Питання та відповіді по темам 4-5, 2 семестру по предмету “Тилове забезпечення військових частин”. 2 страница

40. Основні завдання речової служби військової ланки?

Основними завданнями речової служби військової ланки з матеріального забезпечення є: визначення потреби, витребування і створення в з`єднаннях, частинах і підрозділах установлених запасів речового майна та техніки служби; своєчасне поповнення їх витрати та втрат; лазнево-пральне обслуговування частин (підрозділів); ремонт речового майна.

41. Основні завдання матеріального забезпечення по квартирно-експлуатаційній службі?

Основними завданнями матеріального забезпечення, які вирішуються в з`єднаннях і частинах по квартирно-експлуатаційній службі, є: визначення потреби, витребування і створення встановлених запасів квартирного майна; забезпечення правильної його експлуатації, своєчасного поповнення витрати і втрат; заготівля палива. При необхідності для заготівлі палива рішенням командирів з`єднань (частин) створюються спеціальні команди.

42.Які заходи вклються до організації польового побуту?

Організація польового побуту – це комплекс заходів, який включає: створення запасів матеріальних засобів, обладнання та інвентарю за визначеним переліком і у встановлених кількостях; розміщення і переміщення об'єктів польового побуту; вибір і обладнання місць їхнього розгортання з дотриманням санітарно-гігієнічних і протипожежних правил; організацію погоджених дій служб і підрозділів щодо облаштування польового побуту; узгодження із державними установами питань використання місцевих ресурсів; своєчасне і якісне забезпечення гарячою їжею і лазнево-пральне обслуговування особового складу; задоволення потреб військовослужбовців у торгівельно-побутовому забезпеченні.

43.Організація польового побуту.

Військова практика показує, що при виході підрозділів бригади (полку) в поле на навчання для відпочинку та обігріву особового складу в основному використовуються намети УСБ-56, УСТ-56, УЗ-68, УЛ-68, табірні солдатські і підсобного призначення. До позитивних властивостей цих наметів відносяться простота їхньої установки і порівняно невелика маса, доступність та простота ремонту підручними засобами, універсальність застосування. На жаль, у табелях до штатів частин (підрозділів) тилу вони зараз не передбачені.

Разом з тим вони мають і ряд недоліків, що впливають на їх застосування, таких, як недостатні механічна міцність і здатність до захисту від вітрів і опадів (після 2 – 3-разового використання пропускають вологу), займистість, практична незахищеність від впливу засобів ураження.

Досвід показує, що доцільно мати один намет табірний солдатський на взвод. Це дозволяє використовувати його для відпочинку особового складу при відносно тривалому перебуванні підрозділу на одному місці і для обладнання пунктів обігріву при переміщенні військ. Для відпочинку особового складу можуть влаштовуватися укриття з комплектів солдатських плащ-наметів, тентів для автомобілів і бойової техніки.

Комплект солдатського плащ-намету, як відомо, складається з полотнища, розбірної напівстійки, шнурувальної мотузки і двох кілочків – металевого і дерев'яного. З таких комплектів можна обладнувати похідні намети на одного чи шістьох чоловік. Полотнища плащ-наметів можуть використовуватися також для накривання заслонів і куренів, завішування входів в інженерні споруди та як мішки для матраців.

Крім наметів, як показав досвід другої світової війни, особовому складу доведеться самостійно будувати найпростіші споруди для відпочинку, обігріву і захисту від непогоди з місцевих (підручних) матеріалів. Такі споруди можна умовно розділити на чотири категорії: заслони і заслони-навіси, курені, снігові і льодові будівлі, землянки.

Заслони і заслони-навіси служать для укриття від вітру та атмосферних опадів, а в сполученні з багаттями – і для обігріву людей. Це вертикальні або

дерева або підставки із жердин з прогонами. Заслони-навіси на відділення або взвод влаштовуються односторонніми і двосторонніми довжиною з розрахунку 0,5 м на людину.

