Проаналізуйте рівновагу фірми монополіста в довгостроковому періоді. Цінова диференціація та дискримінація. Досягнення та отримання ринкової влади

Інколи, намагаючись отримати додатковий дохід, монополіст вдається до цінової дискримінації (диверсифікації цін), тобто продажу продукції за різними цінами різним покупцям. При цьому розбіжності в цінах не зумовлюються різницею у витратах виробництва і доставки товару, його якістю або іншими об’єктивними причинами. В основі такої цінової стратегії лежить намагання виробника захопити споживчий надлишок (площа ΔР_оАВ), тобто продавати товар кожному споживачеві за тією ціною, яку він згоден сплатити (рис. 9.4).

Рис. 9.4. Цінова дискримінація. Для здійснення цінової дискримінації необхідно виконання таких умов: споживач не має можливості перепродавати товар по вищій ціні (тому цінова дискримінація широко розповсюджена у сфері послуг); продавець повинен мати можливість розділяти споживачів на відповідні групи і пропонувати їм товар за різними цінами. Причому покупцям, яким притаманна низька еластичність попиту, звичайно пропонується висока ціна, і, навпаки, еластичний попит сприяє зниженню ціни. Досконала дискримінація (або цінова дискримінація першого ступеня) проявляється у тому, що на кожну одиницю виробленої однорідної продукції встановлюється відповідна ціна, яка дорівнює ціні попиту, а монополіст перерозподіляє в свій прибуток весь надлишок споживача. При проведенні цінової дискримінації другого ступеня, продукція, що виготовляється монополістом, групується в партії, на які встановлюються різні ціни. Сегментування ринку (або цінова дискримінація третього ступеня) припускає розділення самих споживачів на окремі групи або ринки,.

Економісти виділяють можливі моделі поведінки фірми-монополіста в довгостроковому періоді. Вони не завжди пов’язані з отриманням прибутку. Так, монополія може вивести свою продукцію на ринок за високою ціною, а потім, при загрозі виникнення конкурентів, «ковзатись вниз вздовж кривої попиту», тобто поступово знижувати ціну.

Або може виникнути ситуація довгострокової рівноваги, коли економічний прибуток монополії дорівнюватиме нулю. Оскільки незмінних продуктів взагалі не існує, в довгостроковому періоді фірмі загрожує розробка товарів-субститутів. Крім того, отримання короткострокових максимальних прибутків, як правило, приводить до зростання попиту на всі види замінників, а активність потенційних конкурентів викликає падіння попиту на продукцію монополіста. Отже, необхідність захисту власних інтересів спонукає його підвищувати виробничі витрати, пов’язані з інноваціями та рекламою. Все це призводить до втрати монополією прибутків у довгостроковому періоді. Вона опиняється в стані беззбитковості, коли фірма отримує дохід, достатній тільки для покриття витрат (LATC) (рис. 9.5).

Рис. 9.5. Монополія та беззбиткове виробництво

Дата добавления: 2015-05-09