До вивчення курсу та семінарських занять 1 страница

Методичні вказівки

КОМАНДНАЯ СТРОКА

РАБОТА С КАТАЛОГАМИ

• Команда смены текущего диска

A: - переход на диск А

C: - переход на диск С

• Просмотр каталога

dir ( путь )( имя_файла ) (/p) (/w)

Если не введены путь и имя файла, то на экран выведется информация о содержимом каталога (имена файлов, их размер и дата последнего изменения).

Параметр /p задает вывод информации в поэкранном режиме, с задержкой до тех пор, пока пользователь не щелкнет по какой-либо клавише. Это удобно для больших каталогов.

Параметр /w задает вывод информации только об именах файлов в каталоге по пять имен в строке.

• Изменение текущего каталога

cd путь

• Создание каталога

md путь

• Удаление каталога

rd путь

Это строка, которую вы увидите на экране после загрузки MS DOS. Она называется ещепригашением DOS и имеет вид, например, такой

C:\>

здесь C: - имя диска; > - символ приглашения, после которого мерцает курсор, указывая место, куда надо ввести команду.

з дисципліни «Релігієзнавство»

для бакалаврів усіх напрямів та

форм навчання

Затверджено радою з гуманітарної освіти та виховання протокол № __ від ____________

Одеса ОНАХТ 2012

Методичні вказівки до вивчення курсу та семінарських занять з дисципліни «Релігієзнавство» для бакалаврів усіх напрямів та форм навчання / Укл.: М.І. Дейнеко, Г.А. Шевченко. – Одеса: ОНАХТ, 2012. – 30 с.

Укладачі: Дейнеко М.І., д-р філос. наук, професор;

Шевченко Г.А., канд. філос. наук, професор кафедри

Відповідальний за випуск зав. кафедри соціології, філософії та права

Г.В. Ангелов, канд. іст. наук, професор

Тема І

Предмет, структура і завдання
курсу «Релігієзнавство»

Час – 4 години.

План

1. Предмет учбової дисципліни «Релігієзнавство».

2. Структура курсу «Релігієзнавство».

3. Основні релігієзнавчі концепції та атеїзм.

Теми рефератів

1. Релігієзнавство і богослов’я – типи світоглядів і системи духовних і
культурних цінностей.

2. Релігієзнавство і атеїстичне світобачення.

3. Релігієзнавство як система наук – філософія релігії, соціологія релігії, психологія релігії.

4. Матеріалістична концепція релігії.

Список рекомендованої літератури

1. Бранский В.П. Глобализация и синергетический историзм / В.П. Бранский, С.Д. Пожарский. – СПб., 2004.

2. Гараджа В.И. Религиоведение. Учебное пособие для студентов высших учебных заведений. – М., 1995.

3. Ильин В.В. Религиоведение / В.В. Ильин, А.С. Кармин, Н.В. Носович. – СПб., 2008.

4. Калінін Ю.А., Харьковщенко Є.Л. Релігієзнавство. Підручник.– Київ, 1995.

5. Маркс К. Тезисы о Фейербахе /Маркс К., Энгельс Ф. Соч., Т.3.

6. Мень А. История религии. В поисках пути истины и жизни. – М., 1995.

7. Попова М.А. Фрейдизм и религия. – М., 1985.

8. Токарев С.А. Религия в истории народов мира. – М., 1986.

9. Угринович Д.М. Введение в религиоведение. – М., 1986.

10. Фрейд З. Психоанализ. Религия. Культура. – М., 1991.

11. Элиаде М. История веры и религиозных идей: В 3 т. – М., 2001.

12. Юнг К. Археотип и символ. – М., 1991.

Методичні вказівки

Релігієзнавство – галузь знань, що включає філософію релігії, психологію релігії, соціологію релігії. Релігієзнавство дає системне уявлення про природу, суть, структуру, функції і закономірності релігії.

Релігієзнавство – метод і методологія пізнання і соціального регулювання релігійних стосунків.

