Мал. 17 Жіночі статеві органи, у розрізі (за Мастерсом та Джонсон)

Нахилена вперед матка утворює з поздовжньою віссю піхви гострий кут. По обидва боки до матки бічними зв’язками кріпляться яйцеводи та яєчники. Тут же, на переході маткового тіла у шийку, є ще одна зв’язка, яка прикріплює матку ззаду до крижової кістки. Ця зв’язка, яку називають крижово-матковою, ідучи від крижової кістки, роздвоюється, обіймає з боків пряму кишку і приростає до задньої маткової стінки. Цією зв’язкою зі спинного мозку проходять жмутки чуттєвих нервів, що статево іннервують матку, піхву, сором та клітор.

А тепер пригляньмося детальніше до будови чоловічих геніталій.

Мал. 18 Чоловічі статеві органи, у розрізі (за Мастерсом та Джонсон).

Пристосування, яке «піднімає» прутня, — це печеристі тіла всередині нього. Ці тіла складаються з венозних вузлів, що являють собою порожнисті кровосховища. Під впливом статевого піднесення вони заповнюються кров’ю, через що прутень більшає в розмірах, твердішає та зводиться. Кровоносні судини, по яких кров надходить до печеристих тіл, мають спеціальні клапани, що не дозволяють крові відплинути аж до того, доки статевий акт завершиться. Чинністю кровоносних судин, які обумовлюють прутневе зведення, керують нерви, що йдуть від зводжувального осередка, розміщеного у нижній частині спинного мозку.

На кінці прутня, довкола вічка сечоводу, печеристі тіла утворюють подушкоподібний утвір, який називають голівкою прутня. Голівка вздовж нижнього обводу увипукляється у вигляді валика, який називають вінцем голівки, а тут же, під ним, до тіла прутня приростає шкіра крайньої плоті.

Подвійна шкірна складка крайньої плоті покриває голівку аж до вічка сечоводу. Вона досить еластична і, коли прутень повністю зведений, зсувається аж поза вінець голівки, цілком відтуляючи її. У складці крайньої плоті й поза вінцем голівки сила-силенна сальних залоз.

Нижче прутня, у шкірному мішечку, що звисає назовні черевної порожнини, містяться яєчка. Цей мішечок називають мошонкою або калиткою. Парні чоловічі яєчка мають подвійне значення — це залози внутрішнього секреції і водночас виробники сімені. Гормони виділяються у кров, а сíм’я проходить сім’яводами до двох умістилищ — сім’яних міхурців. Поряд з тими міхурцями біля виходу сечоводу з сечового міхура є ще одна залоза, завбільшки з каштан — передміхурова або по-іншому простáта. Її виділення у момент виприску змішуються з сіменем. Нижче простати та сім’яних міхурців містяться вічка залоз Купера, які виходять у просвіт сечоводу. Це залози, що виділяють слиз, який з’являється у вічкові сечоводу на стадії платó.

У ділянці сім’яних міхурців на переході сечоводу у сечовий міхур є так званий сім’яний горбок, який, коли кров напливає до венозних судин, об’ємнішає разом з прутневими порожнистими тілами і затискує сечовід, закриваючи вхід до сечового міхура. Такий механізм на час, доки відбуваються зносини, не дозволяє сечі виділятися, а сімені потрапляти до сечового міхура, а отже, сім’яна рідина змушена вивергатися лише назовні.

Коли розповідаю про будову і діяльність чоловічих статевих органів, не зайве згадати, що “вставати” і “падати” прутень може й сам собою, без дії еротичних подразників. Мимовільна “стоячка” виникає при застої крові у геніталіях, подразненні голівки прутня або при сильному напруженні промежинних м’язів.

До застою крові, наприклад, приводить переповнення сечового міхура, який у такому разі здавлює кровоносні судини прутня, через що нерідко з’являються ранкові “стоячки”, зразу після пробудження.

Природжені звуження крайньої плоті (фімóз) або запалення голівки, причина яких як брак особистої гігієни та залягання виділень сальних залоз, розміщених під крайньою плоттю, так і ношення надміру тісних плавок, можуть приводити до мимовільних зведень прутня.

Врешті, напруження промежинних м’язів, що з’являється, коли стрімко скочити з лежачого положення, підняти важкий вантаж або надовго завмерти — теж може бути причиною зведення прутня.

Трапляється, що прутень зводиться і під час сну, але сюди долучається вже статеве збудження, що його навіюють сонні мрії.

Прутень помітно “в’яне” у ванні, якщо вода дуже холодна, після важкої фізичної праці або при загальному виснаженні та багаторічному статевому стримуванні. Останнє торкається лише чоловіків, яким більше сорока років.

Описавши будову чоловічих та жіночих геніталій, розповім тепер про зміни, що відбуваються під час статевого акту. Акт поділяється на чотири стадії, які вперше описав Ван де Вельде: перша — стадія збудження, друга — платó, третя — оргазм, четверта — стадія відпруження. Фізіологія оргазму та широкий розгляд чотирьох стадій статевого акту стануть змістом дальшого розділу.

У даному розділі я розповім про анатомічну будову та зміни органів на стадіях статевого акту, при цьому не особливо вдаючись у деталі.

Найперша ознака сексуального збудження у жінки — це зволоження піхви. Навіть слабенький подразник здатен започаткувати зволожувальний процес. Вистачить психічного подразника: збудливого читання, вигляду коханого чи роботи уяви, або фізичного подразника — дотику руки, танцю чи цілунку, щоб венозні судини, які численними вузлами оточують піхвові стінки, стали розширюватися та наповнюватися кров’ю. Покривна тканина піхвових стінок має простору будову і крізь міжклітинний лабіринт до просвіту піхви легко просочується рідина з плазми — рідкої частини крові. Стінки судин венозних вузлів, сповнившись кров’ю, стають “прозорими” для рідких компонентів крові. Ці рідини проникають за межі судин і міжклітинним простором потрапляють усередину піхви.

Мал. 19 Статеві органи жінки на стадії пробудження, у розрізі (за Мастерсом та Джонсон):

А — ширшають кровоносні судини піхви, рідина просочується в піхву;

Дата добавления: 2015-05-24