Перевірка знань та вмінь учеників на уроках географії

Перевірка та оцінка знань, вмінь та навиків – органічна частина процеса навчання. Головна ціль заключається в тому, щоб вияснити, як засвоєний учениками пройдений матеріал, тобто установити рівень їх знань, умінь та навиків у даний момент. Разом з тим перевірка дає можливість закріпити та удосконалити знання та вміння учеників, підготовити дітей до сприймання нового матеріалу. Таким чином, перевірка виконує не лише контрольну, але і дидактичну функцію.

Головна вимога до вчителя, що організує та проводи перевірку знань та вмінь, - врахування індивідуальних особливостей учеників. На основі аналізу даних про успішність вчитель своєчасно виявляє відставання окремих учеників, надає їм необхідну допомогу.

Перевірка повинна бути систематичною та планомірною. Її слід проводити за всіма темами програми, виявляти знання кожного ученика за основними питаннями програмних тем.

Питання про те, як перевірити знання учеників по географії, присвячена широка література. В останні роки зявилися нові види контрольно-перевірочних завдань, удосконалюються традиційна форма перевірки. Застосування різноманітних видів перевірки активізує клас, підвищує цікавість до географії і кінцевому результаті значно піднімає успішність учеників з цього предмету.

Працюючи з навчальною літературою, зверніть увагу на різні форми та методи перевірки, переваги та недоліки кожного методу.

5.1. Форми та методи перевірки знань

Виявлення знань учениками здійснюється методами усної та письмової перевірки (вона називається так за способом виконання завдань). Кожний із методів може застосовуватися у двох формах: індивідуальній та фронтальній (вони називаються так за способом організації учеників).

Таким чином, слід розрізняти чотири групи методів перевірки: 1) методи усної індивідуальної перевірки, що дозволяють в усній формі встановити рівень знань та вмінь кожного ученика; 2) методи усної фронтальної перевірки, що дозволяють в усній формі встановити рівень знань та вмінь всього класу або значної його частини; 3) методи письмової індивідуальної перевірки, що дозволяють у письмовій формі виявити знання та вміння окремих учеників; 4) методи письмової фронтальної перевірки, що дозволяють в письмовій формі встановити рівень знань та вмінь як окремих учеників, так і всього класу.

5.1.1. Методи усної індивідуальної перевірки

Традиційним і до цього часу найважливішим методом перевірки є індивідуальне опитування учеників. Як правило, він проводиться біля доски і дозволяє найбільш основано і різнобічно перевірити кожного ученика, виявити ступінь засвоєння ними досить велико обєму вивченого метеріалу.

Зверніть увагу на те, як вчиетль повинен формулювати питання для цього виду перевірки: він повинен захватити яку-небудь цільну та значну за обємом частину розділу курсу, що перевіряється, бути досить коротким, ясним та точним; разом з тим він не повинен повторювати формулюровку відповідного розділу підручника.

Ознайомтеся з тим, як веде себе вчитель під час опитування (чи можна переривати відповідь ученика; як слід поступити, якщо ученик допустив помилку; як можна активізувати клас і т.д.).

Цей метод перевірки описаний у посібнику А.В. Даринського «Методика преподавания географии» (1975, с. 128-130).

В останні роки до цього виду перевірки знань відносяться критично. Опитування займає багато часу (від 15 до 20 і більше хвилин), а визвати до дошки вдається лише незначну частину класу. Більшісті ж учеників відведена роль пасивних слухачів.

Цікаві результати дослідників ефективності традиційного опитування, які проводив вчитель-методист сер. шк. № 45 м. Донецька канд. пед. наук Б.І. Дегтярев (табл. 7).

Таблиця 7.

Види використання старшекласниками часу опитування на уроках

№ пп	Про що думали та що робили під час відповідей товаришів	Від загального числа вивчених (більше 500 чоловік)
1.	Слідили за відповіддю товаришів	14,8 %
2.	Думали про те, що стануть відповідати, якщо вчитель зараз запитає їх	19,4 %
3.	Думали про предмет	9,3 %
4.	Думали про різне, але не про предмет	53,8 %
5.	Займалися іншими справами	2,7 %
	Всього	100 %

Таким чином, більше половини учників проти бажанню вчителя, не лише не приймають розумову участь у цьому процесі, але і як би не думають про нього.

