КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Індивідуальна робота
Я Ю Ш Ч Ц X Ф У Т С Р П О Н Л К І З Ж Є Д Г В Б А ЯК ПРАВИЛЬНО НАГОЛОСИТИ? аб е тковий аб и де (аб и коли, аб и куди, аб и хто, аб и чий, аб и що, аб и як) австр а лопіт е к авт о автопокр и шка аг е нт аг е нтство агрон о мія аґрус і вка адж е а дресний (стосується вітального адреса) адр е сний (стосується адреси) ак а фіст акомпанем е нт акр о поль алког о ль алког о льний алф а в і т альт о вий ам а торський амнез і я ан а лог ан а фема анід е (анік о ли, анітел е нь, аніч о го, ані я к) анон і м анс а мблевий антроп о їд апарт а м е нти апок а ліпсис апопл е кс і я апробув а ння ар а хіс ар а хісовий арг о аргум е нт ар е шт аристокр а тія асиметр і я астр о лог асф а льтовий а тлас «географічний» атл а с «тканина» афон і я
баг а топлем і нний баг а тораз о вий баг а тосклад о вий баг а тоступ і нний баг а тошар о вий багрян и стий бадьор и стий бадьор и ти базил і ка байд у жість байдуж і ти бакал і я балик о вий бал я си барит о новий б а тьків (-кова, -кове) б а тьківський безб о язний безб о язність безв и їзний безгрош е вий безгрошов и й бездощ е вий безпелюстк о вий безпр и страсний безстрок о вий бережуч и б е сіда б є лгородський біржов и й бл а говіст благовіст и ти благоді я ння блаз е нський бл а знівський близьк и й блискавк о вий блищач и болот и стий бор о давка б о ртництво б о рючись бос о ніж бочков и й бредуч и бр о дячи б у ндесвер б у ндестаг бур’ян и стий
вавил о нянин в а ги в а льдшнеп Васил і в (-л е ва, -л е ве) Вел и кдень (Вел и кодня), велик о дній вербл ю дячий в е реди, (-дів) «примхи» верет е но верт и хвіст вест и (ведем о, ведет е) ветерин а рія взаємод і яння виворітн и й вид а ння «поліграфічне» виданн я (на виданні) «про дівчат», «процес» в и дача в и зирцем визн а ння використ а ння вим о ва винагор о да в и нагороджений в и падок в и правдання вир а зний вир а зність в и трата в и трати (мн.) вич е рпний відвезт и (відвезем о, відвезет е, відвезл а, відвезл и) в і дгомін відгребт и (відгребем о) відд а вна відм о вчатися віднест и (віднесем о, віднесет е, віднесл а) відсотк о вий відт о ді в і льха віровизн а ння вітч и м вказ і вка (мн. вказівк и) вн о сити (вн о шу) вогн е вий Вод о хреще впер е між впер е міш вск о ки в’язк и й в’ял и ти
г а зопров і д (-в о ду) г а йвороння гайков и й гастрон о мія гелікопт е р ген е за г е незис ге о метр гілк о вий гл и боко голков и й гор и стий гор и цвіт горош и на господ а рський «необхідний для господарства» госп о дарський «власницький» грабл і грибк о вий груш е вий гурк о тнява гурт о житок
далеб і дан и на д е бет деб і т дер и хвіст д е щиця діал о г діж а (мн. д і ж і, дві діж і) добр и вечір довезт и (довезем о, довезл а) д о гмат долот о (мн. дол о та, два долот а) дон е схочу доплатн и й
єрет и к
жал и ти (-ся) жарк и й ж е вріння жив е нько ж и ти (живем о, живет е) жолобч а стий
