Магістерської дипломної) роботи

Важливим є дотримання основних вимог щодо наукового рівня дипломної (магістерської дипломної) роботи, її змісту, структури, форми викладення матеріалу, а також оформлення.

Дипломна (магістерська дипломна) робота з фінансів, обліку і аудиту повинна відповідати наступним вимогам:

- бути самостійною практичною розробкою чи науковою працею, присвяченою вирішенню актуальних проблем обліку, аудиту, фінансів, аналізу з урахуванням сучасних досягнень науки й техніки;

- бути оригінальною, застосовувати нові методи, спрямовані на більш ефективне вирішення досліджуваної теми (чи її складових елементів) у порівнянні з існуючими розробками та з обов'язковим застосуванням комп'ютерної техніки;

- відповідати загальноприйнятим правилам використання літературних джерел і друкованих праць, а також базуватися (там, де це можливо й необхідно) на використанні можливостей програмного забезпечення;

- мати прикладний характер, бути конкретною і розроблятися на базі реальних підприємств. Для дипломних (магістерських дипломних) робіт, які мають теоретичне значення, тема повинна бути направлена на розробку теорії з малодосліджених і недостатньо вивчених питань теорії фінансів і обліку та проектування комп'ютерної обробки обліково-фінансової інформації.

Основні етапи виконання дипломної (магістерської дипломної) роботи:

- вибір та затвердження теми, що оформлюється заявою студента на прикріплення до відповідної кафедри для підготовки дипломної (магістерської дипломної) роботи (додаток А);

- визначення мети, задач, а також об`єкта і предмета дослідження;

- висунення робочої гіпотези дослідження;

- складання студентом, затвердження науковим керівником і завідувачем кафедри завдання на виконання дипломної (магістерської дипломної) роботи (додаток Б);

- аналіз чинної нормативно-правової інформації та огляд теоретичних джерел з проблеми, яка досліджується;

- збір, обробка, систематизація і науковий аналіз фактичної інформації, яка міститься у статичних збірниках, аналітичних звітах міжнародних і національних науково-дослідних установ, а також у системі обліку та звітності відповідних базових підприємств, на матеріалах яких виконується дипломна (магістерська дипломна) робота;

- формування висновків на підставі наукової аргументації;

- обґрунтування наукових рекомендацій і практичних пропозицій, спрямованих на вдосконалення предмета дослідження;

- написання роботи і подання її науковому керівнику для перевірки;

- у разі необхідності усунення недоліків, внесення доповнень, написання остаточного варіанта роботи після перевірки науковим керівником;

- представлення дипломної (магістерської дипломної) роботи рецензенту (не пізніше 15 днів до першого засідання ДЕК);

- попередній захист дипломної (магістерської дипломної) роботи на кафедрі фінансів і кредиту (проводить в три етапи відповідно до графіку);

- допуск дипломної (магістерської дипломної) роботи завідувачем кафедри до захисту;

- захист дипломної (магістерської дипломної) роботи на засіданні ДЕК.

Дипломна (магістерська дипломна) робота виконується державною мовою.

Структура дипломної (магістерської дипломної) роботи:

Титульна сторінка (додаток В).

Зміст (додаток Г).

Перелік умовних позначень (у разі потреби) (додаток Д).

Вступ.

Розділ 1 – теоретико-методичний (у магістерській дипломній роботі обов’язково слід виділяти в окремий підпункт методику дослідження).

Розділ 2 – аналітичний із виділенням напрямів вдосконалення (у дипломній роботі обов’язково виділяється підрозділ «Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях»).

Розділ 3 – обліковий із виділенням напрямів вдосконалення.

Висновки.

Список використаних джерел.

Додатки.

Копії довідок про впровадження (якщо здійснювалося).

