Опис типів та оголошення типованих файлів

Файли даних. Опрацювання файлу даних. (Turbo Pascal)

Часто виникає потреба опрацьовувати інформацію, розташо­вану на зовнішніх но­сіях (на дисках). Прикладами таких даних є інформація про успіш­ність студентів, розклад руху транспорту, наявність товарів у мага­зинах, адресні книжки.

Файл — це сукупність даних, які розташовані на зовнішньому носії. Дані у файлі називаються елементами. Кіль­кість даних, на відміну від масиву, під час описування файлу не зазначають. Еле­мент файлу не має індекса. Тип елементів може бути як простим, так і складеним, але не може бути файлом.

Файловий тип даних описують у розділі оголошення змінних так:

var <список змінних>: file of <базовий тип>;

Приклад. var myfile = file of integer;

Дії з файлами. Для того, щоб знайти потрібний елемент файлу, необхідно послідовно переглянути всі попередні. Це нази­ва­ється послідовним доступом до файлу.

Для опрацювання файлу його необхідно відкрити, виконати не­обхідні дії та закрити.

Для визначення кінця файлу є стандартна логічна функція

eof (<ім’я файла>).

Значення цієї функції буде true (істина), якщо досягнуто кінець файлу.

Файл можна відкрити лише або для читання, або для запи­су­ван­ня в нього інформації.

Для роботи з файлами є такі команди:

assign (<ім’я файлу>,<зовнішнє ім’я>) — налагоджує зв’язок між іменем файлу і файлом на зовнішньому носії;

reset (<ім’я файлу>) — відкриває файл для читання з нього даних;

read (<ім’я файлу>,<ім’я змінної>) — читає (вводить) дане з файлу в оперативну пам’ять;

close (<ім’я файлу>) — закриває файл;

rewrite (<ім’я файлу>) — відкриває файл для записування в нього даних;

write (<ім’я файлу>,<ім’я змінної>) — записує (виводить) дане у файл.

Тут <ім’я файлу> — ім’я файлової змінної, задане у розділі оголошення змінних, <зовнішнє ім’я> — ім’я файлу даних на зовнішньому носії, взяте у лапки, наприклад, ’d:\grupa1\lab1.pas’.

Окрім файлів послідовного доступу можна ство­рювати і опрацьовувати файли прямого доступу. Відмінність така: перед використанням команд read чи write слід забезпечити доступ до k-го елемента (нумерація від нуля) файлу за допомогою команди

seek (<назва файлу>,k);

Текстові файли. Дані у типованих файлах, описаних вище, певним чином кодуються комп’ютером. Ці файли не можна реда­гувати або переглядати за допомогою звичайного текстового редак­тора. Тому, окрім типованих, використо­вують текстові фай­ли, які не мають такого недоліку.

Елементами текстових файлів є рядки (послідовності символів: букв, цифр, знаків та пропусків). Такий файл можна створювати та реда­гувати за допомогою текстового редак­то­ра. Розмежовувачем між елементами файлу є пропуск. Уведення кож­ного рядка закінчу­ється натисканням на клавішу вводу. Для перевірки чи є символи у рядку використовують функцію

eoln (<ім’я файлу>),

яка приймає значення true, якщо знайдено кінець рядка.

Текстові файли описують у розділі опису змінних так:

var <список імен змінних>: text;

Дані з рядка текстового файлу можна зчитати за допомогою команд

read (<ім’я файлу>, <список параметрів>);

readln (<ім’я файлу>, <список параметрів>);

дія яких була описана вище. Різниця між цими командами така: під час виконання команди readln зайві дані у рядку ігноруються і на­ступна команда read чи readln буде зчитувати дані з наступного рядка.

Рядок текстового файлу можна створити за допомогою звича­йного текстового редактора або програмним способом за допомогою команд

write (<ім’я файлу>, <список виразів>);
writeln (<ім’я файлу>, <список виразів>);

На відміну від звичайних файлів у текстовий файл можна дода­вати (дописувати) дані. Для цього замість процедури rewrite використовують процедуру

append (<ім’я файлу>);

32. Елементи комп’ютерної графіки. (Turbo Pascal)

Є два режими функціонування екра­на: текстовий (задається стандартно) для виведення текстової й число­вої інформації та графічний для побудови зображень (задається спеціа­льним чином).

У текстовому режимі стандартний екран складається з 80 знакомісць у кожному рядку і 25 — у стовпці, в які виводяться текстові символи (тобто на екрані може бути до 80 стовпців і 25 рядків символів). Текст заповнює рядки зліва направо, а стовпці — зверху донизу. Під час заповнення 26 рядка відбудеться скроллінг — перший рядок зникне з екрана і т.ін.

Символ має дві координати, які характеризують його розташу­вання: першу — горизонтальну (номер стовпця), другу — вертикальну (номер рядка). Відлік координат ведуть від нуля зліва направо і (увага!) зверху вниз. Отже, символ з координатами (1,1) розташований у вер­хньому лівому куті екрана, (40, 12) — у центрі, а (80,25) — у нижньому правому куті.

Найпростіші графічні побудови можна виконати в текстовому режимі функціонування екрана за допомогою процедур з модуля Crt методом задання потрібної позиції для виведення символу на екран, кольору символу тощо.

Наприклад:

ТехtСоlоr(<колір>) — процедура, яка задає колір тексту. Кольори позначають числами від 0 до 15 або англійськими словами (1 blue (синій), 14 yellow (жовтий));

ТехtВасkColor(<колір>) — процедура, яка задає колір екрана (тло, фон);

Миготіння зображення забезпечує вираз <колір>+blink.

У графічному режимі екран може складатися з 640 точок у рядку і 480 у стовпці. Оскільки є екрани зрізними габаритними розмірами і розподільною здатністю, то розміри екранів у точках можуть бути різними, наприклад, 800 на 600 точок тощо. Про максимально можливу кількість точок на екрані можна дізнатися з документації до монітора. Точки на графічному екрані називають пікселями.

Точка має дві координати, які визначають її розташування: першу — горизонтальну (номер стовпця), другу — вертикальну (номер рядка]

Відлік координат ведуть від нуля зліва направо і зверху вниз. Отже, у графічному режимі точка з координатами (0,0) розташована у верхнь­ому лівому куті екрана, а (639,479) — у нижньому правому.

У графічному режимі на екран дисплея можна виводити зображен­ня точки, лінії, прямокутника, кола, а також текст тощо. Будь-яка фігура, нарисована на екрані, складається з великої кількості точок, що створює ілюзію суцільних ліній.

Графічний режим екрана спочатку потрібно задати (ініціалізувати). Для цього є процедура initgraph, яку використовують так:

... {розділи описів програми}

var driver, mode: integer; {змінні для характеристик дисплея}

Дата добавления: 2015-05-07