Дослідить систему економічних законів товарного виробництва

В економічній науці існує кілька теорій вартості, в тому числі: факторів (витрат) виробництва, попиту і пропозиції, трудової вартості, граничної корисності та інші.

Теорії вартості:

1. Теорія факторів (витрат) виробництва визначає вартість товарів за витратами на їхнє виробництво

2. Теорія попиту і пропозиції визначає вартість товарів за співвідношенням попиту і пропозиції на них у процесі обміну

3. Теорія трудової вартості оцінює вартість товарів залежно від затрат суспільно необхідної праці на їхнє виробництво

4. Теорія граничної корисності визначає вартість товарів ступенем корисності останньої одиниці товару для споживача.

Представники трудової теорії вартості визначили вартість товару за витратами суспільно необхідної праці; теорії граничної корисності – за ступенем корисності речей для споживача.

Закон вартості ЗВ – це закон, який передбачає, що виробництво й обмін товарів мають здійснюватись на основі їхньої вартості, тобто як обмін еквівалентів.

ЗВ відповідає як теорії трудової вартості, так і теорії граничної корисності. Якщо варт-ть товару повинна детермінувати 2 фак-ри – витрати праці та ступінь цінності її для споживача, то еквівалентність обміну, відповідно до ЗВ, припускає еквівалентність 2 фак-ів. ЗВ діє через відхилення цін від вар-ті. Коливання цін є механізмом дії ЗВ.

9.Розкрийте сутність факторів виробництва. Виробнича функція.,

Фак-ри вироб-ва – це всі необхідні елем-ти, які викор-ся для виробн-ва матер-их і духовних благ.

Робоча сила – це здібність людини до праці, сук-ть її фіз-их та моральних сил, які викор-ся в процесі вироб-ва споживчих вартостей. Функцією робочої сили є праця.

Капітал(К) (від. лат capital – головний) це змістовна абстракція. В сучасній західній економ. науці К. трактується як блага тривалого користування, створені людьми для виробництва інших товарів та послуг.

Людський капітал – сформований у результаті інвестицій і накопичених людиною певних запас знань.

Праця – фіз. та інтелект. діяльність людини спрямована на вир-во економічних благ і надання послуг.

Наука – специфічна форма людської діяльності спрямована на отримання та систематизацію нових знань про природу, сус-ва і мислення.

Інформація – сис-ма збирання і обробки та систематизації знань людини з метою використання їх у пізних сферах насамперед в ек-ій.

Підприємницькі здібності – специфічний, особливий фактор вироб-ва, що відображає діял-ть підприємця стосовно поєднання та ефект-ого викор-ня всіх ін. факторів вироб-ва з метою створення благ та послуг.

Земля – лісові і водні ресурси, корисні копалини та інші природні багатства.

Виробнича функція, яка відбиває кількісну залеж-ть між отриманим обсягом вироб-ва і використовуваними факторами вироб-ва. Перший варіант цієї функції був розроблений америк. економістом П. Дугласом разом з математиком І Коббом (1928р.), в якій розгляд-ся залеж-ть обсягів вироб-ва лише від факторів –К. і праці, абстрагуючись від інших. Ця функція може бути виражена наступною формулою:

, де Q – обсяг виробництва; K – капітал; L – праця.

Це статистична модель, вона не відбиває змін, що відбуваються у сфері вироб-ва в часі, у т.ч.технічний прогрес, удосконалення організації праці й вироб-ва, якісні зміни у сфері викор-ня робочої сили, підприєм-ої діяльності та ін.

Дата добавления: 2015-05-09