При розкритті першого питання теми треба з’ясувати потрійний вимір предмету релігієзнавства:

1) релігія відповідно до розуміння її у релігієзнавстві є складним соціальним і духовним явищем, укоріненим у стародавню історію суспільства;

2) релігієзнавство досліджує релігію в історичному і теоретичному планах;

3) предмет вивчення релігієзнавства протилежний релігійним теоріям. Якщо релігієзнавство є галузь комплексно-системних знань, то релігійні вчення – область богослов’я (теології), теоретично обґрунтовують релігійні цінності.

Релігієзнавство визначає релігію як складову частину суспільної свідомості та соціального життя суспільства на певному етапі розвитку. Богослов’я складає систему релігійно-догматичних доказів «надприродних» істин і захисту потреб і інтересів певних шарів суспільства. Релігійні теорії не виводять релігію з глибинного підґрунтя суспільної історії і практики, а доводять її божественне походження.

Окрім вищевідзначеного, предмет релігієзнавства істотно відрізняється від атеїстичних учень, які заперечують релігію, або нігілістично відносяться до неї. На відміну від атеїстичних позицій, релігієзнавство досліджує релігію як склад-
ний комплекс соціально-історичних, філософських і соціально-психологічних проблем.

Для послідовного розкриття другого питання теми «Структура курсу «Релігієзнавства» треба ґрунтуватися на системній єдності і відмінності трьох галузей релігієзнавчих знань – філософії релігії, психології релігії, соціології релігії. У даному контексті необхідно показати, що головним і визначаючим компонентом в структурі курсу «Релігієзнавства» є «Філософія релігії». Для аргументації останнього необхідно розуміти, що в «релігієзнавстві» виділяють три позиції, – матеріалістичну, ідеалістичну (у неї включається богословська точка зору) та дуалістичну. Залежно від характеру цих позицій і складається певна світоглядна основа розуміння та інтерпретації релігії.

Характеризуючи «Соціологію релігії» слід звернути увагу на з’ясування двох її компонентів:

1) «соціологія релігії» базується на спільних положеннях «філософії релігії» і вивчає релігію як певну соціальну структуру (складову частину суспільства) з властивими їй функціями, соціальними зв’язками та стосунками;

2) на соціологічному рівні аналізу релігії вона розуміється як соціальний інститут зі своїми структурами, зв’язками і стосунками.

Стосуючись аналізу «Психології релігії», необхідно глибоко осмислити і зрозуміти три її фундаментальні положення:

1) віра будь-якої релігійної системи складає феномен психічного життя з відповідними емоціями релігійно-віруючих людей в суспільстві;

2) світ релігійної психології – це особливий внутрішній стан релігійно-віруючої людини та її цінностей;

3) внутрішньо-психологічний стан релігійно-віруючої людини, спрямований на концентрацію психічних механізмів діяльності як суспільного Я, так і прихильників різних вірувань, культів і вивчає їх духовні цінності, орієнтацію, класифікує і систематизує релігійно-психологічні властивості поведінки віруючих людей в суспільстві.

Належну увагу слід приділити розкриттю третього питання семінарського заняття:

1) охарактеризувати суть і призначення натуралістичної, соціологічної і марксистської концепцій релігієзнавства;

2) дати конструктивно-критичний аналіз богословської, суб’єктивно-ідеалістичної, об’єктивно-ідеалістичної точок зору по проблемах релігії;

3) проаналізувати характер атеїстичного підходу до релігії.

Питання і завдання для самопідготовки

1. У чому виявляється розбіг богословсько-теологічної і філософсько-матеріалістичної точок зору з питання природи, суті і функцій релігії?

2. Назвіть основні ознаки релігії, які у системній єдності вивчає «Релігієзнавство».

3. Розкрийте спільність і відмінність між складовими частинами «Релігієзнавства».

4. Як Ви розумієте поняття «Філософії релігії» і по яких характерних ознаках воно відрізняється від поняття «Релігійної філософії»?

5. Охарактеризуйте поняття «Соціології релігії» як складової частини «Релігієзнавства».

6. Визначте поняття «Психології релігії» і покажіть яке місце воно займає серед складових частин у структурі «Релігієзнавства».

7. Проаналізуйте характерні риси «соціологічної», «натуралістичної», «матеріалістичної» релігієзнавчих концепцій.