з а бавка завб і льшки завв и шки завгл и бшки завд а ння завд о вжки завезт и заверш и ти (-ш у, -ш и ш, -ш и ть, -шим о, -шит е, -ш а ть) завт о вшки заг а йний загот і вник зад а рма заірж а вілий зайн я ти (з а ймеш) заклин и ти закомиз и тися з а кріпка зал е жатися з а лоза з а стібка заст о порити застр і лити зас у ха зат е мна затінк о вий затуж а віти захвор і ти (-р і ю, -р і єш) захв о рювання збл и зька зб у дливість зб у дник збутов и й звест и зв и сока зв и ти (звил а, звил и) зворуш и ти (-руш у, -р у шиш) здич а вілий (здичавіння) зізн а ння зійт и (зійд у, з і йдеш) знач у щий знач у щість знест и зобов’ я зання зобраз и ти зуб о жілий зуб о жіння зуб о жіти
ік о нопис ін и стий і ноді іт и (ідем о, ідет е)
к а діб к а жучи кайд а ни кайм а (мн. к а йми, дві кайм и) как а овий к а мбала камфор а камф о рний катал о г катал о жний квасол е вий кіоск е р кісточк о вий кл а узула клейк и й к о л е дж комиз и тися кор и сний кор и сно корогв а коц ю ба кр а сти (кр а ду, кр а деш) кр и жі кр и цевий кр о вопрол и ття кр о їти кропив а к у ри (кур е й, к у рям, курм и, на к у рях) к у чма
л а вка (мн. лавк и, дві л а вки) лазн е вий л а нтух (мн. лантух и, два л а нтухи) лат и нянин л е жма л е щата л и бідський липк и й л и штва л і карський «від лікар» лік а рський «від ліки» л о кшина лук а л у па «збільшувальне скло» луп а «на шкірі голови»
н а взнак надбавн и й надб а ння надійт и (над і йдеш) надірв а тися (над і рвешся) надісл а ти (над і шлеш) надкістков и й надл и ти (наділл є ш) надм і р (надм і ру) надстрок о вий наздог а д наздог і нці н а зирцем найт и (найд у, н а йдеш) н а кривка наод и нці напер е ваги нап’яст и насм і шка насм і шкуватий настр а шка натщ е с е рце н а хильці н а чинка н е вроп а тія незр у чний нен а видіти (-виджу, -видиш) нен а висний нен а висть непр и язний непр и язнь нер е ст и тися нест и (несл а, несл о, несл и) ник а ти нов и й нудн и й
обвезт и (обвезл а, обвезл о, обвезл и) обв и ти (обвил а, обвил о, обвил и) обволокт и (обволоч у, обволоч е ш, обволоч е, обволочем о, обволочет е, обволоч у ть) оберн у тися (оберн у ся, об е рнешся, об е рнеться, об е рнуться) обійн я ти (обійм у, об і ймеш) обл а днання «комп’ютерне обладнання» обладн а ння «робочого місця» обмест и обнест и (обнесл а, обнесл о, обнесл и) обплест и обр у ч огл я д а ч один а дцятий один а дцять однораз о вий оздоров и ти о кіст о ковим і рний о лень опов і д а ч опов і ст и ортоп е дія осет е р от а ман о чний
палац о вий пар а ліч парт е р п а стися перевезт и (перевезл а, - о, - и) пер е вертень перевест и перевест и ся перев и трата передовс і м пер е суд пер е кис перекон а ння перенест и (перенесл а, - о, - и) переобладн а ння переобр а ння переплест и переплигн у ти пер е пустка перет е рпіти перетр и мати петл я пир і й піал а (мн. пі а ли, пі а л) підвест и підд а нець підмест и піднест и підплист и підреб е рний підсл і пуватий підстрибн у ти п і льги пільгов и й пір’ я стий плеск а ння плест и плиг а ння плиг а ти п о голос поєдн а ння покл я стися Покр о ва покр о їти полог о вий п о м и лка (мн. помилк и, - о к) пом і щицький пос и діти посл а ння поталан и ти поч а сти предм е т призн а ння пр и зов пр и ключка принест и приплест и (-ся) прип’яст и прис і лок прист а ріти прист а ркувата пристр е лити пристр і лити притакн у ти прич і лок пришпил и ти приштрикн у ти пр и язний пр и язність пр и язнь провезт и (провезем о, провезет е) провест и (проведем о, проведет е) провіз о рний пров і зорський пров і сник пров’ я лити прог і н прог у лянковий пр о дув прокаж е ний пр о клятий прокляст и промест и пром і жок (-жку) пронест и ся прос і ка пр о скура прот о впитися проч а хти про я вник пр я сти псевдон і м пул о вер пустир и ще пучков и й п’ятишар о вий