До цієї групи перевірки включають так званий магнітофонне опитування (проводиться паралельно з традиційним опитуванням; свої відповіді ученики записують на магнітофон) та тихе опитування (проводиться під час виконання класом письмової роботи; окремі ученики визиваються до столу вчителя на співбесіду).

Ці методи індивідуальної перевірки знань учеників ефективно використовував В.Ф. Шаталов (див. кн. «Куда и как исчезли тройки», 1979). В теперішній час багато вчителів стали порівнювати традиційну перевірку з тихим та магнітофонним опитуванням. Це добре вплинуло на якість знань учеників, на їх уміння користуватися розмовляти і т.д.

5.1.2. Методи усної фронтальної перевірки

Традиційним методом усної фронтальної перевірки є фронтальне опитування. Він дає можливість виявляти типи географічних знань та вмінь, які можуть бути виражені коротко.

На відміну від індивідуального опитування даний метод перевірки розвиває здібності учеників узагальнювати засвоєне та відображати свої думки досить чітко та лаконічно.

Фронтальне опитування проводиться наступним чином. Вчитель розбиває матеріал на ряд порівняно невеликих по обєму питань, логічно повязаних між собою і приводячих до певного висновку. Ці питання у відповідній послідовності пропонуються класу, причому на кожний із них один із учнів (за вибором вчителя) відповідає з місця. Інші ученики доповнюють та виправляють відповіді товаришів, а вчитель дає необхідні пояснення.

В кінці фронтального опитування, який зазвичай триває 5-7 хвилин, вчитель підводить підсумки, робить узагальнення, виставляє оцінки найбільш активним ученикам.

Проводимо приблизний перелік питань усної фронтальної перевірки у 5 класі по темі «Вітер»:

1. Що називають вітром?

2. Чому дме вітер?

3. Які вітри ми називаємо бризами?

4. Чим відрізняється денний бриз від ночного?

5. Від чого залежить сила вітру?

6. За допомогою якого приладу і як визначають силу вітру?

7. Як визначити направлення вітру?

8. На Східно-Європейській рівнині вітер часто дме зі сторони Антлантичного океану. Яке він має направлення?

9. Вітри якого направлення переважають у нас взимку?

10. Що називається мусоном?

11. Чому ці вітри двічі на рік змінюють своє направлення?

12. Чи впливають мусони на клімат?

13. У яких районах нашої країни переважає мусонний клімат?

14. Для чого необхідно спостерігати за вітром, знати його направлення та силу?

15. Зробіть висновок про значення вітру у природі?

Крім фронтального опитування іноді застосовують інші методи усної фронтальної перевірки: подорож по карті (ученикам пропонується маршрут подорожі, і вони по черзі виходять до стінної карти, показують розположені на цьому маршруті обєкти та коротко їх характерезують); коментування відповідей учеників при індивідуальному опитуванні; поурочний бал (врахування не лише фронтальних відповідей, але і всіх інших видів діяльності учеників протягом уроку).

Цікаву форму проведення фронтальної усної перевірки запропонував В.Ф. Шаталов (радимо ознайомитися з нею самостійно; див. кн.: «Куди і як зникли трійки», 1979).

5.1.3. Методи письмової індивідуальної перевірки

Індивідуальна письмова перевірка знань учеників стала проводитися порівняно не так давно. Вона має одну, але досить серйозну первагу перед іншими формами та методами перевірки: дозволяє у повній мірі здійснити індивідуальний підхід до учеників.

Широкого поширення набули так звані карточки з питаннями та завданнями, на які ученики дають письмову відповідь. Зміст карточок може бути самим різним, так як ученикам можна запропонувати будь-які завдання – аналітичні, описувальні, графічні, розрахункові, тестові, захопливі (у вигляді кросвордів, географічних ігр, вікторин); завдання підвищеної складності і більш прості (з розрахунком на слабо підготовленого ученика).

Крім завдань карточка може містити додаткову інформацію (для розширення знань учеників), включати в себе алгоритм виконання завдання, коментарії і т.д. У цьому випадку вона виконує не лише контрольну, але і дидактичну функцію. Це дуже важливо для учеників, що мають пробіли у знання по тим чи іншим темах.