8. Як співвідносяться між собою поняття «культ» і «культура»?

9. Який зв’язок між духовною культурою і релігієзнавством?

Тема ІІ

релігія як соціальне явище і
складова частина духовної культури

Час – 4 години.

Заняття 1-е – (2 години).

План

1. Релігієзнавство про богословсько-теологічне і філософсько-матеріа-
лістичне розуміння природи і суті релігії.

2. Соціальне, психологічне і гносеологічне підґрунтя релігії.

3. Первісно-громадські форми релігії – тотемізм, анімізм, магія, фетишизм.

Теми рефератів

1. Богослов’я і наука про суть і походження релігії.

2. Наука і релігія як форми суспільної свідомості.

3. Релігія в системі форм суспільної свідомості (політика, мораль, мистецтво, наука, філософія).

4. Марксистська релігієзнавча концепція про походження релігії.

Список рекомендованої літератури

1. Бутинов М.С. Как возникла религия? – М., 1987.

2. Дулуман С.К. Релігія як соціально-історичний феномен. – Київ, 1974.

3. Добренков В.И., Радугин А.А. Методологические вопросы исследования религии. – М., 1989.

4. История религии / Под ред. И.Н. Яблокова: В 2 т. – М. 2004.

5. Калінін Ю.А., Харьковщенко С.А. Релігієзнавство. Підручник. – Київ, 1995.

6. Косуха П.І. Наука про походження релігії. – Київ,1976.

7. Кривелев И.А. История религии. В 2-х томах. Т.1. – М., 1988.

8. Лобовик Б.А. Религия как социальное явление. – Киев, 1982.

9. Левада Ю.Н. Социальная природа религии. – М., 1985.

10. Сухов А.Д. Религия как общественный феномен. – М., 1977.

11. Цветков А.П. Религиоведение. – К., 2002.

12. Энгельс Ф. Анти-Дюринг // Маркс К., Энгельс Ф. Соч. Т.20.

Методичні вказівки

Для послідовного і обґрунтованого розкриття змісту, сенсу і призначення трьох питань теми, передбачених планом семінарського заняття, необхідно виходити з розуміння єдності складових частин релігієзнавчої дисципліни, які націлені на глибоке розуміння природи, суті і причин походження релігії в протилежність богословсько-теологічному тлумаченню релігії.

При розкритті першого питання теми важливо встановити корінну відмінність між богословським і філософським підходами до релігії. Для правильної відповіді на це питання слід спиратися на історичний підхід до релігії. Згідно йому процес становлення релігієзнавчої галузі знань долає складний і суперечливий історичний шлях від богословсько-теологічного до філософсько-ідеалістичного, а потім до філософсько-матеріалістичного розуміння суті, походження і розвитку релігії.

Історичний процес становлення «Релігієзнавства» тісно пов’язаний з аналізом відмінності богословсько-теологічного, філософського і соціологічного під-
ходів до природи і походження релігії. Ми рекомендуємо даний аналіз дати в наступному плані:

1) Богословсько-теологічний підхід. Характерною його особливістю є інтерпретація релігії як особливого, надприродного явища, результату надприродного зв’язку людини з Богом. Релігія з позиції теології отримала надприродний, надлюдський, надсуспільний статус.

2) Філософський (ідеалістичний, матеріалістичний, дуалістичний, плюралістичний) підхід. Він пояснює всі процеси, явища (у тому числі і релігію) світу з позиції виявлення загальних принципів розвитку, визначення їх суті і закономірностей на основі критичного розуму, свідомого осмислення речей, явищ і процесів дійсності. Утворилися і почали розвиватися протилежні точки зору, підходи до вивчення і аналізу явищ, феноменів (у тому числі і релігії) дійсності. На цій філософській основі функціонують протилежні світоглядні напрями відносно релігії у вигляді філософії релігії (матеріалістичний напрям) та релігійної філософії. Остання виявляє ідеалістично-релігійний концептуальний підхід до релігії в цілому.

