Погоджено. 1. Сформировать грузовой поезд (в отчете привести схему формирования), пояснить какими требованиями ПТЭ Вы руководствовались при формировании поезда

Серпня 2008 р.

Протокол № 1

Исходные данные

Программа работы

1. Сформировать грузовой поезд (в отчете привести схему формирования), пояснить какими требованиями ПТЭ Вы руководствовались при формировании поезда.

2. Рассчитать вес поезда брутто.

3. Проверить полученный вес поезда по условию движения на руководящий подъем.

4. Проверить полученный вес поезда по условиям трогания в случае остановки поезда на руководящем подъеме, и со станционных путей.

5. Рассчитать длину поезда и проверить возможность его размещения на приемо-отправочных путях промежуточных станций.

6. Проверить обеспеченность поезда автоматическими и ручными тормозами, составить справку формы ВУ 45.

7. Сделать выводы о возможности следования поезда, при необходимости указать условия следования.

Количество вагонов в группе	Род вагонов	Число осей одного Вагона	Вес груза в одном вагоне (тонн)	Род груза	Количество вагонов с включенными. Автотормозами	Количество вагонов с ручными тормозами.	Ведущий локомотив	Руководящий уклон, %
	Полув.			Уголь		—	ВЛ 22М
	Платф.			контейнеры
	крытый			люди
	цистерна			Мазут
	полуваг.		—	порожние
	АРВ			Рыба		—

Путь бесстыковой, приемо-отправочные пути станций с уклоном 0 тысячных, учетная масса локомотива максимальная, воздухораспределители на груженом режиме торможения.

В.о директор Інституту

міжнародних відносин

______В.В.Копійка

КИЇВ - 2009

Робоча навчальна програма з дисципліни «Українська та зарубіжна культура».

Укладач: к.і.н., доц. Кравчук Олена Анатоліївна.

Лектор: к.і.н., доц. Кравчук Олена Анатоліївна

з науково-методичною комісією

„___”_____________________ 2009р.

___________________________

Підпис голови НМК факультету/інституту
ПЕРЕДМОВА

Історія української та зарубіжної культури є однією з найважливіших частин гуманітарного знання. Органічне і невід’ємне місце культурології в системі гуманітарної освіти визначається тим, що ця наука постійно взаємодіє з найвищими рівнями суспільного буття. Історія української та зарубіжної культури має тривалу і складну історію становлення і розвитку. Одна з її характерних рис – це рухливість, пластичність, динамічність і «відкритість». Культурологія – особлива наука, її предмет постійно знаходиться на межі раціонального і ірраціонального, вербального та невербального. Область культури – одна з вищих форм буття, це універсальна сфера, яка об’єднує людство у його філо- та онтогенезі. Історія української та зарубіжної культури – наука про гармонію людини і світу, про становлення гуманного в людини.

Історія української та зарубіжної культури функціонує на імпліцитному та експліцитному рівнях, виявляє себе у різноманітних традиціях, школах, вченнях. Щоб охопити їх найбільш системно та повно, увага курсу сконцентрована на основних поняттях, проблемах та ідеях, які є наскрізними, загальними для всіх культурологічних систем, хоча і отримують в кожній особливого освітлення.

Історія української та зарубіжної культури постійно збагачує своє проблемно-тематичне поле, розширює обсяг своїх знань. На сьогодні можна чітко прослідкувати процеси інтеграції сучасної культурології з філософією, політологією, мистецтвознавством, психологією, соціологією, філологією тощо. Історія української та зарубіжної культури активно використовує досягнення багатьох сучасних наук. Все це дозволяє здійснювати аналіз традиційної і нової проблематики на ґрунті міждисциплінарного синтезу. Отже курс має дисциплінарний характер, із застосуванням методів ряду гуманітарних галузей і з визнанням як базового категоріального апарату, виробленого культурологією як наукою, що продовжує формуватися на стику соціальних та гуманітарних знань і яка розглядає культуру як цілісність у всіх її проекціях.

На кожному етапі історії культури ми маємо конкретні історичні форми буття, її реалізації і актуалізації, та відповідні терміни і категорії, які їх досліджують і описують. Загальнонаукові принципи об’єктивності та історизму дозволяють уникнути однобічності, монологiзму та спрощення, сприяють найбільш повній репрезентації усього спектру естетичної проблематики.

При розбудові основних параметрів, структури і змісту курсу враховано досвід аналогічних розробок в освітній практиці інших країн та вітчизняні методологічні та дидактичні матеріали. Лекційний матеріал закріплюється семінарськими заняттями, теоретичними практикумами, дискусіями та позааудиторною роботою.

ПОПЕРЕДНІ ВИМОГИ ДО СЛУХАЧІВ:

- мати загальну орієнтацію в масиві культурологічних знань;

- мати попередній досвід аналітичної роботи з джерелами гуманітарного профілю наук.

МЕТА КУРСУ:

- формування цілісного та системного уявлення про історію української та зарубіжної культури як про самостійну галузь гуманітарного знання;

- надати базові теоретичні та історико-культурні знання, які розвинуть індивідуальні творчі здібності слухачів.

ЗАВДАННЯ КУРСУ:

- визначити предмет історії української та зарубіжної культури і місце культурології в структурі міжпредметних зв’язків;

- розглянути основні історичні етапи розвитку української та світової культури;

- виокремити основні категорії і поняття культурології як у історичній ретроспективі, так і на рівні актуальних проблем сучасної культури;

- звернутися до першоджерел теоретичної культурології.

