Страхування 2 страница

8. Особа, на яку при здійсненні операцій з підакцизними товарами (продукцією), які не підлягають оподаткуванню або звільняються від оподаткування, покладається виконання умов щодо цільового використання підакцизних товарів (продукції) в разі порушення таких умов.

18. Що є об’єктами оподаткування акцизним податком?

Об’єктами оподаткування є операції:

- з реалізації вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції);

- з реалізації (передачі) підакцизних товарів (продукції) з метою власного споживання, промислової переробки, здійснення внесків до статутного капіталу, а також своїм працівникам;

- з ввезення підакцизних товарів (продукції) на митну територію України;

- з реалізації конфіскованих підакцизних товарів (продукції), безхазяйних, підакцизних товарів (продукції), за якими не звернувся власник до кінця строку зберігання, та тих, що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходять у власність держави;

- з реалізації або передачі у володіння, користування чи розпорядження підакцизних товарів (продукції), що були ввезені на митну територію України із звільненням від оподаткування до закінчення строку, визначеного законодавством;

- обсяги та вартість втрачених підакцизних товарів (продукції), що перевищують встановлені норми втрат.

19. Що є базою оподаткування акцизним податком?

У разі обчислення податку із застосуванням адвалорних ставок базою оподаткування є:

- вартість реалізованого товару (продукції), виробленого на митній території України, за встановленими виробником максимальними роздрібними цінами без податку на додану вартість та з урахуванням акцизного податку;

- вартість товарів (продукції), що ввозяться на митну територію України, за встановленими імпортером максимальними роздрібними цінами, які він імпортує, без податку на додану вартість та з урахуванням акцизного податку.

У разі обчислення податку із застосуванням специфічних ставок з вироблених на митній території України або ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції) базою оподаткування є їх величина, визначена в одиницях виміру ваги, об’єму, кількості товару (продукції), об’єму циліндрів двигуна автомобіля або в інших натуральних показниках.

МІСЦЕВІ ФІНАНСИ

_______________________________________________________

1. У чому полягає суть місцевих фінансів?

2. Які функції виконують місцеві фінанси?

3. Яка структура місцевих фінансів?

4. У чому полягає суть і значення місцевих бюджетів?

5. Яка структура доходів місцевих бюджетів?

6. Що становить видатки місцевих бюджетів?

7. Що таке комунальний кредит і які його форми?

8. Які цільові фонди формують органи місцевого самоврядування?

9. Які особливості фінансів комунальних підприємств?

10. Що таке комунальні платежі?

_______________________________________________________

1. У чому полягає суть місцевих фінансів?

Функціонування місцевих фінансів пов’язане з забезпеченням необхідними ресурсами місцевих рад та органів місцевого самоврядування. Метою фінансової діяльності місцевих органів влади є задоволення суспільних інтересів і потреб, сприяння соціально-економічному розвитку регіону.

Місцеві фінанси – це система економічних відносин, пов’язаних із формуванням, розподілом та використанням фінансових ресурсів, необхідних органам місцевого самоврядування для виконання покладених на них завдань.

Головним суб’єктом місцевих фінансів в Україні є територіальна громада та органи місцевого самоврядування, правовий статус яких закріплено в Конституції України.

Об’єктами системи місцевих фінансів є фінансові ресурси, що мобілізуються, розподіляються та використовуються місцевими органами влади для виконання покладених на них функцій і завдань.

Головними фінансовими фондами місцевих органів влади є: місцеві бюджети, резервні, цільові фонди, фонди грошових ресурсів комунальних підприємств та інші. Місцеві органи влади також можуть формувати фінансові ресурси шляхом отримання кредитів, розміщення місцевих позик тощо.

В Україні формами місцевих фінансів є фінанси територіальної громади (комунальні фінанси), фінанси автономної Республіки Крим, фінанси області, фінанси міст Києва і Севастополя, фінанси міста, фінанси району, району в місті, фінанси села, фінанси селища.

2. Які функції виконують місцеві фінанси?

