Живопис

Іспанія: С. Далі. Італія: Д. д е Кіріко; М. Ернст. Росія: Д. Хармс; О. Введенський. Україна: О. Тишлер; І. Падалка. Франція: А. Массон; А. Бретон. США: О. Флек.

Література

Австрія: К. Краус; Ф. Кафка; Х. фон Додерер. Італія: Д. де Кіріко. Німеччина: Б. Келлерман; Е. Гемінгвей; Е.М. Ремарк; Б. Брехт. Франція: Ф. Супо; А. Бретон; Л. Арагон; П. Елюар.

Архітектура. Англія: А. Лоос.

Скульптура. Італія: Д. д е Кіріко.

Кінематограф. Іспанія С. Далі; Л. Бунюель “Андалузький собака”.

Кінематограф

США: перша зірка, король екрану німого кіно Макс Ліндер; Чарлі Чаплін. На американському континенті створюється “фабрика снів” – Голлівуд. У 1927 р. – перший звуковий фільм “Співак джазу”. Німеччина: кінематограф з розважального заходу перетворився на мистецтво. Перший у світі повнометражний анімаційний фільм Л. Райнінгер “Пригоди принца Ахмеда”. Україна: актор О. Олексієнко ставить фільми за творами І. Котляревського, М. Гоголя, М. Старицького; Д. Сахненко (перший український постановник і оператор) ставить фільми “Наталка Полтавка”, “Запорізька Січ”, “Богдан Хмельницький”, в яких брали участь видатні українські актори – М. Садовський, М. Заньковецька, Л. Лінницька; О. Довженко “Звенигора”; Г. Стабовой “Два дні”. Документальне кіно Дз. Вертов (справжнє ім’я – Д.А. Кауфман); О. Довженко “Битва за нашу Радянську Україну”, “Перемога на Правобережній Україні”.

Особливості розвитку європейської та американської культур

першої половини ХХ ст.

1. Зріле індустріальне суспільство, в якому домінує урбанізація.

2. Відчуження людини від культури; виникнення кризи культури; затвердження принципу “ мистецтво для мистецтва ”.

3. Модернізм, як культурна тенденція початку ХХ ст., заклав засади сучасної культури, проклав шлях ідеям заперечення історичного досвіду, традиції, авторитетів, звернув увагу на нові стилі та форми.

4. Першість у розвитку нових музичних напрямків належить США.

Блюз (англ. blues, от blue devils – меланхолія, смуток) – спочатку сольна лірична пісня афроамериканців, далі – напрямок у музиці, який з’явився у другій половині ХІХ ст., сформувався на початку ХХ ст. та отримав широкий розвиток у 60-х рр. ХХ ст. В основі блюзу – вокальний фольклор чорних американців, перш за все, пісні про працю; мелодія будується за специфічним формоутворювальним принципом – “стисле запитання – така ж стисла відповідь”; має на меті самовираз виконавця, який грає на гітарі (рідше – на банджо чи фортепіано). Блюз – наріжний камінь і сучасної поп-музики, від чорного ритм-енд-блюзу до рок-музики.

Бугі-вугі – музичний жанр, на який перетворилася манера виконання блюзу на роялі наприкінці 1920-х рр.

Джаз (англ. jazz – від jass – енергійний, брутальний, безладний; амер. jazz – брехня; фр. jaser – базікати) – жанр естрадної музики танцювального і вокального характеру, що виник на межі ХІХ – ХХ ст. на півдні США (у Новому Орлеані) на основі поєднання жанрів африканської музики (спірічуелс, блюз, регтайм), музики креолів та європейської (іспанської) музики. Особливості джазової музики: імпровізація, акцент на одному зі звуків, свінг – своєрідна пульсація звучання (напруження та розслаблення). У 1920-х рр. розпочинається “століття джазу”.

Кантрі (англ. country – сільський) – пісенна та інструментальна музика білого населення сільської місцевості південного сходу й заходу США, що сформувалася на початку ХХ ст. Містить музичний фольклор багатьох європейських народів, які переселилися на американський континент.

Пролеткульт – лівацька течія, теоретики якої заперечували значення класичної спадщини, пропагували створення “лабораторним шляхом” “суто пролетарської культури”, яка відповідала б “пролетарській психіці”.

Регтайм (ragtime – рваний ритм) – салонна фортепіанна музика.

Ритм-енд-блюз – напрямок у музиці, що виник на основі американського міського блюзу наприкінці 1930-х рр. як наслідок урбанізації життя “сільських” американських негрів, виникнення електромузичних інструментів, мікрофонів, підсилювачів звуку. Це гучна, моторна, одноманітна танцювальна і розважальна музика, позбавлена притаманних блюзу рис смутку, жалісливості через жорсткість акомпанементу. Головну роль виконує група, а не соліст, який стає її часткою. Це різновид комерційної музики, орієнтованої на споживача.

