Управління освітою: принципи, методи та функції 2 страница

72. Внутрішня техніка вчителя:
-уміння вчителя керувати своєю поведінкою;уміння керувати емоціями, настроєм для зняття зайвого психічного напруження, для збудження творчого само початку;
-уміння соціальної перцепції (техніка керування увагою, уявою);
-техніка мовлення (керування диханням, дикцією, темпом)

Шляхи формування педтехніки:
• Властивості особистості:
- пед. Оптимізм;
- впевненість у собі;
- уміння володіти собою;
- наявність вольових якостей;
- вміння гальмувати хибні емоції, збудження
• Створення мажору (посмішки, музикальний фон)

• Бібліотерапія, музикотерапія
• Психологічна гімнастика
• Імітаційна гра (гра в людину, яку хочу наслідувати)
• Педагогічний гумор
• Регуляція м’язового напруження
• Самонавіювання

73. Зовнішня техніка вчителя:
- техніка організації контакту;
- управління педагогічним спілкуванням;
- уміння вплинути на особистість і колектив

- організація колективних справ.
Невербальні засоби:
- статична (фізіогноміка)

- запахи (природні і штучні);
- артефакти;
- динамічні засоби: а) кінетика (жести, міміка, хода, поза, постава) б) візуальний контакт в) просодика і екстралінгвістика (інтонація, гучність, тембр, темп, сміх, кашель)

г) такесика (дотик) – рукостискання, поплескування, обійми; д) проксеміка (орієнтація в просторі) – дистанція (1м) діагональ

Шляхи виховання педтехніки:
- демонстрація впевненості в собі, внутр.сили (міміка, пантоміміка, постава)
- спрямованість на монолог, діалог (погляд, дистанція, посмішка)
- естетизація середовища спілкування

74. Професійно-педагогічне спілкування – система соц-псих. взаємодії педагога і вихованців, змістом якої є:
- обмін інформацією;
- виховні впливи;
- організація взаємовідносин за допомогою виховних заходів (Юсупов, Кан-Калик)

Функції спілкування:
1) джерело інформації, обмін нею
2) організація діяльності
3) вивчення особистості учня
4) обмін ролями, зміна ролей (я-дитина, я-батько, я-дорослий)

Види:
• функціонально-рольове – стандартизоване, обмежене, рольове

• особистісно-рольове – емпатія,

• співпереживання (вербальне і невербальне)

• регулювання спільної діяльності

3 сторони спілкування:
1) комунікативна (верб. і неверб.)
2) інтерактивна (взаємодія за допомогою вчинків, дій)
3) перцептивна (усвідомлення власних станів, і як думають люди про тебе, рефлексія, емпатія, розуміння, оцінювання станів іншої людини)

Стилі спілкування: індивід. типологічні особливості взаємодії, сукупність методів, прийомів, що є сталими.

Стилі керівництва:
1)авторитарний - дистанція (вікова, посадова, професійна)- менторський (людина підсвідомо бере на себе роль наставника, не навчає, а повчає)- залякування (невпевнений в собі, але на цьому фоні використовує свій статус)
2) ліберальний;- загравання
3) демократичний;- спільна діяльність- дружня прихильність.

75. Педагогічне спілкування (види):

1) функціонально-рольове спілкування вчителя (суто ділове, стандартизоване, обмежене вимогами рольової позиції) – головна мета – забезпечити виконання певних дій, особисте ставлення педагога не враховується й не виявляється.