Письмове опитування по карточках може бути організовано на різних етапах уроку, але частіше за все він проводиться під час усної перевірки. Вчитель роздає карточки 5-6 ученикам (їм пропонується зайняти місця за першими партами), і доки у класі йде письмове опитування, ці ученики письмово виконують індивідуальне завдання.

Карточки по всіх курсах географії постійно публікуються у журналі «География в школе», видаються у вигляді дидактичного роздаткового матеріалу. Спробуйте самостійно скласти подібні завдання, використовуючи наступну літературу:

Говоруха М.Ф., Каотель Л.М. Програмовані завдання з географії: 5-8 кл. – К.: Рад. Школа, 1979.

Картель Л.Н. Дидактические материалы по физической географии. – М.: Просвещение, 1987.

Коринская В.А. Самостоятельные работы учащихся по географии материков. – М.: Просвещение, 1983.

Ковалевская М.К. Самостоятельные работы учащихся по экономической географии СССР. – М.: Просвещение, 1984.

Войлошникова Н.А. Самостоятельные работы учащихся по экономической географии зарубежных стран. – М.: Просвещение, 1981.

Контрольные задания и упражнения по географии / Под ред. Л.М. Панчешниковой. – М.: Просвещение, 1982.

Необхідно памятати, що карточку краще складати по певній темі на основі діючої програми по географії. Слід врахувати вікові здатності дітей, в тому числі їх здібності користуватися письмовою промовою. Не рекомендується пропонувати ученикам завдання, що направлені на простий переказ підручника і т.д.

На мал. 3 показаний приклад однієї із карточок по курсу фізичної географії СССР. Зверніть увагу на індекс карточки, за допомогою якого ці завдання систематизуються у вчительскій карточкі. Індекс 78-10-2 означає наступне: 7 – сьомий клас; 8 – номер теми у програмі для 7 класу, в даному випадку це тема «Головні природні райони СССР»; 10 – порядковий номер уроку в указаній темі, урок, на якому вивчалися природні комплекси Далекого Сходу; 2 – номер карточки, складеної по матеріалам уроку.

На цьому ж малюнку дається один із можливих варіантів відповідей учеників. Поскільки завдання виконується письмово, відповідь має бути досить короткою. Необхідно привчати дітей відповідати по сутності питання. Не слід привчати їх до всеможливих деталей (наприклад, перераховувати діючі вулкани камчатки, називати представників флори та фауни Приморя), якщо не розкрито основний зміст питання.

У звязку з компютирізацією навчання можливості цього виду перевірки зараз розширюються. Складаються різні варіанти завдань по географії, які ученики будуть виконувати, працюючи з персональним ЕВМ в діалоговому режимі. При цьому на екрані дисплея показується текст завдання та повязані з ними малюнки, карти, графіки, а також результати роботи, оцінка, аналіз помилок, необхідні пояснення та коментарії.

5.1.4. Методи письмової фронтальної перевірки

Фронтальна письмова перевірка дає можливість перевірити і узагальнити знання учеників всього класу по широкому колу питань, дозволяє вчителю вияснити загальну картину засвоєння класом певних тем курсу, своєчасно виявити типові недоліки у засвоєнні понять, вмінь та навиків.

На основі результатів фронтальної письмової перевірки вчитель вноси корективи у навчальний процес, організує повторення тих питань, які засвоєні слабо, а при необхідності призначює додаткові заняття.

У географії, хоча вона і відноситься до так званих усних шкільних предметів, фронтальна письмова перевірка отримала широкого поширення. Основним обєктом контролю є різні вміння та навики учеників. У звязку з цим традиційно проводяться фронтальні письмові роботи, метою яких є перевірка вмінь та навиків.

Ученикам можуть бути запропоновані наступні завдання:

· Завдання по читанню карти (перевіряється вміння складати різні географічні характеристики та описувати їх на основі карт атласу);

· Завдання по нанесенню обєктів на контурні карти (перевіряються знання географічної номенклатури та вміння визначати місцеположення обєкта на карті);

· Завдання графічного характеру (перевіряється вміння складати схеми, картосхеми, графіки і т.і.);

· Завдання по аналізу статистичного матеріалу, складанню таблиць;

· Вимірювання за картою (визначення координат, вимірювання відстані за допомогою градусної сітки карти і т.д.).