Найбільш просте укриття – снігова нора на 2 – 3 чоловік, яка відривається в заметі чи викладається із блоків щільного снігу, довжиною 50 – 90 см. Блоки укладаються по спіралі із нахилом усередину для створення купола. В хатині можна розводити багаття, влаштувавши в її вершині отвір для виходу диму. Розміри хатини: внутрішній діаметр в основі – 250 см, висота до верхньої точки стелі 180 – 200 см, висота вхідного прорізу 60 – 70 см. Шість чоловік можуть збудувати її за 1 год.

У гірській місцевості для відпочинку та обігріву особового складу доцільно використовувати природні виїмки, печери і підземні виробки, влаштовувати перекриття над траншеями чи зводити спеціальні укриття. Для обладнання укриттів можна застосовувати жердини, хмиз, фашини, камінь. Такі укриття не тільки дозволять обігріти особовий склад та укрити від непогоди, але і забезпечать ефективний захист його від впливу сучасної зброї.

44. Схема забезпечення військових частин матеріальними засобами.

Забезпечення військових частин матеріальними засобами здійснюється за схемою: постачальні управління Центру - військовий округ (оперативне командування, Військово-Морські Сили) - об'єднання (флотилія) - з'єднання (військово-морська база, з'єднання) - військова частина (корабель) - підрозділи (бойові частини, служби) - солдат (матрос).

45.Схема забезпечення пальним, продовольством, речовим майном.

Забезпечення пальним, продовольством, речовим майном здійснюється за схемою: постачальне управління Центру - військовий округ (оперативне командування) - склад - частина за територіальним принципом.

46.Порядок прікріплення на забезпечення в/ч, підпорядковані військовим округам.

Військові частини (підрозділи), підпорядковані військовим округам, за розпорядженням управлінь (служб, відділів) військових округів можуть прикріплятися на забезпечення до однієї з найближчих військових частин, які ведуть самостійно військове господарство.

47. Хто має право на зарахування на забезпечення підрозділів, окремих команд і військовослужбовців, що прибувають у гарнізон, в одну із військових частин?

Право зарахування на забезпечення підрозділів, окремих команд і військовослужбовців, що прибувають у гарнізон, в одну із військових частин, надається начальнику тилу гарнізону.

48.Якій документ надає право на зарахування в/ч на постачання?

При переведенні військових частин одного військового округу в інший відповідні управління (служби, відділи) військових округів повинні видавати цим частинам атестати, які будуть основними документами, що дають право зарахування на забезпечення на новому місці дислокації.

49.Що є основою для зарахування в/ч та з’єднань?

Основою для зарахування на забезпечення військових частин і з'єднань, які передислоковуються (перебазовуються) з одного пункту в інший, є:

- наказ (директива) командування про передислокацію (перебазування);

- атестати, видані вищим, в порядку підпорядкованості, органом з колишнього місця дислокації (базування);

- копії останніх звітів, завірених вищими органами.

50. Порядок забезпечення платних споживачів.

За наявності дозволу платні споживачі одержують матеріальні засоби зі складів (баз) Міністерства оборони України чи безпосередньо з підприємств, складів і баз постачальників за нарядами (нарядами-рахунками) відповідних управлінь (відділів) Центру, оперативних командувань.

Розрахунки з платними споживачами здійснюються на місці, а відпускання їм матеріальних засобів дозволяється тільки після попередньої оплати їх вартості.

51.Що є джерелами поповнення матеріальних засобів?

Джерелами поповнення матеріальних засобів є: продукція народного господарства, що надходить до військових частин (з'єднань) централізовано чи отримується на місцях відповідно до планів Центру; постачання за прямими договорами; закупівля від комерційних структур; забезпечення місцевими ресурсами; продукція, виготовлена підприємствами Міністерства оборони України, а також силами і засобами військових частин (з'єднань), військовими сільськогосподарськими підприємствами, підсобними господарствами.