р а джа р а зом р е гент р е шето р и дма різниц е вий різн о вид родод е ндрон р о збрат розв и днітися р о зголос роздзь о бати р о здріб роздрібн и й розк о ші (розк о шів) розкр о їти розладн а ння р о змін розповідн и й розчав и ти рун и стий р у но р я ска р я сковий
садовин а сакрам е нт сам и й (сам) самонавч а ння санк и св е кор св е рдло святк и с е рдити сер е дина с и дячи с і льськогоспод а рський ск і льки-н е будь сковород а скр а дливий скр а плити скр о їти ск у бти сл и нявий слов’ян и н (мн. слов’ я ни, слов’ я н) сл у жачи смар а гдовий см і тячи смуш е вий сн і дання сол о дкість сол я ний «соляна кислота» солян и й «від сіль» с о няшниковий сп и на сплесн у ти сплигн у ти спов і льнити спод і ванка сподів а ння спот и кач сп’ я тися стар и й ст о ляр (мн. столяр и, два ст о ляри) сторінк о вий стор о жкість струмк о вий суглинк о вий сугл и нок су є тний сум’ я ття сусп і льно кор и сний сусп і льно небезп е чний сусп і льно-істор и чний
талан и ти т а то (мн. род. тат і в) тверд и й темн о т а т е рти (трем о, трет е) течі я тін и стий тісн и й т о впитися товст и й тонк и й травест і я тр и дюйм о вий трубн и й трясовин а тряст и тягнуч и
увест и ужал и ти (ужал ю, уж а лиш) улест и ти (улещ у, ул е стиш) ур о дженка у стілка утверд и ти уч е ння
фав о р фанат и чка фармац і я фен о мен філ і стерський ф о льга
х а ос «у міфології» ха о с «безладдя» хвор і ти хирл я вий хл і бовиробн и й хль о стати хоробр і шати хутров и й хутрян и й
ц а рина цв я шок ц е нтнер ц і лодобов и й
чав и ти чепурн и й (-а, -е) ч е пурно чергов и й чересл о (мн. чер е сла, два чересл а) черп а ння черп а ти чит а ння ч і льний чолов і к (мн. чоловік и, два чолов і ки) чорн о зем чорн о слив чорнот а чуб а р чутк и й чухр а ння чухр а ти
шк о да «псування, жаль» шкод а «марно» шовк о вий шпильков и й
юд о ль юрод и вий юш и ти
я кось «невідомо як» як о сь «одного разу» ял и нковий ящірк о вий
ЗМІСТ
ПЕРЕДМОВА............................................ 3 Яке слово вибрати..................................... 5 Що означає слово?..................................... 99 НЮАНСИ ГРАМАТИКИ І ПРАВОПИСУ Як написати?.............................................. 113 Що з великої, а що з малої?....................... 121 Як відмінювати?......................................... 123 Якого роду іменник?................................. 133 Як перекласти з російської?...................... 134 Як правильно наголосити?....................... 157
Науково-популярне видання Бібліотека серії «Словники України»
КУЛЬТУРА МОВИ НА ЩОДЕНЬ Художній редактор В. П. Мариняк, К. О. Рязанов Коректор О. В. Романенко Комп’ютерна верстка Є. В. Рафалюк
Підписано до друку 08.12.2000. Формат 70х90 1/32. Папір офсетний №1. Гарнітура Таймс. Друк офсетний. Умовн. друк. арк. 6,44. Умовн. фарбовідб. 6,44. Обл.-друк. 7,88 Тираж 5000 прим. Замовлення 1-37.
