Приведення до нормального бою пістолета

Перевірка бою пістолета.

Перевірка бою пістолетів здійснюється старшинами або відмінними стрільцями в присутності вояків, за якими закріплені пістолети. Старші начальники до командира частини включно зобов'язані стежити за точним дотриманням правил перевірки бою пістолетів і за приведенням їх до нормального бою.

Перед перевіркою бою пістолети ретельно оглядаються й виявлені несправності усуваються. При перевірці повинен бути присутнім збройовий технік (майстер) з необхідним інструментом.

Перевірка бою виконується в сприятливих умовах: у ясну безвітряну погоду або в закритому тирі, або на захищеній від вітру ділянці стрільбища. Перевірка бою пістолета здійснюється стрільбою на 25 м набоями однієї партії.

Стрільба здійснюється по чорному колу діаметром 25 см, укріпленому на щиті висотою 1 м і шириною 0,5 м. Точкою прицілювання служить середина нижнього краю чорного кола або центр кола. Точка прицілювання повинна перебувати приблизно на висоті очей стріляючого.

По стрімкій лінії над точкою прицілювання відзначається (крейдою, кольоровим олівцем) нормальне положення середньої точки влучення, що повинна бути вище точки прицілювання на 12,5 см. або збігатися з нею, якщо точкою прицілювання буде центр кола. Відзначена точка є контрольною.

Перевірка бою пістолета здійснюється з положення стоячи з руки або з упору (дерн, мішок, набитий опилками), покладеного на який-небудь місцевий предмет або підставку. При стрільбі з упору кисть руки з пістолетом повинна бути у висячому положенні й не торкатися упору.

Для перевірки бою пістолета стріляючий здійснює підряд чотири постріли, ретельно й одноманітно прицілюючись. По закінченню стрільби оглядається щит і по розташуванню пробоїн визначаються купчастість бою пістолета й положення середньої точки влучення.

Купчастість бою пістолета визнається нормальною, якщо всі чотири пробоїни (у крайньому випадку три якщо одна із пробоїн різко відхилилася від інших) уміщаються в коло (габарит) діаметром 15 см.

26. Приведення до нормального бою ПМ.

Для перевірки бою пістолета стріляючий здійснює підряд чотири постріли, ретельно й одноманітно прицілюючись. По закінченню стрільби оглядається щит і по розташуванню пробоїн визначаються купчастість бою пістолета й положення середньої точки влучення.

Купчастість бою пістолета визнається нормальною, якщо всі чотири пробоїни (у крайньому випадку три якщо одна із пробоїн різко відхилилася від інших) уміщаються в коло (габарит) діаметром 15 см.

При задовільній купчастості бою командир визначає середню точку влучення й вимірює величину її відхилення від контрольної крапки за допомогою сантиметрової лінійки. Для зручності виміру через контрольну точку проводяться (крейдою, кольоровим олівцем) дві лінії - вертикальна й горизонтальна.

Для визначення середньої точки влучення по чотирьох пробоїнах треба з'єднати прямою лінією дві які-небудь пробоїни й відстань між ними розділити навпіл; отриману точку розподілу з'єднати із третьою пробоїною й відстань між ними розділити на три рівні частини; точку розподілу, найближчу до двох перших пробоїн, з'єднати із четвертою пробоїною й відстань між ними розділити на чотири рівні частини. Точка, що відстоїть на три поділки від четвертої пробоїни, і буде середньою точкою влучення (мал. 1).

Мал. 1. Визначення середньої точки влучення по чотирьох пробоїнах

При симетричному розташуванні пробоїн середню точку влучення можна визначити в такий спосіб:

а) поруч лежачі пробоїни з'єднати попарно, середини обох прямих ліній знову з'єднати й отриману лінію розділити навпіл; точка розподілу й буде середньою точкою влучення (мал. 2);

Мал. 2. Визначення середньої точки влучення по чотирьох симетрично розташованих пробоїнах

б) пробоїни з'єднати попарно хрест-навхрест прямими лініями; точка перетинання цих ліній і буде середньою точкою влучення (мал. 3).