52. Чім визначається потреба матеріальних засобів?

Потреба матеріальних засобів для військової частини визначається відповідно до облікової чисельності особового складу, наявності озброєння та техніки, штатів і табелів до штатів, норм постачання (витрат), даних про наявність матеріальних засобів, плану бойової підготовки та річного господарського плану.

53.Хто може призначатися приймачами матеріальних засобів?

Приймачами можуть призначатись тільки штатні матеріально відповідальні особи (військовослужбовці та службовці) або офіцери, прапорщики, мічмани і військовослужбовці, прийняті на службу за контрактом, згідно з вказівкою командира частини.

54.Обов’язки приймача, що отримує матеріальні засоби.

Приймач, що отримує матеріальні засоби, повинен:

- перевіряти правильність зважування та перерахунку, якість отримуваного вантажу та його придатність до перевезення;

- контролювати правильність складання та кріплення матеріальних засобів (вантажів) при завантаженні;

- перевіряти кількість місць та звіряти їх з супровідними документами;

- при завантаженні матеріальних засобів на автомобільний транспорт здавати особам, які супроводжують вантаж, або водіям автомобілів кількість місць за супровідними листами;

- здавати одержані матеріальні засоби після доставки їх у військову частину.

55.У яких випадках складається комерційний акт?

Комерційний акт складається у випадках:

- пошкодження чи псування вантажу;

- виявлення нестачі матеріальних засобів, які перебільшують норми натуральних втрат;

- виявлення військового вантажу без документів або документів без вантажу;

- неподачі залізницею на залізничну під'їзну колію вагонів з військовим вантажем протягом 24 годин після оформлення у товарній конторі (касі) документів на видачу військового вантажу.

56.Строки складання комерційного акту.

Комерційні акти складаються у такі строки:

- при розвантажуванні вантажів у місцях загального користування - у день розвантажування, а у окремих випадках - у день видавання вантажу одержувачу;

- при розвантажуванні на місцях не загального використання - удень розвантажування вантажу; при цьому, вантаж необхідно перевіряти у процесі розвантажування або безпосередньо після нього;

- під час руху вантажу - у день виявлення обставин, які підлягають оформленню комерційним актом.

57.У яких випадках залізниця звільняється від відповідальності за втрату, нестачу, псування вантажу?

Залізниця звільняється від відповідальності за втрату, нестачу, псування вантажу у випадках, якщо:

- військовий вантаж надійшов у справному вагоні (контейнері) із непошкодженими пломбами вантажовідправника або на відкритому пересувному составі без перевантаження у дорозі, зі справним захисним маркуванням, справним кріпленням та за наявності інших ознак, які свідчать про цілість вантажу;

- нестача, псування або пошкодження відбулися внаслідок природних причин, пов'язаних з перевезенням військового вантажу на відкритому пересувному составі;

- військовий вантаж перевозився супроводжувачем вантажовідправника чи вантажоодержувача;

- нестача вантажу не перевищує норм природних втрат і граничної розбіжності визначення маси вантажу.

58. Коли вантажеотримувач має право на пред'явлення претензій та позовів до залізниці?

Право на пред'явлення претензій та позовів до залізниці (порту, аеропорту) вантажеотримувач має у випадках:

- втрати вантажу - за умови надання вантажної квитанції з відміткою залізничної станції (порту, аеропорту) призначення про прибуття вантажу, а при неможливості надання такої квитанції - документа про оплату вартості вантажу і довідки залізниці (порту, аеропорту) про відправлення вантажу з відміткою залізничної станції (порту, аеропорту) призначення про неприбуття вантажу;

-нестачі, псування або пошкодження вантажу - за умови надання накладної та комерційного акта, який було видано залізницею (портом, аеропортом), або надання накладної з відміткою залізниці (порту, аеропорту) про складення комерційного акта (у випадку його втрати), або надання накладної і документів про оскарження відмови залізниці (порту, аеропорту) у складанні комерційного акта;

- прострочення доставки вантажу - при наданні накладної;

- затримки видачі вантажу - при наданні накладної і акта.

