Закон пропозиції. Крива пропозиції. Рух по кривій та її зрушення. Закон попиту. Крива попиту

Закон попиту. Крива попиту. Рух по кривій та її зрушення.

Взаємодія политу й пропозиції. Ціна ринкової рівноваги.

3.Підприємництво як виробнича одиниця мікроекономіки: зміст, види, характеристика.

Підприємництво — економічна категорія, що виражає відносини між су­б'єктами господарської діяль­ності, спрямованої на досяг­нення такої комбінації еконо­мічних ресурсів, яка здатна забезпечити їм комерційний успіх — максимізувати дохід, підірвати монополію конку­рентів та створити свою влас­ну монополію.

Об'єкт підприємництва — сукупність певних видів економічної діяльності, в межах якої шляхом комбінації ресурсів підприємець домагається максимізації доходу.

За формою організації підприємств розрізняють: індивідуальне (одноосібне володіння), товариство (партнерство), корпорація.

Індивідуальні підприємства є власністю однієї особи, котра покладає на себе не тільки фінансовий ризик, а й ви­ключну відповідальність за управління. Підприємець є водно­час і власником, і працівником, і бухгалтером, і управлінцем.

Товариства (партнерства) — форма організації під­приємництва, що ґрунтується на спільному (пайовому) формуванні громадянами чи юридичними особами статут­ного капіталу, на розподілі прав та відповідальності залежно від частки у статутному фонді та місця у структурі управління товариством.

Корпорація (акціонерне товариство) — форма об'єднан­ня капіталів учасників акціонерного товариства (АТ). Вона засвідчує внесення капіталу у формі акцій і дає право акціо­неру на отримання доходу та участь в управлінні товари­ством. Акціонерні товариства бувають закритого (ЗАТ) та відкритого типу (ВАТ). Різниця між ними в тому, що перші не випускають акцій, або випускають їх без права вільної купівлі-продажу, а другі (ВАТ) — випускають акції, які вільно купують та продають.

Найпоширенішим є Тов. з обмеж. від. ґрунтуєть­ся на відповідальності, яка обмежується тільки капіталом підприємства, і підприємець не відповідає своїм майном.

У сучасній ринковій економіці активізується роль об'єд­нання підприємств: Картель, Синдикат, Трест, Концерн, Конгломерат.

За рівнем концентрації та централізації виробниц­тва і капіталу підприємства поділяють на малі (дрібні), середні та великі (крупні).

4.Капітал підприємства: зміст, структура, функції.

В економічній теорії сфор­мувалися такі підходи до визначення сутності капіталу:

- Предметно-функціональний підхід, згідно з яким капітал ототожнюється з нагромадженою працею, призна­ченою для подальшого виробництва або продажу й одер­жання доходу.

- Соціально-економічний підхід, згідно з яким капітал трактується як економічна категорія — специфічні суспільні відносини, що виникають за певних історичних умов.

- Грошовий підхід, згідно з яким капітал досліджуєть­ся як фінансовий ресурс, що приносить дохід власникові у вигляді процента.

- Ототожнення капіталу з часом, Трактування капіталу як певного вкладення та ін.

Капітал (від лат. саріtаlіs — головний) — самозростаюча авансована вартість; вкладення, які дають змогу отрима­ти дохід.

Матеріально-речовий зміст капіталу формують речові та особисті, фінансові та інтелектуальні фактори товарного виробництва, його продукти (товари і послуги), які обслуго­вують процес створення економічних благ та їх просування у сфері виробництва, обміну, споживання.

- За джерелами формування власний, залучений

- За сферами застосування (промисловий, торговельний, позичковий капітал, або капітал сфери виробництва, та ка­пітал сфери обігу).

- За напрямами інвестування (речовий, людський капітал).

- За масштабами функціонування (національний, міжна­родний капітал).

- За роллю у створенні додаткової вартості (постійний, змінний капітал).

Авансований промисловий капітал вкладається у засо­би виробництва і робочу силу.

Робоча сила (особистий фактор виробництва) — це здатність людини до праці, сукупність її фізичних та розу­мових здібностей.

Засоби виробництва (речові фактори виробництва) включають предмети праці та засоби праці.

Засоби праці (будови, споруди, верстати, машини, облад­нання) функціонують від кількох років до кількох десятків років. Вони становлять матеріально-технічну основу під­приємств і послідовно беруть участь у багатьох виробничо-технологічних циклах.

Предмети праці (визначені конкретні партії сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів) беруть участь і повністю споживаються протягом одного вироб­ничо-технологічного циклу. їхня вартість швидко обертаєть­ся, повністю переносячись живою конкретною працею на створювану в тому самому виробничо-технологічному циклі товарну продукцію.

Дата добавления: 2015-05-09