До вивчення курсу та семінарських занять 2 страница

Стосуючись раннього етапу виникнення і розвитку національної релігії, слід дати характеристику п’яти її ознак, за допомогою яких розкривається понятійний зміст і проводиться відмежування від первісно-громадських форм релігії. До таких ознак належать:

1) національно-державна релігія виступає релігією рабовласницького суспільства, в якому з’являється приватна власність на засоби виробництва;

2) усунення від офіційного релігійного культу найбідніших, убогіших шарів суспільства;

3) суворий політеїзм – багатобожжя;

4) віровчення про загробне життя;

5) обов’язкове жертвопринесення.

З’ясувавши суть національних форм релігії на ранніх етапах їх формування, слід перейти до характеристики на пізньому етапі становлення і розвитку суспільно-державних будов. При цьому важливо враховувати особливості нових умов і передумов, пов’язаних вже з державністю, що обумовлює своєрідність даної релігії. Тут треба виявити істотні риси національно-державної релігії. Далі, слід показати, яким чином рання національна релігія перетворилася на пізню національно-державну. У даному зв’язку зверніть увагу на з’ясування характерних ознак пізнього етапу національних форм релігій (у відправленні релігійного культу беруть участь, окрім імущих шарів суспільства, неімущі; існування даної релігії в сучасному суспільстві; єдність політеїзму і монотеїзму; спрощення жертвопринесення; розвиненість вчення про загробний світ).

В ході семінарського заняття значну увагу слід приділити розкриттю другого питання «Індуїзм, даосизм, конфуціанство – національно-державні релігії Стародавньої Індії та Китаю».

Ми радимо такий план:

а) визначення поняття «Східних національно-державних релігій», заснованих на особливостях соціально-економічних, політичних і духовних умов і чинників виникнення і розвитку;

б) аналіз суті і ролі даних релігій дати в системному плані з урахуванням органічного зв’язку всіх їх структурних елементів – віровчення, культу і організацій;

в) виявити спільність і відмінність в даних формах релігії. У даному зв’язку слід дати характеристику індуїзму, даосизму, конфуціанства. Проаналізувати специфіку індуїзму в його характерних рисах – політєїстичності, вед-
нічестві, антропоморфності, культі життєвої сили чоловічого начала, вченні про переселення душ, кармі, жертвопринесенні, духовно-культурологічній діяль-
ності. В контексті аналізу, що проводиться, важливо з’ясувати своєрідність даосизму – давньокитайської національної релігії. Зверніть увагу на зміст і сенс понять «Дао», «Де», «Даосизм», «Абсолют», складових віровчення і культу цієї релігії. Поясніть філософсько-матеріалістичну підставу даосизму і його культурологічну цінність в розвитку Східної цивілізації.

Проаналізуйте специфічність конфуціанства в плані його віровчення, культу і організацій. Покажіть, що конфуціанство в історії розвитку духовної культури Китаю виступало найважливішим етико-філософським вченням, засобом «стабілізації» державно-суспільних будов, виховання молоді з метою вироблення у неї духовних засад, переконань, моральних принципів, спрямованих на захист і розвиток Китаю.

Через актуальність третє питання «Іудаїзм як монотеїстська релігія» заслуговує на особливий розгляд. Треба з’ясувати, що іудаїзм представляється як дуже складна і суперечлива релігійна освіта.

В ході характеристики іудаїзму важливо показати його позитивні і нега-
тивні риси і дії на хід суспільного розвитку в умовах існування Ізраїльської держави.

Зверніть увагу на аналіз основних причин його виникнення і розвитку; виявіть структуру і функції даної релігії з урахуванням віровчення, культу і організації. Зупиніться детально на дотриманні, сенсі та значенні десяти заповідей іудаїзму, що містяться в «Старому заповіті» «Біблії».

Слід пояснити, що Декалог вважається у релігієзнавстві не посланим Богом, а взятим укладачами Біблії з історії суспільства, сформований в певній редакції і є важливим «духовним засобом» задоволення потреб і інтересів людей, що живуть по цих етичних нормах.

Питання і завдання для самопідготовки

1. Визначте поняття «Національна релігія».

2. Охарактеризуйте національні релігії на ранньому і пізньому етапах розвитку суспільства.

