Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Основні завдання щодо забезпечення інформаційного суверенітету України Технологічна складова




• забезпечення реального інноваційного потенціалу країни та її здатності до самостійного творення (від ідеї до реалізації) новітніх технологій

• створення (або стимулювання) національних ІТ-ТНК

• збільшення військового кіберпотенціалу держави

• розвиток власного контенту та технологічної інфраструктури

• створення кіберозброєнь, проведення інформаційних спеціальних операцій та інформаційних війн

• запобігання, виявлення і нейтралізація внутрішніх та зовнішніх інформаційних загроз

• підтримка національного інформаційного продукту, ІТ

• впровадження цифрового мовлення та супутникового мовлення

• ефективне використання національних інформаційних ресурсів, розвиток та захист інформаційної інфраструктури

• протидія комп’ютерній злочинності, комп’ютерному тероризму

• захист від несанкціонованого проникнення в масиви інформації, що становлять державну та іншу передбачену законом таємницю, інтелектуальну власність соціальних структур, окремих членів суспільства

Змістовна складова

• наповнення національного інформаційного простору, національного книговидання

• виготовлення національної теле- та аудіопродукції, в тому числі для дітей та юнацтва

• наповнення вітчизняного сегмента Інтернету

• достатній рівень інформаційного забезпечення прийняття рішень державними органами, підприємствами і громадянами

• реалізації конституційних прав і свобод громадян, суспільства і держави на інформацію

• визначення норм, засад і меж діяльності зарубіжних та міжнародних суб’єктів у національному інформаційному просторі України

• формування та захист інтересів України у світовому інформаційному просторі й міжнародних інформаційних відносинах

• участь у заходах, що сприяють сталому розвиткові національного інформаційного простору України та зміцненню її суверенітету

• створення потужних інформаційних потоків, що підтримуватимуть національну систему символів, установок, переконань та стереотипів, а також забезпечуватимуть їхню експансію у навколишній світ (за принципом “дія-протидія”)

• жорсткий контроль за дотриманням ЗМІ, як вітчизняними, так і зарубіжними, законодавства України та встановлення суворої відповідальності за його порушення

• впорядкування вітчизняного сегменту мережі Інтернет

• розвиток іномовлення

 

4. Інформаційна політика та політика інформаційної безпеки держави.

Політика (від грец. πολιτική діяльність самоуправління в полісі, а далі — «мистецтво управління» державою і суспільством) - цілеспрямована діяльність, пов'язана з боротьбою за здобуття або утримання влади.

Політика - сукупність засобів (інструментів) та методів (технік) для реалізації певних інтересів задля досягнення визначених (суб'єктом політичного процесу) цілей в певному соціальному середовищі.

Державна політика - це сукупність цілей і завдань, що практично реалізується державою, і підходів, методів, засобів, які використовуються при цьому.

Державна політика - це діяльність системи органів державної влади згідно з визначеними цілями, напрямами, принципами для розв’язування сукупності взаємопов’язаних проблем у певній сфері суспільної діяльності.

Державна інформаційна політика - сукупність основних напрямів і способів діяльності держави з одержання, використання, поширення та зберігання інформації.

Державна політика інформаційної безпеки - сукупність основних напрямів і способів діяльності держави щодо забезпечення:

захищеності життєво важливих інтересів особистості, суспільства й держави від негативних інформаційних впливів в економіці, внутрішній і зовнішній політиці, в науково-технологічній, соціокультурній і оборонній сферах, системі державного управління,

самостійного й незалежного розвитку всіх елементів національного інформаційного простору та забезпечення інформаційного суверенітету країни,

захищеності від маніпулювання інформацією і дезінформування та впливів на свідомість, підсвідомість і психіку як індивіда, так і суспільства в цілому,

а також спроможність держави нейтралізувати чи послабити дію внутрішніх і зовнішніх інформаційних загроз.

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-09; Просмотров: 788; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.007 сек.