Визначення відстані до цілі вночі

Особливості стрільби вночі

Ведення вогню зі стрілецької зброї вночі істотно відрізняється від стрільби вдень. До особливостей стрільби вночі відносять:

– ускладнення в орієнтуванні, спостереженні за полем бою і визначенні відстані до цілі;

– складність у використанні зброї та здійсненні прицілювання;

– підвищення психологічного навантаження на військовослужбовців, яке може привести до розгубленості і навіть страху у непідготовлених військових.

Зазначені особливості вимагають від командирів підрозділів (керівників стрільб) здійснювати ретельну підготовку підпорядкованих підрозділів до дій вночі і особливо до ведення вогню вночі.

Бойові дії вночі забезпечуються спеціальними засобами освітлення місцевості. До них можна віднести:

– освітлювальні набої, снаряди і міни, а також освітлювальні авіаційні бомби та прожектори;

– запалювальні засоби для створення пожеж на місцевості, що зайнята противником.

Підготовка до стрільби вночі

Перехід від бойових дій вдень до дій вночі повинен передбачатись і контролюватись командиром підрозділу.

Особовому складу підрозділу необхідно уважно відслідковувати зміну обрисів орієнтирів і місцевих предметів під

час згущення темряви, щоб не втратити орієнтування. Для цього на ніч можуть вибиратися та призначатися додаткові орієнтири, обриси яких розрізнятимуться в темряві, наприклад, на фоні неба. В обороні для позначення напрямку та сектора обстрілу можна на відстані 1-2 м попереду вогневої позиції виставляти білі кілки, камені та інші предмети. Для спостереження обов’язково необхідно використовувати прилади нічного бачення.

Дуже важливо попередньо вивчити місцевість, тобто:

запам’ятати форму місцевих предметів та їхнє взаємне розташування в секторі обстрілу; відстань до них і рубежі відкриття вогню по противнику.

Велике значення для успішного виконання вогневих завдань вночі має ретельна підготовка зброї і набоїв до стрільби. Необхідно забезпечити безвідмовність роботи автоматики зброї, особливо взимку, коли низькі температури, уважно перевірити правильність спорядження набійних стрічок, магазинів з достатньою кількістю трасуючих куль. Викладачі (командири підрозділів) особисто повинні перевірити справність нічних прицілів і самосвітних насадок на прицільні пристрої.

Вночі, як і вдень, точне визначення відстані є необхідною умовою ураження цілей. Однак у зв’язку з особливостями стрільби вночі визначення відстаней у деяких випадках має дещо інше значення. Це пояснюється тим, що в нічних умовах часто ведеться вогонь у відповідному напрямку без використання прицільних пристроїв або вогонь на постійному прицілі.

Для таких умов визначення відстаней зводиться до того, щоб визначити, чи знаходиться ціль у межах дійсного вогню даної зброї. Це завдання вночі є першим пунктом прийняття рішення на відкриття вогню.

Визначення відстані як вдень, так і вночі здійснюється з використанням траси освітлювального набою і траси куль. Пояснимо ці способи більш докладно. Для кращого освітлення місцевості пуск освітлювального набою здійснюють під кутом 45-60o. Дальність лету зірчатки для кожного виду освітлювального набою є постійною. На момент затухання зірчатки порівнюють дальність затухання з дальністю до цілі.

Якщо зірчатка, маючи дальність лету 400 м, перелітає за ціль, то ціль знаходиться в межах дальності прямого пострілу по грудній фігурі. У випадку, якщо зірчатка не долітає до цілі, окомірно визначають величину недольоту. Додаючи величину недольоту до дальності лету зірчатки, отримують дальність до цілі. На рис. 3 показано принцип визначення дальності до цілі.

Рисунок 3.Визначення відстані до цілі за дальністю лету зірчатки освітлювального набору

У випадках, коли стрільба ведеться по освітлених цілях, які знаходяться більш ніж за 40 м від вогневої позиції, відстані можуть визначатися по дальності лету куль першої черги. Порівнюючи довжину траси куль як відрізок відстані до цілі, можна судити про відстань до неї. Схематично це судження показано на рис.4.

Рисунок 4. Визначення відстані за трасами куль

Використовуючи нічні приціли для визначення відстаней, ведуть розрахунки за формулою

Д= (ℓ*1000/n), де ℓ – висота фігури, що здійснює переміщення;

n – кут, під яким бачиться фігура в прицілі.

На сьогодні можуть використовуватися такі нічні приціли: ППН-1; НСП-2; НСП-3; ППН-3; ПГН-1; НСПУ та інші (розділ 1).

Розглянемо, як приклад, визначення дальності до цілі за допомогою нічного прицілу НСП-2. Вигляд зорового поля НСП-2 показано на рис. 5.

Рисунок 5. Прицільна марка нічного прицілу НСП-2

Із рис. 5. видно, що прицільні марки задаються в тисячних, наприклад, відстань від основи кутника до горизонтального штриха визначається кутом, який дорівнює 16 тис. (0–16). Знаючи лінійний розмір цілі і кут, під яким його видно, за формулою, що розглянута вище, можна визначити дальність до цілі. Нехай за допомогою НСП-2 виявлена фігура противника, що здійснює переміщення. Висота фігури займає в полі зору сітки прицілу половину відстані між основою кутника і горизонтальним штрихом, тобто вона (фігура) буде відповідати куту, що дорівнює 0–08. Середнє значення висоти людини становить 1,5 м. Підставивши отримані дані в формулу визначення дальності до цілі, матимемо:

А(д)= (ℓ=15*1000/n=8) =187,5і=200і.

Автоматники і кулеметники, які мають нічні приціли, повинні запам’ятовувати розміри типових цілей в полі зору прицілу на дальності прямого пострілу. Це дозволить їм без будь-яких додаткових розрахунків негайно відкривати вогонь на постійній установці прицілу по цілі.

Дата добавления: 2015-05-07