Протистояння зарубіжних політичних стратегій щодо України

Хантінгтон найменше виявляє своє сприйняття України як учасника міжнародної політики. Розтинає її територію на 2 частини, які тяжіють до 2-х різних цивілізацій. Україна - «роздвоєнії країна».

Кіссінджер. Українська незалежність важлива для Америки. До України 1981р. його ставлення було доброзичливе. Бжезінський Найбільш виразно висловлюється на підтримку України і критикує рос. намагання поновити вплив. Три найбільш геополітичні поділи 20 ст. 1.розпаду 1918 р Австро-У горської імперії. 2.поділ Європи у 1945р.на 2 блоки. 3.1991р. незалеж. Україна, оскільки кінець Рос. Імперії. Хантінгтон Україна локалізована на порубіжжі між двома опозиційними цивілізаціями, вона розділяє ті країни, які є першими кандидатами на вступ до НАТО і Росія, яка там ніколи не буде Кіссінджер Україна розташована на Сх. геополіт простору, який розділяє 2 із 6 глобальних носіїв потуги - Європу і Росію Реалізація Америкою глобального балансу сил. включає Україну до кола ймовірних кандидатів на «урівноваження» Росії в Європі. Бжезінський вважає, що Україна розташована на межі зустрічі європейського і слабко окресленого євразійського угрупування, у зоні політ, вакууму в системі зусиль на підтримку геополіт. плюралізму на пострадянськ. просторі. Отже. Україна займає важливе геополіт. становище, а в геоетратегіч. вимірі вона являє собою й головний аванпост перед Євразією і через це мусить діячів на глобальній політ, сцені. Україна тільки в 20 ст. заплатила десятком мільйонів жителів, своїх громадян за те, що вона була «мостом», «нічиєю землею» чи зоною чиїхось особливих інтересів. Сьогодні саме той момент, коли українці мусять зрозуміти і переконати в цьому Зх. і рос. партнерів, що лише з прийняттям України до Зх. структур безпеки. Атлантична співдружність зможе набути завершених обрисів, впевнена в собі Європа утвердиться поряд із Росією

У сучасних роздумах про майбутнє Європи є 2 підходи:

1) Продовження наголосу на розмежуванні Західної і Східної Європи з акцентом на провідній ролі першої стосовно другої.

2) Мотиви єдиної Європи, географічні кордони якої залишаються невизначеними.

Росія. Укр культура істотно відрізняється від руської своєю європейською спрямованістю. Роль Києва у європеїзації й утворенні суч великоруської культури - незаперечна. Без укр.вчених, педагогів, кліриків і техніків Петро І не міг би довершити своєї справи європеїзації. Чи повинна нова, реформована культура бути загальноруською або ж загальноруська культура зовсім існувати не повинна, а мають бути створені нові, реформовані культури для кожного окремого різновиду російського племені? Укр.культура повинна стати індивідуацією культури загальноруської. Тільки в рамках логіки міфу батько може стати дитиною власної дитини, себто тільки в міфологічно орієнтованій свідомості можливе таке підтасування, в результаті якого укр.культура, що внесла в локально орієнтовану московську культуру європейський універсальний вимір, виявляється надалі позбавленою цього виміру, приреченою на вічний провінціалізм. Як усяка міфологема, термін «загальноруське» наділяється невизначеним, «плаваючим» значенням, в різних контекстах йому надається смисл то великоруського (засвідчує результат культ.творчості рос.народу і рос.«нац.характеру»), то універсальноімперського (втілення генія всіх «євраз.»народів). Месіанізм руського етносу сприяє перетворенню місцевого укр.імпульсу на вимір світової, священної історії і виконує роль єдиної субстанції, що має право не тільки привілейовано користуватися загальним євраз.над банням, а й безпосередньо ідентифікуватися з сакральним загальноруським виміром. У рос.сусп.свідомості поєднуються нац.та імперське. За прикладами далеко ходити не треба. Після розпаду СРСР юридично необґрунтовані претензії Росії на терит., матеріал. і культ.власність усіх народів колишнього Союзу і кожного з них окремо.

Дата добавления: 2015-05-07