Існують такі методичні прийоми викладу наукових матеріалів:

1) послідовний потребує більших витрат часу, оскільки автор не може переходити до наступного розділу, не закінчивши роботу над попереднім. А для обробки одного розділу необхідно часом перевірити кілька варіантів, аби знайти кращий з них. Водночас матеріал, який майже не потребує чорнової обробки, чекає черги і лежить без руху;

2) цілісний (з подальшою обробкою кожного розділу) - знадобиться майже вдвічі менше часу на підготовку кінцевого варіанта рукопису, бо спершу пишеться чернетка всієї роботи, ніби грубими мазками, потім відбувається її обробка в частинах і деталях;

3) вибірковий (розділи пишуться окремо у будь-якій послідовності) - по мірі готовності фактичних даних автор обробляє матеріали у будь-якому зручному для нього порядку.

Обрати можна саме той прийом викладення, який видається найбільш прийнятним для перетворення, так званого, чорнового рукопису на проміжний або остаточний.

Коли макет чорнового рукопису готовий, всі необхідні матеріали зібрано, зроблено необхідні узагальнення, є схвалення наукового керівника, починається детальне шліфування тексту рукопису. Перевіряються і критично оцінюються кожен висновок, формула, таблиця, кожне речення, кожне слово.

Вибір теми та складання плану. Тема дипломної (магістерської дипломної) роботи має ґрунтуватися на пріоритетних напрямах наукових досліджень щодо обліково-фінансових та аналітичних аспектів діяльності сільськогосподарських підприємств з урахуванням галузевої специфіки.

Тематика дипломних (магістерських дипломних) робіт розробляється і щорічно оновлюється кафедрою фінансів і кредиту відповідно до Галузевих стандартів вищої освіти. Тематика дипломних (магістерських дипломних) робіт формується відповідно до напрямів науково-дослідної тематики кафедри.

Студент може запропонувати власну тему дослідження за умови обґрунтування доцільності її розробки, враховуючи наукові інтереси, які були виявлені під час проходження виробничої практики, у виступах на студентських наукових конференціях, наукових гуртках і наукових семінарах кафедри.

Тема роботи на титульній сторінці повинна зазначатись ідентично темі, затвердженій наказом ректора університету. У разі невідповідності робота до захисту не приймається.

Вибір теми доцільно здійснювати з урахуванням не тільки особистих напрацювань, але й потреб тих підприємств, на матеріалах яких виконується дипломна (магістерська дипломна) робота, що зумовлює її практичну значимість.

Дипломна (магістерська дипломна) робота виконується студентом на фактичних матеріалах сільськогосподарських підприємств і має бути реальним науковим проектом з удосконалення фінансової діяльності, обліку, аудиту, контролю та аналізу на підприємстві (групі підприємств).

Для вибору теми студенту рекомендується вивчити теоретичну літературу з проблеми, яка його зацікавила. При цьому необхідно ознайомитися з роботами як вітчизняних, так і зарубіжних авторів, періодичними фаховими виданнями, Інтернет-ресурсами.

Тему дипломної (магістерської дипломної) роботи студент обирає протягом першого семестру навчання на освітньо-кваліфікаційному рівні магістра або спеціаліста.

Після остаточного узгодження теми дипломної (магістерської дипломної) роботи з науковим керівником, завідувачем кафедри студент подає до деканату обліково-фінансового факультету заяву на ім’я ректора університету, в якій зазначає назву теми і офіційну назву підприємства (не абревіатуру), на матеріалах якого буде виконуватись дослідження.

Тема затверджується персонально для кожного студента і виконується ним особисто. На початку дослідження складається завдання, в якому вказується план роботи та терміни подання науковому керівнику для перевірки структурних частин роботи.

План дипломної (магістерської дипломної) роботи може корегуватися за погодженням з науковим керівником.

Викладення змісту роботи здійснюється відповідно до плану на основі критичного аналізу чинної нормативно-правової бази, інструктивних матеріалів та методичних рекомендацій з проблеми, яка досліджується, а також обробленої і систематизованої емпіричної інформації. При цьому обов’язковою умовою є здійснення власноруч студентом аналітичних розрахунків, формування висновків, обґрунтовування пропозицій і рекомендацій.

Для досягнення мети та якісного виконання дипломної (магістерської дипломної) роботи у визначений термін необхідна вдумлива, кропітка, творча та постійна праця щодо питань, які визначено планом. Дипломна (магістерська дипломна) робота має показати вміння її автора самостійно здійснювати науковий пошук і вирішувати конкретні наукові завдання. Вона повинна містити дискусійний і полемічний матеріал, відображати власну точку зору дослідника з проблеми, яка розглядається.