2) особистісно-орієнтоване спілкування вчителя (виконання нормативно заданих функцій з виявом особистого ставлення, почуттів) – головна мета – розвиток учнів.
Риси особистісно-орієнтованого вчителя:
- відкритий і доступний для кожного учня, дає їм можливість висловлювати свої думки і почуття, відвертий у своїх поглядах, демонструє учням цілковиту до них довіру, не принижує їхньої гідності ;
- щиро цікавиться життям учнів, не байдужий до їхніх проблем, справедливий ;
- виявляє емпатійне розуміння
– відчуває внутрішній світ дитини

- надає учням реальну допомогу

76. Школознавство – галузь педагогіки, яка вивчає питання управління освтою і школою, як основною ланкою в цій системі.
Управління – ширше поняття, керівництво – вужче поняття, є функцією управління. Управління - прерогатива державних органів освіти, а керівництво – сфера д-сті директора школи. Управління – організована планомірна д-сть відповідних органів і окремих осіб, спрямована на впорядкування, вдосконалення і розвиток освіти, шкіл та інших навч-вих заходів. Керівництво – спрямування та координація д-сті людей щодо досягнення визначеної мети.
Принципи управління освітою:
1.соціальної детермінації(розуміння головних соц. завдань, проводити держ.політику, врахування місцевого менталітету.)
2.гуманізації і психологізації(базується на повазі до кожного учня, працівника, піклування про здоровя)
3.науковості і компетентності(забезпечення високого кінцевого результату)
4.інформаційної достатності.
5.аналітичного прогнозування(на перспективу розвитку школи).
6. оперативного регулювання(корегулюються плани дій школи, усунення перешкод)
7.зворотного зв’язку(спрямування на задоволення організаційних питань, корегулювання моніторингу)
8.наступності і перспективності(здатність аналізувати минуле, шукати позитивне, зміцнювати традиції).
9.демократії і централізму(поєднання колективних форм школою з вчителями, органами громадських організацій, директор несе відповідальність).
10.стимулювання і згуртування кадрів.
11.правової пріоритетності і законності(рішення керівника мають бути правовими).
12.фінансово-економічної раціональності та ділової активності(все має мати фінансово-екон обгрунтування)

77.Мета державної політики щодо розвитку освіти полягає у створенні умов для розвитку особистості і творчої самореалізації кожного громадянина України, вихованні покоління людей, здатних ефективно працювати і навчатися протягом життя, оберігати й примножувати цінності національної культури та громадянського суспільства, розвивати і зміцнювати суверенну, незалежну, демократичну, соціальну та правову державу як невід'ємну складову європейської та світової спільноти.
Пріоритетними напрямами державної політики щодо розвитку освіти є:
-особистісна орієнтація освіти;формування національних і загальнолюдських цінностей;

-створення для громадян рівних можливостей у здобутті освіти;
-постійне підвищення якості освіти, оновлення її змісту та форм організації навчально-виховного процесу;
-розвиток системи безперервної освіти та навчання протягом життя;
-пропаганда здорового способу життя;розширення україномовного освітнього простору;
-забезпечення освітніх потреб національних меншин;
-забезпечення економічних і соціальних гарантій для професійної самореалізації педагогічних, науково-педагогічних працівників, підвищення їх соціального статусу;
-розвиток дошкільної, позашкільної, загальної середньої освіти у сільській місцевості та професійно-технічної освіти;
-органічне поєднання освіти і науки, розвиток педагогічної та психологічної науки, дистанційної освіти;
-запровадження освітніх інновацій, інформаційних технологій;
-створення індустрії сучасних засобів навчання і виховання, повне забезпечення ними навчальних закладів;
-створення ринку освітніх послуг та його науково-методичного забезпечення;інтеграція вітчизняної освіти до європейського та світового освітніх просторів.

78. Сис-ма освіти – це сукупність закладів освіти, наукових, науково-методичних і методичних установ, нажуково-виробничих підприємств, державних і місцевих органів управління освітою та самоврядування в галузі освіти.

Структурно система освіти включає такі складові:

-дошкільну освіту;

-загальну середню освіту;

-позашкільну освіту;

-професійно-технічну освіту;

-вищу освіту;

-післядипломну освіту;

-аспірантуру;

-докторантуру;

-самоосвіту.

