Ил і його види. ГДК пилу. Дія пилу на організм людини

Державне управління охороною праці.

У відповідності до Закону України,,Про охорону праці” є розділ VI,,Державне управління охороною праці” в якому міститься стаття 31,,Органи державного управління охороною праці” де сказано: державне управління охороною праці здійснюють:

· Кабінет Міністрів України;

· спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з нагляду за охороною праці; (Держгірпромнагляд – Державний комітет України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду)

· міністерства та інші центральні органи виконавчої влади;

· рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування.

В статтях 32-35 – говориться про компетенції та повноваження цих органів:

- забезпечують реалізацію державної політики в галузі охорони праці;

- розробляють і реалізують галузеві програми поліпшення стану безпеки,

гігієни праці та виробничого середовища;

- організовують навчання і перевірку знань з питань охорони праці;

- здійснюють контроль за додержанням суб’єктами підприємницької

діяльності нормативно-правових актів про охорону праці.

4. Відповідальність працівників за порушення законодавства про охорону праці(конспект)

Пил буває:- крупно дисперсний (розмір частинок більше 50 мкм),- середньо дисперсний (розмір частинок в межах 50 – 10 мкм),- мілко дисперсний (розмір частинок менше 10 мкм). За вибухонебезпечністю пил буває – вибухонебезпечний та вибухобезпечний. Нормування вмісту шкідливих речовин в повітрі проводиться згідно ДСН 3.3.6.0.42-99,,Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень” (взаміну ГОСТ 12.1.005-88,,Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны” чи по СН 245-71). В цих нормах встановлена гранично допустима концентрація шкідливих речовин (ГДК) gгдк (мг/м3) в робочій зоні. ГДК – це така концентрація, яка не є шкідлива при роботі (8 годин робочого дня). Повітря, яке видаляється системами вентиляції і має шкідливі речовини, перед викидом в атмосферу повинно бути очищене через фільтри, для того, щоб в атмосферному повітрі населених пунктів не було шкідливих речовин, які перевищують ГДК, а в повітрі, яке поступає в приміщення ззовні, концентрація шкідливих речовин не перевищувала величини 0,3 gгдк для робочої зони тих приміщень.

5. Державний нагляд і громадський контроль за охороною праці.

У відповідності з законом України,,Про охорону праці” є розділ 7,,Державний нагляд і громадський контроль за охороною праці”. У ньому є стаття 38,,Органи державного нагляду за охороною праці”.

Державний нагляд за додержанням законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці здійснюють:· спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з нагляду за охороною праці; (Держгірпромнагляд)· спеціально уповноважений державний орган з питань радіаційної безпеки;· спеціально уповноважений державний орган з питань пожежної безпеки;· спеціально уповноважений державний орган з питань гігієни праці. Органи державного нагляду за охороною праці не залежить від будь-яких господарських органів, суб’єктів підприємництва, об’єднань громадян, політичних формувань, місцевих державних адміністрацій і органів місцевого самоврядування, їм не підзвітні і не підконтрольні. Діяльність органів державного нагляду за охороною праці регулюється цим Законом, законами України,,Про використання ядерної енергії і радіаційну безпеку”,,,Про пожежну безпеку”,,,Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення” та іншими нормативно-правовими актами і положеннями про ці органи, що затверджуються Президентом України або Кабінетом Міністрів України. Стаття 39,,Права і відповідальність посадових осіб спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці”.Посадові особи спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці мають право:· безперешкодно відвідувати підконтрольні підприємства (об’єкти), виробництва фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, та здійснювати в присутності роботодавця або його представника перевірку додержання законодавства з питань, віднесених до їх компетенції;· одержувати від роботодавця і посадових осіб письмові чи усні пояснення, висновки експертних обстежень, аудитів, матеріали та інформацію з відповідних питань, звіти про рівень і стан профілактичної роботи, причини порушень законодавства та вжиті заходи щодо їх усунення;· видавати в установленому порядку роботодавцям, керівникам та іншим посадовим особам, юридичних та фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю обов’язкові для виконання приписи (розпорядження) про усунення порушень і недоліків в галузі охорони праці, безпечної експлуатації об’єктів підвищеної небезпеки;· забороняти, зупиняти, припиняти, обмежувати експлуатацію підприємств, окремих виробництв, цехів, дільниць, робочих місць, будівель, споруд, приміщень, випуск та експлуатацію машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів праці;· притягати до адміністративної відповідальності працівників, винних у порушенні законодавства про охорону праці; · надсилати роботодавцям подання про невідповідність окремих посадових осіб на займаній посаді, передавати матеріали органам прокуратури для притягнення цих осіб до відповідальності згідно із законодавством. Посадові особи несуть відповідальність згідно із законом за виконання покладених на них обов’язків. Стаття 41,,Громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці”. Громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці здійснюють професійні спілки, їх об’єднання в особі своїх виборних органів і представників. Стаття 42,,Уповноважені найманими працівниками особи з питань охорони праці”.

Уповноважені найманими працівниками особи з питань охорони праці мають право безперешкодно перевіряти на підприємствах виконання вимог щодо охорони праці і вносити обов’язкові для розгляду роботодавцем пропозиції про усунення виявлених порушень нормативно-правових актів з безпеки і гігієни праці.

6. Триступеневий контроль стану охорони праці на підприємстві.(конспекті)

На першій ступені контролю бере участь: майстер і громадський інспектор з охорони праці (який вибирається в трудовому колективі), які кожен день перевіряють на своєму участку стан робочих місць, справність обладнання, наявність і справність загороджень, індивідуальних засобів захисту та інше. Про виявлені недоліки повідомляється в спеціальному журналі і приймаються заходи щодо їх усунення (заточний верстат – усувається на місці).