Дипломна (магістерська дипломна) робота має бути логічно побудованим, цілісним і завершеним самостійним дослідженням. Необхідно логічно і аргументовано викласти зміст та результати проведеного дослідження, уникаючи загальних фраз, бездоказових тверджень, тавтології, повторів та переписування змісту першоджерел.

Рекомендований основний обсяг дипломної роботи - 90-100 сторінок, магістерської дипломної роботи - 100-120 сторінок (від титульної сторінки до останньої сторінки висновків). Допускається відхилення в межах +/- 10 відсотків.

Робота має бути виконана комп’ютерним способом, надрукована на одному боці аркушів стандартного білого паперу формату А4 (210х297мм) через 1,5 міжрядкових інтервали з використанням шрифту текстового редактора Times New Roman розміру 14. Поля: ліве - 30 мм, праве - 10-15 мм, верхнє і нижнє –20 мм. Шрифт друку повинен бути чітким з однаковою щільністю тексту, чорного кольору.

Зміст дипломної (магістерської дипломної) роботи повинен послідовно містити назви всіх структурних елементи роботи 1-го та 2-го рівнів (окрім титульного аркуша та самого змісту) і посилання на номери сторінок, на яких починається даний структурний елемент.

Візуально зміст роботи повинен відображати ієрархію структурних елементів роботи (перелік умовних позначень, вступ, розділи, висновки, додатки ‑ елементи 1 рівня; підрозділи ‑ елементи 2 рівня).

На початку по центру розміщується слово «ЗМІСТ».

Перелік умовних позначень. Якщо в дипломній (магістерській дипломній) роботі вжито специфічну термінологію, а також використано маловідомі скорочення, нові символи і таке інше, то їх перелік може бути поданий у вигляді окремого списку, який розміщують перед вступом.

Перелік треба друкувати двома колонками, у яких за абеткою наводять скорочення, справа – їх детальне розшифрування. Якщо в роботі скорочення зустрічаються менше трьох разів то перелік не складають, а їх розшифрування наводять у тексті при першому згадуванні.

Вступ до роботи розкриває сутність і стан наукової проблеми (задачі) та її значимість, підстави і вихідні дані для розроблення теми, обґрунтування необхідності проведення дослідження.

Вступ повинен містити такі елементи (у такому ж порядку): актуальність дослідження, мета дослідження, задачі дослідження, об’єкт дослідження, предмет дослідження, інформаційна база дослідження, наукова новизна (для магістерської дипломної роботи), практичне значення одержаних результатів, особистий внесок автора, апробація результатів роботи, публікації.

Актуальність дослідження. Шляхом критичного аналізу та порівняння з відомими розв’язаннями наукової проблеми обґрунтовується актуальність і доцільність роботи для розвитку відповідної галузі науки чи виробництва, особливо на користь України.

Загалом актуальність повинна виконувати дві функції:

1) визначити місце даної роботи (дослідження) у загальній проблемі;

2) визначити, що саме у загальній проблемі є нерозв’язаним та, відповідно, на спробу розв’язання чого спрямована дипломна (магістерська дипломна) робота.

Висвітлення актуальності не повинно бути, з однієї сторони, багатослівним, а з другої – формальним, таким, що лише повторює загальновідомі речі.

Обсяг актуальності повинен становити 0,5-1 сторінка.

Вступ містить формулювання мети роботи та задач, які необхідно вирішити для досягнення поставленої мети. Задачі дослідження повинні узгоджуватися із висновками і новизною.

Не слід формулювати мету як «дослідження...», «вивчення...», тому що ці слова вказують на засіб досягнення мети, а не на саму мету.

Доцільно використовувати шаблонний вираз: «Метою дипломної (магістерської дипломної) роботи є обґрунтування теоретичних засад та розроблення практичних рекомендацій щодо…».