Основними принципами освіти в Україні є:

-доступність для кожного громадянина усіх форм і типів освітніх послуг, що надаються державою;

-рівність умов кожної людини для повної реалізації її здібностей, таланту, всебічного розвитку;

-гуманізм, демократизм, пріоритетність загальнолюдських духовних цінностей;

-органічний зв'язок із світовою та національною історією, культурою, традиціями;

-незалежність освіти від політичних партій, громадських і релігійних організацій;

-науковий, світський характер освіти;

-інтеграція з наукою і виробництвом;

-взаємозв'язок з освітою інших країн;

-гнучкість і прогностичність системи освіти;

-єдність і наступність системи освіти;

-безперервність і різноманітність освіти;

-поєднання державного управління і громадського самоврядування в освіті.

79. Типи загальноосвітніх та інших навчальних закладів

•Відповідно до освітнього рівня, який забезпечується загальноосвітнім навчальним закладом (початкова загальна освіта, базова загальна середня освіта, повна загальна середня освіта), існують різні типи загальноосвітніх навчальних закладів I, II, III ступенів. Школи кожного з трьох ступенів можуть функціонувати разом або самостійно.
До загальноосвітніх навчальних закладів належать:
1. середня загальноосвітня школа - загальноосвітній навчальний заклад I-III ступенів (I ступінь - початкова школа, II ступінь - основна школа, III ступінь - старша школа, як правило, з профільним спрямуванням навчання);
2. спеціалізована школа (школа-інтернат) - загальноосвітній навчальний заклад I-III ступенів з поглибленим вивченням окремих предметів та курсів;
3. гімназія - загальноосвітній навчальний заклад II-III ступенів з поглибленим вивченням окремих предметів відповідно до профілю;
4. ліцей - загальноосвітній навчальний заклад III ступеня з профільним навчанням і допрофесійною підготовкою;
5. колегіум - загальноосвітній навчальний заклад III ступеня філологічно-філософського та (або) культурно-естетичного профілів;
6. загальноосвітня школа-інтернат - загальноосвітній навчальний заклад з частковим або повним утриманням за рахунок держави дітей, які потребують соціальної допомоги; 7. спеціальна загальноосвітня школа (школа-інтернат) - загальноосвітній навчальний заклад для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку;

8. загальноосвітня санаторна школа (школа-інтернат) - загальноосвітній навчальний заклад I-III ступенів з відповідним профілем для дітей, які потребують тривалого лікування;
9. школа соціальної реабілітації - загальноосвітній навчальний заклад для дітей, які потребують особливих умов виховання (створюється окремо для хлопців і дівчат); 10. вечірня (змінна) школа - загальноосвітній навчальний заклад II-III ступенів для громадян, які не мають можливості навчатися у школах з денною формою навчання.

80. Структура освіти включає:
• Дошкільна освіта і виховання здійснюються у сім’ї та дошкільних закладах освіти у взаємодії з сім’єю і мають на меті забезпечення фізичного, психічного здоров’я дітей, їх всебічного розвитку, вироблення умінь, навичок, необхідних для подальшого навчання. (дитячі ясла, дитячі садки, дитячі ясла-садки, сімейні, прогулянкові, дошкільні заклади компенсую чого Для дітей, які потребують корекції фізичного і психічного розвитку) та комбінованого типів з короткотривалим, денним, цілодобовим перебуванням дітей, а також дитячі садки інтернатного типу, дитячі будинки та інші.

• Загальна середня освіта забезпечує всебічний розвиток дитини як особистості, її нахилів, здібностей, талантів, трудову підготовку, професійне самовизначення, формування загальнолюдської моралі, засвоєння визначеного суспільними, національно-культурними потребами обсягу знань про природу, людину, суспільство і виробництво, екологічне виховання, фізичне вдосконалення.

• Повна загальна освіта в Україні є обов’язковою і надається у різних типах закладів освіти. Основним з-поміж них є середня загальноосвітня школа трьох ступенів:
І – початкова школа (1-4 класи), що забезпечує початкову загальну освіту,
ІІ – основна школа (5-9 класи), що забезпечує базову загальну середню освіту,
ІІІ – старша школа (10-11 класи), що забезпечує повну загальну середню освіту.
Для розвитку здібностей, обдарувань і талантів дітей створюються профільні класи (з поглибленим вивченням окремих предметів або початковою допрофесійною підготовкою), спеціалізовані школи, гімназії, ліцеї, колегіуми, а також різні типи навчально-виховних комплексів, об’єднань.