3. Поясніть причини, умови, соціально-економічні, політичні і духовні передумови виникнення і розвитку національно-державних релігій.

4. Поясніть специфіку віровчення і культу індуїзму та його ролі в розвитку Східної культури.

5. Дайте характеристику віровчення і культу даосизму і конфуціанства – національно-державних релігій Китаю. Покажіть, яке місце належить цим релігіям в сучасній духовній культурі народів Сходу.

6. У чому Ви бачите особливості віровчення і культу іудаїзму? Яку роль грає ця релігія в сучасній духовній культурі?

7. Проаналізуйте основні соціальні функції іудаїзму.

Тема V

СВІТОВІ РЕЛІГІЇ

Час – 2 години.

План

1. Характеристика світових релігій:

а) поняття світової релігії;

б) світові релігії – буддизм, християнство, іслам;

в) напрями християнської релігії: їх віровчення, культ і організації.

2. Буддизм – найдавніша світова релігія:

а) характеристика віровчення, культу і організацій;

б) соціально-економічні, політичні і духовні передумови виникнення і роз-
витку буддизму. Функції буддизму;

в) особливості сучасного буддизму – ламаїзму, чань-буддизму, дзень-буддизму.

3. Іслам – пізня світова релігія:

а) історія виникнення ісламу;

б) особливості віровчення і культу ісламу;

в) основні напрями ісламу;

г) іслам як основа релігійної і соціокультурної спільності народів.

Теми рефератів

1. Культура і світові релігії.

2. Мистецтво і світові релігії в системі сучасної духовної культури.

3. Спільність і відмінність соціальних функцій світових релігій.

4. Світові релігії і сучасна цивілізація.

Список рекомендованої літератури

1. Бранский В.П. Глобализация и синергетический историзм / В.П. Бранский, С.Д. Пожарский. – СПб., 2004.

2. Гараджа В.И. Религиоведение. Учебное пособие для студентов высших учебных заведений. – М., 1985.

3. Васильев Л.С. История религий Востока. – М., 1983.

4. Ильин В.В. Религиоведение / В.В. Ильин, А.С. Кармин, Н.В. Носович. – СПб., 2008.

5. Калінін Ю.А., Харьковщенко Є.А. Релігієзнавство. Підручник. – М., 1985. – С.78-114.

6. Крывелев И. История религий. Т.1, П. – М., 1975.

7. Кочетов А. Буддизм. – М., 1983; Ламаизм. – М., 1973.

8. Общественное сознание и его формы. – М., 1986. – С.241-276.

9. Радугин А.А. Введение в религиоведение. – М., 1996. – С.124-137; 138-167; 218-235; 235-250.

10. Ислам. Религия, общество, государство. – М., 1984.

11. Угринович Д.М. Введение в религиоведение. – М., 1985.

12. Учение Будды // Запад и Восток. Традиции и современность. – М., 1993.

Методичні вказівки

Питання теми досить складні і до них є різні підходи з боку богословів і релігієзнавців.

У розкритті першого питання «Характеристика світових релігій» необхідно враховувати триаспектність релігієзнавчого аналізу світових релігій:

а) логічна визначеність світових релігій взагалі і особливостей кожного з її напрямів;

б) конкретно-історичний підхід до аналізу виникнення і розвитку цих релігій і встановлення їх місця та ролі на різних етапах історії суспільства;

в) визначення теоретико-світоглядного змісту і функцій даних релігій.

З урахуванням триаспектного аналізу світових релігій ми рекомендуємо приблизний план послідовного розкриття першого питання:

1. визначити поняття «світової релігії» як історико-соціального феномену в становленні і розвитку суспільства і як складової частини духовної культури людства;

2. проаналізувати соціально-економічні, політичні і духовні умови та передумови походження і розвитку світових релігій;

3. дати характеристику природи, суті, структури і функцій світових релігій з урахуванням реально-суспільних реалій – історичної епохи, що складається і розвивається зі своєю своєрідною культурою, типами світоглядів, стилями мислення, наукою і практикою;

4. виявлення спільних і специфічних закономірностей в становленні і розвитку світових релігій;

5. аналіз різноманіття напрямів і форм світових релігій з урахуванням віровчень, культів і організацій, що впливають на хід розвитку суспільства.

