Метаболічні і коферментні засоби

Цитостатики

Глюкокортикоїди

Дезінтоксикаційні засоби.

Системна ензимотерапія.

Негомональні – цитостатики (азатіоприн, циклоспорин, такролімус, мікофенолата мофетил).

Гормональні – глюкокортикоїди (преднізолон).

Важкі захворювання нирок, легенів, серцево-судинної системи, декомпенсований цукровий діабет, алкоголізм

Критерії ефективності лікування

Хіміопрепарати (відарабін, рибавірин).

Індуктори інтерферону (інтерлейкін-2, циклоферон, неовір, аміксин).

інтерферонами:

- зникнення маркерів реплікації вірусів гепатитів;

- нормалізація вмісту в крові амінотрансфераз;

покращення гістологічної картини в печінці (зменшення запальної інфільтрації портальних трактів, фокальних і ступінчатих некрозів)

Протипокази:

- декомпенсований цироз печінки;

Патогенетична та симптоматична терапія:

1. Імуносупресори:

2. Імуномодулятори (тималін, нуклеїнат натрію, Д-пеніциламін).

3. Метаболічні і коферментні засоби.

4. При наявності холестатичного синдрому – холестирамін, білігнін, ріфампіцин, метронідазол, зіксорин, урсодезоксихолеву кислоту, антигістамінні препарати.

Покази:

- ХГ з високим ступенем активності;

- важкий клінічний перебіг;

- високі показники функціональних проб;

- гістологічно: наявні мостовидні або мультилобулярні некрози гепатоцитів.

Покази:

- ХГ з високим ступенем активності;

- важкий клінічний перебіг;

- відсутність ефекту від преднізолону;

- при побічній дії від використання ГК (цукровий діабет, остеопороз, кушингоїдний синдром).

- Імуносупресори при ХВГ можуть індукувати реплікацію віруса, тому призначають їх тільки за строгими показами.

- Протипокази: помірна і низька активність патологічного процесу.

- Критерії призначення

- імуносупресивної терапії

- (С.Д. Подимова, 1993)

- Клінічні: важкий перебіг захворювання.

- Біохімічні: ↑ γ-глобулінів >30-40%, ↑ активності амінотрансфераз >5 норм.

- Імунологічні: ↑ IgG>2000 мг/100 мл, високі титри антитіл до гладких м‘язів, ↑ Т-хелперів, ↓ Т-супресорів.

- Морфологічні: наявність ступінчатих, мостовидних чи мультилобулярних некрозів.

1. Полівітаміни, віт. Е (по 1 капс. 2-3р./день 1-2 міс.).

2. Кокарбоксилаза: д/м 0,05 г/ день, 20 днів.

3. Рибоксин: всер. 0,4 г 3р./день, 1 міс., д/в 2%-10 мл 2 тиж.

4. Ліпоєва кислота: всер. 0,05 г 3р./день, 1 міс., д/м 2-4 мл/день.

5. Берлітіон: всер. 300 мг 2р./день 1 міс., д/в 300 мг 2р./день 10 днів.

6. Есенціале: 2 капс. 3р./день, 1-2 міс., д/в 10 мл на аутокрові.

7. 7. Гептрал: всер. по 400-800мг 1 міс., д/в 5-10мл 10 днів.

8. 8.Гепабене: всер. по 1 капс. 3 р./день 1 міс.

9. 9.Глутаргін: всер. 0,75 г 3р./день 1 міс., д/в 40%-10 мл 10 днів.

10. 10.Легалон, карсіл (сілімарин): всер. 1 капс. 3р./день 1-2 міс.

11. 11. Катерген (ціаніданол, гепанорм): всер. по 0,5 г 3р./день 2-3 міс.

12. 12. Гепатофальк: всер. 1 капс. 3р./день 1 міс.

13. 13. Урсодезоксихолева кислота (урсофальк, урсосан, урсолізин): всер. 10-15 мг/кг/д протягом кількох місяців-років.

Дата добавления: 2015-05-10