59.Що військова частина повинна зробити при прибутті військових вантажів на станцію (в порт, аеропорт) призначення?

При прибутті військових вантажів на станцію (в порт, аеропорт) призначення, військова частина повинна:

- своєчасно і повністю вивантажити (злити) вантаж з вагона (цистерни) або контейнера;

- очистити вагони або контейнери як з внутрішньої, так і зовнішньої поверхні.

Вантажеотримувачу забороняється повертати залізницям не повністю розвантажені або неочищені після вивантажування (злиття) вагони і контейнери.

60. За яким документом здійснюється забезпечення військовослужбовців та інших категорій продовольством?

Забезпечення військовослужбовців та інших категорій продовольством здійснюється за нормами харчування військовослужбовців Збройних Сил України (далі – норми харчування), затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2002 року № 426 “Про норми харчування військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань”

61.Що таке норма харчування? Як поділяються норми харчування?

Нормами харчування визначені асортимент та кількість продовольства, яке відпускається для харчування однієї людини на добу. Норми харчування діляться на основні (норми № 1 – 6, 9), сухі і бортові пайки (раціони) (норми № 10 – 14).

62. Чі забезпечуються продовольством військовозобов’язані з числа офіцерського складу в період проходження зборів?

Військовозобов’язані з числа офіцерського складу в період проходження зборів забезпечуються продовольством за нормами і в порядку, зазначеному в примітках до норм харчування.

63.Скількома нормами можуть забезпечуваться військовослужбоці?

Військовослужбовці та інші категорії мають право на одержання тільки однієї норми харчування.

64.Коли настає право на забезпечення офіцерів,прапорщики, військовослужбовці за контрактом?

Особи офіцерського складу мають право на отримання речового майна одночасно з присвоєнням їм первинного офіцерського звання, прапорщики і мічмани - з дня призначення їх наказом командира частини на посаду, яка підлягає заміщенню прапорщиками і мічманами, а військовослужбовці, які перебувають на службі за контрактом - з дня прийняття їх на службу за контрактом наказом командира військової частини.

65.Якими документами обувовленно речове забезпечення у ЗСУ?

Постанова КМУ від 28.10.2004р №1444 “ Про речове забезпечення військовослужбовців ЗС та інших військових формувань”.

Н МОУ №45 від31.01.2005р.

“Порядок відпуску речового майна військовим частинам та застосування норм забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України речовим майном у мирний час”.

66.Коли настає право на наступну видачу речового майна військовослужбовцям?

Наступні видачі речового майна здійснюються після закінчення встановлених строків носіння одержаних раніше предметів.

67.Що таке інвентарні речі?

Речове майно, яке належить до обов’язкової здачі на речовий склад, після закінчення строку носіння(служби).

68.У яких випадках в/ч можуть здавати матеріальні засоби на склади військових округів?

Військові частини за вказівкою відповідних управлінь (служб, відділів) військових округів (оперативних командувань) можуть здавати матеріальні засоби на склади військових округів (оперативних командувань, Центру), а також складам відділів матеріальних фондів військових округів (оперативних командувань) у випадках:

- розформування військової частини (з'єднання);

- зняття зазначених матеріальних засобів з постачання;

- наявності у частині (з'єднанні) зайвих матеріальних засобів;

- сезонної заміни майна.

69.Як здійснюється передача матеріальних засобів з однієї військової частини в іншу?

Передача матеріальних засобів з однієї військової частини в іншу здійснюється:

- у межах одного і того ж з'єднання - на підставі наказу (розпорядження) командира з'єднання та оформляється накладною (чековою вимогою) чи актом технічного стану;

- у військову частину іншого з'єднання - за нарядами (розпорядженнями) відповідних управлінь (служб, відділів) військових округів (оперативних командувань).