Приклад формулювання мети, який не слід використовувати:

- питання розвитку…;

- комплексна оцінка діяльності…;

- вивчення теоретичних і практичних аспектів…;

- закріплення і поглиблення теоретичних знань…;

- визначення шляхів підвищення…;

- критична оцінка…;

- висвітлення методики та організації обліку (розрахунків)…;

- поглиблення положень з приводу організації та обліку…

Об’єкт дослідження – це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію та обране для вивчення. Не слід називати об’єктом дослідження конкретне підприємство або його підрозділ, на матеріалах якого виконується робота, адже воно є базою дослідження.

Предмет дослідження – конкретна задача, яка міститься в межах об'єкта дослідження. Об’єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне і часткове. В об`єкті виділяється та його частина, яка є предметом дослідження, саме на нього спрямована увага студента, оскільки предмет дослідження визначає тему дипломної (магістерської дипломної) роботи.

Приклад формулювання предмету або об’єкту, який не слід використовувати:

- сутність і об’єкт…;

- організація та облік …;

- виявлення ознак…;

- економічна ефективність виробництва…;

- формування, використання та облік доходів (витрат)…;

- економічні і організаційні процеси, які впливають на…;

- процеси організації й обліку витрат (розрахунків)…;

- сукупність проблем…;

- сільськогосподарські підприємства району…

Методи дослідження – подається перелік методів, які використані в процесі дослідження за темою дипломної (магістерської дипломної) роботи.

Інформаційна база дослідження – перелік інформаційних джерел, які були використані при дослідженні (статті, монографії, законодавчо-нормативні акти, звітність підприємств тощо).

Наукова новизна одержаних результатів (для магістерської дипломної роботи) - включає коротку характеристику нових наукових положень (рішень), запропонованих автором особисто. Необхідно показати відмінність одержаних результатів від відомих раніше.

Описати рівень наукової новизни (4-5 пунктів) можна за допомогою таких стилістичних прийомів, як: «Вперше», «Удосконалено», «Набули подальшого розвитку» а також, «Обґрунтовано...», «На відміну від... в даній роботі доведено...» ін.

Практичне значення одержаних результатів. Наповнення цієї рубрики залежить від того, має дипломна (магістерська дипломна) робота теоретичне чи практичне значення. У дипломній (магістерській дипломній) роботі, яка має теоретичне значення, треба подати відомості про наукове використання результатів дослідження, значимість для розвитку науки, рекомендації щодо використання висновків дипломної (магістерської дипломної) роботи, можливість використання її як теоретичної основи для нових досліджень.

У роботі, яка має практичне значення (найчастіше саме такими є дипломні (магістерські дипломні) роботи), необхідно подати відомості про практичне застосування одержаних результатів або рекомендації щодо їх використання, про рівень готовності до використання або масштаби використання.

Особистий внесок автора. В цій рубриці докладно викладають результати, отримані автором особисто. Якщо у дипломній (магістерській дипломній) роботі використано ідеї або розробки співавторів, автор повинен зазначити це, вказати на особистий внесок у праці чи розробці.

Апробація результатів роботи. Позитивно характеризують дипломну (магістерську дипломну) роботу свідчення про те, що основні її положення, висновки та результати було оприлюднено і вони дістали схвалення, тобто були апробовані. Ці відомості включають виклад того, де, коли студент виступав із власними ідеями (на наукових студентських конференціях тощо).

Публікації. Ця рубрика тісно пов'язана з попередньою і включає кількісні дані про публікації автора з теми дипломної (магістерської дипломної) роботи. Тут вказують, у скількох статтях (зокрема, у фахових виданнях), матеріалах і тезах конференцій та інших виданнях опубліковані матеріали роботи. Опубліковані праці, які відображають основні положення роботи, мають бути розташовані у списку використаних джерел.

Основна частина роботи складається з розділів і підрозділів. Основну частину дипломної (магістерської дипломної) роботи рекомендується поділити на три розділи: теоретико-методичний, аналітичний із виділенням напрямів вдосконалення, обліковий із виділенням напрямів вдосконалення. У кінці кожного розділу рекомендується сформулювати висновки зі стислим викладенням наведених у ньому наукових і практичних результатів.