Театр:

епічний – створював цілковиту ілюзію життя на сцені;

синкретичний – мав поєднати різні види мистецтва: театрального, літературного, музичного;

соціальної маски – не відображував стосунки між людьми, а виводив серію соціальних типів;

психологічний – передбачав органічне входження актора в образ.

Фентезі – напрямок у художній літературі, який поєднав народну казку та наукову фантастику.

Теми рефератів:

1. Криза культури на початку ХХ ст. як наслідок виникнення індустріальної цивілізації. Діалог культур як засіб подолання кризи.

2. Розвиток науки та освіти на початку ХХ ст. у Західній Європі / на українських землях (на вибір).

3. Світоглядні засади та розвиток культури модерну.

4. Модерністські напрямки в західноєвропейській / українській літературі (на вибір) на початку ХХ ст.

5. Вплив філософії модерну на музику і театр.

6. Український авангард та його значення в розвитку культури модерну.

? Питання для самоконтролю:

1. Що ви знаєте про розвиток науки в Західній Європі на початку ХХ ст.?

2. Охарактеризуйте розвиток науки та освіти в українських землях на початку ХХ ст.

3. Як ви розумієте поняття “індустріальна цивілізація”, “відчуження” людини від культури? У чому проявилася криза культури на початку ХХ ст.?

4. Що таке “модерн”, “модернізм”? Яка філософія лежить в основі культури модерну?

5. Що таке концептуальне мистецтво? Чим характеризуються основні напрямки західноєвропейського модернізму (фовізм, кубізм, футуризм, конструктивізм, сюрреалізм, супрематизм)? Яких представників модернізму та які їхні твори ви знаєте?

6. Що ви знаєте про український авангард? Перелічіть основні риси супрематизму (К. Малевич, Л. Лисицький), конструктивізму (В. Татлін), кубофутуризму (О. Богомазов, О. Екстер, О. Архипенко), експресіонізму (П. Мітурич), сюрреалізму (О. Тишлер).

7. Надайте характеристику розвитку кінематографа у ХХ ст.

Рекомендована література

Архипенко О. Альбом. – К., 1989.

Богомазов О.О. Живопис та елементи. – К., 1996.

Бойко О.Д. Історія України. – К., 1999.

Горський В.С. Історія української філософії. – К., 1999.

Гройс Б. Русский авангард по обе стороны “черного квадрата” // Вопросы философии. – 1990. – № 4.

Історія української літератури ХХ століття: У 2 кн. / За ред. В.Г. Дончика: – К., 1994.

Как всегда – об авангарде. – М., 1992.

Кормич Л.І., Багацький В.В. Культурологія: Історія і теорія світової культури ХХ століття: Навч. посіб. – Х., 2003.

Куликова И.С. Сюрреализм в искусстве. – М., 1970.

Куликова И.С. Экспрессионизм в искусстве. – М., 1978.

Куликова И.С. Философия и искусство модернизма. – М., 1980.

Малахов Н.Я. О модернизме. – М., 1975.

Модернизм: Анализ и критика основных направлений. – М., 1987.

Полевой В.М. Искусство XХ века. 1901 – 1945. – М., 1991.

Попович М.В. Нарис історії культури України. – К., 1998.

Хайдеггер М. Европейский нигилизм // Хайдеггерм. Время и бытие. – М.,1993. – С. 63 – 177.

Тема 9. Основні тенденції та форми

розвитку світової

та української культури у ХХ ст.

Масова культура у формуванні

сучасної системи цінностей.

Постмодернізм

Семінарське заняття 8

Основні тенденції та форми розвитку світової

та української культури у ХХ ст.

Масова культура у формуванні

сучасної системи цінностей. Постмодернізм

1. Науково-технічна революція. Інформаційне суспільство.

2. Умови та особливості розвитку української культури в другій половині ХХ ст.

3. Масова культура: поняття “маси”, витоки, мета, функції, риси. Контркультура. Глобалізація та проблеми національно-культурної ідентичності.

4. Постмодернізм як форма естетичних експериментів ХХ ст.: світоглядні основи, витоки, етапи, сутність, ідеал, мета, основні риси, естетична специфіка.

Науково-технічна революція (НТР) – третя революція в розвитку продуктивних сил людства, за якої відбувається перехід від виробництва речей до виробництва інформації (ідей). Характерна риса НТР полягає в зростанні ролі науки в розвитку виробництва.

Наука – невід’ємний компонент культури. Наука формує людину, моделі світосприйняття й поведінки. Об’єкт науки – не пізнання світу, а передбачення наслідків людського втручання в нього.

Завдання НТР: не просто передавати суму знань, а вчити добувати інформацію та набувати знання.

Розвиток науково-технічного прогресу (НТП):телефон, радар, телевізор, квантовий генератор (лазер), транзистор.

Генетика. Англія: 1953 р. Ф. Крік і Дж. Вотсон відкрили структуру молекули ДНК.

Кібернетика. Україна: В. Глушков.

ХХ ст. – століття фізики. СРСР: І. Курчатов, А. Сахаров. Україна: Л. Ландау ( ядерна фізика).

Дата добавления: 2015-05-09