Особливості відтворення в сільському господарстві природні та суспільні

Цінова політика і методи ціноутворення

Найпоширенішим і найпростішим є метод, за яким ринкова ціна визначається двома кількісними параметрами: собівартістю виробництва товару плюс середньою величиною прибутку. Цей метод дістав умовну назву “собівартість і прибуток”.

Технічно складнішим є метод "контрольної точки", що ґрунтується на виробничій функції Кобба-Дугласа: N=A*L^a*K^b де N - національний доход; А - коефіцієнт розмірності; L, К - відповідні об'єми застосованої праці та капіталу; a,b - незмінні коефіцієнти еластичності виробництва, відповідно по праці та капіталу.

Ще один метод, заснований на визначенні показника цінової еластичності, коли отримують кількісне вираження можливого діапазону коливання ринкових цін залежно від динаміки обсягу попиту на товар: E=((П1-П2) / (П1+П2)) / ((Ц1-Ц2) / (Ц1+Ц2)),

де Е - цінова еластичність; П1,П2 - значення зміни попиту; Ц1, Ц2 - значення зміни ціни.

Іноді застосовують метод "споживної вартості", коли за допомогою експертних оцінок споживних властивостей товару визначають цінову політику на ринку певного товару.

Загальними напрямами цінової стратегії є: 1) визначення місця ціни в системі засобів конкурентної боротьби на ринку; 2) вибір методу розрахунку ціни; 3) характер цінової адаптації нових товарів на ринку; 4) зв'язок ціни з життєвим циклом товару; 5) моделювання відношення покупця до ціни товару; 6) аналіз обмежень ринкового і позаринкового характеру на ціну.

У сільськогосподарському виробництві економічний процес відтворення незалежно від його суспільного характеру завжди переплітається з природним. Якщо в промисловості людина повністю може впливати на процеси виробництва, то в сільському господарстві така можливість обмежена. На відтворення в аграрному секторі економіки суттєво впливає родючість землі. Отже однією з найважливіших особливостей відтворення в аграрному секторі економіки є те, що формування виробничого потенціалу цієї галузі здійснюється відповідно до природних і економічних умов які є дуже неоднорідними.

Особливістю відтворення в аграрному секторі економіки є те, що частина продукту виробництва може бути використана безпосередньо для розширення виробництва як його умови, не набуваючи товарної форми. У зв'язку з тим нагромадження і розширене відтворення збігаються.

Особливістю є те, що земля є і предметом, і засобом праці.

Інтенсифікація сільськогосподарського виробництва є безальтернативним перспективним напрямом його розвитку.

Існують також особливості в організаційно-економічних відносинах. Це яскраво виявляється в земельній ренті. (См 32.)

З0.АПК: зміст, структура, функції.

Агропромисловий комплекс - це організаційно-еко­номічна форма інтеграції сільськогосподарських і про­мислових видів діяльності; сукупність галузей народ­ного господарства, зайнятих виробництвом сільсько­господарської продукції, її зберіганням, переробкою і доведенням до споживача, а також виробництвом відповідних засобів виробництва.

Відповідно до стадії відтворювального циклу в складі АПК виділяють такі сфери:

1) ресурсна: галузі, які забезпечують АПК засобами виробництва і виробничими послугами, включаючи будів­ництво, ремонтні й меліоративні роботи;

2) аграрно-сировинна: власне сільське та лісове гос­подарство;

3) переробна: галузі, що займаються заготівлею, збе­ріганням, переробкою, транспортуванням та реалізацією сільськогосподарської продукції;

4) виробнича і соціальна інфраструктура: галузі, які забезпечують загальні умови соціально-економічного розвитку, — шляхово-транспортне господарство, зв'язок, складське і тарне господарство, підготовка кадрів, житловій культурно-побутові об'єкти, в тому числі заклади охоро­ни здоров'я та ін.

Функціональна структура АПК є його основоположним системним утворенням і включає шість основних функціональних стадій:

1) виробництво промислових засобів виробництва для галузей АПК;

2) виробництво безпосередньо сільськогосподарської продукції;

3) зберігання сільськогосподарської продукції;

4) виробництво предметів споживання із сільськогосподарської сировини;

5) реалізація сільськогосподарської продукції і продуктів її переробки;

6) транспортування і зв'язок.

31.Агробізнес як складова підприємництва: зміст, особливості.

Агробізнес - сума всіх операцій з виробництва і розподілу послуг у галузі постачання сільського господарства, виробничих операцій на фермах; зі зберігання, переробки і розподілу сільськогосподарської сировини і предметів споживання, створених з неї.

Формування і розвиток агробізнесу зумовлені переходом сільського господарства до машинної стадії виробництва в умовах науково-технічної революції.

Структурні елементи агробізнесу:
а) групи промислових, торгових, банківських об'єднань та їх окремі ланки (фірми, підприємства, науково-дослідні підрозділи тощо);
б) сільськогосподарські підприємства (корпорації, кооперативи, окремі фірми);
в) законодавчі та виконавчі державні установи (міністерства, ради, парламентські комітети, комісії тощо).

Дата добавления: 2015-05-09