При вивченні другого питання «Буддизм – найдавніша світова релігія» ми радимо Вам провести характеристику наступних основних положень віровчення і культу буддизму, виявити їх дійсний сенс і призначення:

1. Суть життя є страждання.

2. Причина страждань – бажання і прихильності.

3. Щоб позбавитися від страждань, треба з коренем вирвати бажання і прихильності.

4. Для цього необхідне добродійне життя по законах правильної поведінки і етичного знання, що веде віруючу людину до прояснення в його нірвані...

5. Віровчення буддизму – заклик до кожної людини встати на шлях пошуку внутрішньої свободи, повного звільнення від всіх оков, які несе в собі людське життя.

Далі, ми радимо критично оцінити «дійсні» шляхи і засоби впровадження в життя буддійського віровчення, які зумовлені певними «правилами»:

1. Правильні погляди, засновані на «благородних істинах».

2. Правильна рішучість, тобто готовність до подвигу в ім’я істини.

3. Правильна мова, тобто добродійна, щира, правдива.

4. Правильна поведінка, тобто неспричинення зла.

5. Правильний спосіб життя, тобто мирний, чесний, чистий.

6. Правильне зусилля, тобто самовиховання і самовладання.

7. Правильна увага, тобто активна пильність свідомості.

8. Правильне зосередження, тобто вірні методи споглядання і медитації.

В ході характеристики вищевідзначених правил буддійського віровчення і культів слід показати яким чином вони інтерпретуються в чань-буддизмі, ламаїзмі та дзен-буддизмі.

Значну увагу в процесі підготовки до семінару треба приділити розкриттю третього питання – «Іслам – пізня світова релігія».

Оскільки віровчення і культ ісламу реалізується в життєдіяльності мусуль-
ман на основі дотримання і виконання їх принципів, то в зв’язку з цим Вам необхідно зупинитися на характеристиці сенсу і призначення деяких найважливіших з них:

Віра в одного Бога Аллаха і Його пророків – Мухамеда і Алі.

Шанування «Священного писання» (Корану), в якому розповідається про створення світу, страшний суд, пророків і так далі.

Щоденна п’ятиразова молитва: вранці, в обід, по третю годину дня, при заході Сонця і перед настанням ночі.

Оплата податку.

Дотримання поста.

Ходіння на моління до Мекки.

Священна війна з інаковірцями.

Тридцятиденний пост.

Внаслідок того, що мусульманські принципи мають свої особливості в
діяльності різних організацій (харіджіти, сунніти, шиїти), то і це повинно бути предметом аналізу.

Питання і завдання для самопідготовки

1. Дайте визначення поняття світової релігії.

2. У чому виявляється спільність і відмінність християнства, ісламу і буддизму в системі світових релігій?

3. Як співвідносяться між собою в християнстві її основні напрями: православ’я, католицизм і протестантизм?

4. Проаналізуйте характерні риси віровчення і культу буддійської релігії.

5. Яка особливість і роль основних форм буддизму в сучасній культурі і цивілізації?

6. Охарактеризуйте специфіку віровчення і культу сучасного ісламу?

7. Розкрийте своєрідність основних напрямів ісламу і покажіть їх роль в розвитку сучасного суспільства.

Тема VІ

Християнство в умовах України

Час – 2 години.

План

1. Характеристика особливостей християнства Київської Русі.

2. Віровчення, культ, організації сучасної православної церкви в Україні.

3. Католицька і протестантська релігії і церква в Україні. Історія і сучасність.

4. Конституція України про релігію, церкву, державу, свободу совісті.

Теми рефератів

1. Ухвалення православ’я в Київській Русі і його роль в подальшій історії України.

2. Українська греко-католицька церква і духовна культура народів України.

3. Протестантські церкви в Україні і їх роль в суспільному житті.

4. Конституція України про релігію і церкву.

Список рекомендованої літератури

1. Гордиенко Н.С. Крещение Руси: Факты против легенд и мифов. – М., 1986; Современный экуменизм: движение за единство христианской церкви. – М., 1972.

2. Калінін Ю.А., Харьковщенко Є.А, Релігієзнавство. Підручник. – Київ, 1995. Розд. IV. Історія і сучасний стан релігії в Україні.

3. Лозинский С.Г. История папства. – М., 1974.

4. Митрохин Л.Н. Баптизм. – М., 1974.