Найповніше суть місцевих фінансів розкривається в їх функціях. Місцеві фінанси виконують такі функції:

1. Розподільча функція місцевих фінансів знаходить свій прояв у порядку формування доходів і видатків місцевих бюджетів, цільових фондів органів місцевого самоврядування, за допомогою яких проходить складний процес забезпечення їх фінансовими ресурсами, необхідними для виконання покладених на місцеве самоврядування функцій і завдань. Кошти, які акумулюються в місцевих бюджетах і цільових фондах, розподіляються і використовуються на задоволення різноманітних місцевих потреб. Крім того, через систему міжбюджетних відносин фінансові ресурси перерозподіляються між окремими адміністративно-територіальними одиницями з метою проведення фінансового вирівнювання.

2. Контрольна функція місцевих фінансів реалізується, насамперед, у діяльності органів місцевого самоврядування при складанні проектів місцевих бюджетів, їх розгляді та затвердженні, а також виконанні та складанні звіту про виконання місцевих бюджетів. Сфера дії контрольної функції не обмежується місцевими бюджетами, а включає загалом усі фінансові ресурси, які знаходяться в розпорядженні місцевого самоврядування. Контрольна функція місцевих фінансів спрямована на забезпечення передбачених пропорцій розподілу і перерозподілу фінансових ресурсів, їх цільове і економне використання.

3. Стимулююча функція місцевих фінансів полягає у створенні таких умов, за яких органи місцевого самоврядування стають безпосередньо зацікавленими у збільшенні обсягів доходів бюджетів, додатковому залученні надходжень, як загальнодержавних, так і місцевих податків і зборів, пошуку альтернативних доходів, ефективному використанні фінансових ресурсів, які поступають у їх розпорядження. Реальним втіленням стимулюючої функції є діючий порядок формування власних доходів місцевих бюджетів, заохочення перевиконання запланованих показників надходжень загальнодержавних податків і зборів, самостійність у використанні додатково залучених коштів та ін.

3. Яка структура місцевих фінансів?

Система місцевих фінансів включає такі основні взаємопов’язані елементи:

- видатки та доходи місцевих органів влади;

- способи формування доходів (місцеві податки і збори, комунальний кредит, тарифи комунальних платежів, позабюджетні фонди тощо);

- фінансові інститути;

- суб’єкти та об’єкти системи;

- фінансові відносини між суб’єктами системи, між системою та іншими ланками фінансової системи держави загалом.

За функціональною структурою місцеві фінанси включають:

1. Місцеві бюджети.

2. Цільові фонди місцевого самоврядування.

3. Комунальний кредит та муніципальні позики.

4. Фінанси комунальних підприємств і комунальні платежі.

Реалізація майнових, соціальних, економічних, політичних та інших функцій органів місцевого самоврядування в частині їх фінансового забезпечення здійснюється через фінансові інституції.

Інституційна структура місцевих фінансів:

1. Місцеві бюджети;

2. Місцеві податки і збори;

3. Позабюджетні, валютні та інші цільові фонди місцевих органів влади;

4. Комунальний кредит;

5. Інститут (об’єкти) комунальної власності;

6. Фінанси комунальних підприємств і комунальні платежі.

4. У чому полягає суть і значення місцевих бюджетів?

Важлива роль у системі функціонування місцевих фінансових інститутів належить місцевим бюджетам. Саме місцеві бюджети є фондами, які мобілізують основну частину фінансових ресурсів, необхідних для надання громадських послуг.

Місцевий бюджет може розглядатися в трьох аспектах. По-перше, це правовий акт, згідно з яким виконавчі органи влади отримують легітимне право на розпорядження певними фондами грошових ресурсів. По-друге, це план (кошторис) видатків і доходів відповідного місцевого органу влади чи самоврядування. По-третє, це економічна категорія, оскільки бюджет є закономірним економічним атрибутом будь-якої самостійної територіальної одиниці, наділеної відповідним правовим статусом.

