Кронштейн – для з’єднування гранатомета з АК і розміщення прицільних пристроїв

Приціл – для наведення ГП в ціль. Складається з корпусу і розташованих на ньому мушки, колодка, відкладного цілика, відвісу і стопору прицілу.

Казенник – уявляє собою камеру високого тиску, в якій здійснюється згоряння кидального заряду гранати.

Корпус УСМ з ручкою – з’єднується з казенником і, разом з ним уявляє собою частину гранатомета.

УСМ– для здійснення пострілу

- курок з ударником;

- спуск з тягою;

- пружина спуску;

- штовхач;

- бойова пружина;

- гнеток.

Перевідник вогню – блокує корок, запобігаючи ГП-25 від випадкового пострілу.

Затильник – для зменшення сили віддачі при стрільбі при упорі в плече і для запобігання, деформації приладу, при стрільбі з упору в твердий грунт.

28. Вибух та його характеристика.

Вибух - фізичний або хімічний швидкоплинучими процес з виділенням значної енергії в невеликому об'ємі, (в порівнянні з кількістю енергії, що виділяється), що приводить до ударних, вібраційних і тепловим впливам на навколишнє середовище і високошвидкісного розширенню газів. При хімічному вибуху, крім газів, можуть утворюватися і тверді високодисперсні частинки, суспензію яких називають продуктами вибуху. Вибухи класифікують за походженням виділилася енергії на:

· Хімічні,

· Фізичні

· Вибухи ємностей під тиском (балони, парові котли)

· Вибух розширюються парів скипає рідини

· Вибухи при скиданні тиску в перегрітих рідинах

· Вибухи при змішуванні двох рідин, температура однією з яких набагато перевищує температуру кипіння інший

· Кінетичні (падіння метеоритів)

· Ядерні

· Електричні (наприклад під час грози).

Вибухова речовина (ВР) - хімічна сполука або їх суміш, здатне в результаті певних зовнішніх впливів або внутрішніх процесів вибухати, виділяючи тепло і утворюючи сильно нагріті гази. Комплекс процесів який відбувається в такому речовині, називається детонацією. Традиційно до вибухових речовин також відносять з'єднання та суміші, які не детонують, а горять з певною швидкістю (метальні пороху, піротехнічні склади).

Існує ряд речовин, також здатних до вибуху (наприклад, ядерні та термоядерні матеріали, антиречовину). Також існують методи впливу на різні речовини, що призводять до вибуху (наприклад, лазером або електричної дугою). Зазвичай такі речовини не називають "вибуховими".

Будь вибухова речовина володіє наступними характеристиками:

здатність до екзотермічним хімічним перетворенням

здатність до самораспространяющемуся хімічному перетворенню

Найважливішими характеристиками вибухових речовин є:

швидкість вибухової перетворення (швидкість детонації або швидкість горіння)

тиск детонації

теплота (питома теплота) вибуху

склад і обсяг газових продуктів вибухового перетворення

максимальна температура продуктів вибуху (температура вибуху).

чутливість до зовнішніх впливів

критичний діаметр детонації

критична щільність детонації

При детонації розкладання ВР відбувається настільки швидко (за час від 10 -6 до 10 -2 сек), що газоподібні продукти розкладання з температурою в кілька тисяч градусів виявляються стислими в обсязі, близькому до початкового об'єму заряду. Різко розширюючись, вони є основним первинним чинником руйнівної дії вибуху.

Розрізняють 2 основних види дії ВР: бризантна (місцевого дії) і фугасний (загальної дії).

Істотне значення при зверненні та зберіганні ВР має їх стабільність.

29. Класифікація вибухових речовин.

Дата добавления: 2015-05-07