3) Соціологічний підхід до релігії. Має істотну відмінність від філософського в своєму наочному розумінні релігії і її методів дослідження. Цю особливість Вам слід з’ясувати, застосувавши порівняльний метод, використовуваний релігієзнавством. Спираючись на вказаний метод, виявлення відмінності слід знаходити в наступному:

а) наочною сферою філософії є дослідження явищ дійсності (у тому числі і релігії) під кутом зору світоглядного світобачення. Тому філософія релігії акцентує увагу на вивченні світоглядної сторони релігії. Для філософії релігії найбільш істотною межею є вивчення проблем, пов’язаних з устроєм буття і того, що первинно, а що є похідним: матеріальне чи духовне. Бог створив цей світ, у тому числі і людину, або людина створила із своєї свідомості Бога. Ці дві протилежні відповіді на поставлене питання служать підставою для вирішення конкретних життєвих завдань;

б) соціологія, на відміну від філософії, окрім найбільш спільних методів, використовує власні специфічні методи (генетичний, порівняльно-історичний, комп’ютерно-модельний та ін.) дослідження релігії;

в) на відміну від філософії, соціологія вивчає релігію як одну з складових частин і сторін суспільного життя, в тісному зв’язку і взаємодією з рештою сфер цього життя: яким чином формується релігія, як ті або інші релігійні системи пояснюють світ, які цінності, норми і образи вони формують у людей, як діють ті або інші релігійні організації, якими є функції релігії в суспільстві.

Другому питанню теми слід приділити значну увагу. Перш за все, треба проаналізувати соціально-економічні, господарські і культурологічні умови виникнення первісно-громадських будов, що зумовили походження ранніх форм релігії. Потім, пояснити соціальне, гносеологічне і психологічне коріння виникнення цих форм релігії.

Третє питання теми, будучи продовженням другого, вимагає значного поглибленого з’ясування з урахуванням розкриття наступних положень:

а) виявлення своєрідності соціально-економічних і духовних умов і передумов походження і функціонування ранніх форм релігії (тотемізму, магії, ані-
мізму, фетишизму);

б) встановлення особливостей віровчень і культів кожної з вищезгаданих форм релігії;

в) показати, який вплив надають ці форми релігії на життєдіяльність людей в суспільстві як у минулому, так і теперішньому часі.

Питання і завдання для самопідготовки

1. Охарактеризуйте релігію як соціальне явище і приведіть відповідну аргументацію, підтверджуючу правильність Вашої відповіді.

2. Назвіть основні ознаки корінної відмінності богословсько-теологічного і філософсько-матеріалістичного розуміння природи і суті релігії.

3. У чому Ви бачите спільність і відмінність складових частин структури «Релігієзнавства»?

4. Дайте характеристику соціального, гносеологічного і психологічного підґрунтя релігії.

5. Проаналізуйте соціально-економічні і духовні причини, що зумовили розвиток ранніх форм релігії.

6. Що є «магія» як найбільш поширена первісно-громадська форма релігії? Яка її роль в життєдіяльності суспільства?

7. Які культові особливості «тотемізму», «анімізму» і «фетишизму» ранніх форм релігії? Чи є прояв вказаних форм релігії в життєдіяльності сучасного суспільства? Якщо це так, то в чому це позначається? Аргументуйте свою відповідь.

Тема ІІ

релігія як соціальне явище і
складова частина духовної культури

Заняття II-е (2 години).

План

1. Релігія як складова частина духовної культури, її елементи і структура.

2. Функції і роль релігії в суспільстві.

Теми рефератів

1. Релігія, гуманізм і вільнодумство в системі духовної культури.

2. Історія церкви і релігійної думки в Україні.

3. Релігія і політика в системі духовної культури народів України.

4. Психологія і ідеологія в структурі релігії як форми суспільної свідомості.

5. Суть і функції релігійної моралі.

Список рекомендованої літератури

1. Данилевский Н.Я. Россия и Европа. – М., 1991.

2. Драч Г.В., Штомпель О.М. и др. Культурология. – СПб, 2008.

3. Калінін Ю.А., Харьковщенко С.А. Релігієзнавство. Підручник. – Київ, 1995.

4. Мень А. История религии. В поисках Пути, Истины и Жизни. – М., 1995.

5. Радугин А.А. Введение в религиоведение. – М., 1996.

