Функціональне і соціальне відчуження на ринку економічних ресурсів

Види та джерела формування факторних доходів.

Марксистський та маржиналістський підходи до проблеми форму­вання доходів.

Принципи та механізм формування факторних доходів

Фактори виробництва (ресурси) — всі необхідні еле­менти, які використовуються для виробництва матеріаль­них і духовних благ.

Факторні доходи — винагорода, що її отримують власники факторів виробництва від участі в поточному виробництві товарів та послуг.

Доходи, що утворюються в результаті використан­ня певних факторів виробництва (факторні доходи):

- доходи у вигляді заробітної плати або посадових окла­дів;

- рентний дохід;

- процентний дохід або прибуток на капітал;

- підприємницький дохід (прибуток) у вигляді залиш­кового доходу.

Марксистська концепція функціонального розподілу доходів ґрунтується на таких засадах:

- капіталістичний сукупний національний дохід створюється найманою працею і капіталом;

- носієм здатності до праці є найманий працівник, який, по-перше, переносить частину минулої, втіленої в засобах виробництва праці на заново створюваний продукт, а по-друге, створює нову вартість;

- новостворена вартість є результатом тільки найманої праці;

- результатом капіталу є перенесена вартість, яка входить у структуру сукупного суспільного продукту, але не є складовою національного доходу (новоствореної вартості);

- національний дохід має дві складові затрати змінного капіталу (найманої праці), які набувають форми заробітної плати, й які набирають вигляду додаткової вартості;

- капіталісту додаткова вартість нічого не коштує, а для найманого працівника вона коштує неоплаченої праці;

Маржиналістська концепція розподілу факторних доходів ґрунтується на інших засадах, а саме:

- власниками економічних ресурсів у капіталістичній економіці є домогосподарства;

- існують чотири фактори виробництва, яким відпові­дають такі форми доходів: земля створює ренту; капітал (інвестиційні ресурси) — процент; праця — заробітну плату; здатність до підприємництва створює підприєм­ницький дохід (прибуток);

- величина доходу на кожний із зазначених вище фак­торів визначається граничним внеском кожного чинника у валовий дохід фірми;

- такий принцип (закон) розподілу доходів справедли­вий як для найманих працівників, так і для землевласників, власників капіталу та людей, схильних до підприємництва, оскільки він забезпечує розподіл доходу пропорційно до вне­ску кожного із факторів.

(См 37.)

Ринкова вартість - це вартість, за яку можливе відчуження об'єкта оцінки на ринку відповідного майна на дату оцінки внаслідок угоди, укладеної між покупцем та продавцем, після відповідного маркетингу за умови, що кожна із сторін діяла зі знанням справи, розсудливо і без примусу;

44.Заробітна плата:зміст,форми,системи.

З.П.— це ціна, яку підприємець,що готовий сплачувати підприємець найманому працевникові за функціональне використання його праці.

Структура ЗП: основна й додаткова частини, а також види винагород, які входять до кожної зі складових.

Основні форми ЗП: відрядну та по­годинну.

Відрядна ЗП —форма, що заохо­чує збільшення обсягів вир. продукту. Засто­совується коли саме від інтенсивності праці робітника залежить обсяг виробництва.Передбачає систему доплат за економію палива, енергії, сировини, матеріалів, за ефек­тивне використання устаткування, за ставлення до праці, за ризик...

Погодинна ЗП застосовується там, де потрібно виробляти продукту саме стільки, скільки того вимагає технологія. Надлишок виробленої продукції є по­рушенням технології і не стимулюється.

Розрізняють погодинно-нормативна(передбачає оплату за відпрацьований час та при виконанні нормативів робіт, які (нормативи) періодично переглядаються) і погодинно-преміальн(оплату праців­ника за відпрацьований час та додаткову виплату премій за економію витрат, досконаліші форми організації праці тощо).

У сучасних умовах заробітна плата формується не тільки на основі угоди між працею і капіталом. Організація опла­ти праці в Україні здійснюється на основі Генеральної та­рифної угоди, галузевих та регіональних угод, колективних та індивідуальних договорів. На рівень заробітної плати впливає держава (встановлюючи гарантований мінімум, нижче якого капітал не має право оплачувати працю) і проф­спілки, сила й авторитет яких суттєво впливають на рівень заробітної плати. Два останні інститути (профспілки і дер­жава) порушують конкурентне середовище на ринку праці. Тому тут має місце недосконала конкуренція.

Для того щоб зацікавити найма­ного працівника в результативній діяльності підприємства, застосовують систему дольової участі в розподілі до­ходів підприємства(визначенням частки кожного працівника в чистому доході підприємства або у формі акціонування й отримання дивідендів на пев­ний обсяг акціонерного капіталу)

Дата добавления: 2015-05-09