Проаналізуйте шкільну програму з географії та визначте, які ще завдання можна запропонувати ученикам при проведенні фронтальних письмових робіт цього типу. Прочитайте відповідні розділи у навчальних посібниках (Даринский А.В. «Методика преподавания географии», 1975, с. 131-133. «Методика обучения географии в средней школе» / Под ред. А.Е. Бибик, 1968, с. 328-334).

У тих же посібниках описуюються інші види фронтальної письмової перевірки: короткотривалі письмові контрольні роботи з перевірки теоретичного матеріалу (їх бажано проводити у старших класах); топографічний диктант (у 5 класі); картографічний диктант (для цієї цілі використовують контурні карти); географічний диктант (питання та завдання потребують короткої відповіді).

В останні роки зявилися фронтальні письмові роботи для перевірки тестового типу.

Тест – це короткотривале випробування, яке проводиться у рівних для всіх умовах та має вид такого завдання, вирішення якого піддається кількісному врахуванню.

Головні переваги тестових завдань: вони не залежать від субєктивної думки вчителя; дозволяють зберігати час; є різноманітними за видом та способу виконання.

У минулому робилися спроби класифікувати тестові завдання (див. кн. Коринская В.А., Панчешникова Л.М. Система проверочных заданий по страноведческим курсам географии восьмилетней школы. – М.: Просвещение, 1965), але визнати їх удачними не можна, так як запропоновані класифікації захватили далеко не всі види тестів. Тому дана прооблема чекає свого вирішення.

У сучасній роботі приводяться приклади лише деяких тестових завдань з географії.

Велику групу складають тести на знаходження відповідностей. Знаходиться, наприклад, відповідність між питанням та обєктом.

Для того, щоб перевірити, як ученики 6 класу засвоїли особливості кожного океану, їм пропонується установити, до якого океану відноситься те чи інше питання (або висказане твердження). Вчитель послідовно зачитує номер питання (твердження), а потім задає питання:

1. В основі океану цілком залягає одна із літосферних плит.

2. На дні океану розташований самий довгий рифовий хребет.

3. Берегова лінія океану слабкіше за все порізана.

4. Характерна риса океану – велика відстань між його берегами.

5. Характерна риса океану – велика кількість внутрішніх та окрайних морів.

6. В океані розташована сама довга у світі цепочка коралових островів.

7. Шельф складає більше 1/3 площі океану.

8. Площа шельфа в океані мінімальна.

9. Особливість океану – сезонні вітри у його північній частині.

10. Самий сольний океан.

11. Найбільш забруднений океан.

12. В океані циркулюють самі сильні течії.

13. На берегу океану розташовані незамерзаючі порти.

14. Океан є районом найбільш інтенсивного судноплавства.

15. У південній частині океану зустрічаються айсберги.

16. Океан, має великий вплив на клімат Східної Азії.

17. Океан, менше за все освоєний людиною.

Ученики проставляють номер питання напроти відповідного океану:

Тихий 1, 4, 8, 13, 15, 16

Антлантичний 2, 5, 10, 11, 12, 13, 14, 15

Індійський 3, 6, 9, 13, 15

Пів. Льодовитий 7, 13, 17

Норма оцінок для цього тесту: 20-22 – «5»

(перша колонка – число правильних 16-18 – «4»

відповідей, друга за роботу) 11-15 – «3»

6-10 – «2»

0-5 – «1»

Тест на відповідність може мати вид таблиці (рис. 4), в яку розміщується не лише малюнки, але і різні твердження, між якими необхідно знайти відповідну пару (наприклад, явище – причина, яка його викликає; обєкт – його характерний признак; обєкт – обєкт і т.д.).

У нашому випадку потрібно знайти відповідність між бугром та його зображенням за допомогою горизонталей.