6. Скобицкий М.М. Мировоззрение, естествознание, теодогия. – М., 1986.

7. Религия в истории и культуре / Под ред. М.Г. Писманника. – М., 2000.

8. Танчер В.К. Проблемы теории научного атеизма. К., 1985.

9. Токарев С.А. Религия в истории народов мира. М., 1990.

10. Угринович Д.М. Введение в религиоведение. – М., 1985.

11. Энгельс Ф. Анти-Дюринг // Маркс К., Энгельс Ф. Соч. Т.20.

12. Юнг К. Архетип и символ. – М., 1991.

13. Фрейд З. Психология религии. Культура. – М., 1991.

Методичні вказівки

Для аргументованої відповіді на питання «Релігія як складова частина духовної культури, її елементи і структура» необхідно визначити поняття «духовна культура», яке дається у філософській літературі. Релігієзнавство, спираючись на дане поняття, піддає критиці богословсько-теологічне уявлення про духовну культуру, яке ґрунтується на принципах і установках ідеалістичного світобачення. Відповідно до нього вся область явищ і процесів духовної культури визнається надприродною і виводиться з вічності існування божества. Далі, слід показати, що релігієзнавство, спираючись на положення і установки філософського розуміння явищ і процесів світу, у тому числі і релігії, розкриває суть, структуру і функції духовної культури. З урахуванням цього вивчається єдність двох сфер єдиної культури і встановлюється відносність і самостійність духовної культури. У структуру духовної культури включаються всі форми суспільної свідомості, у тому числі і релігія. В ході аналізу духовної культури Ви повинні виявити її особливості в порівнянні з матеріальною культурою.

Стосуючись характеристики «релігійної культури», як складової частини духовної культури, Вам треба визначити поняття її структурних елементів – «релігійну свідомість», «релігійні відчуття», «релігійний культ», «релігійні організації». Важливо також розмежувати в структурі релігійної свідомості два рівні – соціально-психологічний та ідеологічний.

При висвітленні другого питання «Функції і роль релігії в суспільстві» перш за все слід проаналізувати своєрідність впливу релігії на життя суспільства.

Ми радимо проаналізувати функції релігії в наступному порядку:

1) функції релігії по стабілізації суспільства (світоглядна, лігимітизуюча, інтеграційна, регулятивна);

2) функції релігії як засоби соціальних змін (ціннісне орієнтування, етично-нормативна, ідеологічна);

3) функції релігії по зміцненню особистісно-ролевого чинника в розвитку суспільства (гуманістична, авторитарна).

Питання і завдання для самопідготовки

1. Покажіть, як визначається «духовна культура» і «релігійна культура» з позицій філософсько-матеріалістичної і богословсько-теологічної точок зору.

2. Які складові частини і структурні елементи включаються в релігійну культуру?

3. У чому виявляється спільність і відмінність соціально-психологічного і ідеологічного рівнів релігійної свідомості?

4. Яке місце займає релігія в системі форм суспільної свідомості? Яким чином вона взаємодіє з ними, впливаючи на хід розвитку суспільства?

5. Назвіть функції релігії, які виступають чинником стабілізації суспільства. Проаналізуйте їх роль в зміцненні і розвитку Української держави.

6. Які з функцій релігії є засобом соціальних змін? Назвіть ці функції і проілюструйте їх роль на життєвих прикладах.

7. У чому Ви бачите сенс і призначення гуманістичної і ідеологічної функцій релігії? Визначте ці функції та покажіть їх соціальну роль в Україні.

8. Проаналізуйте прогресивну і регресивну роль релігійних організацій в життєдіяльності народів України.

Тема ІІІ

СТРУКТУРА СУЧАСНИХ РЕЛІГІЙ

Час – 2 години.

План

1. Релігійна свідомість: співвідношення емоційно-вольової і раціональної сторін

2. Релігійний культ: зміст і функції.

3. Релігійні організації. Типи релігійних організацій.

Теми рефератів

1. Розуміння і інтерпретація релігійної віри з позиції богослов’я і філософії релігії.

2. Символічний і знаковий характер релігійного обряду. Зв’язок релігійного обряду з релігійним віровченням.

