподіл бюджетних ресур­сів, зумовлений об'єктивними відмінностями в рівнях соціально-еконо­мічного розвитку окремих територій; здійснення фінансового вирівню­вання з метою забезпечення конституційних гарантій населенню неза­лежно від місця його проживання.

Міжбюджетні відносини — це відносини між державою, Ав­тономною Республікою Крим і органами місцевого самоврядуван­ня щодо забезпечення відповідних бюджетів фінансовими ресур­сами, необхідними для виконання функцій, передбачених Кон­ституцією та законами України.

Міжбюджетні відносини виникають на стадії виконання бюджетів. Найважливішою передумовою їх існування є необхідність здійснення перерозподілу бюджетних ресурсів усередині бюджетної системи, яка, у свою чергу, спричинена розбіжностями між обсягами коштів, акуму­льованих у бюджетах різних рівнів і видів, та потребою в них.

Підставою для існування міжбюджетних відносин є:

— визначений у законодавстві розподіл повноважень між державною виконавчою владою та органами місцевого самоврядування;

— гарантія фінансування витрат на реалізацію наданих повноважень з боку держави органам місцевого самоврядування;

— діючий порядок розмежування доходів і видатків між рівнями бюджетної системи і місцевими бюджетами різних видів;

— фінансова підтримка місцевих бюджетів у зв'язку зі значними ко­ливаннями рівнів податкового потенціалу окремих територій та об'єк­тивними розбіжностями в обсягах видатків.

Основою міжбюджетних відносин є розмежування доходів і видатків між рівнями бюджетної системи, проведене відповідно до розподілу повноважень органів державної виконавчої влади і місцевого самовря­дування. Проте розмежування доходів, здійснене на єдиних засадах для бюджетів відповідного рівня не дає можливості збалансувати абсолют­но всі бюджети. Причиною цього є значні відмінності у формуванні до­ходів і складі та обсягах видатків бюджетів територіальних одиниць, які мають об'єктивний характер і зумовлені:

— різним рівнем економічного розвитку господарських комплексів адміністративно-територіальних одиниць і їх спеціалізацією;

— різноманітністю природно-кліматичних умов;

— різним екологічним станом територій;

— особливостями розташування населених пунктів, зокрема адміністра­тивних центрів;

— насиченістю шляхами сполучення;

— кількістю населення, його віковим складом;

— сформованою протягом тривалого історичного періоду мережею об'єк­тів соціальної і побутової інфраструктури та їх станом тощо.

Рух бюджетних ресурсів у процесі міжбюджетних відносин відбувається переважно у формі: міжбюджетних трансфертів (дотацій, субвенцій, коштів, що передаються), взаєморозрахунків, та об'єд­нання коштів бюджетів територіальних громад для виконання спіль­них проектів і програм.

Центральне місце у міжбюджетних відносинах посідають процедури бюджетного регулювання. Метою регулювання міжбюджетних відносин є забезпе­чення відповідності між повноваженнями на здійснення видат­ків, закріплених законодавчими актами України за бюджетами, та бюджетними ресурсами, які мають забезпечувати виконання цих повноважень, тобто перерозподіл бюджетних ресурсів.

Дата добавления: 2015-05-24