			А	Правильні відповіді: 1 – Б 2 – Е 3 – Д 4 – А 5 – Г 6 – В Норма оцінок: 6 – «5» 5 – «4» 3-4 – «3» 1-2 – «2» 0-1 – «1»
			Б
			В
			Г
			Д
			Е

Рис. 4. Приклад теста назнаходження відповідностей між обєктами (використовується у 5 класі; пропонується знайти відповідність між буграми різної форми та їх зображенням за допомогою горизонталей)

До тестів на знаходження відповідностей відносяться тести-перфокарти. Завдання виконується на робочому полі, що має форму прямокутника заданого розміру. Робоче поле розбивається на квадрати, в яких ученики проставляють відповіді (зазвичай квадрат перекреслюється). Перевірка завдання виконується за допомогою перфокарти такого же розміру, як і робоче поле; на місці правильної відповіді робляться квадрати прорізи. На мал. 5 показаний один із варіантів теста-перфокарти з курсу економічної географії СРСР. Ученикам пропонується визначити, які енерговиробничі цикли (повні) зформувалися у трьох економічних районах УРСР.

Енерго- виробничі цикли Економічні райони Української РСР	Нафтогазо-хімічний	вуглехімічний	гідроенергогенетичний	Чорних металів	Загальномашинного будування	Гірсько-хімічний	Інструментно-будівельний	рибнопереробний	Харчової промисловості
Донецько-Придністровський
Південно-Західний
Південний

Норма оцінок: 13 – 14 – «5»

11 – 12 – «4»

8 – 10 – «3»

4 – 7 – «2»

0 – 3 – «1»

Рис. 5. Приклад теста – перфокарти (використовується у 8 класі при вивченні економічних районів УРСР та їх енерговиробничих циклів)

Наступну групу тестів складають тести з вибором правильної відповіді.

Особливе місце займають тести – альтернативи. Вони являють собою систему питань, на кожний із яких є дві відповіді – правильна та неправильна. Ученикам пропонуються підкреслити правильну відповідь.

Приклад такого тесту (за В.А. Коринською, 1975):

Завдання: Підкресліть значні признаки: (І варіант) екваторіального лісу; (ІІ варіант) савани.

1. Опадів випадає багато:

А) протягом всього року; Б) в один із сезонів;

2. Коливання температури:

А) майже не має; Б) є, але не значні;

3. Сезонні кліматичні зміни:

А) відсутні Б) добре випажені;

4. Річки:

А) цілий рік повноводні; Б) повноводні лише влітку;

5. Грунти:

А) красні латеритні; Б) красно-бурі;

6. Дерева:

А) скидають листя; Б) цілий рік цвітуть та плодоносять;

7. У рослинності переважає:

А) багатоярусний ліс; Б) травяний покрив та окремі дерева;

8. Протягом року:

А) повітряні маси змінюються Б) переважає одна і та повітряна маса;

по сезонах;

9. Тварини переважно живуть:

А) на деревах; Б) на землі;

10. У грунтовому процесі та режимі річок:

А) сезонні зміни добре виражені; Б) сезонні зміни відсутні

Шостикласники повинні підкреслити наступні відповіді:

І варіант: 1а, 2а, 3а, 4а, 5а, 6б, 7а, 8б, 9а, 10б.

ІІ варіант: 1б, 2б, 3б, 4б, 5б, 6а, 7б, 8а, 9б, 10б.

Норма оцінок: 10 – «5»

7 – 9 – «4»

5 – 6 – «3»

менше 5 - «2»

Тести з вибором правильної відповіді можна зробити більш складними, запропонувавши ученикам на вибір 3-4 відповіді, один із яких є вірним. Такі тестові завдання використовуються у контрольно-навчальних установах, якими оборудовано багато кабінетів у харківських школах (№ 45, № 122, інтернат № 9 та інші).

У подібних тестах можна не вводити обмежування на число вірних відповідей. Наприклад:

1. Рівнини утворюються:

А) у результаті оголення морського дна;

Б) у результаті руйнування гір;

В) наносами річок;

Г) у результаті складкоутворення;

2. Низовини можуть бути:

А) тільки плоска рівнина;

Б) тільки хвиляста рівнина;

В) як плоска рівнина, так і хвиляста;

Г) будь-яка рівнина, лише б вона не лежала вище 200 м над рівнем моря.

Правильними відповідями на І питання є всі, крім останнього; на 2 питання – передостання та остання відповіді.

Окрему групу складають тести з пропусками слів у реченні. У таких завданнях ма місце пропуска ученики записують певне слово (термін, назву географічного обєкту).