• Позашкільна освіта та виховання спрямовуються на розвиток здібностей, талантів у дітей, учнівської та студентської молоді, задоволення їх інтересів, духовних запитів і потреб у професійному самовизначенні. До позашкільних закладів освіти належать: палаци, будинки, центри, станції дитячої, юнацької творчості, учнівські та студентські клуби, дитячо-юнацькі спортивні школи, школи мистецтв, студії, початкові спеціалізовані мистецькі навчальні заклади, бібліотеки, оздоровчі та інші заклади.

• Професійно-технічна освіта зорієнтована на здобуття професії, перепідготовку, підвищення професійної кваліфікації. Відповідними закладами освіти є: професійно-технічні училища, професійно-художні училища, професійні училища соціальної реабілітації, училища-агрофірми, училища-заводи, вищі професійні училища, навчально-виробничі центри, центри підвищення і перепідготовки робітничих кадрів, навчально-курсові комбінати, інші типи закладів, що надають робітничу професію.

• Вища освіта забезпечує фундаментальну наукову, професійну та практичну підготовку, здобуття громадянами освітньо-кваліфікаційних рівнів відповідно до їх покликань, інтересів і здібностей, удосконалення наукової та професійної підготовки, перепідготовку та підвищення їх кваліфікації. Вищими закладами освіти є: технікуми (училища), коледжі, інститути, консерваторії, академії, університети та інші. Для вищих закладів освіти встановлено чотири рівні акредитації:
І – технікум, училище, інші прирівняні до них вищі заклади освіти;
ІІ – коледж, інші прирівняні до нього вищі заклади освіти;
ІІІ і ІV рівні (залежно від наслідків акредитації) – інститут, консерваторія, академія, університет.

• Післядипломна освіта (спеціалізація, стажування, клінічна ординатура, підвищення кваліфікації та перепідготовка кадрів) сприяє одержанню нової кваліфікації, нової спеціальності та професії на основі раніше здобутої у закладі освіти і досвіду практичної роботи, поглибленню професійних знань, умінь за спеціальністю, професією. До закладів післядипломної освіти належать:
-академії, інститути, (центри) підвищення кваліфікації, перепідготовки, вдосконалення, навчально-курсові комбінати;
-підрозділи вищих закладів освіти (філіали, факультети, відділення та інші);
-професійно-технічні заклади освіти;
-відповідні підрозділи в організаціях та на підприємствах.

•Для самоосвіти громадян державними органами, підприємствами, установами, організаціями, об’єднаннями громадян, громадянами створюються відкриті та народні університети, лекторії, бібліотеки, центри, клуби, теле-, радіо навчальні програми тощо.

Зміст освіти зарубіжної школи

Цікавим є зміст навчання в американських середніх школах.
Старша середня школа США має два навчальні профілі: академічний і практичний.
•Практичний — загальний, комерційний, індустріальний, сільськогосподарський напрями. Для всіх учнів обов'язкове вивчення рідної мови, суспільних дисциплін, природознавства і математики, заняття фізкультурою. Окрім того, вони можуть обрати кілька предметів з циклу необов'язкових.
•Академічний профіль передбачає вивчення алгебри, геометрії, фізики, хімії, біології, іноземних мов. Право на отримання диплома про закінчення старшої середньої школи дає певна кількість залікових одиниць, або «кредитів» (не менше 16), які випускник повинен набрати у процесі навчання.
-Заліковою одиницею вважають вивчення дисципліни впродовж року по 5 годин на тиждень. Таких одиниць треба набрати: з англійської мови і літератури — 4, з історії —2, соціальних наук — 1, природничих наук — 2, математики (алгебра, геометрія, тригонометрія) — 2. Кожен учень зобов'язаний прослухати 2—3-годинний цілеспрямований курс, наприклад, іноземної мови, психології, стенографії, 3—4 залікових одиниці можна отримати за вивчення додаткових предметів на вибір. За американськими законами, учень не зобов'язаний засвоїти весь програмний матеріал і отримати атестат з хорошими оцінками, він лише повинен щодня ходити до школи до 16 років. Відтак він може не продовжувати навчання.

