Поняття про середовища програмування

Поняття про інтерпретацію та компіляцію програм.

Поняття про мови програмування.

Основні поняття мови Паскаль.

Мови, системи і середовища програмування.

Українська, російська, англі­йська тощо — це природні мови спілкування людей в усній чи письмо­вій формі. Щоб грамотно написати будь-який текст природною мовою, потрібно протягом декількох років вивчати значну кількість правил, писати диктанти та твори.

Для спілкування з комп'ютерами створені мови програмування. Вони призначені для написання програм, тобто для опису деякого алгоритму зрозумілою для комп’ютера мовою.

Програма — це текст алгоритму розв'язування деякої задачі, записаний за правилами мови програмування.

Мови програмування поділяють на два види: мови низького та ви­сокого рівнів. Спочатку (у 40-х роках XX ст.) були створені мови низь­кого рівня. Такі мови базуються на командах-кодах для роботи з адресами оперативної пам'яті та регістрами процесора, їх викорис­товують для розробки швидкодіючих програм. Прикладом такої мови є мова Асемблер.

Мови високого рівня були створені в 50-х роках минулого століття з метою наблизити користувача до комп'ютера. Ці мови близькі до розмовних мов, оскільки дають змогу записувати команди у вигляді речень. Приклади таких мов: Фортран, Бейсик, Паскаль, Сі (мови процедурного типу); Пролог (мова логічного програмування); Visual Basic, Delphi (середовища візуального програмування).

Отже, мова програмування — це деякий алфавіт та сукупність граматичних, синтаксичних та семантичних правил написання програм.

Знати мову програмування і мати комп'ютер — не достатньо, щоб реалізувати програму. Потрібно мати транслятор мови і, бажано, бібліотеки стандартних програм та засоби отримання підказок від комп'ютера, що робити у випадку допущення помилок. Сукупність таких засобів утворює систему програмування деякою мовою. Найважливішим еле­ментом у такій системі є транслятор.

Транслятор — це спеціальна програма, яку використовують для перекладу програм користувача, написаних мовою програмування високого рівня, у так звані машинні коди, зрозумілі процесору. Транслятори створюють для кожної мови програмування. Отже, транслятори перекладають команди користувача в набір команд процесора. Це дає змогу використовувати програми, створені мовою високого рівня, на різних типах машин. Іншими словами, транслятор — це перекладач. Транслятори бувають двох типів: інтерпретатори і компілятори.

Середовище програмування — це програма, що має засоби автомати­зації процесів підготовки та виконання програм користувача, а саме:

ü редактор текстів програм;

ü довідково-інформаційну систему про мову програмування та сере­довище;

ü бібліотеки з корисними процедурами і функціями;

ü компілятор чи інтерпретатор, що не лише констатує факт помилки в програмі, а й вказує на тип і місце помилки, а в деяких випадках пропонує шляхи усунення помилок (або усуває їх);

ü засоби виконання усієї програми або крок за кроком з метою виявлення семантичних помилок шляхом відстеження значень величин, які входять до програми, тощо.

Дата добавления: 2015-05-07