Неоромантизм

Література

СРСР. Росія: В. Аксьонов (повісті). Україна: О. Довженко “Зачарована Десна” (1957 р.); І. Багряний (емігрант) “Тигролови”, “Сад Гетсиманський”, “Людина біжить над проваллям”.

Музика. Україна (СРСР): Г. Майборода опери, В. Губаренко, В. Корейко симфонії; В. Рождественський кантати.

Кінематограф. Україна (СРСР). О. Довженко “Земля” (у 1958 р. на конкурсі у Брюсселі кінофільм занесено до почесного списку 12 найкращих фільмів світу всіх часів і народів). Ю. Іллєнко “Білий птах з чорною ознакою”; Л. Биков “У бій ідуть тільки “старі”, “Ати-бати йшли солдати”; І. Миколайчук “Вавилон ХХ”.

Живопис. Україна (СРСР): Д.М. Шавикін “Вечір на Дніпрі” (1957 р.); О.О. Шовкуненко “Повінь. Конча-Заспа” (1954 р.); Т.Н. Яблонська “Весілля” (1963 р.); “Тиша” (1975 р.).

ПОСТІМПРЕСІОНІЗМ

Живопис. Україна (СРСР): М.П. Глущенко “Південне сонце” (1974 р.); С.Ф. Шишко “Голосіївська осінь” (1967 р.).

ФОВІЗМ

Живопис. Україна (СРСР): М.М. Романишин “Свято” (1969 р.); А.А. Коцка “На Гуцульщині” (1972 р.).

КУБІЗМ

Живопис. Україна (СРСР): В.М. Зарецький “Дівчата” (1962 р.).

КОНСТРУКТИВІЗМ

Архітектура. Україна (СРСР): В.С. Васильєв, Ю.А. Плаксієв Кіноконцертний зал “Україна”, Харків.

ЕКСПРЕСІОНІЗМ

Скульптура. Україна (СРСР): А. Рибачук, В. Мельниченко “Стіна пам’яті”. Частина споруди на Байковому цвинтарі в Києві, що була знищена за вказівкою ЦК КПУ.

СЮРРЕАЛІЗМ

Живопис. Україна (СРСР): С.В. Одайник “Звуки літньої ночі” (1980 р.); Є.Я. Гордієць “Рідні простори” (1982 р.).

Особливості розвитку культури України в другій половині ХХ ст.

1. Використання методу соціалістичного реалізму до кінця 1980-х рр.

2. Співіснування ідеологічних і гуманістичних тенденцій у культурі України: відновлення та розвиток художніх напрямків, притаманних українській і світовій культурі початку ХХ ст., з часів політичної “відлиги”, українізації з другої половини 1950-х рр.

3. Відсутність в українському суспільстві НТР у середині ХХ ст. Перехідний стан від індустріального до інформаційного суспільства в Україні.

4. Відсутність кризи модернізму.

5. Піднесення національної культури в незалежній Україні (1990-ті рр.) на тлі виникнення культурного плюралізму, визнання різноманітності культур, єдності з природою, захисту довкілля; планетарне мислення за відсутності всіх ознак постмодернізму.

6. Формування нового типу світогляду, в якому головними стають людські цінності, свобода, демократія.

Масова культура: поняття “маси”, витоки, мета, функції, риси.

Глобалізація та проблеми національно-культурної ідентичності

Масова культура (Masscult) – вид культурної продукції в сучасному індустріальному суспільстві, яка щоденно виробляється у великих обсягах, розрахована на масове споживання, задовольняє культурні потреби засобами масової інформації; культура для неосвічених.

Д. Белл: “Маси є втілення стадності, уніфікованості, шаблону”.

Masscult – з першої половини 1950-х рр. був занесений із США до європейських країн. Зб. Бжезінський: “ Рим дав світові право, Англія – парламентську демократію, Франція – культуру та республіканський націоналізм, а сучасні США дали НТП і масову культуру, пов’язану з високим рівнем споживання”.

Витоки масової культури

Мета масової культури

¨ Стимулювання споживчої свідомості у глядача, слухача, читача.

¨ Маніпулювання людською психікою, експлуатація емоцій та інстинктів підсвідомої сфери почуттів людини (самотності, провини, ворожості, страху, самозбереження).

Риси масової культури

¨ Тиражованість.

¨ Відсутність грані між копією та оригіналом, нівелювання художньої цінності. Кіч, промислова імітація унікальних художніх виробів.