-Вкажемо, що у США немає загальнодержавної шкали оцінок. Застосовуються то різні варіанти числових, то рейтингові. Все ж найпоширеніша 5-бальна з позначенням балів літерами від А до Е.
-Останній рік школи частина учнів присвячує поглибленому вивченню тих дисциплін, які вони планують обрати в закладах вищої освіти. Успішне складання заключних тестів може дати право розпочати занаття у ВЗО відразу з другого курсу.

81. Зарубіжна школа і педагогіка прагнуть удосконалити існуючу класно-урочну систему навчання різними шляхами. Один із них — навчання учнів групою вчителів за певного розподілу обов'язків між ними. Провідний педагог пояснює новий матеріал кільком класам-паралелям, а закріплення здійснюють по класах інші вчителі-помічники. Така система поширена у школах США, Швеції та інших країн. До новацій у розвитку форм навчання належать неградуйовані школи і школи з різновіковими об'єднаннями учнів за інтересами. У не градуйованих школах заняття організовують так, щоб учень, виконуючи самостійну роботу під керівництвом учителя-консультанта, міг досягати вищих результатів власним темпом. Практикують і так зване відкрите навчання, суть якого в тому, що у школі учень навчається обмежений час, отримуючи від учителя

загальні вказівки і завдання. Для їх виконання він повинен звертатися до спеціального навчального центру, де його забезпечать необхідною інформацією і матеріалами для самостійної роботи з опорою на технічні засоби навчання. В індивідуалізації навчання учнів використовують контрактну форму.
Контракт — угода між учнем і педагогом, яка передбачає основні напрями самостійної роботи учня. Ця форма навчання дає змогу учням індивідуально планувати свою навчальну діяльність і оволодівати матеріалом відповідно до власних здібностей та інтересів.
Серед нових форм організації навчання — «школи без стін». Діти збираються з учителем у різних місцях, планують свою роботу, відвідують заводи, музеї, бібліотеки, пізнають передусім практичний бік життя. У сучасних школах США використовують також проекти — індивідуальну або групову форму дослідження (учні збирають інформацію, аналізують її, роблять висновки й отримують результати).

82. Загальноосвітній навчальний заклад - це заклад освіти, що забезпечує потреби громадян у загальній середній освіті. оловним завданням загальноосвітнього навчального закладу є забезпечення реалізації права громадян на загальну середню освіту, формування і розвиток соціально зрілої, творчої особистості з усвідомленою громадянською позицією, почуттям національної самосвідомості, підготовленої до професійного самовизначення, а також створення умов для оволодіння системою наукових знань про природу, людину і суспільство.

Структура:1.Загальна частина (розкривається те, чим керується ЗНЗ, завдання ЗНЗ, права та обов’язки тих, хто отримує освіту, рівень ЗНЗ,)2.Типи загальноосвітніх навчальних закладів та порядок їх утворення (опис типів ЗНЗ)3.Організація навчально-виховного процесу4.Учасники навчально-виховного процесу (зарахування до ЗНЗ, права учасників, зобов’язання, працівники, зобов’язання, права, батьки) 5.Управління загальноосвітнім навчальним закладом (директор, пед..рада, конференція)6.Матеріально-технічна база та фінансово-господарська діяльність7.Міжнародне співробітництво8.Контроль за діяльністю загальноосвітнього навчального закладу

83. Органом громадського самоврядування загальноосвітнього навчального закладу є загальні збори (конференція) його колективу, що скликаються не менше одного разу на рік. Порядок скликання, повноваження, чисельність, склад загальних зборів (конференції) колективу встановлюються статутом закладу і колективним договором.
Загальні збори (конференція) заслуховують звіт директора про здійснення керівництва загальноосвітнім навчальним закладом, розглядають питання навчально-виховної, методичної, економічної і фінансово-господарської діяльності закладу.