ЯК РЕЗУЛЬТАТ вивчення дисципліни, студенти повинні продемонструвати рівень знань на ознайомчому, репродуктивному і творчому рівнях. Творчій рівень відрізняється від репродуктивного тим, що він не обмежується відтворенням знань, а передбачає і їх застосування. Курс стимулюватиме поглиблене вивчення нових способів інтерпретації культурних явищ шляхом охоплення усього спектру сучасних методологічних підходів наукових шкіл щодо розгляду проблематики теорії та історії культури. Курс дасть можливість студентам розвинути широкий горизонт бачення проблематики культури, співвідносити явища вітчизняної культури з світовими. Поглибити систему критеріїв щодо різних культурних виявів.

СТУДЕНТИ ПОВИННІ ЗНАТИ:

1. загальні положення культурологічної теорії;

2. основні концептуальні моделі і тенденції, представлені в історії української та зарубіжної культури;

3. основні терміни, поняття і категорії культури;

4. теоретичний доробок представників культурологічного знання;

ВМІТИ:

1. застосовувати загальні положення теорії культури до конкретних фактів сьогодення;

2. аналізувати першоджерела культурологічної теорії;

3. вести полеміку стосовно сучасних процесів розвитку культури, її ролі в житті суспільства;

4. застосовувати знання з історії української та зарубіжної культури для самоаналізу та самовиховання.

ЗВ'ЯЗОК КУРСУ З ІНШИМИ ДИСЦИПЛІНАМИ:

Концептуально та методологічно курс «Українська та зарубіжна культура» становить єдину цілісність з іншими курсами гуманітарного блоку. Структурою курсу передбачена дотичність до проблематики курсів «Філософії», «Релігієзнавства», «Психології», «Історії», «Політології».
КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ

ВИДИ РОБІТ, ПЕРЕДБАЧЕНИХ ПЛАНОМ

Лекцій – 10 годин

Семінарів – 8 годин

Форма підсумкового контролю - залік

1) Самостійна робота студента під керівництвом викладача:

a) Підготовка студентів до лекцій, виконання домашніх завдань семінарів.

b) Самостійне вивчення додаткових питань курсу.

c) Виконання самостійної письмової роботи.

d) Написання рефератів з окремих питань курсу.

e) Підготовка до контрольних робіт усіх видів.

2) Індивідуальна робота викладача зі студентом:

a) Співбесіда за темою письмової самостійної роботи.

b) Співбесіда за темою реферату.

Контроль здійснюється за модульно-рейтинговою системою

Оцінювання здійснюється за 100-бальною шкалою

Оцінювання за формами контролю:

1. Усна відповідь 1-5 балів

2. Самостійна письмова робота 1-5 балів

3. Індивідуальне домашнє письмове завдання (реферат) 1-10 балів

4. Письмова модульна контрольна робота 1-20 балів

5. Комплексна підсумкова робота 1-20 балів

	Змістовний модуль 1 (Зарубіжна культура)	Змістовний модуль 2 (Українська культура)	Комплексний підсумковий модуль (залік)	Підсумкова оцінка
Максимальна кількість балов				(40+40+20)

Змістовний модуль 1 (Зарубіжна культура)	1 семінар	2 семінар	3 семінар	4 семінар	Модульна контрольна робота	Підсумкова оцінка
Максимальна кількість балів
Змістовний модуль 1 (Українська культура)	1 семінар	2 семінар	3 семінар	4 семінар	Модульна контрольна робота	Підсумкова оцінка
Максимальна кількість балів

Шкала оцінювання:

За шкалою Університету (100 бальною системою)	Оцінка за національною шкалою та шкалою университету	Оцінка за шкалою ECTS
90-100	відмінно		A Відмінно
85-89	добре		B Добре (дуже добре)
75-84	C Добре
65-74	задовільно		D Задовільно
60-64	E Задовільно (достатньо)
35-59	не задовільно		FX Незадовільно з можливістю повторного складання
1-34	не задовільно		F Незадовільно з обов’язковим повторним вивченням дисципліни

Підсумкова оцінка з дисципліни у балах (шкала КНУ імені Тараса Шевченка) переводиться в чотирибальну (національну) шкалу та оцінку за шкалою ECTS

Підсумковий – у формі заліку – мінімум ______60_______ залікових балів.

При поточному контролі оцінці підлягають систематичність та активність роботи на семінарських заняттях, результати виконання та захисту самостійних робіт, експрес-контролю у формі тестів тощо.

При підсумковому модульному контролі оцінці підлягають: рівень теоретичних знань та практичні навички з тем, включених до змістовних модулів, самостійне опрацювання тем, написання рефератів та самостійних робіт, підготовка конспектів наукових текстів.

У випадку відсутності студента, він може відпрацювати пропущене заняття через усне опитування у позааудиторний час (але не більше половини від загальної кількості семінарських занять).

Невідпрацьовані заняття вважаються незданими і від загальної кількості балів, що формують 100% виконання завдання відмінусовується їх вартість

В разі відсутності студента при написанні модульної контрольної роботи надати йому можливість у 2 тижневий термін виконати цей вид роботи. При неявці студента у зазначений термін без поважних причин «вартість» (кількість балів) даного модуля рівна «О» (нулю).

Студенти, які за результатами оцінювання за кожний змістовний модуль мають 40 балів, можуть звільнятися від заліку, а підсумкова оцінка з дисципліни розраховується як середня арифметична з оцінок, одержаних по залікових кредитах.

ТЕМАТИТИЧНО-ЗМІСТОВНА ЧАСТИНА КУРСУ

Дата добавления: 2015-05-09