Місцевий бюджет – це план утворення і використання фінансових ресурсів, необхідних для забезпечення функцій та повноважень місцевого самоврядування.

Місцевими бюджетами визнаються бюджети Автономної Республіки Крим, обласні, районні бюджети, бюджети територіальних громад сіл, їх об’єднань, селищ, міст (в тому числі районів у містах).

Місцеві бюджети містять надходження і витрати на виконання повноважень органів влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування, які в обов’язковому порядку, спираючись на основні принципи бюджетної системи України, повинні бути збалансованими. Це означає, що повноваження на здійснення витрат бюджету мають відповідати обсягу його надходжень на відповідній території.

5. Яка структура доходів місцевих бюджетів?

Доходи місцевих бюджетів складаються з власних (мобілізуються місцевою владою самостійно на основі власних рішень і за рахунок джерел, визначених місцевим органом влади (місцеві податки та збори, доходи від майна, що належить місцевій владі тощо)) і закріплених (це ті, що повністю чи частково зараховуються в певні види бюджетів безстроково або на довгостроковій основі і для їх включення не потрібне рішення органів влади вищого рівня, що повинно створити необхідні передумови для здійснення перспективного планування).

Закріплені доходи місцевих бюджетів складають основу для визначення податкової спроможності території, їх обсяги впливають на розміри бюджетних трансфертів, які надаються місцевим бюджетам з Державного бюджету України.

Надходження власних доходів не враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів місцевим бюджетам; такий порядок встановлює безпосередню зацікавленість органів місцевого самоврядування у нарощуванні доходної бази.

6. Що становить видатки місцевих бюджетів?

Розмежування видатків, які здійснюються за рахунок коштів місцевих бюджетів, відбувається на основі принципу субсидіарності з урахуванням критеріїв повноти надання послуг і наближення їх до безпосереднього споживача. Відповідно до цих критеріїв видатки поділяються на такі групи:

1. Перша група – видатки на фінансування бюджетних установ і заходів, які забезпечують необхідне першочергове надання соціальних послуг, гарантованих державою, і які розташовані найближче до споживачів. Ці видатки здійснюються з бюджетів сіл, селищ, міст і їх об’єднань.

2. Друга група – видатки на фінансування бюджетних установ і заходів, які забезпечують надання основних соціальних послуг, гарантованих державою, для всіх громадян України. Видатки цієї групи здійснюються з бюджетів міст республіканського (Автономної Республіки Крим) та обласного значення, а також районних бюджетів.

3. Третя група – видатки на фінансування бюджетних установ і заходів, які забезпечують гарантовані державою соціальні послуги для окремих категорій громадян, або фінансування програм, потреба в яких існує в усіх регіонах України. Видатки третьої групи здійснюються з бюджету Автономної Республіки Крим та обласних бюджетів.

З бюджетів міст Києва та Севастополя здійснюються видатки всіх трьох груп з урахуванням законів України, які визначають статус цих адміністративно-територіальних одиниць.

У контексті нового механізму організації міжбюджетних відносин видатки місцевих бюджетів поділяються на дві групи:

1) видатки, які враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів – визначаються функціями держави та передані на виконання органам місцевого самоврядування (на державне управління, освіту, охорону здоров’я, соціальний захист, культуру й мистецтво, фізкультуру і спорт);

2) видатки, які не враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів – пов’язані з виконанням власних повноважень місцевого самоврядування (на місцеву пожежну охорону, позашкільну освіту, транспорт, дорожнє господарство, управління комунальним майном, обслуговування місцевого боргу тощо), тобто мають місцевий характер.

7. Що таке комунальний кредит і які його форми?

Самостійним інститутом місцевих фінансів є комунальний кредит. Причиною існування комунального кредиту є нерівність між потребами органів місцевого самоврядування і реальними можливостями їх задоволення.