5. Огієнко І.І. Українська церква: Нариси з історії Української православної церкви. У 2-х томах. – К., 1993.

6. Рыбаков Б.А. Язычество древних славян. – М., 1987.

7. Історія Християнської Церкви на Україні / Релігієзнавчий довідковий нарис, АН України. – К., 1991.

8. Токарев С.А. Религия в истории народов мира. – М., 1986. – Гл. ХХІІІ. – Христианство. – С.470-517.

9. Гараджа В.И. Протестантизм. – М., 1975.

10. Щапов Я.Н. Княжеские уставы и церковь в Древней Руси ХІ-ХІV вв. – М., 1972.

Методичні вказівки

Питання, передбачені планом семінарського заняття, вельми актуальні і їх правильне і обґрунтоване освітлення зачіпає потреби і інтереси як релігійно-віруючих, так і всіх громадян України. Це визначено тим, що це наша історія і сучасність, де регулюються чисто людські відносини і визначається мир і спокій народів України.

Розкриття першого питання «Характеристика особливостей християнства Київської Русі» передбачає знання студентами історії становлення і розвитку Київської Русі з урахуванням виникнення і розвитку християнської релігії і визначення її місця в житті народів України.

При вивченні першого питання теми радимо дотримуватися плану, в якому б враховувалася послідовність, історичність, аргументованість положень, залучення конкретного фактичного і теоретичного матеріалу і отримання необхідних висновків, що мають життєво важливе значення, З урахуванням вищевідзначеного ми рекомендуємо такий план відповіді:

а) привести докази, чому Київське християнство в своєму початковому періоді становлення Київської Русі набуло софійного характеру (мудрість русинів). Відповідно до цього важливо проаналізувати соціально-економічні, політичні та духовні умови і передумови, що зумовили формування софійності Київського християнства;

б) ознайомитися і осмислити зміст літературних джерел, в яких декларується мудрість (софійність) православ’я Київської Русі: – «Слово о законе и благодати» метрополіта Іларіона, «Послание к смоленскому пресвитеру Фоме», «Повесть временных лет», «Житие Феодосия Печерского».

У вказаних роботах розповідається про мудрість віруючих православів, про їх життєві, земні сили, про смертність тіла і душі, про життєві радощі русинів в їх природному і соціальному бутті та ін.;

в) з’ясуйте, на якому історичному етапі розвитку Київської Русі православ’я перетворюється на державну релігію і визначте її роль в матеріальному і духовному житті народів України.

Друге питання плану семінару «Віровчення, культ, організації сучасної православної релігії в Україні» для правильного розкриття вимагає застосування методичних і методологічних засобів релігієзнавства і дотримання послідовності і обґрунтованості в наступному напрямі:

а) з’ясувати характерні особливості віровчення і культу сучасного право-
слав’я в умовах України в порівнянні з його попередніми етапами;

б) проаналізувати гуманістичну роль сучасного православ’я, що забезпечує стабілізацію держави України.

Для отримання вірної і обґрунтованої відповіді на третє питання «Католицька і протестантська релігія в Україні. Історія та сучасність» необхідно застосувати історичний, системно-структурний, історико-порівняльний методи і додати відповідний фактичний і теоретичний матеріал рекомендованої літератури. За допомогою цього підходу ми радимо з’ясувати наступне:

а) показати, яким чином і коли в християнській релігії виділилися у самостійні напрями – православ’я, католицизм, протестантизм;

б) пояснити роль католицизму і протестантизму в життєдіяльності народів України з урахуванням минулого і теперішнього часу.

Четверте питання «Конституція України про релігію, церкву, державу, свободі совісті» відноситься до з’ясування основних державно-правових норм регулювання релігійних і цивільних стосунків людей в Україні, що забезпечують їм нормальну життєдіяльність.

Зверніть увагу на з’ясування наступних нормативно-правових положень України у відношенні до релігії і церкви:

а) про регулювання релігійних і світських стосунків в Україні (див.: Закон Украинской ССР от 23 апреля 1991 г. №987. ХІІ «Про свободу совісті та релігійні організації» //Відомості Верховної Ради України, № 20, ст. 277. Закон України від 23 грудня 1992 р. «Про внесення доповнень і змін до Закону УРСР «Про свободу совісті на релігійні організації» // Голос України, 1994, від 12 січня);

б) визначення поняття свободи совісті як Конституційної правової категорії;

в) юридично обґрунтоване розуміння особливостей Українського Конституційного Закону про свободу совісті.

