Закон виключеного третього

Назви

Особливості зовнішньополітичної діяльності незалежної України

Основні засади зовнішньої політики були закладені ще декларацією про державний суверенітет 16 липня 1990 р. 2 липня 1993 р. Верховна Рада схвалила “основні напрямки зовнішньої політики України”.

28 червня 1996 р. прийняття конституції. Після проголошення незалежності збільшилася кількість країн, з якими Україна встановила дипломатичні відносини. Зараз дипломатичні відносини встановленні приблизно із 152 країнами.

На 54 сесії Генеральної асамблеї ООН у 1999 Україну обрали непостійним членом Ради Безпеки ООН на період 2000-01.

Протягом 1992-93 років Україна налагодила зв’язки з США, Канадою, Польщею, Німеччиною, Францією, Китаєм, Росією та ін. У цей період Україна стала членом ОБСЄ, Світового Банку МВФ.

У березні 1997 Україні вдалось збільшити членський внесок до МВФ від 93 до 227 млн. доларів з метою одержання більших кредитів.

14 січня 1994 р. трьохстороння угода між США Росією і Україною про виведення стратегічної ядерної зброї з України.

У лютому 1994 р. Україні першою серед країн СНД підписала в Брюсселі “Партнерство заради миру” (тісні контакти з НАТО).

У березні 1994 Україні було надано статус асоціативного члена Центрально-Європейської ініціативи.

З 1 березня 1998 діє угода про парнерство між Україною і ЄС.

Зовнішня політика Україніи спрямована також на розбудову відносин з державами азіатсько-тихоокеанського регіону.

Основні пріоритети зовнішньої політики України:

-економізація зовнішньої політики;

-розвиток зв’язків зі стратегічними партнерами;

-створення позитивного іміджу України;

-реалізація переваг свого геополітичного положення;

-підтримання відносин зі світовим українством.

61. Український рух опору в роки Другої світової війни.

62. Нацистський окупаційний режим на території України (1941-1944 рр.)

2.1 Закон тотожності

2.2 Закон суперечності(несуперечності)

2.3 Закон виключеного третього

2.4 Закон достатньої підстави

3. Формулювання:

3.1.Закон тотожності:

Кожна думка про конкретний предмет, про конкретну його властивість у конкретному міркуванні повинна зберігати один і то самий зміст

Помилки:

а) використання двозначності

б) використання одного і того ж терміну у різних значенням або відношенні

в)недосягнення конвенції стосовно змісту того чи іншого поняття

3.2. Закон суперечності(несуперечності)

Дві протилежні думки про один і той же предмет, в одному і тому ж самому відношенні, в один і той же час не можуть бути одночасно істинними

Помилки міркування:

а) використання одного предмета та різних ознак

б)використання різних предметів, однокових за звучанням (омонімів)

в) розгляд протилежних думок про однаковий предмет в різний час

г) розгляд протилежних думок про однаковий предмет в різних відношеннях

Дві суперечливі думки про один і той же предмет в одному і тому самому відношенні, в один і той же час не можуть бути одночасно ні істинними, ні хибними, одна із них істинна, друга хибна, третього бути не може

Помилки такі самі як і в попередньому законі

Звернути увагу

Закон застосовується і спрацьовує лише у розв’язанні дилеми (або-або)

3.4 Закон достатньої підстави

Будь-яке істинне судження повинно бути обґрунтовано іншими думками, істинність яких доведена практикою

Помилки:

Плутання понять «підстава» і «причина»

Застосування істинних думок, які не достатні для істинності висновку (як правило забобони)

Звернути увагу:

Причина – це подія або процес тощо, які обумовлюють наступну подію, по часу завжди передують наслідку

Підстава – дивись визначення закону

Закони логіки:

1.Основних законів логіки 4 (чотири)

Дата добавления: 2015-05-07