Тема №15. Глобальні проблеми сучасності та політика

План

1. Глобальні проблеми людства, їх сутність.

2. Глобальні проблеми і політика. Роль міжнародних організацій у вирішенні глобальних проблем.

1. Досвід останніх десятиліть поставив людство перед новими проблемами, які зачіпають кожну країну, кожний народ. Це глобальні проблеми, які загрожують самому існуванню життя на планеті. Поняття “глобальні” (від лат. — globus — земля, земна куля) з кінця 60-тих років отримало поширення для позначення найбільш значних планетарних проблем, які зачіпають як окремі регіони чи країни, так і людство в цілому.

Таким чином, глобальні проблеми — це такі, які мають загальнолюдський зміст і планетарний масштаб, їх загострення криє в собі загрозу загибелі цивілізації, а розв’язання потребує спільних зусиль всього людства.

Критерії глобальних проблем (точка зору російських політологів В. Загладіна та І. Фролова):

― проблеми, що за своєю суттю зачіпають інтереси, а в перспективі — майбутнє всього людства (загальнолюдський характер);

― проблеми, що виявляють себе як об’єктивний чинник розвитку суспільства в усіх регіонах світу (масштабність);

― проблеми, невирішеність яких створює загрозу для всього людства (надзвичайна гострота);

― проблеми, що вимагають для свого вирішення об’єднаних зусиль всього людства (колективність вирішення).

Глобальні проблеми — результат глибокої кризи світової цивілізації. Її сутність:

― людство не знайшло надійних шляхів стосовно засобів запобігання глобальним катастрофам військового, економічного, екологічного та іншого характеру;

― виникла загроза існуванню людства з причин невміння передбачити наслідки впливу на природу, використання наукових відкриттів тощо;

― загроза катастроф постійно відновлюється діями: військово-політичними, економічними тощо.

Глобальні проблеми носять соціоприродний характер і виникли, головним чином, як наслідок споживацького ставлення людини до інших людей, до природи як до об’єкта експлуатації. Вони — результат внутрішньої і зовнішньої політики сучасних держав, а перш за все — це результат технократичного шляху, по якому пішла цивілізація Землі.

Під впливом глобальних проблем виникає відносно самостійна сфера всеохоплюючих політичних відносин — глобальні політичні відносини, які являють сукупну зовнішньополітичну діяльність держав, націй, класів, урядових і неурядових організацій, громадських рухів.

Загострення глобальних проблем призвело цивілізацію до критичної межі, історичний процес вступив у фазу відносної непередбаченості.

Класифікація глобальних проблем:

1) політичні проблеми:

― створення безнасильницького, без’ядерного миру;

― зміцнення міжнародної безпеки;

― забезпечення прав народів на вільний і незалежний розвиток;

― світовий тероризм тощо.

2) соціальні проблеми:

― подолання розриву між розвинутими країнами і країнами, що розвиваються;

― демографічна;

― продовольча;

― боротьба з небезпечними захворюваннями та епідеміями;

― збереження культурної спадщини тощо.

3) екологічні проблеми:

― збереження екологічної рівноваги Землі;

― правильне регулювання клімату планети;

― охорона атмосфери, гідросфери, флори, фауни;

― мирне освоєння космосу, світового океану тощо.

Найгострішою глобальною проблемою міжнародної політики є проблема війни та миру.

Мислителі всіх часів і народів прагнули з’ясувати природу воєн та причини їх виникнення.

Китайський філософ Мо Цзи різко критикував насильство, війни. Платон висловлював думку про егоїстичну природу людини, яка є джерелом агресивної політики держав. Цицерон характеризував війну, як вимушений акт, припустимий лише за умов безуспішності мирних переговорів. Н. Макіавеллі надавав велике значення силі, як вирішальному фактору міжнародних відносин. Г. Гроций закликав використовувати для розв’язання міжнародних конфліктів тільки мирні засоби і методи. Г. Гобі в цілому ставився до війни негативно, бо під час її ведення йде руйнування виробництва і матеріальних цінностей. Д. Локк ставив питання про покарання і відповідальність осіб, винних у розв’язанні війни. І. Кант висловлювався за встановлення “вічного миру” шляхом впровадження всеохоплюючої федерації самостійних держав.