Перший розділ містить теоретичне обґрунтування досліджуваних явищ та процесів. У цій частині дипломної (магістерської дипломної) роботи викладається теоретична база, необхідна для вирішення визначеної проблеми, здійснюється огляд літературних джерел, нових розробок, опублікованих статистичних даних із посиланням на відповідні джерела. На основі вивчення наукової літератури розкриваються думки різних учених щодо розв’язання проблеми, обґрунтовуються погляди автора стосовно напрямів її вирішення.

Методика вивчення літератури, як основи наукового дослідження, при виконанні дипломної (магістерської дипломної) роботи залежить від характеру та індивідуальних особливостей студента, його загальноосвітнього рівня і спеціальної підготовки, ерудиції та інших якостей. Разом з цим, доцільно дотримуватися загальнонаукових підходів. Перш за все, необхідно вивчити основну літературу, це – підручники, навчальні посібники, монографії. Крім того, вивчаються періодичні фахові видання, автореферати дисертацій для ознайомлення з науковими ідеями і пропозиціями фахівців щодо розв’язання проблемних питань з обраної теми дослідження.

Слід звернути увагу на те, що цитуючи будь-яке джерело інформації, необхідно обов`язково робити посилання на нього, оскільки це є предметом інтелектуальної власності. Стисло, критично висвітлюючи публікації, необхідно вказати ті проблеми, які потребують подальшого дослідження. Залежно від теми дипломної (магістерської дипломної) роботи та об`єкта дослідження можуть бути наведені порівняльні оцінки різних методів дослідження, методик розрахунків певних показників і т.д.

Законодавчо-нормативну базу за темою дипломної (магістерської дипломної) роботи потрібно систематизувати (наприклад у вигляді таблиці), зазначивши найменування нормативного документа, ким і коли його затверджено, його основний зміст.

Загалом, перший розділ повинен послідовного вирішувати такі задачі:

- розкриття сутності досліджуваного явища та його особливостей серед інших подібних явищ, при потребі - аналіз історії розвитку явища, його нормативно-правової бази;

- аналіз існуючої термінологій у сфері дослідження, створення понятійно-категоріального апарату, на який автор спиратиметься у подальшій роботі;

- аналіз наукових та практичних підходів (історичних та сучасних) до аналізу обраного предмету дослідження;

- виявлення тих методів та інструментів, які можуть бути використані при дослідженні предмету дослідження, визначення та обґрунтування інструментарію, який буде безпосередньо застосований у роботі (обов’язково для магістерської дипломної роботи);

- огляд світових тенденцій розвитку явища, яке досліджується.

Обсяг першого розділу – 20-25% від загального обсягу дипломної (магістерської дипломної) роботи.

Другий розділ має поєднувати набуті теоретичні знання та вміння використовувати обрані методи і певний методичний інструментарій на конкретних прикладах. У цій частині дипломної (магістерської дипломної) роботи викладаються результати власних досліджень автора з висвітленням того нового, що він вносить у розроблення проблеми. Автор повинен давати оцінку повноти вирішення поставлених задач, оцінку достовірності одержаних результатів (характеристик, параметрів), їх порівняння з аналогічними результатами вітчизняних і зарубіжних праць, обґрунтування потреби додаткових досліджень, негативні результати, які обумовлюють необхідність припинення подальших досліджень.

Завданням останнього підрозділу щодо напрямів вдосконалення є розробка конкретнихрекомендацій,пропозицій,моделей організації і управління фінансовою діяльністю підприємства на базі основних теоретичних положень, методичних підходів, методичного інструментарію, що викладені у першому розділі, а також висновків, зроблених в результаті аналізу предмету дослідження.

Реальне практичне значення пропозицій і рекомендацій доцільно підтвердити техніко-економічними розрахунками та визначенням розміру очікуваного економічного, соціального або інших видів ефекту, яких може бути отримано в результаті впровадження практичних пропозицій.

У третьому розділі висвітлюється методологія організації та аналіз фактичного стану обліку певної ділянки на досліджуваному підприємстві. При цьому отримані результати щодо фактичного стану узагальнюються, з`ясовуються причини та наслідки отриманих недоліків (які потрібно згрупувати), розробляються конкретні пропозиції щодо вдосконалення обліку (контролю, аудиту).

