Рівняння однородної лінії

При тяжкому перебігу – ГКС: поч. доза преднізолону 20-30 мг/добу, через 1 міс. поступове зниження дози на 2,5 мг щотижня до повної відмови, або 300 мг преднізолону протягом 3 днів, далі продовжують прийом всер.

Алкогольного гепатиту

Лікування хронічного

Лікування хронічного аутоімунного гепатиту

Підтримуюча доза – преднізолону 10 мг/д, азатіоприну 50мг/д.

Лікування хронічного аутоімунного гепатиту з високою активністю

Монотерапія преднізолоном (за Leuschner, 2001): 1-й тиж. – 60 мг/д, 2-й тиж. – 40 мг/д, 3-й тиж. – 30 мг/д, 4-й тиж. – 25 мг/д, 5-й тиж. – 20 мг/д, 6-й тиж. – 15 мг/д, далі - підтримуюча доза 10 мг/д.

Лікування хронічного аутоімунного гепатиту з високою активністю

Трансплантація печінки.

Аутоімунного гепатиту

Лікування хронічного

ДЕЗІНТОКСИКАЦІЙНА ТЕРАПІЯ

СИСТЕМНА ЕНЗИМОТЕРАПІЯ

• Вобензим: всер. 5-10 табл. 3р./день 2-3 міс.

Флогензим: всер. 2 табл. 3р./день 3-6 міс

• Фіз. розчин: 0,9% NaCl

• 5% глюкоза

• розчин Рінгера

• реамберин

• неогемодез

• р-н Рінгера

• гепасол нео

• лактулоза, ентеросгель

ü Імуносупресивна терапія.

ü Коферментна терапія.

ü Метаболічні засоби.

Схеми імуносупресивної терапії:

5 мг преднізолону = 4 мг метилпреднізолону

(метипреду, медролу) = 4 мг триамцинолону = 0,75 мг дексаметазону

2. Комбінована терапія преднізолоном і азатіоприном:

1-й тиж. – преднізолону 30мг/д+азатіоприну 100мг/д,

2-й тиж. – преднізолону 20мг/д+азатіоприну 50мг/д,

3-й тиж. – преднізолону 15мг/д+азатіоприну 50мг/д,

4-й тиж. – преднізолону 15мг/д+азатіоприну 50мг/д,

Трансплантація печінки

Покази:

1) абсолютна неефективність імуносупресорів і множинні рецидиви захворювання;

2) виражені системні побічні ефекти імуносупресорів (остеопороз, артеріальна гіпертензія, лейко- та панцитопенія, цукровий діабет, рецидивуючі ерозивно-виразкові зміни ШКТ);

3) пізні стадії за наявності декомпенсованого цирозу печінки

ü Припинення вживання алкоголю.

ü Коферментна терапія та полівітаміни.

ü Метаболічні засоби.

ü Дезінтоксикаційна: неогемодез 400 мл/день, р-н Рінгера, гепасол нео, 5% р-н глюкози; лактулоза всер. 60-90 мл/день.

Позначимо опір та індуктивність на одиницю довжини двохпровідної лінії через та , а провідність та ємність на одиницю довжини лінії через та . Далі будемо вважати ці параметри незмінними і називати їх первинними параметрами лінії. Виведемо рівняння, які задовільняють напруги та струми у будь-якому розрізі однорідної лінії. Домовимося називати верхній провід прямим, а нижній – зворотнім. Довгу лінію можна представити у вигляді безлічі з’єднаних в ланцюг нескінченно малих елементів довжиною , кожен з яких має опір , індуктивність , провідність і ємність . Опір та провідність включимо в один провід. Позначимо через відстань від початку лінії до елемента . Миттєве значення напруги та струму на вході елемента позначимо через , а на початку слідуючого елемента довжини лінії будемо мати:

і

Для елемента довжини лінії згідно законів Кірхгофа будемо мати:

Відмежуємося від величин другого порядку малості, отримаємо:

Скоротимо на :

Розв’язуючи цю систему рівнянь у часткових похідних при визначених початкових та граничних умов знайдемо напругу та струм, як функції від та . Ці рівняння справедлмві при будь-яких змінах напруги та струму у часі. Цю систему вперше отримано для лінії передач данних і названо телеграфним рівнянням.

Дата добавления: 2015-05-10