Стрільба під час освітлення місцевості

Залежно від виду бойових дій та наявності освітлювальних засобів освітлення місцевості може бути періодичним або безперервним.

Безперервне освітлення місцевості полягає у створенні тривалого за часом і достатнього за силою освітлення, під час якого створюються умови для спостереження і ведення вогню, практично близькі до денних. Воно здійснюється освітлювальними снарядами, мінами, авіаційними бомбами, а інколи і прожекторами. Найкращий ефект досягається за рахунок комбінованого застосування різних освітлювальних засобів.

Періодичне освітлення місцевості полягає у створенні освітлення на короткі інтервали часу. Для цього застосовуються освітлювальні набої, артилерійські снаряди та міни.

Періодичне освітлення застосовується дуже часто для виконання окремих частин вогневих завдань (пошук цілей, проведення однієї чи двох черг зі стрілецької зброї).

Безперервне освітлення місцевості забезпечує ведення прицільного вогню на дальність до 600 м. Беручи до уваги той факт, що найефективніша стрільба ведеться на дальності до 400 м, безперервне і періодичне освітлення організовується для ураження цілей саме на цю глибину.

Освітлення місцевості протягом значного інтервалу часу значно розширює можливості спостереження за полем бою, полегшує виявлення цілей, підвищує точність вогню і створює умови для його коригування. Однак вважати, що нічні умови наближаються до денних, буде значним перебільшенням. Особливо це стосується стрільби по рухомих цілях. Для таких цілей доцільно застосовувати спосіб очікування з деякими особливостями. Зброю наводять у точку, що знаходиться приблизно за 3 м перед ціллю за напрямком її руху (враховуючи ширину фігури цілі) і призначають довгу чергу, відслідковуючи траси куль. Якщо траси лягають правильно, то перенацілюють зброю в бік руху цілі. В умовах, коли перші траси опиняться позаду

цілі, необхідно негайно припинити вогонь. У подальшому навести зброю перед ціллю із врахуванням отриманих відхилень трас і провести довгу чергу. У тих випадках, коли перші траси куль опиняться попереду цілі, вогонь необхідно продовжувати, не перенацілюючи зброї, до пересічення цілі снопом траєкторій.

Під час періодичного освітлення місцевості необхідно знати тактико-технічні характеристики освітлювальних засобів. Особливо необхідно знати дальність лету зірчатки освітлювального набою, час її горіння та розміри освітле-ного району місцевості.

Найчастіше застосовуються в загальновійськових підрозділах освітлювальні набої з дальністю до 400 м, тобто в межах дальності прямого пострілу по грудній фігурі.

Це дозволяє вести вогонь по усіх цілях у зоні освітлення на постійній установці прицілу.

З метою більш ефективного ураження цілі доцільно дотримуватись наступного правила освітлення місцевості в районі цілі. Враховуючи час горіння зірчатки (10—20 с), залежно від калібру освітлювального набою здійснюють пускання 2-3 освітлювальних набоїв таким чином, щоб черговий постріл здійснювався у момент, коли попередня зірчатка досягла найбільшої висоти. Для найшвидшого пошуку цілі з початком освітлення місцевості потрібно

підняти голову від зброї, щоб збільшити поле зору. Відшукавши ціль, необхідно якнайшвидше сумістити з ціллю прицілювальну мушку, а потім сумістити мушку з мірниковим прорізом. Націлювання повинно здійснюватися швидко, вогонь вестись короткими чергами, скорочуючи до мінімуму інтервал між ними; коригування вогню проводити по трасах з переміщенням точки націлювання.

Дата добавления: 2015-05-07