¨ Медіативність (“медіа” – засіб повідомлення). ЗМІ – основний засіб виробництва масової культури.

¨ Емоційність переважає над розумом, ситуативне знання – над логічним. Акцент на проявах тілесності, культуризму, сексуальності, насильства, формах психіки з відхиленням.

¨ Масова культура позбавлена національного забарвлення, вона інтернаціональна за характером.

Функції масової культури

¨ Розслаблює втомлений мозок, усуває всі проблеми вибору, хоча б тимчасово.

¨ Перетворює загальнозначущі цінності, маргінальні художні експерименти на частину масової “наївної” свідомості, сприяє її розвитку.

¨ Робить зворотний вплив на елітарну культуротворчість.

¨ Міфологізує людську свідомість, містифікує реальні процеси.

¨ Ілюзорно-компенсаторська: орієнтується не на реалістичні уявлення, а на штучно створені образи (іміджі) та стереотипи.

¨ Пропагандистська: пропагування панівного способу життя, що має за мету відволікання мас від соціальної активності, пристосування людей до умов, що існують, конформізм.

¨ Створення механізму маніпулювання потребами: людина-споживач.

¨ Інтеграція в повсякденне життя, прагнення “давати людям те, що вони хочуть”. Точний вибір адресата: вік, стать, соціальний статус, національність.

¨ Масова культура призводить до нівелювання станових, етнічних, релігійних культурних особливостей.

Головні ознаки глобалізації:

– динамічна лібералізація;

– зростання й інтеграція світових фінансових і товарних ринків;

– культурна експансія.

КОНТРКУЛЬТУРА – форма духовного протесту молоді у 60 – 70-х рр. ХХ ст. проти ідеалів споживацького суспільства. Знаменувала собою відверту відмову від стандартів і стереотипів масової культури. Особливість контркультури – войовниче неприйняття загальновизнаних норм і цінностей. Прихильники контркультури протиставляють раціональним формам техногенного суспільства ті чи інші явища творчого процесу, відмовляються від регламентації взаємостосунків.

КОНТРКУЛЬТУРА

Хіпі Панки Бітники Моди Пост-панки Растамани

ХІПІ – напрямок контркультури, представники якого на знак протесту проти масової культури пропагували вільне кохання (кожний може подарувати радість іншому), жили в комунах, зовнішній вигляд запозичили з різноманітних екзотичних джерел східних культур; проголошували мир і любов.

Література. США: Р. Хайнлайн “Чужинець у чужій країні”.

Музика. США: хард-рок (важкий рок)/ хеві-метал (важкий метал). Групи “Лед Зеппелін”, “Діп Пепл”, “Блек Сабат” 1970-х рр.

ПАНКИ (нікчеми) – напрямок контркультури, представники якого на знак протесту проти масової культури висували гасла “ненависть і війна”.

Музика: психоделічний рок.

МОДИ – напрямок контркультури, представники якого на знак протесту проти масової культури ходили в бездоганно пошитих костюмах, білих сорочках із краватками. На зміну їм прийшли пост-панки.

РАСТАМАНИ –напрямок контркультури, який пропагує насильство чорного гетто – “руд бойз” чи “рудіз” (“круті хлопці”); у центрі якого брутальний і впевнений у собі шибеник.

Музика. Україна: група “ Танок на майдані Конго”( поєднання хіп-хопа, джазу, диско, року).

БІТНИКИ – напрямок контркультури, що зародився в середині 1940-х рр. у США (Каліфорнія), а сформувався у 1960-х рр., представники якого поетизували чоловічий, мужній, бунтарський характер, розглядали себе як людей, якими знехтувало суспільство, які шукали нове світовідчуття.

Література:

США: Дж. Керуак “На дорозі”, У. Берроуз “Голий сніданок”, А. Гінзберг “Зойк”; Дж. Тайтелл “Голі ангели”; Г. Міллер. Україна: Ю. Андрухович “Перверзія”.

Музика: психоделічний рок. Україна: М. Барбара, група “Мертвий півень”; В. Гойденко, група “Колезький асесор”.

ПОП-АРТ –популярне, загальнодоступне мистецтво, що існувало в перехідний період між кризою модерну та виникненням постмодерну у 1960 – 1970-х рр. Ознаки: повернення предметності, реальності, фігуративности; іронічний синтез минулого і дійсного, високого і низького; кожний предмет – твір мистецтва у визначеному контексті, естетизація банальності.

Література. США: Р. Ліхтенштейн, Р. Сміт.

Дата добавления: 2015-05-09