ТОВ Видавництво «Довіра» вул. Кіквідзе, 2/34, Київ-103, 01103, відділ реалізації, тел. (044)294-65-39
Головне підприємство РВО «Поліграфкнига» вул. Довженка, 3, Київ-57, 03057
К90 Культура мови на щодень / Н. Я. Дзюбишина-Мельник, Н. С. Дужик, С. Я. Єрмоленко та ін.— К.: Довіра, 2000.— 169 с.— (Б-ка сер. «Словники України»). ISBN 966-507-104-1 У посібнику вміщено практичний матеріал із складних випадків сучасної літературної норми — труднощі вибору слів, утворення граматичних форм, наголошування. Читачі дізнаються про значення й правильне вживання деяких слів, скористаються російсько-українським словничком поширених мовних зворотів. Призначений для широкого кола читачів. ББК 81.2УКР-5 з дисципліни біржова діяльність в АПК Виконала: студентка 4 курсу Марченко Марина
Перевірив: Саханда В.В.
Київ 2010 р. Завдання 1 Розв’язання: СВОТ контракт на соєві боби = 5000 бушелів. Ціна контракту = 5,5$ * 5000 = 27500$
Завдання 3 Опишіть умови стандартного ф’ючерсного контракту Чиказької торгової біржі (Chicago Board of Trade) на пшеницю, кукурудзу і соєві боби. Джерело інформації – інформаційний портал www.cbot.com.
Завдання 4 Становлення біржової торгівлі в Україні відбувалося на тлі радикальної економічної реформи, яка започаткувалася ще у 1991 році. Саме в цьому році були прийняті Закони України „Про цінні папери і фондову біржу”, „Про товарну біржу” і невдовзі були зареєстровані перші вітчизняні біржі. В Україні протягом 18 років утримується ситуація, яка характеризується повним домінуванням позабіржового ринку, недостатньою кількістю інвестиційно привабливих цінних паперів, що знаходяться в обігу, та як наслідок – низькою ліквідністю біржових ринків. На загальному фоні зростання торгового обороту всього ринку цінних паперів України з 1999 року більш ніж у 12 разів спостерігалася чітка тенденція щодо значного скорочення обсягів біржового ринку та його невисокої частки в загальному торговому обороті ринків цінних паперів. Політика держави щодо системи біржової торгівлі в Україні має ґрунтуватися на вирішенні наступних завдань; 1) пріоритетного розвитку регульованих ринків фінансових та товарно-сировинних ресурсів як таких, що забезпечують залучення великих капіталів і фінансування інноваційних проектів для вітчизняної промисловості та сільського господарства; 2) спрямування накопичень громадян та їх трансформації в інвестиції, які ефективно використовуються у народному господарстві; 3) забезпечення моніторингу руху капіталів на регульованих ринках аналізу міжгалузевого перетоку капіталу та ефективності систем ціноутворення; 4) попередження системних криз та „перегріву” ринків, підтримання відносної рівноваги між регульованими ринками, якими управляють національні біржі, і регіональними біржами та вторинними ринками, що функціонують як позабіржові; 5) захисту прав індивідуальних інвесторів та осіб, що придбають товарну продукцію чи хеджують цінові ризики на біржах України; 6) правового забезпечення діяльності учасників біржової торгівлі та їх клієнтів, визнаних законодавством професійними (інвестиційні керуючі, фінансові установи, підприємства-хеджери); 7) підтримки розвитку системи біржової торгівлі через прийняття державних програм її розвитку; 8) прийняття таких урядових та/або регуляторних рішень, які сприяють концентрації торгівлі в системі біржової торгівлі та централізації обліково-розрахункової інфраструктури фінансового та організованого товарного ринків. Досягнення цих якісних цілей потребує вирішення проблем щодо: 1) підвищення інвестиційної активності українських підприємств, перетворення їх на опосередкованих учасників біржової торгівлі; 2) значного зниження системного та інших ризиків, пов’язаних із залученням капіталу та системою хеджування цінових ризиків на біржах; 3) формування адекватного вищенаведеним цілям державного регулювання та нагляду за фондовими