У цвіті чив цвіту?

У готелі «Київ» чи у готелі «Києві»?

Сізіфів чисізіфовий?

Принесли ягоди чи ягід?

Привілеїв чипривілей?

Гурвіц — із Гурвіцом.

Прізвища чоловічого роду на ц типу Гурвіц, Шварц, Лівшиц, Перетц, в орудному відмінку відмінюються так само, як загальні назви типу шкіц, тому пишемо Гурвіцом, Шварцом, Лівшицом, Перетцом.

Іменник привілеї (однина привілей, чоловічий рід) у родовому відмінку множини закінчується на -їв: привілеїв, як і подібні слова чоловічого роду у множині: музеї — музеїв, ювілеї — ювілеїв. Не треба плутати з іменниками жіночого роду: алеї — алей, лілеї — лілей, пор.: не маю жодних привілеїв; прагне собі всіляких привілеїв; позбавити депутатських привілеїв.

Правильні обидві форми, але між цими висловами є відмінність у семантиці. Принесли ягоди означає, що принесли всі ягоди, що були десь. Принесли ягід, тобто принесли певну кількість ягід, але тільки частину того, що було.

Усім відомий вислів сізіфова праця (або ще сізіфів труд), тобто «безплідна, важка, нескінченна, а то й зовсім непотрібна праця». Словосполучення рівноцінне іншому — праця Сізіфа, так само утворюється, як батькова праця (батьків труд) — праця (труд) батька.

Іноді можна почути й сізіфовий, батьковий. Чи правильно це? Ні, неправильно. Сізіфів, батьків— присвійні прикметники, вони вказують на належність чого-небудь певній особі: праця (труд) належить Сізіфові (батькові), пор.: батьків портфель — портфель батька.

Прикметниковий суфікс -овий указує лише на відношення до якогось матеріалу або взагалі на певну ознаку за її джерелом: березовий, вербовий, паперовий, світловий, вітровий, казковий, святковий, службовий та ін.

Отже, правильні вислови сізіфова праця (сізіфів труд), батькова праця (батьків труд).

Чи узгоджуються прикладки типу готель «Київ», кафе «Зірка», фірма «Довіра» і под.? Що правильно: в готелі «Києві», до кафе «Зірки», з фірмою «Довірою» чи в готелі «Київ», до кафе «Зірка», з фірмою «Довіра»?

У цьому випадку назви готелів, кафе, фірм та інших закладів, організацій умовні. Прикладки, виражені умовними назвами, не узгоджуються з означуваним іменником. Отже, треба писати: в готелі «Київ», до кафе «Зірка», з фірмою «Довіра».

Залежить це часто від наголосу в слові. В ненаголошеній позиції маємо закінчення -і, в наголошеній -у: у д и мі і в дим у, у кр а ї і в кра ю, у р а ї і в ра ю і под.

Проте утворюються такі співвідносні пари не від усіх односкладових іменників. Мова узвичаїла за одними іменниками цієї групи закінчення -і (-ї) ( їх більшість), за іншими — лише -у (-ю), наприклад: у лісі, у світі, в шумі, в дзьобі, у творі і под., але в снігу, на шляху. Між цими рядами усталених відмінкових форм перебуває група іменників, що допускає (залежно від наголосу) обидва закінчення. При цьому на вибір закінчення можуть впливати прислівникова функція прийменниково-відмінкової форми чи, навпаки, її «предметний характер». У першому випадку форма тяжіє до закінчення -у (-ю): на борту корабля, живемо з людьми в ладу.

Порівняймо форми із закінченням -і, в яких відчувається предметність: на високому борті вантажівки, в музичному ладі. Зазначимо, що межа такого розподілу варіантів буває дуже умовна. Тому і прислівникові форми, і ті, що передають предметність, можуть допускати обидва закінчення, наприклад: дівчина в цвіті (в цвіту), сиділи в саді (в саду), в першому ряді (ряду), в рідному краї (в краю). Вибір закінчення у таких випадках залежить лише від наголосу, тобто обидва закінчення є вживаними у сучасній літературній мові.

Дата добавления: 2015-05-09