На другій ступені контролю бере участь: начальник цеху, представник комісії з охорони праці від профкому цеху, провідний спеціаліст, які один раз в тиждень (в установлений день) перевіряють стан охорони праці в цеху.

На третій ступені контролю бере участь: головний інженер підприємства, начальники служб і відділів, представник комісії з охорони праці професійної спілки, які один раз в місяць перевіряють стан охорони праці на підприємстві, в цілому (велике підприємство 2-3 дня). Результати перевірки обговорюються на нараді начальників цехів і відділів в директора чи головного інженера (роботодавця) з відповідним оформленням наказу.

7. Види інструктажів з охорони праці, їх короткий зміст, хто та коли проводить.(конспекті)

7. За характером і часом проведення інструктажів з охорони праці поділяються на вступний, первинний, повторний, позаплановий та цільовий.

Вступний інструктаж проводиться:

 усіма працівниками, яких приймають на постійну або тимчасову роботу, незалежно від їх освіти, стажу роботи та посади;

 з працівниками інших організацій, які прибули на підприємство і беруть безпосередню участь у виробничому процесі або виконують інші роботи для підприємства;

 з учнями та студентами, які прибули на підприємство для проходження виробничої практики;

 з усіма вихованцями, учнями, студентами та іншими особами, які навчаються в СЗО, ПЗО, ПТЗО, ВЗО, при оформленні або зарахуванні до ЗО.

Первинний інструктаж проводиться до початку роботи на робочому місці з працівником:

 новоприйнятим (постійно чи тимчасово) на підприємство;

 який переводиться з одного цеху виробництва до іншого;

 який буде виконувати нову для нього роботу;

 з відрядженим працівником, який бере безпосередню участь у виробничому процесі на підприємстві.

Проводиться з вихованцями, учнями та студентами СЗО, ПЗО, ПТЗО, ВЗО:

 на початку занять у кожному кабінеті, лабораторії де навчальний процес пов'язаний з небезпечними або шкідливими хімічними, фізичними, біологічними факторами, у гуртках, перед уроками трудового навчання, фізкультури, перед спортивними змаганнями, при проведенні заходів за межами території ЗО;

 перед виконанням кожного навчального завдання пов’язаного з використанням різних механізмів, інструментів, матеріалів тощо;

 на початку вивчення кожного нового предмета (розділу, теми), навчального плану (програми) – із загальних вимог безпеки, пов’язаних з тематикою і особливостями проведення цих занять.

Повторний інструктаж проводиться з працівниками на робочому місці в терміни, визначені відповідними чинними галузевими нормативними актами або керівником підприємства з урахуванням конкретних умов праці, але не рідше:

 на роботах з підвищеною небезпекою – 1 раз на 3 місяці;

 для решти робіт – 1 раз на 6 місяців.

Позаплановий інструктаж проводиться з працівниками на робочому місці або в кабінеті охорони праці:

 при введенні в дію нових або переглянутих нормативних актів про охорону праці, а також при внесенні змін та доповнень до них;

 при зміні технологічного процесу, зміні або модернізації устаткування, приладів та інструментів, вихідної сировини, матеріалів та інших факторів, що впливають на стан охорони праці;

 при порушенні працівником вимог нормативних актів про охорону праці, що можуть призвести до травм, аварій, пожеж тощо;

 при виявленні особами, які здійснюють державний нагляд і контроль за охороною праці незнання вимог безпеки стосовно робіт, що виконуються працівником;

 при перерві в роботі виконавця,робіт більш ніж на 30 календарних днів – для робіт з підвищеною небезпекою, а для решти робіт понад 60 днів.

З вихованцями, учнями, студентами в кабінетах, лабораторіях, майстернях тощо при порушенні ними вимог нормативних актів про охорону праці, що можуть призвести або призвели до травм, аварій, пожеж тощо.

Цільовий інструктаж проводиться з працівниками:

 при виконанні разових робіт, непередбачений трудовою угодою;

 при ліквідації аварій, стихійного лиха;

 при проведенні робіт на які оформляються наряд-допуск, розпорядження або інші документи.

Цільовий інструктаж також проводиться з вихованцями, учнями, студентами ЗО в разі організації масових заходів (екскурсії, походи, спортивні заходи тощо).

Вступний інструктаж проводить спеціаліст служби охорони праці первинний, повторний, позаплановий і цільовий інструктаж проводить безпосередній керівник робіт (начальник виробництва, цеху, дільниці, майстер).

Особа яка проводить інструктаж, вносить запис до журналу реєстрації інструктажів з питань охорони праці. При цьому обов’язкові підписи як того, кого інструктували, так і того, хто інструктував. Сторінки журналу реєстрації інструктажів повинні бути пронумеровані, журнали пронумеровані і скріплені печаткою.

На працівників в свою чергу також накладаються обов’язки виконувати вимоги нормативних актів з охорони праці (ст. 14 закону України,,Про охорону праці”).

Працівник зобов’язаний:

 дбати про особисту безпеку і здоров’я, а також про безпеку і здоров’я оточуючих людей в процесі виконання будь-яких робіт чи під час перебування на території підприємства;

 знати і виконувати вимоги нормативно-правових актів з охорони праці, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, користуватися засобами колективного та індивідуального захисту;

 проходити у встановленому порядку попередні та періодичні медичні огляди.

 працівник несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Невиконання цих обов’язків працівниками є порушення трудової дисципліни.

Дата добавления: 2015-05-07