Антигетьманське повстання, його причини, хід. Історичне значення гетьманату П.Скоропадського

Встановлення влади Директорії УНР. Поясніть відмінності у поглядах між В.Винниченком і С.Петлюрою щодо найважливіших засад внутрішньої і зовнішньої політики УНР.

Директорія УНР — найвищий органдержавноївлади відродженої УкраїнськоїНародноїРеспубліки, який діяв з 14 листопада1918 року до 10 листопада1920 року.

Директорія УНР прийшла на зміну гетьманату, який було повалено 14 грудня 1918 року.

Єдності поглядів щодо внутрішньої та зовнішньої політики у членів Директорії не було. Єдине, що їх обєднало - це бажання повалити гетьманат П. Скоропадського.

За своїм світоглядом Винниченко був соціалістом. Він перший в Європі висунув ідею поєднання капіталізму та комунізму. Також вважав, що регулярні війська для держави, яка хоче жити в мирі зі своїми сусідами не потрібно. Тому ЦР не створила достатньої кількості військ. Так Директорія заборонила голосувати не трудящим, до яких відносили і інтелігенцію. Завдяки такій політиці, Винниченко відштовхнув багато соціальних верств населення. Винниченка можна віднести до політика соціаліста-експерементатора.

Симона Петлюру від Винниченка відрізняла менша схильність до утопічних поглядів, готовність співпрацювати навіть з буржуазією заради торжества національної справи. Протягом 1919 р. він все більше віддалявся від соціалістичних поглядів своєї молодості і еволюціонував у бік націонал-демократичної орієнтаціїї. Петлюра видав власний універсал з закликом до солдатів підтримати національну справу. Винниченко розцінив це як дії спрямовані аби зняти його з посади. Прагматизм Петлюри підтверджувався й тим, що він аби здобути союзника у війні з більшовизмом, погодився віддати Польщі західну Україну.

Антигетьманське повстання - повстання у грудні 1918 р., в результаті якого в Україні на зміну владігетьманаПавлаСкоропадського прийшла ДиректоріяУкраїнськоїНародноїРеспубліки.

Передумови. Павло Скоропадський у своїй політиці притримувався консервативних поглядів. Оскільки політичною опорою гетьмана були великі землевласники, Скоропадський провів деякі реформи, які не були популярними серед українських селян. Недовіра до Скоропадського з боку селян підбурювалась есдеками та есерами. Останньою краплею стало проголошення гетьманом «Федеративної Грамоти», в якій ішлося про майбутню федерацію України із Росією.

13 листопада в Києві на засіданні соціалістичних партій України було прийняте рішення про утворення Директорії УНР. Розпочалось антигетьманське повстання.

14 листопада, члени Директорії прибули до БілоїЦеркви, яка і стала центром повстання. На той час у Білій Церкві стояв Окремий загін СічовихСтрільців (Приблизно 1500 солдатів).

Однак, все ж таки відчувався брак добре дисциплінованих та озброєних солдатів. Учасники повстання боялись зустрітись із німецькою армією в Києві. Але представники Директорії уклали договір із німецькою армією про нейтралітет.

15 листопада на стінах київських будинків з'явились листівки Директорії, які закликали до всенародного антигетьманського повстання. Перші військові дії між гетьманськими військами та Директорією розпочались 16 листопада, коли Січові Стрільці в м. Біла Церква, роззброїли сотню Державної Варти. 14 грудня 1918 - зречення гетьмана П. П. Скоропадського.

Значення. В період Гетьманату історики констатують факт певного економічного та культурного піднесення. Цьому сприяли реформи гетьмана: відновлення приватної власності, підтримка гетьманом вільного підприємництва, широкий збут товарів до Австро-Угорщини та Німеччини. У цей час було налагоджено грошовий обіг, вдосконалено грошову систему, створено державний бюджет, відкрито кілька українських банків, засновано нові акціонерні компанії; створено понад 150 українських гімназій; вийшло з друку кілька мільйонів примірників українських підручників; відкрито два державних університети в Києві та Кам'янці-Подільському;відкрито Українську Академію Наук.

Дата добавления: 2015-05-07