Етапи проведення економічного аналізу

Економічний аналіз як комплексний і системний процес включає три послідовні організаційні етапи: підготовчий, виконавчий і заключний. Кожен з цих етапів у свою чергу поділяється на складові. В кінцевому підсумку це становить організаційну структуру економічного аналізу на підприємстві (рис. 3).

Підготовчий етап ставить за мету створення сприятливих умов для раціональної організації аналітичного дослідження. Він включає методичні та організаційні аспекти планування аналітичної роботи, які забезпечують її успішне здійснення, а саме:

– обґрунтування мети, завдань, об'єкта, предмета та користувачів аналізу. Мета і завдання аналізу випливають з актуальності та необхідності вирішення досліджуваної проблеми;

– складання плану аналітичної роботи, в якому розкриваються її зміст і напрям, а також розробка програми аналізу з визначенням його виду, форми, інструментарію;

– методичне забезпечення аналізу, яке включає вибір методики, методів і прийомів аналізу, прогнозування, формування системи показників аналізу, рекомендації з послідовності і періодичності дослідження тощо. Вивчення економічної діяльності підприємств потребує комплексного підходу, який передбачає використання сукупності різноманітних методів. їх умовно можна поділити на три групи: традиційні методи економічної статистики, математично-статистичні і логічні (евристичні).

Традиційні методи економічної статистики, до яких належать: порівняння, графічний, балансовий, середніх і відносних чисел, аналітичних групувань, рядів динаміки, табличний та інші, які доцільно використовувати при збиранні та обробці інформації, проведенні нескладного аналізу розвитку економічних явищ і процесів у часі і просторі.

Математично-статистичні методи вивчення зв'язків, серед яких слід назвати індексний, кореляційний, регресійний, дисперсійний аналіз, складніші і потребують поглибленого рівня знань зі статистики, математики, економіки. Їх необхідно застосовувати на етапі аналітичної роботи, зокрема при проведенні факторного аналізу. Це дасть можливість виявити вплив основних чинників на результативну ознаку. Наприклад, у ролі останньої може виступати обсяг лізингових угод у розрахунку на одне підприємство, а факторами – його розмір, рівень дохідності (рентабельності), платоспроможність, потреба в оновленні технічних засобів тощо.

Рис. 3. Етапи проведення економічного аналізу

Логічні (евристичні) методи (анкетування, експертні оцінки, ситуаційний аналіз і прогнозування) слід використовувати при проведенні соціологічних обстежень, інтерв'ювання, експертного аналізу, при розробці прогнозів. Це доцільно робити тоді, коли відсутня достовірна статистична інформація або коли необхідно вивчити суб'єктивну думку респондентів.

Проведення комплексного аналізу потребує також розробки і використання системи показників, які б могли забезпечити всебічний розгляд об'єкта аналізу, а саме – оцінити його стан, динаміку та ефективність господарювання, виявити невикористані можливості досягнення кращих результатів.

Крім того, економічна діяльність підприємства повинна аналізуватися постійно і періодично – через певні проміжки часу (щомісячно, щоквартально, щорічно, за п'ятиріччя, десятиріччя).

Інформаційне забезпечення аналізу – визначення інформаційної бази аналізу та перевірка правильності даних. Джерелами інформації є відомості: Державного комітету статистики України, міністерств і відомств України та їх органів на місцях, розробки науково-дослідних інститутів, дані звітності, бухгалтерського обліку підприємств та організацій. Головним джерелом аналізу є бухгалтерський баланс і звіти, що додаються до нього. В балансі найточніше відображаються склад майна підприємства та його фінансовий стан. Бухгалтерська звітність дає достовірне і повне уявлення про майновий та фінансовий стан підприємства (організації).

Через недостатність інформації в офіційних джерелах часто виникає потреба у проведенні вибіркових монографічних і соціологічних обстежень працівників, експертів, спеціалістів і керівників господарських структур тощо.

Вказівки щодо організації аналізу, зокрема визначення виконавців, розподіл обов'язків між ними та управлінське підпорядкування, встановлення умов стимулювання, виділення провідної ланки аналізу, яка відіграє важливу роль і потребує детальнішого вивчення.

Матеріально-технічне забезпечення (технічні засоби обробки інформації тощо). Для обробки зібраних інформаційних матеріалів доцільно використовувати сучасні комп'ютерні програми, насамперед "Mikrosoft Excel", "Mikrosoft Word", "Статистика" та ін.

Основний етап призначений для реалізації розроблених плану, програми, методик, способів аналізу шляхом статистичної обробки, зведення, групування та вивчення даних про хід і результати господарювання.

Він включає такі аналітичні і прогнозні заходи:

– збирання та перевірка правильності інформації. Збирання інформації передбачає копіювання даних із наявних форм статистичної і бухгалтерської звітності, первинних документів, а також проведення вибіркових обстежень для накопичення вибіркових матеріалів;

– статистична обробка та узагальнення даних, що полягає насамперед у перевірці відібраних даних. Вона може здійснюватися як механічним (арифметичне підсумовування, порівняння даних), так і логічним шляхом. Крім цього інформація групується, систематизується, узагальнюється за допомогою відповідних статистичних методів і прийомів дослідження, визначаються відносні, середні величини;

– порівняльний аналіз основних показників. Основне його завдання – привести показники у сумарний вигляд і шляхом зіставлення виявити подібність, різницю і загалом зв'язок між показниками;