3. Релігійна група, церква, секта і деномінація – типи релігійних організацій.

Список рекомендованої літератури

1. Борунков Ю.Ф. Структура религиозного сознания. – М., 1971.

2. Гараджа В.И. Религиоведение. Учебное пособие для студентов высших учебных заведений и преподавателей средней школы – 2 изд. дополн. – М., 1995.

3. Добренков В.И., Радугин А.А. Методологические вопросы исследования религии. – М., 1989.

4. Есаков В.А. Мегаполис и его культура. – М., 2008.

5. Религиоведение / В.В. Ильин, А.С. Кармин и др. – СПб., 2008.

6. Левада Ю.А. Социальная природа религии. – М., 1965.

7. Основы религиоведения. Учебное пособие для студентов высших учебных заведений. Под общ. ред. М.Н. Яблокова. – М., 1995.

8. Радугин А.А. Введение в религиоведение. Курс лекций. – М., 1996.

Методичні вказівки

При відповіді на перше питання «Релігійна свідомість: співвідношення емоційно-вольової і раціональної сторін» треба з’ясувати основні поняття, якими оперують богослови і представники релігієзнавства, по наступних напрямах:

а) що є «віра» взагалі;

б) поняття «релігійною» і «безрелігійної» віри і їх співвідношення;

в) «свідомість» і «віра»;

г) які утворення свідомості виступають предметом «релігійної віри»?

Слід показати, що представники релігієзнавства визнають, що предметом вивчення віри виступають утворення свідомості у вигляді уявлень, образів, теорій, що мають певний зміст і сенс. Проте змістовна і смислова сторони відмічених утворень в плані розуміння віри дається ними неоднозначно. Слід підкреслити, що представники релігієзнавства під «вірою» розуміють такі утворення свідомості (образи, поняття, теорії і так далі), які мають реальний природно-соціальний зміст, відображений із закономірностей матеріального світу. Це таке знання, яке в ідеальних образах перевірено на практиці, логічно обґрунтовано і стало переконанням людини. У богословському тлумаченні «віра» це уявлення в свідомості людини про «надприродне», «потойбічний світ», «божественне послання».

На думку богословів, «надприродне», як предмет «віри», не підкоряється законам навколишнього світу, знаходиться по ту сторону і порушує їх природний хід. Релігійна людина вірить у винятковий характер надприродних істот або сил і, зокрема, не застосовує до них звичайні критерії емпіричної достовірності.

Можна зробити висновок, що розуміння «віри» богословами не сумісно з релігієзнавчим уявленням, а отже і поняття безрелігійної віри і релігійної віри протилежні за своїм змістом і сенсом.

При характеристиці «релігійної віри» ми рекомендуємо вам показати:

а) відособлення богословами «емоційно-вольового» компоненту «релігійної віри» у вигляді релігійних відчуттів;

б) визначення особливостей релігійного переживання» як специфічного релігійного відчуття. Так, на думку православного богослова О. Меня: «Специфіку релігійних переживань не можна звести ні до якої іншої сфери людського духу: ні до моральності, ні до естетики, ні до якого-небудь відчуття, узятого окремо (наприклад, страху, надії і так далі). Точніше за все її можна визначити як відчуття благоговіння (Мень А. История религии. В поисках пути, истины и жизни. – С.12).

В протилежність богословсько-теологічним установкам на релігійну віру, релігієзнавство, засноване на науковому світобаченні, дає системне тлумачення характеру, структурі, змісту і впливу релігії на життя суспільства.

Значну увага Вам слід приділити розкриттю другого питання семінарського заняття «Релігійний культ: зміст і функції», бо воно складне за змістом і має важливе теоретичне і практичне значення, пов’язане із з’ясуванням функцій релігії і її впливу на суспільство. Для послідовного розкриття даного питання ми радимо детально зупинитися на аналізі наступного:

а) за яких обставин «віра» набуває релігійного характеру? Тут доречно дати докази, що будь-яка віра набуває релігійного характеру лише за умови включення її у функціонування релігійно-культової системи;

б) за допомогою яких філософських принципів можна визначити природу культу взагалі і релігійного зокрема, а також його сенс і призначення в культово-обрядових діях?