Питання і завдання для самопідготовки

1. Поясніть особливості християнства Київської Русі.

2. Проаналізуйте соціально-економічні, державно-політичні і духовні умови і передумови виникнення і функціонування віровчення і культу православ’я Київської Русі.

3. У чому Ви бачите зв’язок і відмінність між язичництвом і православ’ям в період формування християнства Київської Русі?

4. Які соціальні і релігійні функції виконує сучасне українське православ’я?

5. Розкрийте структуру і функції католицької і протестантської релігій і їх церков на нинішньому етапі розвитку Української держави.

6. Яка суть і призначення нормативно-правових положень в Україні по регулюванню релігійних і цивільних стосунків на сучасному етапі розвитку суспільства?

Тема VIІ

ІСТОРИЧНІ Форми ВІЛЬНОДУМСТВА І АТЕЇЗМУ

Час – 4 години.

Заняття 1-е – (2 години).

План

1. Поняття «вільнодумства».

2. Особливості вільнодумства і атеїзму в античному світі (Демокріт, Епікур, Лукрецій, Лукіян).

3. Вільнодумство і атеїзм в середні віки.

Теми рефератів

1. Вчення про подвійну істину як прагнення захистити науку і філософію від контролю релігії.

2. Пантеїстичне обґрунтування ідеї самостійності природи і його дослідного пізнання.

3. Народна єресь і церковна боротьба з нею.

Список рекомендованої літератури

1. Анаксимен. Фрагменты ранних греческих философов. – М., 1989. – Ч.I.

2. Григулевич И.Р. История инквизиции. – М., 1970.

3. Калінін Ю.А., Харьковщенко Є.А. Релігієзнавство. Підручник. Розд.V. Історичні форми критичного аналізу релігії. – К., 1995. – С.183-193.

4. Конституция Украины. – К., 1993.

5. Крывелев И.Д. История религий. В 2-х т. – М., 1988.

6. Митрохин Л. Религия в системе культуры // Наука и религия. – 1988, №1.

7. Токарев И.А. Ранние формы религии. – М., 1990.

8. Трофимов З.П. Гуманизм, религия, свободомыслие. – М., 1992.

Методичні вказівки

Для послідовного і логічно обґрунтованого розкриття фундаментальних положень даної теми необхідно керуватися філософсько-світоглядними установками і методологічними засобами, за допомогою яких розкривається динаміка розвитку історичних етапів філософії і встановлюється зв’язок і відмінність матеріалізму, ідеалізму, релігії і вільнодумства.

Аналіз основних положень теми ми пропонуємо проводити в наступному напрямі:

1. Вільнодумство Античного миру.

2. Середньовічне вільнодумство.

3. Вільнодумство епохи Відродження і періоду ранніх буржуазних революцій.

4. Радикальні форми вільнодумства: французький атеїзм ХVIII ст. і марксистсько-ленінський атеїзм.

5. Сучасне вільнодумство і його ідеологія.

У першому занятті семінару слід з’ясувати три питання: поняття вільнодумства, вільнодумство Античного миру, Середньовічне вільнодумство.
Вивчення першого питання треба починати із з’ясування поняття «вільнодумства». На його основі дається головна установка мислення для подальшого і правильного розуміння різноманіття форм «вільнодумства», починаючи від античного світу і закінчуючи сучасністю. Зверніть увагу, що поняття «вільнодумство» вперше використав англійський філософ ХVIII ст. А. Колінз в боротьбі з релігійною нетерпимістю, догматизмом і авторитаризмом. Їм розкривається зміст поняття «вільнодумства» як гідність людського розуму вільно мислити відповідно до індивідуальних і групових потреб і інтересів людей; встановлювати свободу вибору «власної думки», «своєї позиції» і не визнавати «чужих ідей» і їх нав’язливості.

«Вільнодумство», по Колінзу, може бути «відкрите» і «закрите».

З представниками першого напряму «влада імущих» жорстоко розправлялася аж до фізичного знищення. Друге діяло в завуальованому стані, але сер-
йозно критикувало і висміювало неуків – захисників релігії.