Мал. 3. Визначення середньої точки влучення по чотирьох симетрично розташованих пробоїнах

Для визначення середньої точки влучення по трьох пробоїнах треба дві пробоїни з'єднати прямою лінією; середину цієї лінії з'єднати із третьою пробоїною; нову лінію розділити на три рівні частини; точка, найближча до першої лінії, і буде середньою точкою влучення (мал. 4).

Мал. 4. Визначення середньої крапки влучення по трьох пробоїнах

Визначивши середню точку влучення, командир вимірює величину її відхилення від контрольної точки. Середня точка влучення не повинна відхилятися більш ніж на 5 см від контрольної точки в будь-якому напрямку. Якщо середня точка влучення відхилилася від контрольної точки більш ніж на 5 см, то пістолет передається збройовому технікові (майстрові) для відповідного пересування або заміни цілика; цілик заміняється більш низьким (високим), якщо середньої точки влучення виявилася вище (нижче) контрольної точки; цілик пересувається вліво (вправо), якщо середня точка влучення виявилася правіше (лівіше) контрольної точки.

Збільшення (зменшення) висоти цілика або переміщення його вправо (уліво) на 1 мм змінює положення середньої точки влучення у відповідну сторону на 19 см. Примітка: Мушку пістолета обпилювати забороняється.

Приведення пістолета до нормального бою вважається закінченим, коли пістолет як відносно купчастості так і відносно положення середньої точки влучення задовольняє вимогам нормального бою. Після приведення пістолета до нормального бою цілик за допомогою керна закріплюється; стара мітка на цілику зачищається, а замість її набивається нова мітка.

Примітка: Зачищати мітки на стінці затвора забороняється.

27. Призначення, бойові властивості, загальна будова підствольного гранатомета ГП-25.

ГП-25 є індивідуальною зброєю і призначений для знищення відкрито розташованої живої сили противника яка знаходиться у відкритих окопах, траншеях і на зворотних схилах місцевості.

Гранатомет застосовується в комплексі з 76.2 мм і 5.45 мм автоматами АКМ і АК-74. При приєднаному ГП-25 стрілець в залежності від поставленого завдання може вести вогонь як з автомата, так і з гранатомета.

Для стрільби з ГП-25 застосовуються постріли ВОГ-25 з осколковою гранатою спорядженого головним підривником миттєвої дії і самоліквідатором (<=14``)

Тактико-технічні характеристики

1.	Калібр (мм)
2.	Прицільна дальність стрільби (м)
максимальна
мінімальна при навісні траєкторії
3.	Бойова скорострільність (постр./хв.)
4.	Начальна швидкість польоту гранати м/с
5.	Радіус осколкового ураження, (м)
6.	Число нарізів
7.	Довжина нарізної частини каналу ствола (мм)
8.	Маса гранатомета без затильника (кг)	1,5
9.	Довжина гранатомета (мм)
10.	Вага без гранати, кг	1,3
11.	Вага пострілу, (кг)	0,255
12.	Вага ВР заряду, (гр)
13.	Боєкомплект, який переноситься
14.	Дальність взведення підривника від дульного зрізу гранатомета	від 10 до 40 м
15.	Час самоліквідації гранати	не менше 14 сек

Загальна будова:

Гранатомет кріпиться під стволом автомата і складається з трьох основних частин:

1. Ствол з прицільним пристроєм і кронштейном;.

2. Казенник;

3. Корпус УСМ з рукояткою.

В комплект входять:

- затильник з ременем;

- направляючий стержень з замикачем;

- сумка для гранатомета;

- сумка для пострілів;

- банник.

Ствол – для направлення польоту гранати і надання їй обертального руху. В середині має нарізну і гладку частини. Нарізна частина має 12 нарізів. Гладка, (казенна) частина призначена для розміщення в ній казенника.

Дата добавления: 2015-05-07