70.Правила навантаження залізничних вагонів.

При відправленні вантажу у вагонах (контейнерах) військова частина повинна:

- підготувати вантаж до транспортування з урахуванням його зберігання;

- завантажувати вагони і контейнери не нижче встановлених технічних норм;

- вантажі, на які технічні норми навантаження не встановленні, вантажити до повного використання габариту відкритого пересувного состава або до повного використання місткості вагона (контейнера), але не вище їх вантажопідйомності;

- звертати увагу на рівномірне розподілення вантажу та на надійне кріплення його на пересувному составі, а також на попереджувальні написи на упаковці;

- здійснювати навантаження з дотримуванням Правил навантаження і технічних умов.

71. Яке завдання фінансового планування у військових частинах?

Завданням фінансового планування у військових частинах є:

- правильне визначення потреби в коштах для забезпечення бойової готовності частини, виконання планів бойової та фізичної підготовки особового складу, господарських та культурно-побутових потреб, утримання озброєння, бойової техніки і майна, для забезпечення особового складу належним грошовим утриманням та заробітною платнею;

- своєчасне витребування коштів від фінансового органу, що ними забезпечує;

- забезпечення своєчасного господарського та доцільного витрачання отриманих коштів.

72. Що відноситься до основних документів з питань фінансового планування, витребування та витрачання військовою частиною коштів?

До основних документів з питань фінансового планування, витребування та витрачання військовою частиною коштів відносяться:

- кошторис витрат, заява на кошти, річний фінансовий кошторис, розрахунки потреби в коштах для кошторисних підрозділів.

На кошти грошового фонду частини (з'єднання) та інші види позабюджетних коштів (крім доходів підсобних господарств) на початок року розробляються річні кошториси-розрахунки, що затверджуються командиром військової частини.

73.Що включає приймання та здавання справ і посади?

Приймання та здавання справ і посади (у господарському відношенні) включає:

- вивчення тим, хто приймає посаду, стану військового господарства (служби), а також стану природоохоронних об'єктів, їх будівництва (реконструкції) і капітального ремонту, виділених і витрачених на це коштів;

- ознайомлення з посадовими особами;

- здавання тим, що здає посаду, а тим, що приймає, - перевірку та приймання матеріальних засобів, коштів і документів;

- документальне оформлення приймання та здавання справ і посади.

Приймання та здавання справ і посади проводиться за календарним планом, який розробляється разом: тим, хто приймає, та тим, хто здає справи і посаду, а також головою комісії.

74. Які строки встановлюються для приймання та здавання справ і посади?

Для приймання та здавання справ і посади встановлюються такі строки:

- командира військової частини - не більше 10 днів;

- заступника командира військової частини з тилу і їм відповідних посадових осіб - не більше 20 днів:

- начальника служби військової частини - не більше 15 днів;

- начальника клубу військової частини - не більше 15 днів;

- начальника складу і їдальні - не більше 10 днів;

- начальника майстерні частини - не більше 5 днів;

- командира і старшини підрозділу - не більше 5 днів;

- командира взводу - не більше 3 днів.

75.Хто затверджує акти прийняття та здавання посади?

Акти затверджуються:

- при прийманні та здаванні справ і посади заступниками командира та начальниками служб частини і їм відповідними особами - командиром частини;

- при прийманні та здаванні справ і посади командиром та старшиною підрозділу - вищим командиром (начальником);

- при прийманні та здаванні справ і посади начальником складу, майстерні, їдальні і їм відповідними особами - вищим начальником з підпорядкованості.

Про приймання та здавання справ і посади подається звіт безпосередньому начальнику.

76.Що повинен зробити, приймаючи справи і посаду, заступник командира (начальник служби) військової частини?