і товарними біржами; 4) делегування державних регуляторних повноважень універсальним національним біржам як природнім саморегулівним організаціям (СРО), які відповідають критеріям регульованого ринку; 5) впровадження у біржову торгівлю кращої практики укладення біржових угод, їх обміну та виконання; 6) можливості накладення санкцій та здійснення інших ефективних форм правозастосування універсальними біржами до учасників торговельного процесу ринку, які намагаються маніпулювати ринком або використовують інформацію, яка згідно з законодавством вважається інсайдерською; 7) провадження біржами моніторингу біржових угод, торгів та ціноутворення для відтворення торговельного процесу і довготермінового зберігання інформації про нього; 8) достатньої капіталізації бірж, необхідної для покриття операційних витрат та фінансування розвитку регульованого ринку, який створила певна універсальна біржа; 9) використання технологій, які дозволяють попередити основні ризики – розрахунковий, операційний, ризик ліквідності – та уникнути можливості збою систем чи зупинки обробки інформації, необхідної для безперешкодного провадження торговельного процесу; 10) створення і підтримання біржами консолідованої системи розкриття інформації щодо регульованих ринків, які вони створили, та її оприлюднення у встановленому законодавством порядку; 11) забезпечення організаційної та технологічної можливості постійної взаємодії в режимі певних циклів обслуговування операцій універсальних бірж з установами Національної депозитарної системи України; 12) підвищення громадської ролі та суспільного значення системи біржової торгівлі в Україні. В разі ретельного дотримання державою цієї політики залишається шанс на біржову консолідацію, яка завершиться появою єдиних універсальних бірж (єдиних торговельних платформ), що діють на принципах регульованих ринків Європейського Союзу, і здатні інтегруватися у світовий фінансовий простір. Уряд надасть Аграрній біржі монопольне право реєстрації зовнішньоекономічних зернових контрактів. Це дозволить державному біржовому майданчику, що простоює зараз, заробляти гроші. А зернотрейдерам доведеться багаторазово збільшити витрати на оформлення угод. "Зовнішньоекономічні контракти на товари, які є предметом державного регулювання, полягатимуть виключно на державній Аграрній біржі", - говориться в проекті постанови Кабміну, розробленому Минагрополитики. Як відзначається в записці пояснення до цього документу, монопольне право державної біржі реєструвати експортні контракти дозволить регулювати сезонні і кон'юнктурні цінові коливання. Крім того за допомогою такого механізму влада має намір узяти під повний контроль експортний потік зерна, що дозволить точно визначати суму ПДВ, покладеного до відшкодування зернотрейдерам. Нагадаємо, що зараз, за словами міністра агрополітики Миколи Присяжнюка, значна частина заявлених до відшкодування сум фіктивні. Плани уряду вже викликали різкий протест у учасників ринку - як біржового, так і зернового. У кінці минулого тижня Союз аграрних бірж України надіслав лист прем'єр-міністрові Миколі Азарову, в Мінекономіки, Антимонопольний комітет (всього 10 відомств). Зернотрейдери, зі свого боку, відмічають, що розцінки Аграрної біржі набагато вище середніх ринкових. Вже зараз вони погрожують: якщо нова схема реєстрації контрактів на біржі набуде чинності усі виниклі додаткові витрати будуть покладені на товаровиробника. "Аграрний фонд не працює, і у Аграрної біржі немає роботи, грошей немає, ось вони і шукають способи заробити", - так оцінив ініціативу уряду генеральний директор Союзу аграрних бірж України Борис Беренштейн. На його думку, спроби влади зігнати усіх зернотрейдерів на одну біржу суперечать антимонопольному законодавству.
Завдання 5
Дата добавления: 2015-05-09; Просмотров: 637; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |