Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Зовнішня балістика – це наука, що вивчає рух кулі (гранати) після припинення дії на неї порохових газів




Вона вирішує завдання – під яким кутом до горизонту і з якою початковою швидкістю треба кидати кулю певної ваги і форми, щоб вона досягла цілі.

Вилетівши з каналу ствола під дією порохових газів, куля рухається за інерцією і під час польоту в повітрі піддається дії двох сил: тяжіння і опору повітря. У результаті дії цих сил швидкість польоту кулі постійно зменшується, а її траєкторія нагадує за формою нерівномірно зігнуту криву лінію.

Опір повітря польоту кулі викликається тим, що повітря є пружним середовищем. Тому на рух у цьому середовищі витрачається частина енергії кулі. Сила опору повітря викликається трьома основними причинами: тертям повітря, утворенням завихрень та балістичної хвилі.

Для вивчення траєкторії кулі (гранати) прийняті такі позначення (рис. 1).

Рисунок 1. – Елементи траєкторії(O – точка вильоту; OA – лінія пострілу; ОЦ – лінія цілі; ОК – лінія кидання; α – кут прицілювання; ε – кут місця цілі; φ – кут підвищення; θ0 – кут кидання; γ – кут вильоту; S – вершина траєкторії; Ys – висота траєкторії; θс – кут падіння)

Пряма лінія, яка є продовженням осі каналу ствола наведеної зброї, називається лінією пострілу (OA).

Пряма лінія, яка є продовженням осі каналу ствола в момент вильоту кулі, називається лінією кидання (ОК).

Центр дулового зрізу ствола називається точкою вильоту. Точка вильоту є початком траєкторії.

Горизонтальна площина, яка проходить через точку вильоту, називається горизонтом зброї. Траєкторія двічі перетинає горизонт зброї: в точці вильоту і в точці падіння.

Вертикальна площина, яка проходить через лінію піднесення, називається площиною стрільби.

Кут, утворений лінією підвищення і горизонтом зброї, називається кутом підвищення (φ). Якщо цей кут від’ємний, то він називається кутом схилення (зниження).

Кут, утворений лінією кидання і горизонтом зброї, називається кутом кидання (θ0).

Точка перетину траєкторії з горизонтом зброї називається точкою падіння.

Кут, утворений дотичною до траєкторії в точці падіння і горизонтом зброї, називається кутом падіння (θс).

Відстань від точки вильоту до точки падіння називається повною горизонтальною дальністю (X).

Швидкість кулі в точці падіння називається кінцевою швидкістю (Vс).

Час руху кулі від точки вильоту до точки падіння називається повним часом польоту (Т).

Найвища точка траєкторії називається вершиною траєкторії (S).

Найкоротша відстань від вершини траєкторії до горизонту зброї називається висотою траєкторії (YS).

Частина траєкторії від точки вильоту до вершини називається висхідною гілкою; частина траєкторії від вершини до точки падіння називається низхідною гілкою траєкторії.

Точка на цілі чи поза нею, в яку наводиться зброя, називається точкою прицілювання (наведення).

Пряма лінія, яка проходить від ока стрільця через середину прорізу прицілу (нарівні з його краями) і вершину

мушки в точку прицілювання, називається лінією цілі (ОЦ).

Кут, утворений лінією підвищення і лінією цілі, називається кутом прицілювання (α).

Кут, утворений лінією прицілювання і горизонтом зброї, називається кутом місця цілі (ε). Кут місця цілі вважається додатним (+), коли ціль вище горизонту зброї, і від’ємним (–), коли ціль нижче горизонту зброї.

Відстань від точки вильоту до перетину траєкторії з лінією прицілювання називається прицільноюдальністю (Дп).

Найкоротша відстань від будь-якої точки траєкторії до лінії прицілювання називається перевищенням траєк-

торії над лінією прицілювання. Точка перетину траєкторії з площиною цілі (землі, перешкоди) називається точкою зустрічі.

Форма траєкторії залежить від величини кута підвищення. Зі збільшенням кута підвищення висота траєкторії та повна горизонтальна дальність польоту кулі збільшується, але це відбувається до певної межі, за якою висота траєкторії продовжує збільшуватись, а повна горизонтальна дальність починає зменшуватись і, нарешті, при куті підвищення 90° вона буде дорівнювати нулю [4].

Кут підвищення, при якому повна горизонтальна дальність польоту кулі стає найбільшою, називається кутом

найбільшої дальності. Величина цього кута залежить від конструктивних особливостей кулі і зброї. Для різних куль стрілецької зброї кут найбільшої горизонтальної дальності коливається в межах від 30° до 35°.

 

37. Прямий постріл. Прикритий, мертвий простір. Простір, що уражається. Їх визначення.

 

Постріл, після якого траєкторія не підіймається над лінією прицілювання вище за ціль на всій своїй довжині, називається прямим пострілом (рис. 1).

Дальність прямого пострілу залежить від висоти цілі та настильності траєкторії. Чим вища ціль і чим настильніша траєкторія, тим більша дальність прямого пострілу і тим на більшій протяжності місцевості ціль може бути уражена з однією установкою прицілу.

У межах дальності прямого пострілу в напружені моменти бою стрільба може вестись без перестановки прицілу. А точка прицілювання за висотою, як правило, вибирається на нижньому краю цілі.

Рисунок 1. Прямий постріл

Під час стрільби по цілях, які розташовані на відстані, більшій за дальність прямого пострілу, траєкторія поблизу її вершини підіймається вище за ціль, і ціль на якійсь ділянці не буде уражатися за тією самою установкою прицілу. Але біля цілі буде такий простір (відстань), на якому

траєкторія не підіймається вище за ціль, і ціль буде уражатися.

Відстань на місцевості, вздовж якої низхідна гілка траєкторії не перевищує висоти цілі, називається уражальним простором (глибиною уражального простору) (рис. 2).

Рисунок 2. Прикритий, мертвий та ура жальний простір

Глибина уражального простору залежить від висоти цілі (вона буде тим більша, чим вища ціль), від настильності траєкторії (вона буде тим більша, чим настильніша траєкторія) і від кута нахилу місцевості (на передньому схилі вона зменшується, на протилежному схилі – збільшується).

Простір за укриттям, яке не пробивається кулею, від його гребеня до точки зустрічі називається прикритим простором. Прикритий простір буде тим більшим,чим більша висота укриття і чим більш настильна траєкторія.

Частина прикритого простору, де ціль не можебути уражена за даною траєкторією, називається мертвим (неуражальним) простором. Значення величиниприкритого, мертвого простору дозволяє правильно використати укриття для захисту від вогню противника, а також вжити заходів для зменшення мертвих просторів шляхом правильного вибору вогневих позицій та обстрілу цілей зі зброї з найбільшою навісною траєкторією.

 

38. Прийоми та правила стрільби з автомата Калашнікова.

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-07; Просмотров: 1618; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.01 сек.