Дія запалу УДЗ

При службовому положенні ударник утримується від пересування важелем, закріпленим на корпусі за допомогою шплінта, кінці якого розведені. Повзунець зміщений відносно жала і утримується від пересування стопорами. Тягар підтиснений до корпусу гільзою, пересування якої обмежено повзунцем. Перед метанням гранати випрямляються (зводяться) кінці і висмикується за кільце чека, при цьому важіль рукою утримується у вихідному положенні (притиснений до корпусу гранати). При польоті важіль під дією пружини відкидається і звільнює ударник з жалом, який під дією пружини наколює капсуль. Промінь вогню від капсуля запалює піротехнічну суміш.

а)

б)

Малюнок 6. Взаємодія частин і механізмів при метанні та зустрічі з перешкодою: 1) пружина; 2) втулка; 3) тягарь;4) бойова пружина; 5) планка кільце з чекою;6) ударник з жалом; 7) заглушка; 8) капсуль-запальник; 9) капсуль-детонатор; 10) двигун; 11) пружина; 12) порохові запобіжники;13) сповільнювач; 14) капсуль-детонатор; 15) капсуль-запальник

Після згорання суміші (через 1 – 1,8 с) стопори зміщуються і звільнюють повзунець, який під дією пружини встає в бойове положення (мал. 12).

Від перевантаження, що виникає при зустрічі з перешкодою, пересувається тягар і вспричиняє рух гільзи, внаслідок якого жало наколює капсуль. Промінь вогню від капсуля забезпечує спрацьовування капсуля-детонатора.

У випадку неспрацьовування датчика цілі при зустрічі з перешкодою капсуль-детонатор діє від імпульсу капсуля-детонатора, що спрацьовує після згорання піротехнічної суміші (через 3,3 – 4,3 с).

32. Призначення, характеристика та будова ручної гранати РКГ-3.

Дата добавления: 2015-05-07