Комунальний кредит — це сукупність економічних відносин, що виникають між органами місцевого самоврядування, з одного боку, та фізичними і юридичними особами — з іншого боку, за яких місцеве самоврядування виступає частіше у ролі позичальника, рідше — кредитора. Органи місцевого самоврядування можуть створювати комунальні банки та інші фінансово-кредитні установи, виступати гарантами кредитів підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, здійснювати розміщення тимчасово вільних коштів місцевих бюджетів на депозитах.

Найбільш поширеною формою комунального кредиту є місцеві запозичення.

Виокремлюють дві основні групи муніципальних позик, що виконують різні функції, але доповнюють одна одну:

1) позики, призначені для покриття тимчасових касових розривів, що виникають під час виконання місцевих бюджетів;

2) запозичення до бюджетів розвитку органів місцевого самоврядування, які використовуються для створення, приросту чи оновлення стратегічних об’єктів довготривалого користування територіальних громад.

8. Які цільові фонди формують органи місцевого самоврядування?

Органи місцевого самоврядування можуть утворювати цільові фонди, які є складовою спеціального фонду відповідного місцевого бюджету. Порядок формування та використання цільових фондів визначається положенням про ці фонди, що затверджується відповідною місцевою радою.

Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи рад для забезпечення виконання своїх функцій повинні мати у своєму розпорядженні необхідний резерв бюджетних коштів. Це викликано тим, що у ході виконання бюджету може виникнути потреба у видатках, які не могли бути передбачені при складанні бюджету. Серед таких видатків може бути як усунення наслідків стихійних лих, аварій, так і запобігання їх виникненню тощо. Обсяг резервного фонду формується у розмірі, що не перевищує 1 % видатків загального фонду бюджету. Рішення щодо доцільності створення резервного фонду місцевого бюджету приймає відповідна рада.

Згідно з Бюджетним кодексом України створення позабюджетних фондів органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування та іншими бюджетними установами не допускається.

9. Які особливості фінансів комунальних підприємств?

Фінанси підприємств комунальної форми власності є складовою частиною місцевих фінансів, але їм властиві певні специфічні ознаки, що залежать від особливостей форм власності. Майно підприємств комунальної форми власності є власністю місцевих органів самоврядування, тому для фінансування цих підприємств, крім власних джерел, залучаються кошти місцевих бюджетів, а також кошти, отримані в порядку перерозподілу між цими підприємствами.

Підприємства й установи комунальної форми власності функціонують як у сфері матеріального виробництва, так і в невиробничій сфері, тому організаційно їх можна розділити на три групи:

1. Підприємства, що знаходяться на бюджетному фінансуванні (установи культури, науки, охорони здоров’я, туризму і спорту), як правило фінансуються цілком за рахунок коштів місцевих бюджетів.

2. Підприємства, що частково фінансуються за рахунок місцевих бюджетів (підприємства житлового і комунального господарства, транспортні підприємства, що належать місцевим органам влади). Усі вони значною мірою або частково фінансуються за рахунок коштів місцевих бюджетів.

3. Підприємства, що функціонують за принципом самооплатності (ремонтні, ремонтно-будівельні і проектні організації).

Хоча фінанси підприємств комунальної форми власності – складова частина місцевих фінансів, у той же час вони є самостійною економічною категорією, що відбиває економічні відносини, пов’язані з поділом і перерозподілом вартості валового внутрішнього продукту шляхом формування і використання централізованих і децентралізованих фондів коштів на місцевому рівні з метою більш повного задоволення житлово-комунальних потреб населення, тобто ця форма власності може самостійно забезпечувати себе фінансовими ресурсами.

Підприємства комунальної власності за своїми функціональними призначеннями поділяються на такі:

а) житлове господарство (житлові і нежитлові будинки й окремі будівлі);

б) санітарно-технічне господарство (водопроводи, каналізація, підприємства з санітарного очищення сміття);

в) транспортне господарство (автобусні парки, трамвайні і тролейбусні депо, метрополітени і фунікулери);

г) комунальна енергетика (електро-, газо- і теплопостачання);

д) комунальне обслуговування (лазні,готелі);

е) зовнішній благоустрій (дорожнє господарство, вуличне освітлення, озеленення).