– аналіз і оцінка фінансово-економічного стану та ефективності діяльності об'єкта аналізу. Цей аналіз виступає основою, на якій будується розробка фінансової політики і формулювання конкретних пропозицій. Він дає змогу визначити сучасний стан розвитку підприємства чи організації, а також економічну ефективність їх діяльності, тобто дати комплексну оцінку ліквідності, платоспроможності, рентабельності і місця на ринку цінних паперів, що є необхідною умовою для вироблення і прийняття зважених оперативних управлінських рішень;

– факторний аналіз сприяє виявленню чинників, що вливають на стан та розвиток господарської діяльності, а також на виконання планових завдань, насамперед на відхилення фактичних показників від планових. Найбільш придатними методами факторного аналізу є порівняння, елімінування, індексний, кореляційно-регресійний у поєднанні з групуванням і графічним. У ролі основних факторів можуть виступати обсяг, витрати, організація і технологія виробництва, величина та ефективність використання ресурсів, мотивація праці тощо;

– визначення резервів підвищення ефективності господарювання, що здійснюється шляхом порівняння фактичних і планових показників господарської діяльності, а також за допомогою вказаних вище методів аналізу. Встановлення невикористаних можливостей дає змогу розробити заходи щодо їх реалізації з метою підвищення прибутковості і рентабельності виробництва;

– прогнозування діяльності об'єкта аналізу. Допомагає передбачити зміни в подальшому рівні господарювання за умови збереження існуючих тенденцій економічного розвитку. Завдяки цьому можна виробити певні управлінські рішення щодо підвищення ефективності виробництва.

Заключний етап. На основі економічного аналізу необхідно підготувати висновки і розробити пропозиції щодо поліпшення фінансово-економічної діяльності об'єкта аналізу, наприклад, підприємства чи організації. За необхідності слід дати рекомендації щодо уточнення його фінансової та виробничої політики. Для розробки цих питань рекомендується використовувати закони України та підзаконні акти.

На завершальному етапі передбачається здійснення низки конструктивних заходів щодо використання результатів проведеного аналітичного дослідження. Серед цих заходів слід назвати такі:

– використання резервів та визначення шляхів підвищення ефективності господарювання об'єкта аналізу, які полягають у розробці пропозицій щодо використання виявлених резервів. Це сприяє визначенню пріоритетних шляхів подальшого розвитку, технічному, технологічному переоснащенню підприємства чи організації тощо;

– апробація результатів аналітичного дослідження на практиці. Отримані результати аналізу потребують апробації, тобто практичної перевірки для підтвердження їх правильності, повноти, об'єктивності чи, навпаки, для виявлення недоліків у проведенні дослідження;

– коригування (за необхідності) методики та організації аналізу. Відбувається шляхом внесення змін у методику та організацію дослідження у разі зміни економічної або політичної ситуації у сфері виробництва, реалізації продукції, фінансів, кон'юнктури фінансового та товарного ринків, а також у випадку перегляду, уточнення, удосконалення методики аналізу тощо;

– характеристика документів з оформлення результатів аналізу. Результати дослідження мають бути оформлені відповідними документами – науковим звітом, доповіддю-аналізом, доповідною запискою тощо;

– оформлення та передача результатів дослідження здійснюється "замовнику" аналізу. При цьому формулюються кінцеві висновки, пропозиції, рекомендації із визначенням шляхів їх реалізації. Розробка і подання користувачам аналізу пропозицій щодо використання виявлених резервів з підвищення ефективності господарювання сприятимуть визначенню пріоритетних шляхів подальшого розвитку підприємства, організації, удосконаленню технології та організації виробництва, підвищенню рівня його конкурентоспроможності на зовнішньому і внутрішньому ринках товарів та послуг;

– використання результатів аналізу у прийнятті управлінських рішень та контроль за їх виконанням означає практичну реалізацію виявлених резервів з підвищення ефективності господарювання (висновків, пропозицій, рекомендацій) та у здійсненні контрольних функцій за цим процесом;

– поширення передового досвіду з покращання господарювання. Полягає у вивченні і запровадженні кращих результатів з використання сировини, матеріалів, кадрів, організації виробництва, поставок і збуту продукції, мотивації праці серед працівників, виробничих підрозділів, підприємств тощо. Власне кажучи, це і має бути основною метою і цінністю аналізу.

Аналіз та оцінка економічної, господарської діяльності із використанням викладених вище науково-методологічних засад сприятимуть забезпеченню комплексного, системного підходу у проведенні досліджень, збагаченню існуючих наукових методологічних підходів.

Отже, виходячи з викладеного вище, можна зробити висновок про те, що заключний етап має надзвичайно велике значення, оскільки впливає на ефективність управління. Поки що не створено ефективної системи управління підприємством, що спричинено дією низки факторів. Серед них, в першу чергу, слід виділити неефективність фінансового управління та управління витратами виробництва. Тому нині необхідно переходити до управління фінансами на основі аналізу фінансово-економічного стану з урахуванням постановки стратегічних цілей діяльності підприємства, адекватних ринковим умовам, та до пошуку шляхів їх досягнення.

До числа стратегічних завдань підприємства, що мають актуальне значення, можна віднести такі:

– оптимізація структури капіталу підприємства та забезпечення його фінансової стійкості;

– рентабельна (прибуткова) робота підприємства, раціональний розподіл і використання прибутку;

– оптимізація витрат на виробництво і реалізацію продукції (робіт, послуг) на підприємстві;

– досягнення прозорості фінансово-економічного стану підприємств для трудового колективу та клієнтів (користувачів продукції);

– забезпечення інвестиційної привабливості підприємства (організації);

– використання підприємством ринкових механізмів, залучення фінансових ресурсів, забезпечення самофінансування.

Дата добавления: 2015-05-24