Війни завжди були супутником людства. Так, за 5 останніх тисячоліть історії, тільки 292 роки були мирними. ХХ століття принесло новий тип воєн — світові. Тільки під час другої світової війни загинуло людей у 3 рази більше, ніж в ХVII, XVIII, XIX століттях разом узятих.

Небезпека нової світової війни, незважаючи на те, що останнім часом її вдалося уникнути, продовжує існувати. Особливу загрозу являє ядерна зброя. Клуб ядерних держав поповнився — до нього приєдналися Індія і Пакистан. Крім того, існує велика кількість ядерних, хімічних, енергетичних об’єктів, у разі бомбардування яких можуть виникнути такі ж наслідки, що і при застосуванні ядерної зброї. Так, тільки в Європі налічується нині близько 200 атомних електростанцій і 400 атомних реакторів. Слід зазначити, що на озброєння витрачаються великі кошти. Так, вартість одного сучасного авіаносця дорівнює вартості житла на 90 тис. мешканців. 5% щорічних світових витрат на озброєння становлять кошти, на які можна було б обробити землю і зібрати врожай для прогодування 500 млн. чол.

Важливою є екологічна проблема. Екологія (від грецьк. oikos — господарство, logos — наука) — наука про взаємодію тварин або рослин між собою і довкіллям. Екологічна криза — це забруднення повітря, води, світового океану, виснаження енергоресурсів, корисних копалин тощо. Так, з початку століття площі, зайняті рослинністю, скоротилися на третину. Ерозія щорічно руйнує 26 млрд. тон родючих ґрунтів, 6 млн. гектарів перетворюються на пустелі. В Україні зіпсовано 60% чорноземів. На звалище відходів перетворився світовий океан. Нині майже дві третини населення Землі позбавлені чистої питної води. В Україні через варварське господарювання зникло 20 тис. малих річок.

Погіршується демографічна ситуація. Населення Землі тільки в ХХ ст. збільшилося в 3,5 рази. Нині 90% приросту населення Землі дають деякі країни Африки, Південно-Східної Азії, Латинської Америки. В той же час спостерігається падіння народжуваності в переважній більшості країн Європи та Південної Америки. Різко загострилася продовольча проблема. Сьогодні на межі голодної смерті перебуває 700–800 млн. чол.

Таким чином, світ підійшов до межі, коли самі природні умови починають диктувати умови виробництва, обмежують неприборканий розвиток продуктивних сил.

2. Нині вже стало аксіомою положення про те, що соціальний прогрес тісно пов’язаний із вирішенням глобальних проблем. Без їх урахування неможливо скласти реалістичне уявлення про сучасні тенденції світового розвитку, про майбутнє людства. Глобальні проблеми відображають складну діалектику сучасного світу, його складність і суперечливість, наростаючу тенденцію до посилення взаємозалежності держав світового співтовариства. Не дивно, що незважаючи на економічну, соціальну, політичну, культурну різноманітність держав світу, він дедалі більше сприймається як цілісний організм, об’єднаний загальнолюдськими інтересами: підтримкою миру на Землі, запобіганням загибелі людства, руйнуванням середовища проживання, розвитком необхідних умов для подальшого прогресу.

Значний внесок у розробку проблеми вирішення глобальних проблем зробили члени “Римського клубу”, утвореного в 1968 р. з ініціативи італійського економіста і політолога А. Печеї. Теоретична діяльність клубу охоплює глобальне моделювання, побудову комп’ютерних моделей світу, пошук засобів і шляхів гуманізації життя світового товариства і людини, збереження навколишнього середовища тощо.

Одна з найважливіших умов вирішення глобальних проблем — відмова від застарілих поглядів, приведення їх у відповідність з існуючою реальністю, впровадження нового політичного мислення, тобто нового уявлення про співвідношення класових, національних та загальнолюдських інтересів у сучасному світі. Основні риси нового політичного мислення:

― визнання спільності історичної долі людства;

― визнання цілісності суперечливого, але взаємозв’язаного світового товариства;

― мирне суперництво і співробітництво держав світу;

― збереження миру на Землі, запобігання ядерної катастрофи;

― деідеологізація міжнародних відносин;

― визнання пріоритету загальнолюдських цінностей у вирішенні глобальних проблем тощо.

Найважливішим результатом діяльності на основі нового політичного мислення є формування нового світового порядку, а також загальних принципів його існування — утвердження миру і справедливості на всій планеті.