Приймаючи справи і посаду, заступник командира (начальник служби) військової частини зобов'язаний:

- ознайомитись із загальними питаннями ведення військового господарства у підпорядкованих службах (службі) військової частини;

- перевірити стан бойової підготовки підпорядкованих підрозділів, їх укомплектованість особовим складом і технікою та інші питання;

- ознайомитись з актами останніх перевірок господарської діяльності (документальної ревізії) підпорядкованих підрозділів і частин (служб);

- заслухати у присутності того, хто здає справи і посаду, звіти підпорядкованих посадових осіб про стан господарства та забезпечення військової частини матеріальними засобами по підпорядкованих службах (службі);

- перевірити ступінь виконання планів річного господарського, контрольно-ревізійної роботи, експлуатації і ремонту озброєння, бойової та іншої техніки, планів по підпорядкованих службах (службі), а також виконання пропозицій попередніх перевірок і документальних ревізій, стан обліку і звітності по службах (службі);

- перевірити наявність і якісний стан матеріальних засобів, техніки та майна у підрозділах, службах, на складах, а також організацію їх експлуатації, збереження, ремонту і обліку.

- перевірити організацію харчування, матеріального забезпечення по підпорядкованих службах (службі), квартирно-побутові умови підпорядкованого особового складу, а також стан казармено-житлового фонду, комунальних споруд і обладнання військової частини по підпорядкованих службах (службі).

При прийманні і здаванні справ та посади заступником командира частини матеріальні засоби можуть перевірятися вибірково, а при прийманні і здаванні справ та посади начальником служби і йому відповідними особами проводиться інвентаризація матеріальних засобів по службі.

77.На який строк плануються автомобільні перевезення?

Планування перевезення автомобільним транспортом у військовій частині проводиться на місяць та добу.

78.Які данні потрібні для планування перевезення матеріальних засобів автомобільним транспортом?

Вихідними відомостями для планування перевезення матеріальних засобів автомобільним транспортом є:

- вказівки командира частини (з'єднання) та вищого в порядку підпорядкованості заступника командира (командуючого) з тилу;

- заходи річного господарського плану;

- заявки начальників служб та командирів підрозділів (частин) на перевезення;

- обсяг централізованого перевезення матеріальних засобів підрозділам та частинам на місяць, передбачений планом;

- зведені відомості про наявність, технічний стан, вантажопідйомність та зайнятість автотранспорту перевезення;

- встановлені норми витрат моторесурсів та пального;

- стан шляхів та відомості про найбільш раціональні маршрути руху;

- наявність та стан засобів механізації вантажно-розвантажувальних робіт;

- відомість про залучення автотранспорту частини (з'єднання) для виконання перевезення згідно з планом старшого начальника;

- пора року та стан погоди;

- нормативи для розрахунків та планування перевезення автомобільним транспортом.

79. Як та хто дозволяє перевезення військових вантажів автомобільним транспортом на відстань більше ніж 200 км, при наявності залізниць та водних шляхів?

Перевезення військових вантажів автомобільним транспортом на відстань більше ніж 200 км, при наявності залізниць та водних шляхів, здійснюється згідно зі спеціальною одноразовою перепусткою, що видається особами, які, відповідно до наказу Міністра оборони України, мають на це право.

80.Як здійснюється централізоване перевезення продуктів?

Централізоване перевезення продуктів харчування з окружних складів виконується силами та засобами окружного продовольчого складу із залученням, при необхідності, транспорту і особового складу частин гарнізону, що забезпечуються.

81.Який транспорт використовується для перевезення продуктів?

Перевезення продуктів харчування проводиться спеціально призначеним для цього автомобільним транспортом з чистими кузовами без всіляких сторонніх запахів. Використання для перевезення продовольства непристосованого у санітарному відношенні транспорту забороняється. Під час перевезення продовольство складається у кузові автомобіля і накривається чистим брезентом або полотнищем, призначеним лише для цього.