Оскільки «вільнодумство» в історичному розвитку виявлялося в різних формах, Вам треба пояснити їх суть і призначення: (релігійний індиферентизм, антирелігійний скептицизм, пантеїзм, деїзм, «подвійність істини», антиклерикалізм, релігійний нігілізм, атеїзм).

Висвітлюючи друге питання «Вільнодумство античного світу» необхідно осмислити і з’ясувати його характерні особливості, критичну спрямованість проти релігії та ствердження справедливості людського розуму.

Значні труднощі для з’ясування представляє третє питання першого заняття «Вільнодумство і атеїзм середніх століть». Це обумовлено тим, що в ту історичну епоху було безліч форм вільнодумства і значна частина з них була спрямована проти релігії в завуальованому вигляді («подвійність істини», пантеїзм та ін.). Важливо також враховувати своєрідність різних форм вільнодумства даної епохи відповідно до соціально-економічних, політичних умов. Для правильного розуміння різноманітності форм вільнодумства, Вам слід сконцентрувати зусилля розуму на вивченні теорій з цієї проблеми філософів і мислителів даної епохи. У даному зв’язку важливо з’ясувати сенс і призначення ідей вільнодумства таджицького філософа і ученого Омара Хайяма (1040-1131), що заперечував істинність священних книг Ісламу і визнавав цінність та істинність науки; гідність атеїстичних переконань таджицького філософа і ученого Авіцени (980-1037), що обґрунтував теорію «подвійності істини»; Р. Бекона (1214-1294), що критикував релігійну схоластику і визнавав емпіричний досвід, життєву силу фактів. Окрім цього, поясніть життєстверджуючі ідеї вільнодумства українських і російських мислителів і філософів того часу (Матвія Башкіна, Феодосія Косого, Юрія Дрогобича та ін.).

В російському і українському вільнодумстві на перший план висуваються досягнення наук, антикріпацькі виступи, діалог, полеміка як найважливіші засоби в боротьбі проти релігії та затвердженні знань.

Питання і завдання для самопідготовки

1. Визначте поняття «вільнодумства» і поясніть різноманіття його форм.

2. Охарактеризуйте особливості античного вільнодумства. Приведіть аргументацію античних філософів (Геракліта, Демократа, Епікура, Лукреція Кара) про зміст, сенс і призначення вільнодумства.

3. Назвіть характерні риси середньовічного вільнодумства. Поясніть своєрідність різних форм цього вільнодумства.

4. Покажіть особливості підходів українських і російських філософів та учених періоду Середньовіччя до проблеми вільнодумства.

Тема VІІ

ІСТОРИЧНІ ФОРМИ ВІЛЬНОДУМСТВА І АТЕЇЗМУ

Заняття 2-е (2 години).

План

1. Вільнодумство і атеїзм епохи Відродження і Нового часу.

2. Радикальні форми вільнодумства: французький атеїзм ХVIII ст. і марксистський атеїзм.

3. Сучасне вільнодумство і його ідеологія.

Теми рефератів

1. Французькі атеїсти ХVIII століття.

2. Спіноза – засновник наукового аналізу Біблії.

3. Сучасне зарубіжне вільнодумство про релігію.

4. Філософські аспекти діалогу світоглядів з проблеми вільнодумства і релігії.

Список рекомендованої літератури

1. Дидро Д. Племянник Рамо / Соч.Т.2. – М., 1991.

2. Калінін Ю.А., Харьковщенко Є.А. Релігієзнавство. – К., 1995. – Разд. 3,4,6.

3. Ламетри Ж. Опыт о высказывании мнений. – М., 1983.

4. Лекции по религиоведению. Под ред. Яблокова И.Н. – М., 1998. – С. 83-112.

5. Радугин А. А. Введение в религиоведение. – М., 1996.

6. Рассел Б. Почему я не христианин. – М., 1987.

7. Чернышевский Н. Суеверия и правила логики. – М., 1986. – Т.1.

8. Фейербах Л. Сущность Христианства /Избр.филос.произв. – М., 1995. Т.2.

9. Флоренский П.С. Столп и утверждение истины. – М., 1990.

10. Энгельс Ф. К истории первоначального христианства. – Соч. 1.12.