У період між загальними зборами (конференціями) діє рада загальноосвітнього навчального закладу, діяльність якої регулюється статутом загальноосвітнього навчального закладу.
До складу ради загальноосвітнього навчального закладу обираються пропорційно представники від педагогічного колективу, учнів (вихованців) школи II - III ступенів, батьків і громадськості.
Рада загальноосвітнього навчального закладу організовує виконання рішень загальних зборів (конференцій), затверджує режим роботи закладу, розглядає питання здобуття обов'язкової загальної середньої освіти молоді, підтримки ініціатив щодо вдосконалення системи навчання і виховання учнів, дослідно-експериментальної роботи педагогів, зміцнення матеріально-технічної бази, поповнення й використання бюджету закладу, розподілу фонду загального обов'язкового навчання, вносить пропозиції щодо морального і матеріального заохочення учасників навчально-виховного процесу.

У загальноосвітньому навчальному закладі за рішенням загальних зборів (конференції) або ради загальноосвітнього навчального закладу можуть створюватися і діяти піклувальна рада, учнівський комітет, батьківський комітет, методичні об'єднання, комісії, асоціації тощо, положення про які розробляє і затверджує Міністерство освіти і науки.

Піклувальна рада - це орган самоврядування, який формується з представників органів виконавчої влади, підприємств, установ, навчальних закладів, організацій, окремих громадян з метою залучення громадськості до вирішення проблем освіти, забезпечення сприятливих умов ефективної роботи загальноосвітнього навчального закладу.Члени піклувальної ради загальноосвітнього навчального закладу обираються на загальних зборах (конференціях).

Склад піклувальної ради формується з представників органів виконавчої влади, підприємств, установ, навчальних закладів, організацій, окремих громадян.

Піклувальна рада вживає заходів до зміцнення матеріально-технічної і навчально-методичної бази, залучення додаткових джерел фінансування закладу, поліпшення умов для організації навчально-виховного процесу, стимулювання творчої праці педагогічних працівників тощо.

84. Педагогічна рада - постійно діючий колегіальний орган управління навчальним закладом, який розглядає кардинальні питання навчаль­но-виховного процесу.
До складу педагогічної ради входять усі педагогічні працівники ЗНЗ, заступник директора школи,бібліотекар, психолог, соціальний педагог, лікар,голова батьківського комітету, представники органів самоврядування. вчителі школи, батьки. Директор школи є головою педагогічної ради, яка є постійно діючим колегіальним органом управління навчальним закладом. Педагогічна рада розглядає багато питань роботи школи. Вона радить директору як організувати краще навчальний процес, удосконалити роботу вчителів. Педагогічна рада розглядає питання переведення учнів до наступних класів, їх нагородження за успіхи у навчанні, а також може притягнути учнів до дисциплінарної відповідальності за невиконання ними своїх обов'язків.

Педагогічна рада розглядає питання:

- вдосконалення й методичного забезпечення навчально-виховного процесу;

-планування та режиму роботи загальноосвітнього навчального закладу;
-переведення учнів до наступних класів та їх випуск, видачі документів про відповідний рівень освіти, нагородження за успіхи в навчанні;
-підвищення кваліфікації педагогічних працівників, розвитку їхньої творчої ініціативи, впровадження у навчально-виховний процес досягнень науки і передового педагогічного досвіду;
-морального та матеріального заохочення учнів (вихованців) та працівників закладу;
-притягнення до дисциплінарної відповідальності за невиконання ними своїх обов'язків