в) розкрити структуру і функції релігійного культу в системі обрядів.

На останньому слід зупинитися детальніше.

Дати визначення «обряду» як сукупності стереотипних дій, встановлюваних звичаями, традиціями соціальної спільності людей, символізуючих ідеї, норми, ідеали і уявлення. Належним чином необхідно охарактеризувати різні культово-обрядові дії (очисні, жертвопринесення, таїнства, поклоніння святим, іконам, скульптурам, дотримання постів, читання священних книг та ін.).

Важливо також пояснити роль релігійних обрядів – акумуляції та передачі досвіду як індивідами один одному, так і від покоління до покоління у вигляді символізування, знаковості, вербальності.

Для послідовної і аргументованої відповіді на третє питання плану семінару «Релігійні організації. Типи релігійних організацій» ми радимо дотримуватися наступного плану:

а) визначення поняття релігійної організації з погляду наукового підходу;

б) обліку чинників, відповідних передумов і умов, що зумовили ґенезу релігійних організацій;

в) знаходження підвалин, критеріїв і засобів, за допомогою яких встановлюється різноманіття типів і функцій релігійних організацій – релігійна група, жрецька корпорація, церква, секта, деномінація.

Питання і завдання для самопідготовки

1. Дайте визначення понять «віра» і «релігійна віра».

2. Охарактеризуйте основні ознаки «релігійної віри» і покажіть, по яких параметрах слід її відрізняти від «безрелігійної віри».

3. У якому співвідношенні знаходяться поняття «віра» і «віровчення»?

4. Яка відзнака і зв’язок структурних елементів в релігійній свідомості – емоційного, психологічного, раціонального, містичного?

5. Поясніть зміст і сенс понять – «культ», «культура», «обряд» і визначте, яке місце вони займають в релігійній культовій діяльності.

6. По яких параметрах і критеріях здійснюється типологія релігійних організацій?

7. Назвіть основні сучасні типи релігійних організацій і розкрийте їх роль в розвитку суспільства.

Тема ІV

НАЦІОНАЛЬНІ РЕЛІГІЇ

Час – 2 години.

План

1. Релігії Стародавнього Єгипту та Месопотамії.

2. Індуїзм, даосизм, конфуціанство – національно-державні релігії Стародавньої Індії та Китаю.

3. Іудаїзм як монотеїстська релігія.

Теми рефератів

1. Релігії Стародавньої Греції та Риму.

2. Історія релігій Сходу.

3. Синтоїзм – національна релігія Японії.

4. Язичницька і національна релігії Київської Русі ІХ-ХІІ ст.

Список рекомендованої літератури

1. Васильев Л. История религии Востока. – М., 1962.

2. Емельянов В.В. Древний Шумер. Очерки культуры. – СПб., 2001.

3. История религий / Под ред. И.Н. Яблокова: В 2 т. – М., 2004.

4. Калінін Ю.А., Харьковщенко Є.А. Релігієзнавство. Підручник. – К., 1995.

5. Кун Н.Т. Мифы Древней Греции. – М., 1960.

6. Конфуций. Лунь-юй. – Пекин, 1957.

7. Немировский А.И. Мифы и легенды Древнего Востока. – М., 1994.

8. Радугин А.А. Введение в религиоведение. – М., 1996.

9. Танчер В.К. Проблемы теории научного атеизма. – Киев, 1985.

10. Токарев С.А. Религия в истории народов мира. – М., 1982.

11. Угринович Д.М. Введение в религиоведение. – М., 1985.

Методичні вказівки

При відповіді на перше питання ми радимо дотримуватись такого плану освітлення питань:

а) дати характеристику основних ознак, що визначають поняття «націо-
нальної» релігії;

б) проаналізувати соціально-економічні, політичні, духовні умови і передумови виникнення і розвитку національно-державних релігій;

в) показати діяльнісно-рольову спрямованість даних релігій з урахуванням органічного зв’язку в їх структурі віровчення, культу і організацій та еволюції ранніх і пізніх етапів національно-державних релігій.

Дата добавления: 2015-05-08