Висновки – це завершальний етап дипломної (магістерської дипломної) роботи. В них коротко наводяться найбільш важливі теоретичні та практичні положення, які містять оцінку досягнутих результатів з точки зору відповідності меті дипломної (магістерської дипломної) роботи та поставленим у вступі задачам, пропозицій щодо вдосконалення досліджуваного напряму діяльності підприємства. Послідовність висновків має відповідати поставленим і наведеним у вступі задачам. Пункти висновків необхідно нумерувати.

Список використаних джерел є невід`ємною частиною дипломної (магістерської дипломної) роботи. Рекомендований обсяг літературних джерел має налічувати не менше 90 найменувань для дипломної роботи та не менше 100 найменувань для магістерської дипломної роботи (в тому числі не менше 5 аутентичних джерел іноземною мовою за темою дослідження та всі надруковані наукові праці автора).

Додатки є необхідним розділом дипломної (магістерської дипломної) роботи. Дипломна (магістерська дипломна) робота обов’язково повинна містити додатки, які відображують відповідну інформаційну базу для аналізу діяльності підприємства в повному обсязі (додається фінансова та статистична звітність підприємства (зведення по підприємствам району) за останній рік дослідження).

Також до додатків доцільно включати допоміжний матеріал, який використовується для повноти сприйняття дипломної (магістерської дипломної) роботи:

- проміжні математичні доведення, формули та розрахунки;

- великі за обсягом розрахункові таблиці;

- таблиці допоміжних цифрових даних;

- ілюстрації допоміжного характеру;

- допоміжні матеріали, які мають прикладне значення (таблиці, рисунки, положення про роботу відділів підприємства).

Матеріал, який надається в додатках, повинен відповідати обраній темі дослідження й містити в собі необхідні матеріали, які були базою для проведення досліджень і практичних розробок.

Обсяг додатків не обмежується, але повинен визначатись реальними потребами роботи.

Якщо розміщений у додатках матеріал не є авторським, обов’язково потрібно вказувати посилання на джерело.

Стиль та лексика дипломної (магістерської дипломної) роботи. При формулюванні гіпотез, теоретичних тверджень та логічних висновків студенту необхідно орієнтуватись на необхідність дотримання певних способів та стилю. Сукупність засобів, вибір яких зумовлюється змістом, метою та характером висловлювання, утворює мовний стиль. Необхідно навчитися розрізняти книжковий (науковий, публіцистичний, офіційно-діловий, літературно-художній) та розмовний стилі. Знати, що кожен з них має подальшу деталізацію та усвідомлювати, що власне науковий стиль притаманний монографіям, дипломним (магістерським дипломним) роботам, статтям, науковим доповідям, тезам; науково-популярний - книгам, статтям у загальних журналах, при викладенні наукової інформації для нефахівців; науково-навчальний - підручникам, навчальним посібникам, лекціям, бесідам тощо.

Основними ознаками наукового стилю є його зрозумілість, точність і лаконічність, однозначність тлумачень, логічна послідовність, переконливість, пояснення причинно-наслідкових зв'язків, наявність аргументованих висновків, відсутність декларативних пропозицій.

Стилем наукової роботи є безособовий монолог, без емоційного та суб'єктивного забарвлення. Мовні конструкції не повинні включати вживання особового займенника першої особи однини «Я». Оскільки наука є колективною творчістю, базується на ідеях дослідників-попередників, то доцільно вживати займенник «ми». Прийнятними є: зворот «на нашу думку», зворот типу «щодо концепції... існують різні думки», «на думку автора», загальновживані кліше: встановлено факти, виявлено тенденції, досліджено стан, рекомендовано до впровадження; дає змогу виявити, стверджувати, вважати; тощо. При цьому обов'язково посилатися на джерела інформації, зазначаючи їх у квадратних дужках. Існують способи вираження логічних взаємозв'язків між текстом - функціонально-синтаксичні засоби, які вказують на послідовність розвитку наукової думки: «між тим», «у той час як», «звідси», «тому», «необхідно розглядати як», «таким чином», «підводячи підсумок», «дозволяє зробити висновок», «розглянемо підходи», «перейдемо до висвітлення напрямів» тощо.

