Варанти, права власників

Варантом називається похідний цінний папір, що дає власнику право на купівлю визначеної кількості акцій певної корпорації за спеціальною фіксованою ціною протягом установленого періоду часу (як правило, кілька років).

Визначення варанта має багато спільного з визначенням амери­канського опціону САLL, проте існує ряд характерних ознак, якими варант відрізняється від опціону.

По-перше, варант, як правило, є доповненням до привілейованих акцій, облігацій чи інших боргових зобов'язань, емітованих корпо­рацією. Корпорації емітують та продають варанти власникам об­лігацій чи привілейованих акцій.

По-друге, варанти на відміну від опціонів емітуються і розміщу­ються на ринку самими корпораціями — емітентами акцій.

По-третє, варант відрізняється від опціону термінами виконання. Варанти мають значно більші терміни виконання, ніж опціони. Ці терміни можуть сягати років, а то й зовсім не обмежуватись, даючи власникам варантів вічне право на купівлю акцій корпорації за фіксо­ваною ціною.

Продаж варантів корпораціями означає наявність у них акцій попередніх емісій або випуск нових акцій. Варант можна розгляда­ти як переважне право, привілей власників облігацій та акціонерів певної корпорації на вигідних умовах здійснити нові інвестиції в дану корпорацію.

Варанти можуть випускатися лише відкритими акціонерними товариствами тільки в документарній формі. Термін дії ‑ 1 рік. Не дозволяється випуск варантів для покриття збитків від господарської діяльності емітента із зарахуванням надходжень від продажу варантів як результату поточної господарської діяльності. Випуск варантів реєструється в ДКЦПФР.

Як правило, варанти випускаються разом з акціями, з тим щоб зробити цінні папери більш привабливими для інвесторів. Варрант випускається як самостійна цінний папір і може продаватися і купуватися окремо від акції, до якої він додається.

Зазвичай варрант дає право на придбання додаткових акцій. Проте у ряді випадків варрант дозволяє отримати інші цінності: облігації за пільговою ціною, золото та ін

Внаслідок того що варрант дає можливість придбати додаткові цінності за вартістю нижче ринкової, він має свою ціну. Ціна варранта складається з двох компонентів: прихованої і тимчасової ціни.

Прихована ціна - це різниця між ринковою ціною звичайних акцій і виконавчою ціною, за якою ці акції можна придбати на підставі варранта. Наприклад, один варрант дає право придбати одну звичайну акцію. Ринкова ціна акції дорівнює 25 грн. Виконавча ціна варранта дорівнює 20 грн. Отже, прихована ціна варранта становить 25 - 20 = 5 грн. Варрант не має прихованої ціни, якщо його виконавча ціна вище за ринкову ціну звичайних акцій.

Тимчасова ціна - це різниця між майбутньою ринковою ціною акції, яка може зрости внаслідок успішного розвитку даної компанії, і її існуючою ринковою ціною. Якщо припустити, що в майбутньому ціна акції зросте до 35 грн., то тимчасова ціна варранта складає: 35 - 25 = 10 грн.
У нашому прикладі ціна варранта складе: 5 + 10 = 15 грн. Якщо інвестор набуває варрант за 15 грн., а згодом купить акцію з виконавчої ціною в розмірі 20 грн., то загальні витрати на покупку акції складуть: 15 + 20 = 35 грн., тобто стільки, скільки коштує ця акція на ринку.

Фактична ціна варранта коливається близько його теоретичної ціни в залежності від попиту та пропозиції, а також від інших факторів.

Слід зазначити, що варрант може не мати прихованої ціни, коли виконавча ціна вище за ринкову ціну акції. Однак він буде мати тимчасову ціну внаслідок того, що у ринкової ціни акцій є тенденція до зростання. Тимчасова ціна варранта знижується в міру наближення кінця терміну його дії, оскільки зменшуються спекулятивні очікування зростання курсової вартості акцій. Після закінчення терміну дії варрант втрачає будь-яку цінність.

Операції з варрантами є високоприбутковими, але водночас і ризикованими. При зворотній ситуації, коли відбувається падіння курсової вартості акцій, ціна варранта, відповідно, знижується. При однаковому абсолютному зниження цін процентний збиток за варранти буде значно більше, ніж за акціями. Якщо в розглянутому вище прикладі інвестор придбав варрант за 5 грн. за ринкової ціни акцій 25 грн. і виконавчої ціною, що дорівнює 20 грн., а через рік ціна акцій впала до рівня виконавчої ціни і надалі не очікується зростання курсової вартості акцій, то ціна варранта буде дорівнює 0. У даній ситуації втрати інвестора склали 5 грн. Якщо він купував акцію за 25 грн., а потім продасть її за 20 грн., то він втратить 20% свого капіталу. Власник ж варранта втратить весь свій капітал.

Висока прибутковість (значна збитковість) операцій з варрантами - це головна властивість варранта, яке отримало назву «ефект важеля».

Операції з варрантами здійснюються з метою:

- Отримання високого прибутку за рахунок ефекту важеля;

- Створення умов для набуття в майбутньому акцій за фіксованою ціною;

- Зниження ризику при формуванні контрольного пакету акцій;

- Отримання додаткового прибутку за рахунок різниці в ціни акції і варранта та використання цих коштів на фінансовому ринку до моменту придбання додаткових акцій.

Дата добавления: 2015-05-10