Живопис. Росія: В.О. Сєров “Баби у возі”, “Портрет Іди Рубінштейн”; “Світ мистецтва” – засноване у 1898 р

Театр

Музика

Живопис

Росія: В.О. Сєров “Баби у возі”, “Портрет Іди Рубінштейн”; “Світ мистецтва” – засноване у 1898 р. у Петербурзі мистецькеоб’єднання, до якого увійшли А. Бенуа, К. Коровін, Є. Лансере, Ф. Малявін, К. Сомов, М. Реріх, Б. Кустодієв, Л. Бакст. Україна: П.О. Левченко “Натхнення (За роялем)”.

Архітектура

Ознаки: криволінійність природних форм, декоративність рослинних мотивів. Архітектори і містобудівники одночасно взяли курс на доцільність.

Назви стилю модерну в архітектурі в різних країнах: Англія – рух “Мистецтва і Ремесла”; Франція (архітектори Е. Галле, Е. Валлен, Ле Корбюз’є (справжнє ім’я Ш.Е. Жанере); Бельгія (архітектори В. Орта, Ван де Вільде); Голландія – “ Нове мистецтво ”; Німеччина – “ югендштиль” ( архітектори :Міс ван дер Рое, В. Гропіус); Австрія – віденський стиль “ сецесія ”. Західна Україна (Австро-Угорщина) віденська сецесія: будинки й залізничні станції у Жмеринці на Поділлі, у Львові (архітектор І. Левитський). Росія: Ф.О. Шехтель. Україна (Росія): архітектори С. Тимошенко, П.Ф. Альошин, Фетісов, К. Жуков, Мощенко. Іспанія: І. Гауді.

США: блюз – У. Хенді (“Мемфіс-блюз”, 1912; “Сент-Луїс-блюз”, 1914), М. Рейні. Джаз: Л. Армстронг ( “ Hot Five ” і “ Hot Seven ” ), Дж. Р. Мортон, Ф. Хендерсон, Л. Рассел Д. Еллінгтон, Д. Гершвін (Я. Гершович) “Рапсодія у блакитних тонах ”; ритм-енд-блюз – І. Джекет, Х. Сінгер, М. Дейвіс, Дж. М. Ві, У.Б. Мур, Л. Джорден із групою "Тімпені Файв" (Tymрany Five). Росія: А. Шнітке, І. Стравінський (джаз). Україна: Л. Ревуцький, В. Косенко, М. Вериківський, П. Козицький, Б. Лятошинський, О. Чишко, Г. Верьовка. Франція: К. Дебюссі, М. Равель (елементи джазу).

Росія: режисери К.С. Станіславський, В.І. Немирович-Данченко (Московський художній театр). Актриса В.Ф. Комісаржевська організувала театр у Санкт-Петербурзі. Україна (СРСР): Л. Курбас театр “Березіль” (Харків).

Балет. Росія: М.М. Фокін (балетмейстер); А.П. Павлова, В.Ф. Ніжинський.

Основні напрямки модернізму. Український авангард

КОНСТРУКТИВІЗМ – напрямок у мистецтві ХХ ст., представники якого ставили за мету конструювання “довколишнього середовища”, що спрямовує життєві процеси. Найбільш яскраво проявився в радянському та французькому мистецтві.

Архітектура

Ознаки: великі прості геометричні площини, легкі перекриття, великі терасові композиції, плаский дах.

СРСР: Л.В. Руднєв, С.Є. Чернишов, П.В. Абросімов, О.Ф. Хряков, В.М. Насонов будівля Московського університету. Україна (СРСР): С.Є. Серафімов, С.М. Кравець будівельний комплекс Держпрому (Харків). США: У.К. Гаррісон. Франція: Ле Корбюз’є, Е. Аійо, М. Брейєр, Б. Зерфюс, П. Нерві.

СРСР: В. Татлін. Україна (СРСР): В. Меллер.

Балет. Франція: С. Дягилєва у 1917 р. в Парижі ставить танцювальну пантоміму Жана Кокто “Парад”.

ФУНКЦІОНАЛІЗМ – напрямок у мистецтві, який наслідував та розвивав принципи конструктивізму. Основа творчості – естетика комфорту.

Архітектура. Франція: Л. Г. Саллівен.

АВАНГАРДИЗМ (АВАНГАРД) (фр. avant-gardisme, від avant-garde – передовий загін) – умовне найменування різних художніх напрямків (фовізм, кубізм, футуризм, експресіонізм, дадаїзм, сюрреалізм, абстракціонізм) у мистецтві ХХ ст., яким притаманно прагнення докорінних змін принципів і традицій художньої практики. Прагнення до нових форм творів привело до депредметизації, дефігуративності мистецтва. В. Маркаде: “Одні з перших європейський авангард почали розвивати українські художники”.

ФОВІЗМ (фр. fauvisme, від fauve – дикий) – напрямок у художній культурі Франції початку ХХ ст., в якому художник головним засобом конструювання площинного простору картини робив несамовитий суб’єктивний колір. Деякі дослідники вбачають у фовізмі витоки течії модернізму – експресіонізму.

Дата добавления: 2015-05-09