82.Хто визначає придатність пересувного составу у комерційному відношенні для перевезення даного вантажу?

Придатність пересувного составу у комерційному відношенні для перевезення даного вантажу визначається:

- вагонів - вантажовідправником, якщо навантаження проводиться його засобами, або залізницею, якщо навантаження здійснюється засобами залізниці;

- контейнерів, цистерн та бункерних напіввагонів - вантажовідправником.

83. Види і форми контролю.

Види і форми контролю:

За видами контроль господарської діяльності військової частини може бути попереднім і черговим.

Попередній контроль здійснюється у період, який передує підписанню первинних документів і проведенню запланованих господарських заходів. Його головною метою є запобігання незаконним і недоцільним витратам матеріальних засобів та коштів.

Цей контроль здійснюється кожним командиром (начальником) у межах наданих йому прав.

Черговий контроль здійснюється з метою перевірки законності і доцільності здійснених господарських операцій та господарської діяльності військової частини.

84. Які є формами чергового контролю?

Формами чергового контролю є:

- інвентаризація матеріальних засобів;

- перевірка господарської діяльності;

- документальна ревізія;

- перевірка виконання природоохоронних заходів.

85. Що включає інвентаризація матеріальних засобів?

Інвентаризація матеріальних засобів включає:

- перевірку їх фактичної наявності у підрозділах, на складах, в їдальнях, парках, майстернях та інших об'єктах військового (корабельного) господарства;

- звіряння даних фактичної наявності з обліковими даними діловодства;

- перевірку їх якісного стану і комплектності.

Інвентаризація матеріальних засобів проводиться у присутності і за обов'язкової участі матеріально відповідальних осіб.

86. Що включає перевірка господарської діяльності військової частини?

Перевірка господарської діяльності військової частини включає аналіз діяльності служб з матеріального, технічного, медичного, ветеринарного, торговельно-побутового, квартирно-експлуатаційного та інших видів забезпечення військової частини і дотримання ними законності у витратах матеріальних засобів і коштів.

87. Що перевіряється при перевірці господарської діяльності військової частини?

При цьому перевіряються:

- правильність і своєчасність виконання законів України, постанов Кабінету Міністрів України, наказів і директив Міністра оборони України, його заступників та інших посадових осіб, статутів, положень, настанов та інструкцій щодо ведення військового (корабельного) господарства;

- планування, організація і стан підготовки особового складу тилових підрозділів (частин, служб), а також стан їх бойової готовності;

- повнота і якість планування господарської діяльності військової частини, виконання заходів, передбачених річним і місячними планами та іншими документами, у військовій частині (з'єднанні) в цілому або в окремій службі;

- стан та ефективність договірної роботи;

- забезпеченість військової частини (з'єднання) матеріальними засобами, які - - передбачаються за табелями і нормами;

- наявність і якісний стан матеріальних засобів;

- повнота та якість доведення до особового складу установлених норм забезпечення;

- доцільність і ефективність витрат матеріальних засобів та коштів;

- правильність експлуатації, зберігання і ремонту-озброєння, бойової та іншої техніки, казармено-житлового фонду, меблів, обладнання, споруд, електро-, тепломереж та інших об'єктів військового (корабельного) господарства, умови та порядок зберігання матеріальних засобів;

- організація лікувально-профілактичних та інших заходів щодо збереження здоров'я особового складу;

- збереження навколишнього природного середовища у зайнятому частиною районі;

- організація ветеринарного забезпечення частини (з'єднання);

- дотримання законності і режиму заощадження при витратах матеріальних засобів і коштів, дотримання господарсько-фінансової та штатної дисципліни, правильність ведення обліку і звітності;

- своєчасність та якість організації і проведення контрольно-ревізійної роботи і контролю господарської діяльності військової частини (з'єднання) з боку командирів та посадових осіб, які відають військовим (корабельним) господарством, і внутрішньої перевірочної комісії;

Дата добавления: 2015-05-07