Методичні вказівки

Логіка викладу першого питання другого заняття семінару «Вільнодумство і атеїзм епохи Відродження і Нового часу» повинна ґрунтуватися на застосуванні методів релігієзнавства до вивчення даного питання (історичний метод, порівняльний, системно-структурний, системно-логічний, соціологічний). Слід дати характеристику позицій різних представників релігієзнавства і критично їх аналізувати.

Для послідовної та обґрунтованої відповіді на поставлене питання реко-
мендуємо дотримуватися наступного плану:

1) дати визначення основних характеристик вільнодумства епохи Від-
родження, вказавши, що в нім є корисного і нового в порівнянні з вільнодумством античного світу і Середньовіччя. В зв’язку з цим необхідно проаналізувати своєрідність соціально-економічних, політичних і духовних умов і передумов, які детермінували становлення і розвиток вільнодумства епох, що вивчалися;

2) проаналізувати основні ідеї, вислови з проблеми вільнодумства епохи Відродження, що містяться в роботах Леонардо да Вінчі, Миколи Коперника, Галілео Галілея, Джордано Бруно та ін.;

3) охарактеризувати своєрідність і новизну вільнодумства Нового часу з урахуванням умов і передумов в порівнянні з вільнодумством епохи Від-
родження. Перш за все треба звернути увагу на виявлення того кращого, що містилося в роботі Б. Спінози «Богословсько-політичний трактат» (Основою світу є вічна і нескінченна субстанція – природа; людина, не удаючись ні до якого божества, в змозі за допомогою своїх плотських і розумових засобів проникати в таємниці світів; наукове знання – єдине джерело розуміння таємниці природного і внутрішньолюдського миру; критика суперечності і таємничості «Біблії» та ін.).

Основні ідеї і аргументацію по вільнодумству Нового часу Ви знайдете в роботах філософів і учених: (див.: Бекон Ф. Новый органон / Соч. – Т.2. – М., 1972; Боккачо Дж. Декамерон. – М., 1980; Бруно Дж. О бесконечности Вселенной и мира. – М., 1936; Гоббс X. Основы философии. /Соч. – Т.1. – М., 1989; Спиноза Б. Богословско-политический трактат. – М., 1968).

При висвітленні другого питання теми «Радикальні форми вільнодумства: французький атеїзм XVIII ст. і марксистський атеїзм» необхідно з’ясувати зміст, сенс і призначення вільнодумства двох основних періодів історії суспільства ХVIII ст. (французький атеїзм) (див.: детально про це: Вольтер. Философские произведения. – М., 1988; Гельвеций К. Об уме / Соч., М., 1988; Гольбах П. Система природы / Избр. филос. произв. М., 1964; Дидро Д. Племянник Рамо / Соч., М., 1991. – Т.2; Ламетри Ж. Опыт о свободе высказываний мнений. – М., 1983; Мелье Ж. Завещание. – М., 1954; Монтень М. Опыты. – М., Л., 1960; Фейербах Л. Сущность христианства /Избр. филос. произв. – М., 1955. – Т.2) та ХІХ-ХХ ст. (марксистський атеїзм і вільнодумство).

Необхідно з’ясувати суть і значення того нового і цінного, що внесене до скарбниці вільнодумства представниками марксистського атеїзму (про природну і соціальну основу релігії; про зв’язок релігії з інтересами і потребами
експлуататорських шарів суспільства; про гносеологічне, психологічне, соці-
альне підґрунтя релігії; про роль вільнодумства і атеїзму в революційній боротьбі за звільнення від пригноблення і встановлення справедливого суспільного устрою; про шляхи і засоби подолання релігії та ін.) (див.: Маркс К. К критике гегелевской философии права / Соч. Т.1. – М., 1970; Маркс К. Тезисы о Фейербахе. Соч. – Т.3; Энгельс Ф. Анти-Дюринг / Соч. Т.20; Энгельс Ф. К истории первоначального христианства / Соч. – Т.22; Ленин В.И. Об отношении рабочей партии к религии. ПСС. – Т.15. – М., 1967).

Третє питання плану семінару «Сучасне вільнодумство і його ідеологія» заслуговує на особливе з’ясування. Ми рекомендуємо наступне:

1) виявити суть і характер основних теорій представників сучасної філософської і соціологічної думки, що захищають позиції вільнодумства і атеїзму;

2) показати своєрідність і новизну, які вносяться цими представниками в атеїстичну думку;

Дата добавления: 2015-05-08