85. Управління навчальним закладом здійснює директор і його заступники. їх функціональні обов'язки, порядок призначення чи обрання визначаються.
Директор загальноосвітнього навчального закладу виконує такі функціональні обов'язки:
-забезпечує реалізацію державної освітньої політики;
-представляє інтереси навчального закладу в державних і громадських органах;
-організовує навчально-виховний процес, здійснює контроль за його ходом і результатами, відповідає за якість і ефективність роботи педагогічного колективу;
-створює необхідні умови для організації позакласної та позашкільної роботи;
-створює умови для творчого зростання педагогічних працівників, пошуку та застосування ними ефективних форм і методів навчання та виховання;
-за погодженням з радою навчального закладу призначає і звільняє своїх заступників, педагогічних працівників;
-організовує в установленому порядку раціональне використання виділених навчальному закладу бюджетних асигнувань;
-несе відповідальність за свою діяльність перед учнями, батьками, педагогічними працівниками, та загальними зборами (конференцією), засновником, місцевими органами державної виконавчої влади.

Вищим колегіальним органом громадського самоврядування у навчальному закладі є загальні збори всього колективу. У статуті навчального закладу визначено порядок скликання, повноваження, чисельність та склад учасників цих зборів
Метою діяльності ради в першу чергу є сприяння демократизації навчального процесу, об'єднання всіх учасників цього процесу щодо розвитку навчального закладу, підвищення ролі громадськості, батьків у вирішенні питань, пов'язаних з організацією навчально -виховного процесу.
До її складу пропорційно обираються представники від педагогічного колективу, учнів 5 - 11 класів, батьків і громадськості. На чергових зборах склад ради поновлюється на третину.
Головою ради обирається один з членів ради. Директор або його заступники не можуть бути головами ради. Рада розглядає будь-які питання, що стосуються діяльності закладу і рішення приймаються простою більшістю голосів. Якщо не суперечить законодавству та Статуту навчального закладу, то воно повідомляється всім. Адміністрація може не погодитися з цим рішенням. Тоді спір вирішується узгоджувальною комісією, куди входять представники ради, адміністрації, профспілкового комітету.У навчальному закладі можуть (за рішенням загальних зборів або ради)створюватися і діяти піклувальна рада, учнівський комітет, батьківський комітет тощо.Права і повноваження директора школи, його взаємовідносини з органами шкільного самоврядування.
Схарактеризуйте методи та форми організації роботи директора школи з педагогічним колективом.
З Положення про ЗНЗ:
Директор ЗНЗ:
- здійснює керівництво пед. колективом, забезпечує раціональний добір і розстановку кадрів, створює необхідні умови для підвищення фахового і кваліфікаційного рівня працівників
- організовує навчально-виховний процес
- забезпечує контроль за виконанням навчальних планів і програм, якістю знань, умінь та навичок учнів
- відповідає за реалізацію Державного стандарту загальної середньої освіти, за якість та ефективність роботи педагогічного колективу
- створює необхідні умови для участі учнів у позакласній та позашкільній роботі, проведення виховної роботи
- забезпечує дотримання вимог охорони дитинства, санітарно-гігієнічних та протипожежних норм, техніки безпеки
- розпоряджається в установленому порядку шкільним майном і коштами
- підтримує ініціативи щодо вдосконалення системи навчання та виховання, заохочення творчих пошуків, дослідно-експериментальної роботи педагогів
- дає дозвіл на участь діячів культури, науки, членів творчих спілок, працівників підприємств, установ, організацій у навчально-виховному процесі, керівництві учнівськими об’єднаннями за інтересами
- забезпечує права учнів на захист їх від будь-яких форм фізичного або психологічного насильства
- вживає заходи щодо запобігання вживанню учнями алкоголю, наркотиків
- контролює організацію харчування і методичного обслуговування учнів- видає у межах своєї компетенції накази та розпорядження і контролює їх виконання
- щороку звітує про свою роботу на загальних зборах (конференціях) колективу

Директор ЗНЗ є головою педагогічної ради – постійно діючого колегіального органу управління навчальним закладом.

Дата добавления: 2015-05-24