Єдність природи вимагає загального, науково обґрунтованого, передбаченого управління процесом використання її ресурсів. Важливою умовою цього є всебічне співробітництво, взаємне врегулювання інтересів, розвиток науки і збагачення її досягненнями всіх держав. Розширення міжнародного співробітництва на всіх рівнях, у тому числі з використанням міжнародних організацій.

У нинішніх умовах стало можливим будівництво нового міжнародного політичного порядку на основі балансу інтересів різних країн. Такий порядок відкриває шляхи для вирішення глобальних проблем.

Найважливіша роль у цьому належить міжнародним організаціям, у першу чергу ООН.

Збереження миру, зміцнення міжнародної безпеки і роззброєння — головна мета ООН — це передумова створення необхідного міжнародного клімату для вирішення глобальних проблем.

Важлива роль ООН також у:

― охороні навколишнього середовища;

― нормалізації положення з продовольством;

― охороні здоров’я тощо.

Основний політичний орган ООН — Рада Безпеки. В неї досить широкі права: економічні, дипломатичні та ін. Рада Безпеки має також право давати санкцію на застосовування збройних сил.

Велику роботу з охорони довкілля проводить ЮНЕП, створена в 1972 році спеціалізована організація ООН.

Основні напрямки її роботи:

― охорона атмосфери;

― охорона наземних живих ресурсів;

― екологічні аспекти планування населених пунктів;

― боротьба з ерозією ґрунтів;

― оцінка впливу на довкілля різних видів енергії;

― розробка різних аспектів міжнародного права з охорони довкілля;

― підготовка необхідних кадрів тощо.

Важливу роль в ООН відіграє Комітет з науки і техніки.

ООН в останні десятиліття змінила свою стратегію стосовно країн, що розвиваються. Враховуючи це, в документи міжнародної стратегії було включено спеціальний розділ “Соціальний розвиток”, який передбачає для кожної країни подолання злиденності, розширення зайнятості, здійснення права на працю шляхом прискорення економічного розвитку тощо.

Реалізацію цих завдань у країнах, що розвиваються, ООН пов’язує з утвердженням нового міжнародного економічного порядку (МНЕП). Декларація і програма дій щодо встановлення МНЕП були прийняті ООН у 1974 році.

Центральна проблема в ній — стабілізація світових ринків сировини, для чого передбачалось укладання міжнародних договорів стосовно 18 провідних сировинних товарів.

Передбачалось розробити систему відповідності рівня цін на сировину рівню цін на основні готові вироби.

Передбачалось також продовження строків виплати боргів.

Особлива увага приділяється полегшенню передачі сучасної технології та перебудові міжнародного поділу праці як фактора прискорення їх розвитку.

Важливе місце в діяльності міжнародних організацій займає продовольча проблема. Значну роль у цьому напрямку виконує ФАО — Продовольча і сільськогосподарська організація ООН, а також Всесвітня Продовольча Рада.

Вони здійснюють:

― технічну допомогу;

― догляд за світовим продовольчим положенням;

― розвиток сільськогосподарського виробництва.

Інші установи ООН:

― Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ);

― Організація з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО);

― Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР), та інші.

Важливу роль у вирішенні глобальних проблем відіграють міжурядові організації:

МАГАТЕ — міжнародне агентство з атомної енергії. Воно займається не тільки поточними, але й глобальними проблемами в своїй сфері.

ГАТТ — генеральна угода про тарифи і торгівлю та інші

Таким чином, осмислення глобальних проблем створює певні умови для подальшого прогресу світового товариства в усіх сферах.

Проблемні питання

1. Які, на вашу думку, причини загострення глобальних проблем в нинішніх умовах?

2. Чому глобальні проблеми можуть бути вирішені лише колективними діями всіх країн і народів? Яка в цьому роль політичної діяльності різних держав?

3. Які міжнародні організації сприяють вирішенню глобальних проблем?

4. Як ви оцінюєте значення екологічного руху на Україні?

Теми доповідей і рефератів

1. Природний фактор і криза сучасної цивілізації.

2. Загострення глобальних проблем і їх вплив на світовий розвиток.

3. Політичні аспекти глобальних проблем.

4. Інтернаціональний характер вирішення глобальних проблем.

5. Міжнародні організації та їх роль у вирішенні глобальних проблем.

6. Основні напрямки діяльності держав світу по забезпеченню миру.

Література

Дата добавления: 2015-05-24