Витрати обігу: чисті та додаткові

Граничні витрати. Закон спадної віддачі.

Явні та неявні витрати

Постійні, змінні та валові витрати.

(См 17.) Витрати фірми в короткостроковому періоді поділяють­ся на постійні, змінні, сукупні, середні та граничні

Постійні (умовно постійні) витрати (FC) мають місце незалежно від зміни обсягів виробниц­тва (затрати на утримання будівель, адміністратив­ного апарату, на орендну плату, рекламу тощо).

Змінні витрати (VC) безпосередньо пов'язані зі зміною обсягів виробництва (затрати на сировину, електроенергію, оплату праці (відрядну) робітників тощо).

Сукупні (валові витрати) (TC) сукупні витрати фірми на придбання та використання всіх факторів виробництва, сума постійних та змінних витрат: TC = FC + VC.

(См 17.) Виокремлення явних та неявних витрат відображає два підходи до розуміння природи затрат фірми.

Бухгалтерський підхід передбачає врахування зов­нішніх (явних) витрат, які оплачуються безпосередньо після отримання рахунка чи накладної. Ці витрати відобража­ються у бухгалтерському балансі фірми і є бухгалтерськи­ми витратами.

Економічний підхід до витрат виробництва передбачає врахування не тільки зовнішніх, а й внутрішніх витрат, пов'язаних з можливістю альтернативного використання ресурсів.

Економічні витрати відрізняються від бухгалтерських на величину альтернативної вартості (вартість втрачених мож­ливостей, пропущена вигода) власних ресурсів.

(См 18,17.) Середні витрати (АТС) середня величина витрат на виробництво одиниці продукції: АТС = TC/Q.

Граничні витрати (МС) приріст витрат на виробництво ще однієї (додаткової) одиниці продукції: MC=ΔTC/ΔQ.

Згідно з законом спадної віддачі, починаючи з певного моменту, послідовне приєднання одиниць змінного ресурсу (наприклад, праці) до незмінного (фіксованого) ресурсу (наприклад, капіталу) дає обсяг додаткового продукту, що зменшується в розрахунку на кожну наступну одиницю змінного ресурсу. Будь-який додатковий приріст одного з ресурсів при фіксованих значеннях інших призводить до зменшення приросту продукту. В результаті на одиницю змінного ресурсу припадає все менше фіксованого ресурсу.

??.

22.Доходи і прибуток фірми: зміст, види.

Прибуток - зворотний бік витрат виробництва. Він тим більший, чим менші витрати виробництва, і навпаки. Кількісно прибуток - це різниця між доходом від реалізації продукції та сукупними витратами на її виробництво.

Чистий доход - виражена у вартісній формі вартість додаткового продукту, який являє собою основну складову доходу.

Існування двох підходів до виміру витрат фірми (бух­галтерського та економічного) зумовлює застосування двох підходів до аналізу прибутку.

Бухгалтерський прибуток визначається як різниця між валовим доходом (виручкою від реалізації продукції) та бухгалтерськими (зовнішніми) витратами виробництва.

Економічний прибуток визначається як різниця між валовим доходом та економічними (зовнішніми і внутріш­німи, включаючи нормальний прибуток) витратами вироб­ництва.

Нормальний прибуток — звичайний для галузі дохід від економічних ресурсів; мінімальний дохід, який стиму­лює підприємця продовжувати справу, залишаючись у певній сфері бізнесу.

Економічний прибуток — це надлишок над нормальним прибутком, породжений ініціативою підприємця, його вмінням знайти найкраще застосування та комбінацію економіч­них ресурсів, здійснювати нововведення, ризикувати тощо.

Монопольний прибуток — прибуток фірми, яка займає монопольне (виключне) становище на ринку.

Дата добавления: 2015-05-09