10. Що таке комунальні платежі?

Комунальні платежі – платежі, що стягуються місцевими органами влади як плата за надані послуги фізичним та юридичним особам.

В Україні система комунальних платежів одержавлена. Виконавчі органи сільських, селищних і міських рад отримали право на встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів з оплати побутових, комунальних, транспортних та інших послуг, що надаються підприємствами та організаціями комунальної власності відповідної територіальної громади.

ДЕРЖАВНІ ЦІЛЬОВІ ФОНДИ

________________________________________________________

1. У чому полягає суть і призначення державних цільових фондів?

2. Як класифікують державні цільові фонди?

3. Охарактеризуйте фінансові аспекти діяльності Пенсійного фонду України.

4. Які джерела формування та напрями використання Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності?

5. Яке призначення та джерела формування Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття?

6. Які джерела формування і напрями використання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України?

7. Що таке єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (ЄСВ)?

8. Яке призначення Фонду соціального захисту інвалідів?

_________________________________________________

1. У чому полягає суть і призначення державних цільових фондів?

Державні цільові фонди – це сукупність фондів грошових коштів, які мають цільове призначення, знаходяться в розпорядженні центральних органів влади та органів місцевого самоврядування. Державні цільові фонди є однією з ланок державних фінансів, порядок їх формування та витрачання регламентується законодавчими актами.

Державні цільові фонди можуть утворюватися:

- шляхом відокремлення з державного бюджету окремих видатків, що мають велике значення;

- шляхом формування спеціальних фондів із самостійними джерелами доходів.

Джерелами формування державних цільових фондів є:

- спеціальні збори (як правило, обов’язкові);

- добровільні внески та пожертвування;

- позики;

- кредити;

- направлення коштів із бюджету.

2. Як класифікують державні цільові фонди?

Залежно від рівня, на якому утворюються спеціальні фонди, вони можуть бути:

- державними,

- місцевими.

Залежно від напрямів використання існують фонди:

- економічні,

- соціальні,

- науково-дослідні,

- страхові,

- кредитні та інші.

За тривалістю функціонування – постійні і тимчасові.

Соціальні фонди: Пенсійний фонд України, Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, Фонд соціального захисту інвалідів.

До економічних можна від­нести: Український державний фонд підтримки фермерських господарств, Український фонд підтримки підприємництва.

3. Охарактеризуйте фінансові аспекти діяльності Пенсійного фонду України.

Пенсійний фонд України є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов’язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом та інші функції.

Джерела формування коштів Пенсійного фонду:

1) надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування;

2) інвестиційний дохід, який отримується від інвестування резерву коштів для покриття дефіциту бюджету Пенсійного фонду в майбутніх періодах;

3) кошти державного бюджету та цільових фондів, що перераховуються до Пенсійного фонду у випадках, передбачених законодавством;

4) суми від фінансових санкцій та пені, застосованих до юридичних та фізичних осіб за порушення встановленого порядку нарахування, обчислення і сплати страхових внесків та використання коштів Пенсійного фонду, а також суми адміністративних стягнень, накладених на посадових осіб та громадян за ці порушення;

5) благодійні внески юридичних та фізичних осіб;

6) добровільні внески;

7) інші надходження.

Кошти Пенсійного фонду не включаються до складу Державного бюджету України.

Кошти Пенсійного фонду України використовуються на фінансування таких заходів:

1) виплату пенсій за віком; по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов’язаного з роботою, інвалідності з дитинства); у зв’язку з втратою годувальника;

2) надання соціальних послуг;

3) фінансування адміністративних витрат, пов’язаних з виконанням функцій, покладених на органи Пенсійного фонду;

4) оплату послуг з виплати та доставки пенсій;

5) формування резерву коштів Пенсійного фонду.

4. Які джерела формування та напрями використання Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності?

Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, провадить акумуляцію страхових внесків та інших коштів, призначених для фінансування матеріального забезпечення та соціальних послуг та забезпечує їх надання, а також здійснює контроль за використанням цих коштів. Фонд належить до цільових позабюджетних страхових фондів.

Джерела формування коштів загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням:

1) страхові внески страхувальників-роботодавців і застрахованих осіб, що сплачуються на умовах і в порядку, передбаченому законом:

- страхові внески роботодавців;

- страхові платежі найманих працівників;

- страхові платежі осіб, які забезпечують себе роботою самостійно;

- страхові платежі громадян України, які працюють за межами України;

2) донараховані страхові внески, пеня та штрафи;

3) благодійні внески підприємств, установ, організацій та фізичних осіб;

4) асигнування із Державного бюджету України;

5) прибуток, одержаний від тимчасово вільних коштів Фонду, у тому числі резерву страхових коштів Фонду, на депозитному рахунку;

6) часткова сплата за путівки на санаторно-курортне лікування;

7) інші надходження.

Кошти Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, не включаються до Державного бюджету України, не підлягають вилученню та використовуються тільки за цільовим призначенням.

Кошти загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, спрямовуються:

1) на виплату застрахованим особам допомоги по тимчасовій непрацездатності, вагітності та пологах, на поховання;

2) на фінансування санаторно-курортного лікування та оздоровлення застрахованих осіб і членів їх сімей, позашкільне обслуговування, у тому числі придбання дитячих новорічних подарунків;

3) на утворення резерву страхових коштів у розрахунку не менш як на п’ять календарних днів для фінансування матеріального забезпечення застрахованих осіб;

4) на забезпечення поточної діяльності та утримання органів Фонду, розвиток його матеріально-технічної бази.

5. Яке призначення та джерела формування Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття?

Фонд соціального страхування на випадок безробіття є самостійною фінансовою системою, яка має сприяти забезпеченню ефективної зайнятості, створенню нових робочих місць, надавати матеріальну допомогу та соціальні послуги на випадок безробіття.

Джерела формування коштів Фонду:

- страхові внески страхувальників - роботодавців;

- страхові внески застрахованих осіб;

- асигнування з Державного бюджету;

- суми фінансових санкцій та адміністративних штрафів;

- благодійні внески підприємств, організацій, установ і
фізичних осіб;

- прибуток, одержаний від тимчасово вільних коштів Фонду, у тому числі резерву коштів Фонду, на депозитному рахунку;

- інші надходження.

Кошти Фонду використовуються:

- на виплату забезпечення (допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітним підприємницької діяльності; допомога по частковому безробіттю; матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного; матеріальна допомога по безробіттю, одноразова матеріальна допомога безробітному та непрацездатним особам, які перебувають на його утриманні; допомога на поховання у разі смерті безробітного або особи, яка перебувала на його утриманні) та надання соціальних послуг (професійна підготовка або перепідготовка, підвищення кваліфікації та профорієнтація; пошук відповідної роботи та сприяння у працевлаштуванні, у тому числі надаючи роботодавцю дотації на створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних та фінансування організації оплачуваних громадських робіт для безробітних; інформаційні та консультаційні послуги, пов’язані з працевлаштуванням);

- на відшкодування Пенсійному фонду України витрат, пов’язаних із достроковим виходом на пенсію осіб у період до досягнення ними пенсійного віку;

- на фінансування витрат на утримання та забезпечення діяльності виконавчої дирекції Фонду та її робочих органів, управління Фондом, розвиток його матеріальної та інформаційної бази;

- на створення резерву коштів Фонду.

6. Які джерела формування і напрями використання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України?

Фонд соціального страхування від нещасних випадків створений із метою проведення профілактичних заходів з охорони праці, відновлення здоров’я та працездатності потерпілих на виробництві від нещасних випадків, відшкодування їм завданої матеріальної та моральної шкоди. Фінансування Фонду соціального страхування від нещасних випадків здійснюється за рахунок:

Дата добавления: 2015-05-24