Розвиток шкільної географії і методики її викладання у дореволюційній Росії та СССР

При вивченні даної теми радимо звернути увагу на те, як і під дією яких факторів змінився зміст шкільної географії у минулому та як воно змінюється у теперішній час, по якому шляху йшов розвиток методичної думки, як на різних етапах змінювалися методи навчання географії. Зробіть висновок, що розвиток шкільної географії на кожному етапі відображає стан системи освіти і педагогічної теорії, а також особливості географічної науки.

Ця тема добре викладена у всіх навчальних посібниках по методиці викладання географії у школі.

2.1. Дореволюційний етап розвитку шкільної географії

При ознайомленні з початковим періодом викладання географії (XVIII ст.) зупиніться на причинах винекнення появи географії як самостійного предмету в школах Росії; оцініть зміст та якість перших географічних підручників (на початку закордонних, переведених на російську мову, а потім вітчизняних); зверніть увагу на появу перших рекомендацій методичного характеру по вивченню географії у школі.

Більш детально ознайомтеся зі станом шкільної географії та розвитком методичної думки у ХІХ ст. Виясніть, чому і як політика класів у ділі народної освіти першкоджала проникненню в школи Росії ідей прогресивних деталей, мислителів та педагогів того часу.

Відмітьте значення поглядів К.Д. Ушинського, теоретичні концепції якого для шкільної географії актуальні і до теперішнього часу (краєзнавчий принцип у навчанні, роль географічного опису та принцип наглядності, вимоги до географічної карти та ін.).

Зверніть увагу на внесок Д.Д. Семенова у розвиток методики географії (практична реалізація принципів наглядності, систематичності та послідовності у вивченні географії; перша спроба систематичного викладення методики географії і т.д.).

Виясніть, чи відобразилися ці передові ідеї на викладанні географії у масових школах, на зміст більшості того часу.

При характеристиці наступного етапу (кінець ХІХ – поч. ХХ ст.) зверніть увагу на те, що попередній зміст шкільної географії, а також низький рівень її викладання вже не відповідали вимогам капіталістичної Росії у географічних пізнаннях.

Виясніть, яку роль у розвитку географії відіграли творці вітчизняної універсальної географічної школи Д.Н. Анучин та його ученики – А.А. Крубер, С.Г. Григор'єв, А.С. Барков, С.В. Чефранов.

Відьмітьте появу на рубежі століть цікавих та змістових для свого часу робіт по методиці викладання географії Е.Ю. Петрі, С.П. Аржанова, В.П. Нечаєва та інших педагогів, у тому числі професора Харківського університету А.А. Івановського.

Ознайомтися з так званими «ігнат'євськими» програмами (1941 р.), зміст яких і особливо пояснювальна записка до них значно змінювали підхід до шкільної географії та її положенням серед інших навчальних предметів. Зверніть увагу на те, що хоч нові програми мали прогресивний характер, на практиці їх все ж не вдалося реалізувати, і передові ідеї цього часу отримали свій подальший розвиток лише у радянській методологічній науці.

2.2. Радянський етап розвитку шкільної географії

При вивченні історії розвитку радянської шкільної географії зверніть увагу на «період пошуків» до 1934 р., коли для географії інколи взагалі не знаходилося місця у шкільній програмі, не було стабільних добрих підручників і т.д., а також на період після постанови ЦК ВКП (б) та СНК СССР від 16 травня 1934 р., коли географії було відведено місце у системі шкільного навчання.

Необхідно чітко уявити собі помилки «періода пошуків», щоб не повторювати їх у своїй педагогічній діяльності. Зверніть увагу на наступні з них:

- відверненість та сухість викладення географії;

- відсутність опори на карту;

- недостатня увага до питань фізичної географії, особливо до фізико-географічного країноведення;

- недооцінка природних умов у курсі економічної географії;

- примат економіки та статистики над географічною специфікою у економічній географії.

Разом з тим, не слід забувати про досягнення методичної думки цього періоду: розвиток крайознавчої та екскурсійної роботи, боротьба з механічних заученням навчального матеріалу і т.д. Високої оцінки заслуговує теоретичне положення про місце та значення шкільної георафії, викладені у працях Н.К. Крупської.

Кожний географ повинен добре знати зміст постанови ЦК ВКП (б) та СНК СССР «Про викладання географії у навчальній школі» від 16 травня 1934 р. і розуміти його значення для шкільної географії у нашій країні. Відьміте, що у виконання цього постанови:

- установлено загальні принципи розподілу курсів географії по роках навчання, виділено більша кількість годин для їх вивчення;

- створені стабільні підручники по всім курсам, що проіснували більше 20 років; написання підручників було поручено ведущим географам країни;

- шкільна географія забезпечена необхідним мінімумом карт та наглядних пособій;

- покращилась та розширилася підготовка вчетелів географії та методична робота;

- почав видаватися (з 1934 р.) журнал для вчителів «Географія у школі».

Велика робота по перебудові курса географії була проведена видатними методистами, які по праву можуть бути названі основоположниками радянської шкільної географії. Серед них крупніший радянський географ Н.Н. Баранський, автор відомої «Методи викладання економічної географії» та підручника по економічній географії СССР, перший редактор (з 1934 по 1948 рр.) журнала «Географія в школі»; І.А. Витвер, автор підручника по економічній географії закорнонних країн; А.С. Барков та А.А. Половинкин, автори підручника по початковій географії та видні дослідники в області методики викладання фізичної географії.

Розглядаючи післявоєнний період розвитку шкільної географії, зверніть увагу на те, що у цей час були написані та видані книги по методиці викладання географії у кожному класі; розроблена система понять та практичних робіт, що ускладнюються від курса до курса; зявилися перші географічні площадки; розроблялися питання політехнічного навчання.

У подальшому покращення шкільної та методики її викладання важливу роль відіграли постанови ЦК КПСС та СМ СССР «Про завершення переходу до загальної середньої освіти молоді і подальшим розвитком загальноосвітньої школи» (1972), «Про подальше покращення навчання, виховання навчающих загальньоосвітних шкіл та підготовки їх до праці» (1977), «Про основні направлення реформи загальньоосвітньої і професійної школи» (1984). Радимо ознайомитися з цими документами.

Закінчуючи роботу над темою, виясніть, які задачі стоять перед шкільною географією на сучасному етапі – у період перебудови народної освіти.

2.3. Питання та завдання для самоконтролю

1. Які основні фактори впливають на зміст та розвиток шкільної географії? Приведіть відповідні приклади.

2. Перерахуйте особливості початкового періоду викладання географії у школах Росії ХVIII ст.? Які причини обумовили появу географії як самостійного предмета в школах Росії?

3. Як розвивалася методика викладання географії у ХІХ ст.? Яка роль у цьому процесі належить К.Д. Ушинському та Д.Д. Семенову?

4. Чому у школах дореволюційної Росії географія не стала одним із ведущих предметів? Які попитки застосовувалися на початку ХХ ст., щоб змінити це положення?

5. У чому заключались досягнення та недостатки радянської шкіьної географії у 20-30 роки? Яке значення для шкільної географії мала постанова ЦК ВКП (б) та СНК СССР від 16 травня 1934 р. «Про викладання географії у початковій та середній школі»?

6. Оцініть внесок у розвиток методики навчання основоположників радянської шкільної географії?

7. Як розвивалася шкільна географія і методика її викладання у післявоєнні часи?

8. Які задачі методики навчання географії та вчительської практики найбільш актуальні у період перебудови народної освіти?

Дата добавления: 2015-05-24