Слід памятати не лише про переваги тестів, але і про їх недоліки; необхідно знати основні вимоги до тестових завдань (див. статтю у журналі «География в школе»: Коринская В.А. Роль тестов в повышении эффективности обучения и основные требования к их составлению. – 1975, № 6).

Закінчуючи роботу над темою, зробіть висновок про необхідність співставляти різні форми та методи перевірки, так як жоден з них не є універсальним.

5.2. Оцінка знань та вмінь учеників

За знання, вміння та навики вчитель стави оцінки, які показують, у якій мірі ученик оволодів матеріалом в обємі програми.

Оцінка знань може проводитися на основі наступних вимог:

А) нормативний критерій, коли результат контролю оцінюється з точки зору встановленої норми (прикладу); у діючих програмах з географії дані рекомендації з оцінювання знань, а також практичні вміння учеників, приведені норми оцінок за 5-т и бальною шкалою;

Б) критерій порівняння, коли результат контролю одного ученика порівнюється з аналогічним результатом іншого (або інших) учеників;

В) особистий критерій, коли результат контролю ученика порівнюють з минулими результатами цього ж учня і тим самим встановлюється його динаміка продвигу в оволодінні перевіряючими знаннями, вміннями та навиками.

На практиці навчання вчителя досить часто використовують критерій порівняння, хоч його використання вчителем напевно не цілісно, бо порівняння успіхів одного ученика з успіхами іншого може носити не етичний і навіть образливий характер.

Найбільш цілісно порівнювати нормативний критерій з особостим. Про це можна прочитати в книзі: Л.Ф. Фридман. Педагогический опыт глазами психолога. – М.: Просвещение, 1987, с. 193 – 198.

При оцінюванні знань з географії перш за все враховується: правильність та осознаність викладення матеріалу учеником, повнота розкриття понять та закономірнотей, точність вживання географічної термінології; самостійність відповіді; логічність, доказовість у викладеному матеріалі; ступінь формування інтелектуальних, загальнонаукових, специфічних вмінь.

Особі вимоги є до оцінки письмових робіт (враховується грамотність написання назв та термінів, упорядкованість та акуратність записів, графічних побудов, заповнення контурної карти і т.д., своєчасність виконання роботи).

Зверніть увагу на те, як вчитель повинен виставляти поточні, четверні та річні оцінки. Подумайте над тим, яке виховальне значення має оцінка; яка обєктивність її виставлення може відображатися на відношенні ученика до предмету, до вчителя.

Радимо спробувати наступну літературу: Даринский А.В. Методика преподавания географии (1975, с. 136-139). Методика обучения географии в средней школе / Под ред. А.Е. Бибик (1968, с. 334).

5.3. Питання та завдання для самоконтролю

1. У чому заключається основна ціль перевірки знань, вміння та навиків учеників? Які функції виконує перевірка?

2. Яку роль у системі перевірки знань відіграють різні форми та методи перевірки? Назвіть їх.

3. Які вимоги повинні відповідати питанням до учеників при усній індивідуальній перевірці? Як вона проводиться?

4. Які вміння розвиває в учеників фронтальна усна перевірка? Як вона проводиться?

5. Що являє собою і як проводиться письмова індивідуальна перевірка (за карточками)? Складіть перевірочну карточку, аналогічну тій, що показана на мал.3, за одним із шкільних курсів з географії.

6. Які письмові завдання можуть пропонуватися ученикам під час фронтальних письмових робіт?

7. Для однієї із тем курсу фізичної географії або економічної географії розробіть перевірку знань та вмінь учеників, включаючи завдання І, ІІ та ІІІ рівнів знань. Використайте при цьому рекомендації із посібника «Методика обучения географии в средней школе» / Под ред. Л.М. Панчешниковой, 1983, с. 153-154.

8. Що таке тест? Назвіть переваги та недоліки цієї перевірки. Які вимоги до складання тестів?

9. Як класифікуються тестові завдання? На основі шкільної програми складіть за одним із наступних видів тестових завдань: тест на знаходження відповідностей між питанням та обєктом, тест - перфокарту, тест – альтернативу.

10. Які значні критерії оцінки знань, вмінь та навиків? Як визначаються ітогові оцінки за четверть та за рік?

Дата добавления: 2015-05-24