Найважливішим засобом вираження логічних зв'язків є спеціальні функціонально-синтаксичні засоби зв'язку, які вказують на послідовність розвитку думки (спочатку, насамперед, потім, по-перше, по-друге, отже і т. ін.), заперечення (проте, тимчасом, але завдяки цьому, відповідно до цього, внаслідок цього, крім того, до того ж), перехід від однієї думки до іншої (раніше ніж перейти до..., звернімося до..., розглянемо, зупинимось на..., розглянувши..., перейдемо до..., необхідно зупинитися на..., необхідно розглянути...), результат, висновок (отже, значить, як висновок, на закінчення зазначимо, все зазначене дає змогу зробити висновок, підсумовуючи, слід сказати...).

Засобами логічного зв'язку можуть виступати займенники, прикметники і дієприкметники (даний, той, такий, названий, вказаний і т. ін.).

Не завжди ці та подібні їм слова прикрашають наукову працю, але вони є своєрідними дороговказами, які попереджають про повороти думки автора, інформують про особливості його творчого шляху. Читач наукової роботи відразу розуміє, що слова «дійсно» або «насправді» вказують, що наступний текст повинен бути доведенням, «з другої сторони», «навпаки», «але» готують читача до сприйняття протиставлення, «бо» - пояснення.

Завдяки спеціальним термінам стає можливим у короткій формі давати розгорнуті визначення і характеристики наукових фактів, понять, процесів, явищ.

Фразеологія наукової прози також специфічна. Вона покликана, з однієї сторони, визначати логічні зв'язки між частинами висловлювань (такі, наприклад, стійкі сполучення, як «навести результати», «на підставі отриманих даних», «підсумовуючи сказане», «звідси випливає, що» і т. ін.), з другої, позначати певні поняття, будучи, фактично, термінами (такі, наприклад, «державне право», «вільна економічна зона» і т. ін.).

Особливості наукової мови:

1. Наявність великої кількості іменників із абстрактним значенням, а також віддієслівних іменників (дослідження, розгляд, вивчення і т.ін.).

2. Використання відносних прикметників, оскільки саме вони на відміну від якісних дають змогу з граничною точністю вказувати достатні і необхідні ознаки понять.

Як відомо, не можна утворювати форми рівнів порівняння відносних прикметників. Тому в науковому тексті, використовуючи якісні прикметники, перевагу віддають аналітичним формам вищого та найвищого рівнів. Для утворення найвищого рівня часто використовують слова «найбільш», «найменш».

3. Відсутність експресії. Звідси домінуюча форма оцінки - констатація ознак, притаманних слову, яке визначають. Тому більшість прикметників є тут частинами термінологічних виразів. Так, правильним буде прикметник «наступні» замінити займенником «такі», котрий всюди підкреслює послідовність перерахування особливостей і прикмет.

4. Інформаційне навантаження дієслів. Звичайно пишуть «проблема, яка розглядається», а не «проблема, яка розглянута». Ці дієслівні форми використовуються для окреслення постійної ознаки предмета (у наукових законах, закономірностях, встановлених раніше або в процесі даного дослідження), вони використовуються також при описі ходу дослідження, доведення.

Широко вживаються також дієслівні форми недоконаного виду минулого часу дійсного способу, бо вони не фіксують відношення до дії, яка описується, на момент висловлювання.

Рідше - дієслова умовного і майже ніколи - наказового способу. Часто використовуються зворотні дієслова, пасивні конструкції, що обумовлено необхідністю підкреслити об'єкт дії, предмет дослідження (наприклад, «У даній статті розглядаються...», «Передбачено виділити додаткові кредити...»).

5.У науковій мові поширені вказівні займенники «цей», «той», «такий». Вони не тільки конкретизують предмет, але й визначають логічні зв'язки між частинами висловлювання (наприклад, «Ці дані є достатньою підставою для висновку...»). Займенники «щось», «дещо», «що-небудь» через неконкретність їх значення в тексті наукових робіт не використовуються.

Дата добавления: 2015-05-24